- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 10 травня 2018 р. № 356 Київ |
Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Внести до актів Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України |
В.ГРОЙСМАН |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 травня 2018 р. № 356
ЗМІНИ,
що вносяться до актів Кабінету Міністрів України
1. У
Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 27, ст. 1770; 2005 р., № 34, ст. 2046; 2012 р., № 67, ст. 2738, № 96, ст. 3875; 2015 р., № 50, ст. 1601; 2017 р., № 47, ст. 1469; 2018 р., № 2, ст. 73):
1) пункт 30 викласти в такій редакції:
"30. Витяг в електронній формі надається фізичній чи юридичній особі, яку ідентифіковано шляхом використання кваліфікованого електронного підпису чи печатки.";
2) абзац шостий пункту 32 викласти в такій редакції:
"Доступ користувача до Реєстру здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису та застосуванням виключно засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, сумісного з програмним забезпеченням Реєстру. Користувач самостійно вчиняє дії, пов’язані з отриманням електронних довірчих послуг у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.".
2. У
Регламенті Кабінету Міністрів України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199; 2012 р., № 59, ст. 2370; 2017 р., № 69, ст. 2073):
1) абзац другий пункту 1 § 11 викласти в такій редакції:
"власноручний підпис - у разі підписання (візування) оригіналу документа у паперовій формі, кваліфікований електронний підпис - у разі підписання (візування) оригіналу документа в електронній формі. У разі засвідчення відповідності електронної копії документа оригіналу - кваліфікована електронна печатка. При цьому кваліфікований електронний підпис чи печатка створюються за допомогою засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;";
2) в абзаці третьому пункту 5 § 32 слова "електронного цифрового підпису" замінити словами "кваліфікованого електронного підпису чи печатки";
3) пункт 3 § 49 викласти в такій редакції:
"3. Проект акта та матеріали до нього вносяться до Кабінету Міністрів в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, крім проектів актів, підготовлених у паперовій формі з підстав, передбачених абзацами четвертим - шостим пункту 5 § 32 цього Регламенту. На проект акта, внесений у формі оригіналу електронного документа, накладається кваліфікований електронний підпис керівника державного органу, а на той, що внесений у формі електронної копії оригіналу паперового документа, - кваліфікована електронна печатка.".
3. У
Положенні про Міністерство юстиції України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228, (Офіційний вісник України, 2014 р., № 54, ст. 1455, № 85, ст. 2412; 2016 р., № 42, ст. 1578, № 73, ст. 2463; 2017 р., № 73, ст. 2248):
1) в абзаці другому пункту 1 слова "державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату," замінити словами "державну політику з питань банкрутства, у сфері електронних довірчих послуг, нотаріату";
2) у підпункті 7 пункту 3 слова "у сфері електронного цифрового підпису" замінити словами "у сфері електронних довірчих послуг";
3) у пункті 4:
підпункт 75 викласти в такій редакції:
"75) виконує функції центрального засвідчувального органу, а саме:
надає адміністративну послугу шляхом внесення юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, до Довірчого списку, визначеного Законом України
"Про електронні довірчі послуги" ;
погоджує розроблені надавачами електронних довірчих послуг порядки синхронізації часу із Всесвітнім координованим часом (UTC);
погоджує плани припинення діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;
приймає та зберігає документовану інформацію, сформовані сертифікати (у тому числі посилені, кваліфіковані) відкритих ключів, реєстри чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів у разі припинення діяльності кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
розглядає пропозиції (зауваження) суб’єктів відносин у сфері електронних довірчих послуг щодо удосконалення державного регулювання сфери електронних довірчих послуг;
надає суб’єктам відносин у сфері електронних довірчих послуг консультації з питань, пов’язаних з наданням електронних довірчих послуг;
інформує контролюючий орган про обставини, які перешкоджають діяльності центрального засвідчувального органу;
проводить оцінку стану розвитку сфери електронних довірчих послуг за результатами проведення аналізу інформації про діяльність надавачів електронних довірчих послуг та засвідчувального центру;
забезпечує взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг;
здійснює інші повноваження у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, визначені законом;";
підпункт 76 викласти в такій редакції:
"76) забезпечує розроблення нормативно-правових актів, норм, стандартів у сфері електронних довірчих послуг, у тому числі для інтероперабельності та технологічної нейтральності національних технічних рішень, а також недопущення їх дискримінації;";
................Перейти до повного тексту