З метою захисту населення, продуктивних земель і народногосподарських об'єктів, зменшення збитків від руйнівної дії паводкових вод, а також створення сприятливих умов для соціального розвитку населених пунктів у паводконебезпечних районах Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Комплексну програму проведення протипаводкових заходів на 1994-2000 роки, розроблену Державним комітетом по водному господарству разом з Українською академією аграрних наук і погоджену із заінтересованими міністерствами і відомствами, обласними державними адміністраціями (додається).

2. Обласним державним адміністраціям:

розробити регіональні програми протипаводкових заходів із конкретизацією робіт і визначенням їх послідовності;

забезпечити здійснення природоохоронних заходів у прибережних смугах річок.

3. Державному комітетові по водному господарству, Міністерству навколишнього природного середовища разом із заінтересованими міністерствами і відомствами розробити у 1994-1995 роках план заходів, спрямованих на усунення причин виникнення паводків і зменшення розорюваності земель у басейнах річок, заліснення водоохоронних смуг, проведення агротехнічних заходів для регулювання інтенсивності поверхневого стоку.

4. Функції замовника з проектування протипаводкових споруд і здійснення передбачених зазначеною Комплексною програмою заходів покласти на Державний комітет по водному господарству.

5. Міністерству економіки, Міністерству фінансів за поданням Державного комітету по водному господарству передбачати щорічне виділення централізованих капітальних вкладень і коштів із державного бюджету на експлуатаційні витрати для реалізації Комплексної програми виходячи з реальних фінансових можливостей.

6. Комітетові з питань гідрометеорології забезпечити своєчасне інформування органів державної виконавчої влади, водогосподарських та інших організацій про гідрометеорологічні умови в басейнах річок з метою завчасного здійснення заходів щодо захисту населених пунктів і народногосподарських об'єктів від паводків, здійснити в рамках Комплексної програми модернізацію системи гідрометеорологічних спостережень у басейнах річок.

7. Державному комітетові по водному господарству:

разом з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, Державним комітетом по гідрометеорології та обласними державними адміністраціями здійснити у 1994-1995 роках проектні роботи для визначення у басейнах річок зон можливого затоплення паводками різної забезпеченості, розробити і затвердити положення про порядок використання земель у цих зонах;

передбачати кошти у розмірі до 5 відсотків загальної кошторисної вартості у кошторисах протипаводкових споруд, визначених Комплексною програмою, на розвиток матеріально-технічної бази підприємств і організацій, що здійснюють їх будівництво, реконструкцію і експлуатацію.

8. Державному комітетові по водному господарству здійснювати наукове забезпечення реалізації Комплексної програми із залученням у разі потреби спеціалізованих інститутів Академії наук, міністерств і відомств.

Комплексна програма включає протипаводкові заходи у басейнах річок Тиса, Прут, Дністер, Серет, Вісла, Південний Буг, Прип'ять, Дніпро, Сіверський Донець, а також річок Приазов'я та Криму і на території Одеської області, розташованої вздовж річки Дунай.

Програму розроблено інститутом "Укрводпроект" разом з інститутами Української академії аграрних наук на основі аналізу стану паводкової ситуації. У програмі використано матеріали басейнових та обласних водогосподарських організацій, які погоджено з місцевими природоохоронними органами і затверджено обласними державними адміністраціями.

У Програмі визначено обсяги протипаводкових робіт на 1994-1995 роки, а також на перспективу - 1996-2000 роки згідно з додатком.

Протипаводковий захист організується з урахуванням особливостей формування та проходження паводків у різних регіонах України і здійснюється за допомогою регулюючих водосховищ, гідротехнічних та берегоукріплювальних споруд, дамб обвалування, а також збільшення дренажної здатності русел річок.

Характерним періодом гідрологічного режиму України є весняні повені, в ході яких формується від 40 до 60 відсотків річного стоку, а також дощові паводки.

На річках Карпат у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та частково Тернопільської областей паводки відбуваються кілька разів на рік, характеризуються раптовістю і практично не піддаються прогнозуванню. Тільки за останні 30 років на Тисі сталося 114, на Дністрі - 86, на Пруту - 30 високих паводків.

Паводки останніх років завдали значної шкоди народному господарству регіону Карпат. Збитки від них на Дністрі і Пруту у липні 1991 року лише в Чернівецькій області становили біля 6 млрд.карбованців, а восени 1992 року паводок у Закарпатті в басейні річки Тиси завдав збитків, що перевищують 5 млрд.карбованців (у діючих на той час цінах). Недостатній економічний і соціальний розвиток регіону, нераціональна господарська діяльність на водозабірній території сприяють повторюваності високих паводків, що завдають значних збитків.

Територія Полісся у межах Волинської і Рівненської областей характеризується рівнинним рельєфом, що утруднює швидке проходження паводків і призводить до затоплення великих територій, в середньому один раз на 2-3 роки.

Господарська діяльність, яка здійснюється з порушенням екологічних норм, значно зменшила пропускну можливість річки Прип'ять і цілого ряду її притоків (річок Стохід, Турія, Вижівка та інших), що збільшило рівні води та час проходження паводків.

Територія Донбасу - район, який також час від часу піддається руйнівній дії паводків. Найбільший паводок стався у 1964 році, який завдав збитків у сумі 11,2 млн.карбованців (у діючих на той час цінах).

Особливе місце за характером повеней та паводків займає нижня течія річки Дунай, де поряд з весняною повінню, що формується у верхній частині басейну річки, в гирлі утворюються льодові затори, які викликають різке підвищення рівнів води і затоплення прилеглих територій.

В останні роки протипаводкові заходи здійснюються на основі схем комплексного використання водних ресурсів басейнів річок Тиси, Прута, Серета, Дунаю, Південного Бугу, а також річок Криму, Донбасу та Приазов'я. Однак вони ще недостатні через відсутність централізованих коштів на проведення планових великомасштабних протипаводкових заходів.

Єдиним джерелом фінансування цих робіт є резервний фонд Кабінету Міністрів України, але він не забезпечує потреб з ліквідації наслідків паводків.

Тепер назріла гостра потреба у комплексному плануванні та здійсненні невідкладних протипаводкових заходів і впорядкуванні господарської діяльності на водозборах в регіонах, що найбільш зазнають руйнівної дії від повеней і паводків.

Реалізація всього комплексу протипаводкових заходів, передбачених програмою, дасть змогу значно зменшити збитки від паводків якщо вона здійснюватиметься у тісному зв'язку з виконанням природоохоронних робіт (впорядкування лісорозробок, додержання екологічних вимог під час добування гравію, піску та інших корисних копалин), а також з недопущенням будівництва житлових і промислових об'єктів у зонах впливу паводкових вод. Серед них значне місце займає розроблення та здійснення заходів, що спрямовані на усунення причин виникнення паводків і передбачають зменшення розорюваності земель у басейнах річок, заліснення водоохоронних територій, проведення агротехнічних робіт для регулювання інтенсивності поверхневого стоку.

Важливим протипаводковим заходом є також поліпшення системи прогнозування та своєчасного попередження про можливі руйнівні паводки та повені. Досвід проведення протипаводкового захисту показав, що значних збитків можна уникнути або звести їх до мінімуму, своєчасно вживши заходів щодо попередження населення, органів державної виконавчої влади про час та розміри можливих затоплень.

Зазначені функції здійснюють органи Комітету з питань гідрометеорології, гідрологічна мережа якого налічує 373 пости на річках та 60 на водосховищах. Їх інформація використовується для складання прогнозів та попереджень про небезпечні явища. Однак, низький технічний стан мережі, відсутність зв'язку та автоматизації спостережень не дають змоги використовувати їх повною мірою. Тому у Комплексній програмі передбачається відновлення та модернізація державної гідрометеорологічної мережі, що дозволить завчасно прогнозувати паводки, а отже мати додатковий час на евакуацію населення, техніки та майна з небезпечних зон і цим самим зменшити збитки від паводків.