1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


УГОДА
про морське торгове судноплавство між Урядом України і Урядом Ісламської Республіки Іран
( Угоду ратифіковано Законом N 2995-III від 17.01.2002 )
Уряд України і Уряд Ісламської Республіки Іран, які надалі іменуються "Договірні Сторони",
бажаючи забезпечити гармонічний розвиток морського торгового судноплавства між двома країнами,
з метою активізації співробітництва в галузі торгівлі і судноплавства,
дотримуючись міжнародних принципів свободи торгового мореплавання,
вирішили укласти цю Угоду і погодились з нижчевикладеним:
Стаття 1
З метою цієї Угоди:
1. Термін "судно Договірної Сторони" означатиме будь-яке торгове судно, яке включено до суднового реєстру відповідно до внутрішнього законодавства Договірної Сторони і плаває під її прапором, за винятком:
а) військових кораблів;
б) суден, які перебувають на службі у збройних силах;
в) дослідних суден (гідрографічних, океанографічних і наукових);
г) рибальських суден;
д) суден, які виконують неторговельні функції (яхти, кораблі-госпіталі та ін.).
2. Термін "член екіпажу" означатиме будь-яку особу на борту судна будь-якої з Договірних Сторін, яка виконує функції, зв'язані з управлінням, роботою і технічним обслуговуванням судна і включена до суднової ролі.
3. Компетентними морськими органами є:
- в Україні - Міністерство транспорту;
- в Ісламській Республіці Іран - Міністерство шляхів і транспорту.
Стаття 2
Ця Угода поширюється на територію України і територію Ісламської Республіки Іран.
Стаття 3
Співробітництво між Україною і Ісламською Республікою Іран в галузі морського торгового судноплавства грунтуватимуться на принципах рівноправності, поваги національного суверенітету, взаємної вигоди і інтересів.
Стаття 4
Відповідно до статті 3 цієї Угоди Договірні Сторони допомагатимуть один одному в установленні контактів між їхніми організаціями і владами, які відповідають за морську транспортну діяльність.
Стаття 5
1. Договірні Сторони співробітничатимуть і допомагатимуть один одному в розвитку морського торгового судноплавства між їхніми країнами і з цією метою погодились:
а) заохочувати участь українських і іранських суден в перевезеннях вантажів між портами двох Договірних Сторін і співробітничати в усуненні можливих перешкод, які можуть утруднити розвиток цих перевезень;
б) не перешкоджати суднам, які плавають під прапором однієї з Договірних Сторін брати участь в перевезеннях вантажів між портами однієї з Договірних Сторін і портами третіх країн.
2. Положення пункту 1 цієї статті не обмежують права суден, які плавають під прапором третіх країн, брати участь в морських перевезеннях між портами двох Договірних Сторін.
Стаття 6
1. Кожна Договірна Сторона ставитиметься до суден іншої Договірної Сторони, їхніх екіпажів, пасажирів і вантажів на їх борту так само, як вона ставиться до своїх національних суден, які беруть участь в міжнародних перевезеннях, стосовно:
а) вільного доступу до їхніх територіальних вод і морських портів;
б) стоянки суден в портах і використання портових засобів для навантажувально-розвантажувальних робіт;
в) посадки і висадки пасажирів;
г) отримання послуг, зв'язаних з морським торговим судноплавством, а також комерційними операціями.
2. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуватимуться до:
а) діяльності, яка відповідно до внутрішнього законодавства кожної Договірної Сторони резервується для їх власних підприємств і організацій;
б) правил в'їзду і перебування іноземців на території кожної з Договірних Сторін;
в) правил, які обумовлюють обов'язкове лоцманське проводження іноземних суден;
г) портів, що закриті для іноземних суден.
Стаття 7
Договірні Сторони в межах їхніх законодавств і портових правил вживають всіх необхідних заходів для того, щоб полегшити і заохотити морські перевезення, уникнути непотрібних затримок в своїх портах суден, які плавають під прапором іншої Договірної Сторони відповідно до вимог міжнародних конвенцій.
Стаття 8
1. Свідоцтво на право плавання під прапором і мірильні свідоцтва, а також інші суднові документи, які видані або визнані компетентними владами однієї з Договірних Сторін, визнаватимуться владами іншої Договірної Сторони відповідно до вимог міжнародних конвенцій.
2. Судна кожної з Договірних Сторін, забезпечені мірильними свідоцтвами, визнаними як відповідно до пункту 1 цієї статті, так і відповідно до вимог міжнародних конвенцій, звільнятимуться від подальшого переобміру в портах іншої Договірної Сторони.

................
Перейти до повного тексту