Кабінет Міністрів України та Уряд Держави Ізраїль (далі - "Сторони"),

усвідомлюючи значення співробітництва для розвитку спільного кіновиробництва, розширення культурних і технологічних зв'язків, зміцнення дружніх відносин між двома державами,

враховуючи, що спільне виробництво сприятиме розвитку та підвищенню економічної ефективності індустрії кіно-, теле-, відео- і сучасного медіавиробництва та дистрибуції в обох державах,

висловлюючи взаємне бажання створити засади для підтримки усіх аудіовізуальних продуктів, насамперед спільного виробництва фільмів,

з метою створення правової основи для подальшого розвитку співробітництва та спільного кіновиробництва між Україною та Ізраїлем на принципах рівності та взаємної вигоди відповідно до законодавства та міжнародних договорів, що є чинними для держав Сторін,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

(1) "спільним виробництвом" або "фільмом спільного виробництва" вважається кінематографічний твір зі звуковим рядом або без нього, будь-якої тривалості або виду, в тому числі художній, анімаційний та документальний, вироблений українським та ізраїльським співпродюсерами, у будь-якому форматі для дистрибуції на будь-якому носії або у будь-якому місці, враховуючи кінотеатри, театри, телебачення, Інтернет, відеокасети, відеодиски, компакт-диски або будь-які подібні засоби, а також майбутні форми кіновиробництва та дистрибуції, що відповідають чинному законодавству, яке регулює кіноіндустрію у кожній з держав Сторін;

(2) "українським співпродюсером" вважається фізична або юридична особа України, яка здійснила необхідні заходи для спільного виробництва фільму;

(3) "ізраїльським співпродюсером" вважається фізична або юридична особа Ізраїлю, яка здійснила необхідні заходи для спільного виробництва фільму;

(4) "компетентними органами" вважаються компетентні органи, відповідальні за реалізацію цієї Угоди, або інші відповідні компетентні органи кожної з держав Сторін. Компетентними органами є:

- з Української Сторони: Державне агентство України з питань кіно;

- з Ізраїльської Сторони: Міністерство культури і спорту.

У разі зміни компетентного органу відповідна Сторона письмово інформує іншу Сторону дипломатичними каналами.

(1) Фільми, які створюються в результаті спільного виробництва двох держав відповідно до цієї Угоди, мають бути погоджені компетентними органами.

(2) Фільми спільного виробництва, створені згідно з цією Угодою, користуються пільгами, що надаються співвиробнику відповідної держави щодо національних фільмів згідно з чинним законодавством кожної з держав.

(3) Заяви про надання фільму статусу спільного виробництва та відповідних прав і пільг повинні відповідати правилам процедури, викладеним у Додатку до цієї Угоди.

(4) Недотримання співпродюсером однієї зі Сторін умов, згідно з якими ця Сторона погодила спільне виробництво, або істотне порушення контракту про спільне виробництво може призвести до позбавлення фільму статусу спільного виробництва цією Стороною разом з відповідними правами та пільгами.

(1) Для отримання пільг спільного виробництва співпродюсери мають довести наявність належної технічної організації, відповідного фінансового забезпечення, визнаного професійного досвіду та кваліфікації для успішного завершення виробництва.

(2) Погодження не надається проекту, якщо співпродюсери є пов'язаними спільним управлінням або контролем, окрім випадків, коли таке об'єднання спеціально утворено для спільного виробництва фільму.

(1) Фільми спільного виробництва знімаються, виробляються, дублюються або субтитруються до моменту створення першої прокатної копії в державах-учасницях. У разі, якщо сценарій або сюжет фільму вимагають проведення зйомок на локаціях або у павільйонах у країні, що не є учасницею спільного виробництва, такі зйомки можуть бути дозволені компетентними органами. Відповідно, якщо в державах-учасницях спільного виробництва не надаються послуги належної якості з виробництва, дублювання або субтитрування, компетентними органами може бути дозволено отримання таких послуг у третій країні.

(2) Продюсери, автори, сценаристи, виконавці, режисери, інший творчий і технічний персонал, що бере участь у спільному виробництві, повинні бути громадянами або постійно проживати в Україні або Державі Ізраїль згідно з чинним законодавством відповідних держав Сторін.

(3) Участь персоналу, що не відповідає положенням параграфу (2) цієї статті, може бути дозволена як виключення, за потреби спільного виробництва, та підлягає погодженню компетентними органами.

(4) Додаткове використання у фільмі спільного виробництва мов, не передбачених чинним законодавством держав Сторін, допускається за потреби сценарію.

(1) Відповідні внески співпродюсерів держав Сторін можуть змінюватися від двадцяти (20) до восьмидесята (80) відсотків для кожного фільму спільного виробництва. При цьому співпродюсери мають здійснювати фактичний технічний і творчий внесок, пропорційний до їх фінансових внесків у фільм спільного виробництва. Технічний і творчий внесок складається з сукупної частки авторів, виконавців, техніко-виробничого персоналу, лабораторій та обладнання.

(2) Будь-які виключення з цих правил повинні бути погоджені компетентними органами, які у певних випадках можуть дозволити зміну відповідних внесків співпродюсерів двох країн від десяти (10) до дев'яноста (90) відсотків.

(3) У разі, якщо український або ізраїльський співпродюсер складається з декількох виробничих компаній, внесок кожної компанії не є меншим, ніж п'ять (5) відсотків від загального бюджету фільму спільного виробництва.

(4) У разі, якщо продюсер з третьої країни має право брати участь у спільному виробництві, його внесок не є меншим, ніж десять (10) відсотків. У разі, якщо співпродюсер з третьої країни складається з декількох виробничих компаній, внесок кожної компанії не є меншим, ніж п'ять (5) відсотків від загального бюджету фільму спільного виробництва.

(1) Сторони заохочують спільне виробництво, що відповідає загальноприйнятим міжнародним стандартам.

(2) Умови погодження спільного виробництва фільмів визначаються у кожному окремому випадку за взаємною згодою компетентних органів згідно з положеннями цієї Угоди та відповідним чинним законодавством держав Сторін.

(1) Співпродюсери забезпечують наявність прав інтелектуальної власності у спільному виробництві шляхом виконання дозвільних процедур, достатніх для досягнення цілей цієї Угоди, відповідно до параграфу 4 (а) Додатку до цієї Угоди.

(2) Розподіл прав інтелектуальної власності у спільному виробництві фільму, враховуючи право власності та відповідну реєстрацію, визначається у контракті про спільне виробництво.

(3) Кожний співпродюсер має вільний доступ до всіх оригінальних матеріалів спільного виробництва та право на їх кінокопіювання або тиражування, окрім використання або передачі прав інтелектуальної власності щодо цих матеріалів, якщо інше не передбачено співпродюсерами у контракті про спільне виробництво.

(4) Кожний співпродюсер є співвласником оригінального негативу на кіноплівці або інших носіях, на яких виготовлено майстер-негатив фільму спільного виробництва, не враховуючи прав інтелектуальної власності, вміщених у цих вихідних матеріалах, якщо інше не передбачено співпродюсерами у контракті про спільне виробництво.

(5) Негатив фільму спільного виробництва зберігається під узгодженою назвою та фільмокопії виготовляються в лабораторії або іншій установі, обраній за взаємною згодою співпродюсерів.

Сторони сприяють тимчасовому ввезенню та вивезенню обладнання, необхідного для спільного виробництва фільмів в рамках цієї Угоди, відповідно до чинного законодавства держав Сторін. Кожна Сторона згідно з законодавством своєї держави надає найбільшого сприяння щодо дозволу на в'їзд і перебування на території своєї держави творчого та технічного персоналу іншої Сторони, задіяного у спільному виробництві фільмів.

Погодження проекту спільного виробництва фільму компетентними органами не передбачає права на розповсюдження і демонстрування спільно виробленого фільму. Право на розповсюдження і демонстрування фільму спільного виробництва надається згідно з законодавством держав Сторін.

(1) Якщо фільм спільного виробництва випускається на ринок країни, яка застосовує квотування щодо обох держав Сторін, фільм відноситься до квоти держави з найбільшою участю. Якщо участь співпродюсерів є однаковою, фільм спільного виробництва відноситься до квоти держави, в якій постійно проживає або громадянином якої є його режисер.

(2) Якщо фільм спільного виробництва випускається на ринок країни, яка застосовує квотування щодо однієї з держав Сторін, фільм продається державою, щодо якої квоти відсутні.

(3) Якщо фільм спільного виробництва випускається на ринок країни, яка застосовує квотування щодо однієї чи обох держав Сторін, компетентні органи можуть приймати узгоджені рішення щодо правил квотування, не передбачених параграфами (1) і (2) цієї статті.

(4) Продаж і експорт фільму спільного виробництва здійснюється на правах і за правилами, встановленими відповідним чинним законодавством кожної з держав Сторін щодо національного кінопродукту.

(1) Усі фільми спільного виробництва позначаються як українсько-ізраїльське або ізраїльсько-українське спільне виробництво.