Кабінет Міністрів України

Затвердити Концепцію створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи (додається).

Ця Концепція визначає шляхи, методи і засоби створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи (далі - Система) як найважливішої складової частини Державного реєстру населення, підходи до формування загальної системи обліку громадян (побудованого не за існуючим дозвільним принципом - пропискою, а за принципом реєстрації громадян за обраним за власним бажанням місцем постійного проживання) та їх документування із запровадженням єдиних документів, що посвідчують особу громадянина України - паспортів, а також організації різноманітної аналітично-довідкової роботи.

Передбачається приведення паспортної справи у відповідність з вимогами Конституції України та світовою практикою. Система стане важливим засобом забезпечення додержання конституційних засад, сприятиме виконанню Закону України "Про громадянство України" й виступатиме як основа одержання, систематизації та зберігання облікової інформації про громадян, структуру, міграцію та динаміку розвитку населення.

Система проектуватиметься і впроваджуватиметься відповідно до вимог законодавства та з урахуванням міжнародних стандартів. Ця робота буде провадитися з максимальним використанням накопиченого науково-технічного потенціалу держави і ефективно інтегруватися з іншими національними автоматизованими системами управління та автоматизованими системами інших держав і міжнародних організацій.

Планується поетапний перехід від діючої сьогодні в державі "паперово-карткової" паспортної системи до майже "інтелектуальної" паспортної системи. При її створенні враховуватиметься та вимога, що відповідно до затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1996 р. N 456 Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ передбачається виведення функцій паспортної та візової роботи із системи цього Міністерства.

Реформування паспортної системи буде здійснюватися в інтересах держави та її громадян, а створення ЄДАПС не призведе до свавільного скорочення й руйнування кадрового апарату паспортної служби.

Виходячи з умов сучасного рівня розвитку міжнародних зв'язків, необхідності спрощення контактів між державами і ураховуючи те, що останнім часом у світі основні зусилля спрямовуються на здійснення поступового переходу до уніфікації оформлення документів та їх контролю, доцільно, щоб створювана Система базувалася на виключному використанні машинозчитувальних документів, для чого будуть застосовуватися програмно-апаратні засоби на принципі "висхідної сумісності" із забезпеченням концептуальної незалежності.

Використання Системи матиме ряд особливостей, які під час її створення визначатимуть додаткові вимоги щодо вибору рішень і методів їх реалізації. Це, по-перше, необхідність в стислі терміни провести видачу громадянам паспортів, після чого навантаження на відповідні функціональні частини Системи різко зменшиться. По-друге - це відсутність необхідних актів законодавства, розроблення й впровадження яких дасть можливість запровадити Систему в цілому, а також буде сприяти її майбутній модифікації.

Реалізація Концепції дасть змогу розпочати роботи, спрямовані на створення національної технологічної бази для виробництва програмно-апаратних засобів, необхідних для функціонування Системи відповідно до світового рівня.

Метою створення Системи є:

реалізація державної політики стосовно використання кожним громадянином усіх конституційних можливостей щодо участі у життєдіяльності держави і суспільства;

удосконалення механізму виконання Конституції України, Законів України "Про громадянство України", "Про органи реєстрації актів громадянського стану", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України з питань паспортизації;

забезпечення стандартизації ідентифікаційної та облікової інформації про особу, що накопичуватиметься в паспортній системі, сприяння застосуванню міжнародних стандартних форматів біометричних та відцифрованих "фотографічних" даних для ідентифікації власника паспорта, до якого вноситимуться ці дані;

узгодженість дій органів виконавчої влади стосовно реєстрації громадян за місцем постійного проживання з використанням їхніх ідентифікаційних номерів та накопичення визначеної в установленому порядку облікової інформації про особу;

комплексна автоматизація процесу паспортизації, а також функцій, що безпосередньо пов'язані з цим процесом.

Створення Системи активізуватиме діяльність паспортної служби, сприятиме зниженню рівня злочинності, підвищенню рівня безпеки громадян та держави в цілому, стане основою для прийняття рішень у сфері демографічної і соціальної політики держави.

ЄДАПС як інформаційно-аналітична система, з одного боку, та система масового обслуговування, з іншого боку, розроблятиметься як комплекс організаційних, нормативно-правових, технічних, математичних та інших засобів, які сприятимуть координації і злагодженій роботі міністерств, відомств, установ, підприємств та організацій в сфері інформаційного забезпечення, пов'язаного з ідентифікацією та обліком громадян.

Як інформаційно-аналітична система ЄДАПС є передусім моніторинговою підтримкою управління в сфері правових і соціальних питань, контролю і прогнозування населеності територій, відстеження динаміки міграційних і еволюційних процесів тощо. Ведення довідкових картотек, формування баз даних спеціального призначення дасть змогу організувати інформаційне обслуговування різноманітних запитів користувачів Системи, що вимагають аналізу і узагальнення. Цьому сприятиме інтегрована база даних, в якій будуть концентруватися всі інформаційні ресурси. З використанням зазначеної бази даних проектуватимуться також функціональні модулі на індивідуальне замовлення користувача чи для розв'язання конкретного завдання, реалізовуватимуться довільні запити в будь-якому часовому розрізі чи за окремими категоріями даних (соціальні групи, території, вікові групи тощо).

Як система масового обслуговування ЄДАПС забезпечуватиме задоволення потреб населення держави в своєчасному оформленні, отриманні і верифікації внесених до паспортів даних. Система дасть змогу розв'язувати такі завдання:

автоматизація оброблення облікової інформації про особу за безпаперовою технологією;

виготовлення/заповнення паспортів та інших документів, що посвідчують особу;

використання для ідентифікації особи ідентифікаційного номера громадян у всіх документах від свідоцтва про народження та паспорта до військової книжки/квитка, пенсійного посвідчення, посвідчення водія тощо;

формування і внесення ідентифікаційної та облікової інформації до бази даних;

інформаційне обслуговування запитів користувачів Системи на предмет ідентифікації особи, її місця проживання чи контролю документальних повноважень;

автоматизація проведення масових заходів - вибори, референдуми тощо.

Система функціонуватиме в режимі реального часу і буде територіально доступна кожному авторизованому користувачеві.

Створення і використання ЄДАПС як складової частини Державного реєстру населення дасть змогу відпрацювати технологію створення комплексних інформаційно-аналітичних систем для державних потреб та закласти науково-технічну і організаційну основу для поетапного впровадження інформаційних технологій в різних ланках державного управління.

Система орієнтуватиметься на використання міжнародновизнаних форматів документів, що посвідчують особу - ID/ПД - 1 (54,0 x 85,6 мм), ID/ПД - 2 (74,0 x 105,0 мм) та ID-3 (88,0 x 125,0 мм).

Передбачається, що технологія виготовлення й оформлення паспортів та обладнання для їх машинного оброблення, дасть змогу забезпечити повну й оперативну ідентифікацію особи, а для паспортів - досить надійний захист від підробки, підлогу й використання шахраями.

За основу створення Системи береться структурний принцип її побудови, що передбачає модульну організацію і поетапне нарощування функціональних можливостей. Це надасть можливість сконцентрувати технічні і фінансові ресурси на розв'язанні конкретного завдання паспортизації і одночасно започаткувати проектування і створення інших загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем. При цьому забезпечуватиметься унікальність облікових даних у різних сферах їх обігу, що є також важливим принципом створення Системи.

ЄДАПС являтиме собою трирівневу інформаційно-аналітичну систему, основою якої буде цільовий банк даних, де зберігатиметься вся ідентифікаційна та облікова інформація про громадян.

Цільовий банк даних створюватиметься на центральному рівні і передбачатиме в процесі розвитку Системи ведення резервного банку даних, який з міркувань безпеки повинен бути територіально віддаленим від центрального вузла.

Завданням центрального рівня - є ведення інтегрованої бази даних та управління всіма вузлами Системи. У разі надходження запитів від суб'єктів нижчих рівнів стосовно окремої особи на центральному рівні провадитиметься верифікація отриманої інформації. За позитивних результатів перевірки відбуватиметься запис (або модифікація) в базу даних центрального рівня. Інформація ж про цей факт автоматично передаватиметься на відповідні регіональний та місцевий рівні.

Реалізація основних завдань центрального рівня буде покладена на головний центр паспортизації, який на першому етапі створення Системи виконуватиме функції головного обчислювального центру, зокрема збирання і накопичення інформації, а в міру функціонального розширення Системи реорганізуватиметься в самостійний орган управління.

Регіональний рівень забезпечуватиме підтримування бази даних з обліковою інформацією про громадян, які проживають у відповідному регіоні. Ці дані надходитимуть з місцевого рівня, передаватимуться до бази даних центрального рівня і після їх всебічної перевірки накопичуватимуться у базі даних центрального, регіонального та місцевого рівнів.

Місцевий рівень є основним для введення і первинного оброблення інформації. Особисті дані громадян заноситимуться до бази даних цього рівня і через регіональний рівень передаватимуться в базу даних центрального рівня для оброблення й виготовлення паспортів (у майбутньому й свідоцтв про народження). Після одержання підтвердження дані автоматично фіксуватимуться в базі даних усіх рівнів і будуть доступними для використання в інших системах.

З огляду на перспективу нарощування програмно-апаратних потужностей та розширення функцій Системи, відкритість і багаторівнева структура забезпечуватимуть можливості для виходу на її зовнішніх користувачів в особі задіяних міністерств, відомств, установ, підприємств та організацій на будь-якому рівні і в будь-який час. При цьому враховуватимуться особливості державного управління, серед яких з точки зору впливу на структуру системи є:

функціональна неоднорідність інформації, що в ній циркулює;

наявність високого коефіцієнта розподіленості інформації по Системі в цілому;

велика кількість інформаційних потоків, різних за структурою, інтенсивністю та рівнем секретності;

велика кількість різнопланових користувачів Системи;

дія спеціальних вимог щодо захисту інформації і каналів зв'язку, програмного-апаратного забезпечення.

Виходячи з організаційних та економічних умов створення Системи, а також враховуючи необхідність гарантування безпеки циркулюючої інформації, ЄДАПС будуватиметься відповідно до таких вимог:

забезпечення повного циклу збирання, оброблення, відображення, реєстрації, зберігання та розподілу інформації;

використання обладнання з високою надійністю і реалізація принципу розподілених обчислень для підвищення надійності і життєздатності Системи в цілому;

оперативність забезпечення авторизованих користувачів необхідною інформацією, надання її в зручному для сприйняття вигляді, подання допомоги в аналізі та виробленні можливих варіантів рішень з використанням "людино-машинних" інтерфейсів і процедур прийняття рішень;

наявність в Системі самодіагностики технічних засобів;

відповідність технологічного обладнання, що використовуватиметься в Системі, міжнародним стандартам.

Серед інших організаційних принципів створення Системи важливе місце займатимуть єдність загальнодержавного і відомчих інформаційних просторів, захист національних інформаційних ресурсів під час забезпечення взаємодії із зовнішніми інформаційно-аналітичними системами, життєздатність і надійність, включаючи елементи самоадаптації і самовідновлення.

Виходячи з конкретних умов, в яких буде створюватися та функціонувати Система, в основу її побудови і проектування закладатимуться такі системотехнічні принципи: мережна архітектура, відкритість, гетерогенність, системне управління.

З урахуванням сучасного досвіду створення та експлуатації розподілених автоматизованих інформаційних систем передбачається, що основний інформаційно-технологічний підхід до створення Системи базуватиметься на принципі відкритих систем. Це дасть змогу реалізувати такі можливості:

розподілення даних і обчислень;

підтримання відповідних стандартів на рівні інтерфейсів кожної компоненти Системи;

проста інтеграція Системи з іншими системами;

композитне проектування та складання Системи з конструктивних компонент;

модульність та ієрархічність Системи;

масштабованість, переносимість та інтероперабельність Системи.

Застосування клієнт-серверної технології з потужним універсальним комп'ютером у ролі сервера бази даних на центральному рівні надасть широкі можливості для вибору програмно-апаратних засобів у кожному вузлі системи залежно від функціонального навантаження вузла і його місця в Системі. При цьому закладатиметься принципова можливість сумісного функціонування програмно-технічних компонентів, отриманих від різних виробників, тобто забезпечуватиметься додержання принципу гетерогенності.

Надійність й безвідмовність у роботі програмно-апаратних засобів та комплексне технічне обслуговування Системи забезпечуватимуться мережею сервісних центрів, які створюватимуться в регіонах в міру нарощування її потужності. Важливими умовами виступатимуть ліцензійна чистота програмно-апаратних засобів, їх відповідність нормам і вимогам технічного захисту інформації, уніфікація протоколів обміну інформації.

За основу побудови "документальної" частини Системи береться єдиний документ, який посвідчує особу громадянина України, - паспорт громадянина України, виготовлений у вигляді картки (паспорт-картка) розміром 54,0 x 85,6 або 74,0 x 105,0 міліметра. До паспорта-картки вноситимуться: візуальна інформація про його власника (прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження, стать, ідентифікаційний номер, дата видачі і код органу, що його видав), ідентифікатор особи, дані біометричної ідентифікації та машинозчитувальна інформація, а також підпис власника.

У зоні розміщення ідентифікатора особи також можуть бути розміщені інші дані біометричної ідентифікації або елементи захисту за умови, що вони не будуть затемнювати ідентифікатор особи.

У період до створення умов для машинного оброблення паспортів у всіх установах, що користуватимуться даними паспортної системи, відомості щодо сімейного стану особи, її місця проживання та інша, визначена законодавчими актами інформація, заноситимуться також на окремий інформаційний листок.

Оформлення й видача усіх інших документів, що також посвідчуватимуть особу громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу тощо) буде провадитися лише на підставі паспорта громадянина України.

Для виготовлення/заповнення паспорта-картки/документів, що посвідчують особу, використовуватимуться спеціальні технології, що будуватимуться на застосуванні багатокольорового лазерного друку на попередньо задрукованому синтетичному матеріалі та термоламінації.

Функціонально Система складатиметься з окремих підсистем, які працюватимуть на різних рівнях і взаємодіятимуть між собою. Передбачається поступове впровадження підсистем в експлуатацію і їх подальший розвиток.

Основні підсистеми ЄДАПС забезпечуватимуть:

підсистема ідентифікації особи

підготовку, введення, оброблення і зберігання, оперативний пошук і перевірку ідентифікаційної інформації;

підсистема обліку громадян

підготовку, введення, оброблення і зберігання облікової інформації;

контроль за додержанням громадянами правил паспортної системи;

підсистема документування громадян

підготовку і формування інформації, необхідної для виготовлення/заповнення паспортів/документів, що посвідчують особу;

автоматизований контроль проходження документів по всьому технологічному ланцюгу від замовлення до виготовлення і доставки документів замовнику;

підсистема запитів та аналізу даних

оперативний пошук і отримання облікової інформації про громадян в рамках повноважень користувачів;

формування аналітичних і статистичних зведень для прийняття управлінських рішень і сприяння проведенню різноманітних державних і регіональних заходів;

підсистема взаємодії із зовнішніми системами

обмін інформацією і взаємодію з іншими загальнодержавними системами та із авторизованими зовнішніми користувачами;

підсистема контролю доступу і захисту інформації

контроль функціонування програмно-апаратних засобів та управління роботою Системи в цілому;

контроль доступу і захист від несанкціонованого доступу;

надійність, безпеку і цілісність інформації, що зберігатиметься в Системі.

За змістом і структурою даних інформаційне середовище, в якому функціонуватиме ЄДАПС, можна умовно поділити на такі категорії:

уніфіковані первинні документи, передбачені законодавчими актами;

нормативна, методична, технічна та інструктивна документація;

нормативно-довідкова інформація;

проблемно-орієнтована база даних.

З метою забезпечення цілісності даних, однотипності написання термінів і формулювань, оперативності в наданні необхідної довідкової інформації користувачам Системи передбачається ведення бази даних нормативно-довідкової інформації, яка симетрично тиражуватиметься на всі рівні Системи.

База даних нормативно-довідкової інформації міститиме:

а) дані:

про систему адміністративно-територіального устрою;

про систему державних органів реєстрації актів цивільного стану;

про систему судів загальної юрисдикції;

про мережу військових комісаріатів;

про мережу дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном;

про мережу поштових відділень;

про мережу пунктів пропуску через державний кордон;

б) таблиці транслітерації назв і власних імен;

в) інформаційно-пошукові тезауруси.

Проблемно-орієнтована база даних виступатиме основним сховищем поточної і архівної інформації і забезпечуватиме можливість інтегрованого зберігання та оброблення текстових і графічних даних.

У Системі будуть визначені такі основні реквізити для зберігання в проблемно-орієнтованій базі даних:

текстова інформація:

прізвище, ім'я та по батькові (на державній мові з обов'язковою транслітерацією за допомогою літер англійського алфавіту та за бажанням особи на мові легалізованих національних меншин);

дата народження;

місце народження;

стать;

ідентифікаційний номер;