1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


Договір між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Казахською Радянською Соціалістичною Республікою
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 32, ст.421 ) ( Договір ратифіковано Постановою ВР N 1254-XII від 25.06.91, ВВР, 1991, N 32, ст.421 )
Українська Радянська Соціалістична Республіка і Казахська Радянська Соціалістична Республіка, які іменуються надалі Сторони,
грунтуючись на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та Декларації про державний суверенітет Казахської Радянської Соціалістичної Республіки від 25 жовтня 1990 року,
підтверджуючи право народів розпоряджатися своєю долею,
враховуючи зв'язки, що історично склалися між народами двох республік, традиції взаємозбагачення їх культур,
висловлюючи волю своїх народів та їх рішимість побудувати демократичні правові держави України і Казахстану,
будучи переконаними в необхідності розвивати свої міждержавні відносини на основі принципів суверенної рівності, невтручання у внутрішні справи, відмови від застосування сили, економічних та будь-яких інших методів тиску, врегулювання спірних проблем погоджувальними засобами, а також інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права,
вважаючи, що дальший розвиток і зміцнення відносин дружби і взаємовигідного співробітництва між ними відповідають корінним національним інтересам народів обох держав і служать справі миру і безпеки,
керуючись прагненням всіляко сприяти створенню і розвитку на добровільній основі союзу суверенних держав,
підтверджуючи свою відданість цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй, а також Хельсінкського Заключного акта, Паризької хартії для нової Європи та інших основоположних міжнародно-правових документів щодо міжнародної безпеки і співробітництва в Європі й Азії,
зобов'язуючись додержувати загальновизнаних норм міжнародного права в галузі прав людини,
домовились про таке:
Стаття 1
Сторони визнають одна одну суверенними державами і зобов'язуються утримуватися від дій, що можуть завдати шкоди їх державному суверенітету.
Стаття 2
Сторони гарантують всім громадянам СРСР, які проживають на територіях Української Радянської Соціалістичної Республіки і Казахської Радянської Соціалістичної Республіки, після прийняття Сторонами законів про громадянство право мати громадянство тієї Сторони, на території якої вони проживають.
Питання набуття громадянства однієї із Сторін особами, які проживають на території іншої Сторони, регулюються відповідними угодами на основі законодавства Сторін про громадянство.
Стаття 3
Кожна із Сторін зобов'язується гарантувати громадянам іншої Сторони, які проживають на її території, рівні із своїми громадянами права і свободи відповідно до діючого законодавства Сторін та їх однаковий правовий захист.
Кожна із Сторін захищає права своїх громадян, які проживають на території іншої Сторони, протегує їм і подає підтримку відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права.
Стаття 4
Сторони сприяють вираженню, збереженню і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншостей та усталених унікальних етнокультурних регіонів.
Українська РСР і Казахська РСР дбають щодо задоволення національно-культурних, духовних і мовних потреб відповідно українців, які проживають у Казахстані, і казахів, які проживають на території України. Кожна із Сторін в рамках чинних законів забезпечує можливість і полегшує іншій Стороні сприяння таким особам та їх організаціям.
Стаття 5
Сторони розвивають рівноправне і взаємовигідне співробітництво своїх народів і держав у галузі політики, економіки, науки, освіти, культури, охорони здоров'я, екології, техніки, торгівлі, в гуманітарній та інших галузях, сприяють широкому інформаційному обміну.
Сторони вважають за необхідне укласти угоди про співробітництво у відповідних галузях.
Стаття 6
Сторони визнають і поважають територіальну цілісність Української Радянської Соціалістичної Республіки і Казахської Радянської Соціалістичної Республіки в нині існуючих кордонах.
Стаття 7
Сторони, прагнучи до подальшого зміцнення міжнародного миру, визнають необхідність співробітництва обох держав у галузі оборони і забезпечення безпеки на основі Декларацій про державний суверенітет Сторін та відповідно до Статуту ООН.
Стаття 8
Сторони визнають, що до сфери їх спільної діяльності, яка реалізується на рівноправній основі через спільні координуючі інститути Сторін, належать:
- взаємодія у зовнішній політиці;
- взаємодія в опануванні й утвердженні загальнолюдських цінностей, у забезпеченні прав людини і захисті прав громадян;
- співробітництво у формуванні і розвитку спільного економічного, правового, гуманітарного та інформаційного простору;
- питання митної політики;
- управління системами енергетики, транспорту і зв'язку, включаючи супутниковий зв'язок і телекомунікації;
- співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища, в тому числі по запобіганню транскордонному перенесенню забруднень, і участь у створенні всеохоплюючої міжнародної системи екологічної безпеки, подання взаємодопомоги за надзвичайних обставин;

................
Перейти до повного тексту