1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 7 червня 1994 р. N 372
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1175 від 28.09.96 ) ( Дію Постанови призупинено на підставі Постанови КМ N 21 від 13.01.95 )
Про затвердження Положення про порядок і умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
( Додатково див. Постанову ВР N 333/94-ВР від 28.12.94 )
На виконання Указу Президента України від 15 січня 1994 р. N 7 "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок і умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що додається, і ввести його в дію з 1 січня 1995 року.
2. Комітетові у справах нагляду за страховою діяльністю:
разом з Урядом Криму, місцевими державними адміністраціями вжити заходів для укладення до 1 січня 1995 р. договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
разом із заінтересованими міністерствами і відомствами подати Кабінетові Міністрів України пропозиції про механізм реалізації Положення про порядок і умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Виконуючий обов'язки
Прем'єр-міністра України
Міністр
Кабінету Міністрів України

Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ

І. ДОЦЕНКО
Інд.23
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 червня 1994 р. N 372
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок і умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
I. Загальні положення
1. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування третім особам збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної події (далі - ДТП).
Положення про порядок і умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (далі - Положення) поширюється на власників транспортних засобів, що призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підлягають державній реєстрації та обліку органами Державтоінспекції МВС (далі - ДАІ) і здійснюють рух по території України.
2. Цим Положенням регулюються відносини, що виникають під час обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (далі - обов'язкове страхування) між:
страхувальниками - юридичними особами та дієздатними громадянами, які володіють транспортними засобами чи експлуатують їх;
страховиками - юридичними особами, які отримали відповідну ліцензію на проведення цього виду страхування і є членами Моторного (транспортного) страхового бюро;
потерпілими - третіми особами (юридичними особами та громадянами), яким заподіяна шкода транспортним засобом внаслідок ДТП;
Моторним (транспортним) страховим бюро - об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
3. Об'єктом обов'язкового страхування є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну потерпілим внаслідок ДТП, а саме життю або здоров'ю громадян, їхньому майну і майну юридичних осіб.
4. Застрахованим транспортним засобом у цьому Положенні вважається транспортний засіб, власник якого (чи уповноважена ним особа) уклав договір обов'язкового страхування.
5. Страхове зобов'язання страховика за договором обов'язкового страхування (страхова сума) - це максимальна сума відшкодування збитків потерпілому, яку сплачує страховик після настання страхового випадку.
6. Обов'язкове страхування має проводитись у повному обсязі за рахунок коштів страхувальників, крім випадків, передбачених актами чинного законодавства України.
Страхові платежі юридичних осіб по обов'язковому страхуванню відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), що виготовляється (виконуються, надаються) цими особами.
Суми, сплачені страхувальником-громадянином за умовами цього страхування, зменшують сукупний оподаткований доход громадян за поточний рік.
7. Страхувальник з моменту придбання транспортного засобу, зазначеного в абзаці другому пункту 1 цього Положення, зобов'язаний укласти договір обов'язкового страхування.
У разі користування транспортним засобом за межами території України страхувальник укладає із страховиком додатковий договір обов'язкового страхування відповідно до вимог міжнародної системи моторного страхування "Зелена картка" (далі - додатковий договір обов'язкового страхування).
II. Страхове відшкодування
8. Страховик здійснює страхові виплати у разі, коли ДТП призвела до смерті, каліцтва або іншої шкоди здоров'ю та втрати, пошкодження чи знищення майна третьої особи.
9. Страхова сума по обов'язковому страхуванню становить 1000 мінімальних заробітних плат на день подання заяви про її виплату.
10. Якщо сума майнових збитків менша 5 мінімальних заробітних плат, то страховик звільняється від обов'язків відшкодування таких збитків.
11. За шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок ДТП, страховик здійснює одноразову страхову виплату у разі встановлення потерпілому інвалідності:
I групи
II групи
III групи
у разі тимчасової втрати
працездатності за кожну добу
- 100 відсотків страхової суми
- 75 -"-
- 50 -"-
- 0,2 відсотка, але не більш
як 50 відсотків страхової
суми.
Страховик здійснює одноразову страхову виплату спадкоємцям померлої внаслідок ДТП третьої особи у розмірі страхової суми.
12. Якщо в одній ДТП кілька потерпілих, страхове відшкодування виплачується кожному в межах обсягу відповідальності страховика.
13. Якщо винуватцями ДТП є кілька чоловік, страховики відшкодовують збитки потерпілим пропорційно вині страхувальників, визначеної згідно з чинним законодавством.
При цьому потерпілий має право звернутися до будь-якого із страховиків, який зобов'язаний здійснити страхову виплату. В подальшому страховик, що здійснив таку виплату, має право одержати відповідну компенсацію від інших страховиків.
14. Виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 10 діб з часу подання документів, що підтверджують розмір заподіяної шкоди згідно з чинним законодавством.
15. Страховик не відшкодовує збитки:
якщо факт настання ДТП з участю третьої особи не підтверджений відповідними документами ДАІ;
у разі заподіяння шкоди життю та здоров'ю водія транспортним засобом, який ним застрахований;
у разі пошкодження, знищення будь-якого майна, що знаходилося у застрахованому ним транспортному засобі, у тому числі і вантажу, а також самого транспортного засобу;
у разі забруднення або ушкодження навколишнього природного середовища;
у разі виникнення пожежі поза межами автомобільної дороги та прилеглій до неї території;
якщо такий випадок стався внаслідок навмисних дій потерпілого, визнаних такими в установленому порядку;
якщо страховий випадок стався внаслідок громадських безпорядків, військових конфліктів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з ДТП;
якщо рух здійснювався на території підприємств, аеродромів, військових частин та інших об'єктів, що огороджені, охороняються і мають пропускну систему в'їзду і виїзду.
16. Відповідальність страховика не настає, а відшкодування здійснюється Моторним (транспортним) страховим бюро у разі:
коли транспортний засіб, який спричинив ДТП, не встановлений або не застрахований;
коли страховий випадок стався внаслідок викрадення застрахованого транспортного засобу;
передачі застрахованого транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я;
коли страховий випадок спричинений транспортним засобом, власник якого уклав договір страхування у країні, яка входить до міжнародної системи "Зелена картка".
17. Якщо страховий випадок стався внаслідок навмисних дій страхувальника або водія застрахованого транспортного засобу, а також якщо водій керував транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не мав відповідного дозволу на право керування цим транспортним засобом, страховик виплачує потерпілому відшкодування і на таку ж суму застосовує право регресу до винуватця.
В інших випадках страховик не може застосовувати право регресу до своїх страхувальників.
У разі коли безпосередньою чи супутньою причиною ДТП були незадовільні дорожні умови, страховик відшкодовує збитки і має право одержати відповідну компенсацію від юридичних осіб, винних у створенні таких умов.
III. Взаємовідносини між суб'єктами страхування
18. Страхувальник має право вибору страховика для укладання договору обов'язкового страхування.
Страховик не може відмовити в укладанні договору обов'язкового страхування будь-якому страхувальнику.
19. Водій транспортного засобу під час його експлуатації зобов'язаний мати страхове свідоцтво, поліс, сертифікат (далі - поліс) і пред'являти його для перевірки службовим особам, яким надано таке право згідно з чинним законодавством.
20. Страховики і страхувальники мають право за взаємною згодою укладати договори обов'язкового страхування на страхову суму, більшу ніж та, що встановлена цим Положенням.
21. Договір обов'язкового страхування укладається на 1 рік або інший термін, кратний місяцю. Можливе укладення договору обов'язкового страхування на термін 15 діб.
22. Договір обов'язкового страхування укладається на основі заяви страхувальника, в якій зазначається тип транспортного засобу. Дія договору страхування поширюється на водіїв, які керують цим транспортним засобом на законних підставах.

................
Перейти до повного тексту