1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


Договір
між Україною та Республікою Казахстан про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання
( Договір ратифіковано Законом N 1738-III від 18.05.2000 )
Дата підписання: 17.09.1999
Дата ратифікації: 18.05.2000
Дата набуття чинності: 22.07.2000
Україна і Республіка Казахстан, які далі іменуються "Договірні Сторони",
виходячи із принципів державного суверенітету, рівноправності і взаємної поваги;
ґрунтуючись на нормах міжнародного права і бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в галузі кримінального права;
враховуючи, що відбування засудженими покарання у державі, громадянами якої вони є, сприяє більш ефективному досягненню мети виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального життя у суспільстві;
керуючись принципами гуманізму і поваги прав людини,
домовились про наступне:
Стаття 1
1. Для досягнення цілей цього Договору вказані нижче терміни означають:
1) "Держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої був винесений вирок про засудження особи до покарання у вигляді позбавлення волі;
2) "Держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для відбування покарання особа, засуджена до позбавлення волі, і яка є її громадянином;
3) "Засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних Сторін за вчинення злочину до покарання у вигляді позбавлення волі;
4)"Близькі родичі" - особи, які перебувають у спорідненості -
для України: мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновлювачі, усиновлені;
для Республіки Казахстан: батьки, подружжя, діти, усиновлювачі, усиновлені, повнорідні і неповнорідні брати і сестри, дід і бабка, онуки;
5) "Компетентні органи" - органи Договірних Сторін, що виконують покарання;
6) "Центральні органи":
для України - Міністерство юстиції України,
для Республіки Казахстан - державний орган, який відповідно до національного законодавства Республіки Казахстан приймає рішення про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання.
2. З питань виконання цього Договору компетентні органи Договірних Сторін вступають у взаємовідносини один з одним через центральні органи.
Стаття 2
Договірні Сторони зобов'язуються згідно з умовами цього Договору передавати на запит один одного засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство другої Договірної Сторони, для відбування покарання у державі виконання вироку.
Стаття 3
1. Засуджена особа може бути передана згідно з цим Договором тільки за умов:
1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;
2) якщо вирок набув чинності;
3) якщо в момент отримання запиту про передачу засуджений повинен ще відбувати покарання протягом не менш як шість місяців;
4) якщо на передачу згодна засуджена особа або, зважаючи на її вік, фізичний або психічний стан, одна з Договірних Сторін, чи близькі родичі, чи законний представник засудженої особи вважають це за необхідне;
5) якщо діяння, за яке був винесений вирок, є злочином згідно з законодавством держави виконання вироку;
6) якщо відшкодовані матеріальні збитки, заподіяні злочином;
7) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.
2. Про можливість передачі та її юридичні наслідки засудженому або його законному представнику має бути роз'яснено посадовими особами органів управління кримінально-виконавчої системи держави винесення вироку.
3. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитись на передачу засудженої особи навіть якщо їй залишається відбувати міру покарання менш як шість місяців або якщо матеріальні збитки, заподіяні злочином, відшкодовані не в повному обсязі.
Стаття 4
Передача засудженого не здійснюється, якщо:
1) покарання не може бути виконано на території держави виконання вироку внаслідок закінчення строку давності кримінального переслідування за законодавством цієї держави;
2) запитуючою Договірною Стороною належним чином не виконані вимоги статті 7 цього Договору;
3) на території держави виконання вироку за вчинене діяння ним було понесене покарання чи він був виправданий або його справу було припинено, а рівно якщо особу звільнено від покарання компетентним органом цієї держави.
Стаття 5
Договірні Сторони беруть на себе зобов'язання:
1) через центральні органи письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян другої Договірної Сторони, а також про їх місцезнаходження;
2) роз'яснювати і реально забезпечувати засудженим, їх законним представникам або близьким родичам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої з Договірних Сторін із заявою про передачу у державу, громадянами якої вони є.
Стаття 6
1. Передача засудженого для відбування покарання може здійснюватись за пропозицією Договірної Сторони, судом якої був винесений вирок, якщо Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, згодна прийняти його для виконання вироку, дотримуючись умов цього Договору.
2. Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, може звернутися до Договірної Сторони, судом якої був винесений вирок, з проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.
Стаття 7
1. Запит про передачу засудженого складається у письмовій формі, і до нього компетентним органом держави винесення вироку додаються:
1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);
2) документ, що підтверджує громадянство засудженого;
3) текст статей кримінального закону, на основі якого засуджено особу;
4) письмова заява засудженого або, у випадках, передбачених підпунктом "4" пункту 1 статті 3 цього Договору, його близьких родичів чи його законного представника про згоду на передачу;
5) копії вироку і рішень вищих судових органів, документів про набуття вироком чинності, що є у справі;
6) документ про відбуту частину покарання і ту частину покарання, яка підлягає подальшому відбуванню;
7) документ про виконання додаткового покарання, якщо воно було призначено;
8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про поведінку засудженого;
9) відомості про наявність матеріальних збитків і порядок їх відшкодування;

................
Перейти до повного тексту