1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, що додається.

2. Міністерству екології та природних ресурсів розробити та в установленому порядку подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Зменшення, запобігання та контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин та контроль операцій у сфері управління відходами є основними завданнями Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 р. про промислове забруднення (Інтегроване запобігання та контроль забруднення. Переглянута) (далі - Директива 2010/75/ЄС), впровадження якої є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. На сьогодні забруднення навколишнього природного середовища на глобальному рівні спричиняє близько 16 відсотків передчасних смертей щороку, що в 15 разів перевищує кількість смертей у збройних конфліктах та війнах. Забруднення атмосферного повітря у 2016 році, за даними Інституту оцінки та вимірювання показників здоров’я (Institute for Health Metrics and Evaluation), призвело в Україні до понад 58 тис. смертей. Захворювання, викликані високим рівнем забруднення, спричиняють зменшення продуктивності праці та валового внутрішнього продукту у країнах з низьким та середнім доходом до 2 відсотків.

Існує ряд регуляторних та інституційних причин, що призводять до проблеми забруднення навколишнього природного середовища суб’єктами господарювання в Україні. Система дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища заснована на покомпонентному підході до регулювання впливу на навколишнє природне середовища: законодавством передбачена видача дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування, здійснення операцій у сфері поводження з відходами - документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища. Такий підхід не дає змоги враховувати кумулятивний вплив, що здійснює суб’єкт господарювання на навколишнє природне середовище, частково залишаючи поза увагою питання, пов’язані з охороною ґрунтів та забрудненням підземних вод, ефективним споживанням енергії та сировини, умовами виведення з експлуатації та відновленням території промислового майданчика до безпечного екологічного стану.

У рамках імплементації положень Директиви 2010/75/ЄС обов’язковим є застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих обсягів забруднення. В Україні немає розроблених нормативно-правових актів, що встановлюють перелік найкращих доступних технологій та методів управління для регулювання окремих видів діяльності, а гранично допустимі концентрації та гранично допустимі скиди забруднюючих речовин не відповідають значенням Директиви 2010/75/ЄС.

Окремо заслуговують на увагу питання збирання, забезпечення достовірності та відкритості даних про фактичні обсяги промислового забруднення відповідно до міжнародних стандартів. На сьогодні відсутні ефективні інструменти для своєчасного та повного інформування громадськості про виконання суб’єктами господарювання умов документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища, в тому числі існує обмежений доступ до даних про фактичні обсяги промислового забруднення та до звітності суб’єкта господарювання.

Недостатній рівень здійснення контролю з боку держави за виконанням умов документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища та недієвий механізм забезпечення дотримання виконання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища не заохочують суб’єктів господарювання до збільшення інвестицій у природоохоронні заходи.

Таким чином, невідкладність розв’язання проблеми промислового забруднення навколишнього природного середовища зумовлена:

високими показниками смертності та захворюваності населення внаслідок забруднення навколишнього природного середовища промисловими об’єктами, що призводить до втрат валового внутрішнього продукту та виникнення місцевих соціальних конфліктів або зон соціальної напруженості;

необхідністю виконання Україною Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, і інших міжнародних зобов’язань;

неефективністю системи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

низьким рівнем координації дій органів виконавчої влади, залучених до зазначених дозвільних процедур, та недостатньою інституційною спроможністю;

відсутністю практики комплексного розгляду впливу суб’єктів господарювання на всі компоненти навколишнього природного середовища;

відсутністю у законодавстві вимог застосування найкращих доступних технологій та методів управління для забезпечення захисту навколишнього природного середовища;

адміністративним навантаженням на суб’єктів господарювання і на органи виконавчої влади, що здійснюють видачу документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища;

недосконалістю ведення обліку обсягів промислового забруднення: обсягів та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, обліку водокористування і скидання стічних вод та обліку відходів;

відсутністю відкритої бази даних про фактичні обсяги промислового забруднення та її невідповідністю міжнародним стандартам і, як наслідок, обмеженою участю громадськості у прийнятті рішень щодо видачі документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Метою Концепції є створення відповідних правових та інституційних передумов для ефективного запобігання, зменшення і контролю промислового забруднення в Україні.

Завданнями Концепції є:

підвищення ефективності державного регулювання у сфері промислового забруднення;

зміцнення інституційної спроможності та забезпечення ефективної взаємодії органів, відповідальних за видачу документів дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища;

удосконалення системи нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Впровадження Концепції здійснюватиметься до 2028 року.

Реалізація Концепції буде здійснюватися протягом трьох етапів.

Перший етап (2019-2021 роки):

закріплення на законодавчому рівні засад інтегрованого запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення. Необхідно розробити і прийняти закон України щодо інтегрованого запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення, що визначатиме сферу регулювання та правові підстави видачі/переоформлення/анулювання інтегрованих, уніфікованих дозволів та реєстрації шляхом подання декларації для малих суб’єктів господарювання. Законопроектом визначатиметься обов’язковість застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління, перелік умов інтегрованого та уніфікованого дозволів, підстави для переоформлення та анулювання інтегрованих і уніфікованих дозволів, взаємозалежність процедури оцінки впливу на довкілля з процедурою отримання інтегрованого дозволу, ведення обліку обсягів промислового забруднення і звітність суб’єктів господарювання, участь громадськості та доступ до інформації про видачу/переоформлення інтегрованого дозволу, транскордонний вплив;

розроблення та ведення реєстру (переліку) установок, експлуатація яких потребує отримання інтегрованого дозволу;

створення електронної інформаційної системи, що міститиме інформацію про перелік інтегрованих дозволів, етапи проведення процедури отримання інтегрованого дозволу, участь громадськості у процесі прийняття рішень, результати перевірки дотримання умов інтегрованого дозволу суб’єктом господарювання;

створення електронної інформаційної системи для звітності суб’єктів господарювання щодо даних про фактичні обсяги промислового забруднення;

розроблення та затвердження Міндовкіллям переліку найкращих доступних технологій та методів управління для першої, другої та третьої категорій видів діяльності додатка 1 до Директиви 2010/75/ЄС, зокрема: "Енергетика", "Виробництво та обробка металів", "Промисловість з переробки мінеральної сировини";

розроблення та затвердження Міндовкіллям порядку отримання інтегрованих дозволів;

оптимізація інституційних спроможностей Міндовкілля та створення структурного підрозділу, що забезпечуватиме формування державної політики у сфері промислового забруднення;