Кабінет Міністрів України та Уряд Йорданського Хашимітського Королівства, далі - "Договірні Сторони",

визнаючи, що митні порушення завдають шкоди економічним, фіскальним, комерційним, торговельним та культурним інтересам їхніх відповідних держав;

ураховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита й інших податків, що стягуються під час імпорту й експорту товарів, а також правильного визначення митної вартості й походження товарів;

визнаючи необхідність міжнародного співробітництва з питань застосування й дотримання митного законодавства;

будучи переконаними, що боротьба з митними порушеннями може бути більш ефективною завдяки співробітництву між митними органами їхніх держав;

керуючись Рекомендаціями Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року;

посилаючись також на положення Конвенції ООН проти незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 року;

домовилися про таке:

Для цілей виконання цієї Угоди:

1. "Митне законодавство" означає сукупність законів і нормативно-правових актів, які стосуються імпорту, експорту й транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, яка регламентує стягнення митними органами мита, податків, зборів або нарахувань або засоби застосування заборон, обмежень та контролю митними органами.

2. "Митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України і в Йорданському Хашимітському Королівстві - Митний департамент Міністерства фінансів.

3. "Запитуючий орган" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно із цією Угодою або який отримує таку допомогу.

4. "Запитуваний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або який надає таку допомогу.

5. "Порушення" означає будь-яке порушення або спробу порушення митного законодавства.

6. "Мито" означає мито, податки, збори та (або) інші нарахування, які стягуються на територіях відповідних держав Договірних Сторін при застосуванні митного законодавства, але не включає збори та нарахування, які є незначними порівняно з приблизною вартістю наданих послуг.

7. "Персональні дані" означає будь-яку інформацію, що стосується ідентифікованих осіб або таких, що ідентифікуються.

1. Митні органи держав Договірних Сторін надають один одному допомогу відповідно до положень, викладених у цій Угоді, у забезпеченні належного застосування митного законодавства, зокрема шляхом запобігання порушенням митного законодавства, виявлення, припинення та розслідування їх.

2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.

1. На запит запитуючого органу запитуваний орган надає йому всю необхідну інформацію, яка дає змогу впевнитися, що митне законодавство застосовується правильно, у тому числі інформацію щодо перевезення і відвантаження товарів, їхнє розташування, призначення, вартість і походження, а також інформацію про вчинені або заплановані дії, які порушують або можуть порушити митне законодавство.

2. На запит запитуючого органу запитуваний орган повідомляє, чи товари, вивезені з території держави однієї з Договірних Сторін, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони, зазначаючи, при необхідності, характер митних процедур, що застосовувалися до товарів.

3. На запит запитуючого органу запитуваний орган вживає усіх необхідних заходів з метою забезпечення нагляду за:

а) окремими фізичними або юридичними особами, стосовно яких є серйозні підстави вважати, що вони вчинюють або вчинили порушення митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони;

b) місцями зберігання товарів, якщо є вагомі підстави вважати, що вони призначені для незаконного ввезення на територію держави запитуючої Договірної Сторони;

c) переміщенням товарів та способом такого переміщення, про яке запитуючим органом повідомлено, що воно може бути здійснено з істотним порушенням митного законодавства держави запитуючої Договірної Сторони;

d) транспортними засобами, стосовно яких є вагомі підстави вважати, що вони використовувались, використовуються або можуть бути використані для вчинення порушення митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони.

Митні органи держав Договірних Сторін у межах своєї компетенції надають один одному допомогу, якщо вважають це потрібним для правильного застосування митного законодавства, зокрема коли вони володіють інформацією про:

- дії, які порушили, порушують або можуть призвести до порушення митного законодавства і становлять інтерес для іншої Договірної Сторони;

- нові методи і засоби, що застосовуються для вчинення порушень митного законодавства;

- товари, про які відомо, що вони є об'єктом суттєвого порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;

- окремих осіб, про яких відомо або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;

- транспортні засоби і вантажні контейнери, про які відомо або стосовно яких є підстави вважати, що вони використовувались, використовуються чи можуть бути використані у вчиненні порушень митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони.

Допомога, передбачена цією Угодою, може включати, між іншим, надання інформації про:

а) примусові заходи, які можуть бути корисними в недопущенні порушень митного законодавства;

b) нових способів вчинення порушень митного законодавства;

c) зауважень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю;

d) нових технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів.

На прохання запитуючого органу, запитуваний орган згідно із законодавством своєї держави вживає усіх необхідних заходів, щоб:

а) передати усі документи;

b) повідомити про всі рішення, на які підпадають під сферу застосування цієї Угоди, адресату, який проживає або розташований на території його держави. У такому разі застосовується пункт 3 статті 7.

1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, додаються до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматися запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватися в письмовій формі.

2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті містять таку інформацію:

a) назву запитуючого митного органу;

b) заходи, що запитуються;

c) об'єкт запиту та підставу для нього;

d) закони, правила та інші правові норми, що стосуються об'єкта запиту;

e) якомога точніші та вичерпні дані про фізичних або юридичних осіб, що є об'єктом запиту;

f) стислий виклад фактів, за винятком випадків, передбачених у статті 6; та

g) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, якої вона стосується.

3. Запити подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для цього органу.

4. a) Допомога надається шляхом прямого зв'язку між відповідними митними органами держав Договірних Сторін.

b) Якщо митний орган держави запитуваної Договірної Сторони не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він негайно передає запит компетентному відомству, яке діє згідно із запитом у межах своїх повноважень і відповідно до національного законодавства, або повідомляє запитуючому органу про умови виконання такого запиту.

5. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, то може бути висунута вимога стосовно його зміни або доповнення, проте необхідні запобіжні заходи при цьому можуть виконуватися.