1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про повітряне сполучення
( Про зміни до Угоди додатково див.Угоду від 01.12.2005 )
Дата підписання: 02.05.1995
Дата набуття чинності: 04.02.1998
Уряд України та Уряд Італійської Республіки, далі в цій угоді "Договірні Сторони",
будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чікаго сьомого грудня 1944 року;
бажаючи укласти Угоду з метою регулювання повітряних сполучень між двома країнами;
погодились про таке:
Стаття 1
Визначення
У цій Угоді, якщо контекст не припускає інше:
a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго сьомого грудня 1944 року, та містить будь-який Додаток, прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, або будь-яку поправку до Додатків або Конвенції згідно з її Статтями 90 та 94 (а) у тій мірі, в якій ці Додатки або поправки дійсні для обох Договірних Сторін або ратифіковані ними;
b) термін "авіаційні власті" щодо Уряду України означає Міністерство транспорту України та будь-яку особу чи орган, що уповноважені здійснювати будь-які функції, до яких ця Угода має відношення; щодо Італійської Республіки - Міністерство транспорту - Генеральний Директорат цивільної авіації та будь-яку особу чи орган, що уповноважені здійснювати будь-які функції, до яких ця Угода має відношення;
c) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначене та отримало дозвіл відповідно до Статті 4 цієї Угоди;
d) термін "територія" щодо держави має значення відповідно до Статті 2 Конвенції;
e) терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають значення відповідно до Статті 96 Конвенції;
f) термін "тариф" означає ціни, які сплачуються за перевезення пасажирів і вантажу, та умови, згідно з якими ці ціни застосовуються, включаючи ціни й умови щодо агентських та інших додаткових послуг, але за винятком винагороди й умов щодо перевезення пошти.
Стаття 2
Застосовність Чикагської конвенції
Положення цієї Угоди будуть підпорядковані положенням Конвенції у тій мірі, в якій положення Конвенції застосовуються до міжнародних повітряних сполучень.
Стаття 3
Надання прав
1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, зазначені в цій Угоді, з метою встановлення і здійснення повітряних сполучень по маршрутах, вказаних в Таблиці маршрутів (далі іменовані відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути").
2. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, буде користуватися такими привілеями:
a) здійснювати політ без посадки через територію іншої Договірної Сторони;
b) здійснювати на території іншої Договірної Сторони посадки з некомерційними цілями; та
c) під час здійснення польотів по встановлених маршрутах здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, встановлених у Таблиці маршрутів, з метою прийняття на борт і зняття пасажирів, вантажу та пошти, що перевозяться з інших встановлених пунктів або до них.
3. Зазначене в пункті 2 цієї Статті не буде розглядатися як привілей призначеного авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони приймати на борт на території іншої Договірної Сторони пасажирів, вантаж і пошту для перевезення за винагороду чи за наймом до іншого пункту на території іншої Договірної Сторони.
Стаття 4
Призначення та надання дозволу авіапідприємствам
1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне авіапідприємство з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.
2. Після одержання такого призначення інша Договірна Сторона відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки надасть призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на виконання польотів.
3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно та обгрунтовано застосовуються такими властями при здійсненні міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції.
4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, зазначеного в пункті 2 цієї Статті, або встановити такі умови, які може вважати необхідними при користуванні призначеним авіапідприємством правами, зазначеними в Статті 3 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має задовільних доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством та фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, що призначає авіапідприємство, або її громадянам.
5. Коли авіапідприємство кожної Договірної Сторони таким чином призначене та отримало дозвіл, воно може в будь-який час розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що авіапідприємство дотримується застосовних положень цієї Угоди.
Стаття 5
Скасування або призупинення прав
1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на виконання польотів або призупинити користування авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, правами, зазначеними в Статті 3 цієї Угоди, або встановити такі умови, які вона може вважати необхідними при користуванні цими правами у будь-якому з таких випадків:
a) У будь-якому випадку, коли вона не має задовільних доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством та фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, або її громадянам;
b) у випадку, коли це авіапідприємство не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права;
c) у випадку, коли авіапідприємство іншим чином здійснює експлуатацію не відповідно до умов, передбачених цією Угодою.
2. Якщо негайне скасування, призупинення або встановлення умов, вказаних у пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил, таке право буде використано лише після консультації з іншою Договірною Стороною.
3. Кожна Договірна Сторона матиме право шляхом письмового повідомлення іншої Договірної Сторони відкликати призначення свого власного авіапідприємства, зазначене в пунктах 1 та 2 Статті 5, та призначити інше авіапідприємство.
Стаття 6
Звільнення від сплати мит та інших податків
1. Повітряні судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, які здійснюють міжнародні повітряні сполучення, а також їх комплектне обладнання, запасні частини, включаючи двигуни, запаси палива та мастильних матеріалів, і бортові запаси (включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби), що знаходяться на борту цих повітряних суден, будуть звільнятися іншою Договірною Стороною від сплати всіх видів мит, зборів за огляд та інших фінансових податків після прибуття на територію іншої Договірної Сторони за умови, що таке комплектне обладнання і такі інші матеріали залишаються на борту повітряного судна.
2. Звільнення від сплати таких мит, зборів і податків, за винятком зборів щодо наданого обслуговування, також будуть поширюватися на:
a) паливо, мастильні матеріали, бортові запаси, запасні частини, включаючи двигуни, та комплектне бортове обладнання, що ввезені на територію однієї Договірної Сторони повітряними суднами призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони та призначені виключно для використання повітряними суднами згаданого авіапідприємства;
b) паливо, мастильні матеріали, бортові запаси, запасні частини, включаючи двигуни, та комплектне бортове обладнання, що прийняті на борт на території кожної Договірної Сторони під час експлуатації договірних ліній повітряним судном призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони в межах лімітів і з дотриманням умов, встановлених компетентними службами згаданої іншої Договірної Сторони, та призначені виключно для використання і споживання під час виконання рейсу;
c) необхідні документи призначеного авіапідприємства кожної Договірної Сторони, включаючи авіаквитки, авіавантажні накладні, а також рекламні матеріали.
3. Матеріали, на які поширюються звільнення від сплати мит та інших фінансових зборів, передбачених у попередніх пунктах, не будуть використовуватися для цілей, які не пов'язані із здійсненням міжнародних повітряних сполучень, і вони повинні бути вивезені у зворотному напрямку, якщо не використані, якщо тільки не дозволено передавати їх іншому авіапідприємству, яке здійснює міжнародні польоти, або не дозволено їх тимчасово імпортувати відповідно до положень чинного законодавства на території заінтересованої Договірної Сторони.
4. Звільнення, вказані в цій Статті, також стосуються частини вищезазначених матеріалів, використаних або спожитих під час польоту над територією Договірної Сторони, яка надає звільнення, вони надаються на взаємній основі та можуть підлягати вимогам додержання особливих формальностей, що звичайно застосовуються на згаданій території, включаючи митний контроль.
Стаття 7
Принципи, що регулюють експлуатацію договірних ліній
1. Призначеному авіапідприємству кожної Договірної Сторони буде надана справедлива та рівна можливість експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах.
2. Під час експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, які останнє здійснює за цими ж маршрутами або їх частинами.
3. Договірні лінії, які експлуатуються призначеним авіапідприємством кожної Договірної Сторони, будуть відповідати суспільним потребам у перевезеннях по встановлених маршрутах, і матимуть головною метою надання такої ємності, яка при розумному коефіцієнті завантаження повітряного судна відповідала б існуючим та обгрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу і пошти між територіями Договірних Сторін.
4. Призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно подавати на затвердження авіаційним властям іншої Договірної Сторони розклади рейсів, включаючи інформацію щодо типу повітряного судна, яке використовується, не менш ніж за шістдесят (60) днів до початку кожного літнього або зимового сезону.
Стаття 8
Тарифи
1. Тарифи, які призначаються авіапідприємством однієї Договірної Сторони за перевезення до території іншої Договірної Сторони або з неї, повинні встановлюватися на розумних рівнях з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи собівартість експлуатації, помірний прибуток і тарифи інших авіапідприємств.
2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї Статті, будуть, якщо це можливо, предметом консультацій між призначеними авіапідприємствами кожної Договірної Сторони.
3. Тарифи повинні подаватися авіаційним властям обох Договірних Сторін на затвердження не менш ніж за дев'яносто (90) днів до запропонованої дати їх введення. В особливих випадках цей період може скорочуватися за згодою згаданих властей.
4. Це затвердження може здійснюватися прискорено. Якщо жодні з авіаційних властей не повідомили про незатвердження протягом тридцяти (30) днів від дати подання, відповідно до пункту 3 цієї Статті, ці тарифи будуть вважатися затвердженими. У випадку, якщо період для подання скорочується, як передбачено у пункті 3, авіаційні власті можуть погодитися, що період, протягом якого про будь-яке незатвердження повинно бути повідомлено, буде меншим ніж тридцять (30) днів.
5. Якщо тариф не може бути погоджений відповідно до пункту 2 цієї Статті, або якщо протягом періоду, що застосовується відповідно до пункту 4 цієї Статті одні авіаційні власті надсилають іншим авіаційним властям повідомлення про своє незатвердження тарифу, погоджено відповідно до пункту 2 цієї Статті, авіаційні власті обох Договірних Сторін після консультації з авіаційними властями будь-якої іншої держави, чию пораду вони вважають корисною, будуть намагатися встановити тариф за взаємною згодою.
6. Якщо авіаційні власті не можуть погодитися щодо будь-якого тарифу, поданого їм згідно з пунктом 3 цієї Статті, або із встановленням тарифу згідно з пунктом 5 цієї Статті, спір буде врегульовано відповідно до положень Статті 16 цієї Угоди.
7. Тариф, встановлений відповідно до положень цієї Статті, буде залишатися в дії доти, доки не буде встановлено новий тариф.
Стаття 9
Закони та правила
1. Закони, правила та адміністративні директиви однієї Договірної Сторони щодо допуску на її територію, перебування в її межах або виходу з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або експлуатації та навігації таких повітряних суден в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, та будуть додержуватися такими повітряними суднами під час входу на територію першої Договірної Сторони або виходу з неї, або під час перебування в її межах.
2. Закони, правила та адміністративні директиви однієї Договірної Сторони щодо допуску на її територію, перебування в її межах або відправлення з неї пасажирів, екіпажу, вантажу чи пошти, включаючи правила щодо в'їзду, огляду, імміграції, паспортів, митниці та карантину будуть додержуватися пасажирами, екіпажем і поширюватися на вантаж або пошту призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони при прибутті до території першої Договірної Сторони чи під час перебування в її межах, або при відправленні з неї.
Стаття 10
Визнання посвідчень та свідоцтв
1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Договірною Стороною, та строк дії яких не вичерпаний, будуть з дотриманням положень пункту 2 цієї Статті визнаватися дійсними іншою Договірною Стороною.
2. Кожна Договірна Сторона, однак, при польотах над своєю власною територією залишає за собою право відмовити у визнанні чинними посвідчень про придатність до польотів, посвідчень про кваліфікацію чи свідоцтв, виданих її власним громадянам чи визнаних дійсними іншою Договірною Стороною або третьою державою.

................
Перейти до повного тексту