1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (додається).

2. МНС разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити у тримісячний термін з урахуванням положень Концепції і подати до Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС не можуть розглядатися окремо від їх впливу на стан здоров'я населення, соціально-економічних аспектів, зміни інституційного середовища. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи потребують ретельного аналізу усіх факторів негативного впливу на стан здоров'я населення, а також необгрунтовано запроваджених контрзаходів (переселення, неповноцінний раціон харчування внаслідок обмеження споживання молока, овочів, фруктів тощо).

У період до 2012 року можна очікувати збереження тенденцій збільшення захворюваності з різних видів хвороб і, можливо, злоякісних новоутворень з урахуванням природного старіння осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - постраждалі). Виявлення ранніх клінічних ефектів зумовлено не тільки радіаційними (іонізуюче випромінювання всіх типів), але і нерадіаційними (висока концентрація хімічних речовин, фобії) факторами аварії. Внаслідок скрінінгового ефекту та поліпшення діагностики виявлено значно більшу кількість захворювань.

Стратегія відновлення та розвитку економіки і соціальної інфраструктури на забруднених територіях потребує перегляду з метою створення сприятливих умов для можливого залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій та підтримки світовим співтовариством оптимального балансу між допомогою, що спрямовується на вирішення технічних питань, та допомогою, яка спрямовується у соціально-економічну сферу на цих територіях.

Переселення людей, яке здійснювалося у 1990-1996 роках, істотно не зменшило додаткового дозового навантаження, а у деяких випадках (внаслідок неврахування підвищених рівнів концентрації природних радіонуклідів у місцях розселення людей) збільшило їх. Процес переселення помітно сповільнився, кілька тисяч осіб залишається проживати на територіях, віднесених до зони безумовного обов'язкового відселення. З метою вирішення цієї проблеми необхідно, зокрема, переглянути програму протирадіаційних заходів, у тому числі в місцях компактного переселення постраждалих, реабілітувати території, що зазнали радіоактивного забруднення (далі - забруднені території), та відродити покинуті землі.

Після аварії на Чорнобильській АЕС, що спричинила широкомасштабне забруднення території України, минуло шістнадцять років, а після прийняття Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи - одинадцять. За цей час відбулося поліпшення радіоекологічної ситуації, зумовлене природними процесами самоочищення та здійсненими протирадіаційними заходами.

Набуто нових знань про наслідки Чорнобильської катастрофи, які свідчать про те, що зміни стану здоров'я населення можуть бути зумовлені сумісною дією радіаційних і нерадіаційних чинників, а також погіршенням соціальної та економічної ситуації в країні.

Масове обов'язкове переселення людей із забруднених територій, яке здійснювалося протягом останніх 10 років, а особливо тепер - через 16 років після аварії, є необгрунтованим, а за негативним проявом комплексу психологічних, економічних, соціальних факторів таке переселення може бути визнано помилковим.

Видатки державного бюджету дають змогу профінансувати 22-23 відсотків від розрахункової потреби коштів, необхідних для здійснення заходів з соціального, медичного, протирадіаційного захисту населення відповідно до вимог Законів України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - законів України у сфері регулювання суспільних відносин, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою).

Результати вивчення всього комплексу проблем, які виникли у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, досвід їх розв'язання, неузгодженість законодавства у частині захисту прав громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і наступних поколінь та необхідність підвищення адресності соціальної допомоги постраждалим відповідно до загальнодержавної Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню згідно з Указом Президента України від 24 травня 2000 р. N 717 "Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року" обумовлює внесення змін і доповнень до законів України у сфері регулювання суспільних відносин, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою.

Масове відселення з найбільш радіоактивно забруднених територій, започатковане у 1989 році, було у той час обгрунтовано розрахунками імовірної дози додаткового опромінення тільки для жителів 16 населених пунктів Житомирської та Київської областей. Рішення про наступні етапи відселення, починаючи з 1990 року, таких обгрунтувань не мало, а базувалося на критеріях, які не є адекватними радіологічному ризику втрати здоров'я людиною, - щільності забруднення території радіонуклідами з урахуванням факторів соціально-політичного спрямування.

За 12 років майже 70 тисяч осіб реалізували право на переселення із зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення і було забезпечено житлом. У той же час, станом на 1 січня 2002 р. на територіях зазначених зон відселення проживають майже 9 тис. та понад 600 тис. осіб, які ще не скористалися цим правом, а також тисячі людей, головним чином, похилого віку, які повернулися в покинуті на території зон відселення домівки для подальшого проживання.

Сьогодні на значній частині забруднених територій обсяги запобіжних заходів можуть бути істотно скорочені без шкоди для здоров'я людей, що проживають на ній. Проект Концепції передбачає зміни у статусі таких територій. Отже у зв'язку із зменшенням ризику негативного впливу екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно мають бути скорочені і певні види пільг населенню, яке проживає на цих територіях. Заміна пільг на грошову адресну допомогу та скорочення їх обсягів викличе незадоволення населення. Це повинно бути враховано у ході роз'яснювально-освітницької роботи серед постраждалих за допомогою засобів масової інформації.

Удосконалення законодавства, що регулює суспільні правовідносини, пов'язані з Чорнобильською катастрофою, на новій концептуальній основі відповідатиме основним стратегічним напрямам соціального та економічного розвитку держави, сприятиме подоланню рентних настроїв у населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях та підвищенню ефективності соціального захисту постраждалих.

Внесення змін і доповнень до зазначених законів України є необхідним кроком для збалансування видатків державного бюджету з потребами мінімізації реального негативного впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на здоров'я населення та економіку України.

Видатки з державного бюджету на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи не зменшуватимуться і за прогнозними експертними оцінками у найближчі роки у державному бюджеті обсяги видатків, спрямованих на мінімізацію наслідків Чорнобильської катастрофи, залишаться на рівні 1997-2002 років. Бюджетні кошти отримають нове, більш адресне і ефективне спрямування і будуть збалансовані законодавством з питань, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою.

Під час обговорення протягом 2000-2001 років проекту Концепції з органами місцевого самоврядування найбільше заперечень викликали положення цієї Концепції про статус територій радіоактивного забруднення та визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Органи місцевого самоврядування не підтримують внесення запропонованих змін у законодавство з питань, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою, та перегляду меж зон радіоактивного забруднення. Існуючий механізм цього перегляду дає змогу блокувати вирішення питання про межі зон, спираючись на рішення органів місцевого самоврядування і повністю ігноруючи науково обгрунтовані експертні висновки стосовно радіологічного стану територій, що віднесені до зон радіоактивного забруднення.

Концепція дасть можливість:

встановити рівень медичного та соціального захисту населення відповідно до реалізованого та/або потенційного ризику втрати здоров'я внаслідок Чорнобильської катастрофи;

вжити обгрунтованих дій для зниження імовірності виникнення віддалених негативних медичних наслідків, пов'язаних із додатковим опроміненням;

підвищити рівень безпеки життєдіяльності на забруднених територіях шляхом мінімізації подальшого сукупного впливу іонізуючого випромінювання та екологічних, соціально-психологічних і економічних наслідків Чорнобильської катастрофи;

забезпечити захист населення від радіаційного впливу та пов'язаних з ним шкідливих чинників на основі оптимізації комплексу протирадіаційних, медичних та реабілітаційних заходів.

Впровадження Концепції повинно бути спрямоване на забезпечення:

охорони здоров'я та медико-соціальної реабілітації населення шляхом систематичного спостереження за станом здоров'я осіб, які зазнали впливу опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, визначення груп підвищеного ризику, виявлення хворих, розроблення методів їх адекватного лікування та оздоровлення (зокрема підвищення протипухлинної резистентності організму тощо);

радіологічного захисту населення за рахунок зниження рівня додаткового опромінення від основних джерел іонізуючого випромінювання на основі принципу оптимізації;

еколого-гігієнічного захисту населення через обмеження шкідливого впливу на здоров'я людей, які проживають на забруднених територіях, нерадіаційних чинників фізичного, хімічного та іншого походження;

психологічного захисту населення шляхом створення умов для запобігання виникненню факторів, пов'язаних з наслідками аварії, що сприяють породженню психологічної напруженості, наданням допомоги в її подоланні, формуванням здорового способу життя;

соціально-економічного захисту населення шляхом відшкодування збитків, завданих Чорнобильською катастрофою, у тому числі зумовлених руйнуванням виробничої та соціальної інфраструктури, перепрофілювання виробництв, заохочення виробничої діяльності, реабілітації сільськогосподарських та лісових угідь на забруднених територіях.

Для внесення змін до законів України у сфері регулювання суспільних відносин, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою, необхідно також передбачити перегляд меж зон радіоактивного забруднення.

Зонування забруднених територій повинно провадитися на основі дозового критерію як інтегрального показника впливу різних факторів, зумовлених радіаційною ситуацією за рівнями розрахункових сумарних середньорічних ефективних доз опромінення населення, що склалися внаслідок радіоактивного забруднення територій (з урахуванням можливих змін у дозовому навантаженні за умови припинення активних дій щодо радіологічного захисту населення).