Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР вважають, що розвиток радянської архітектури і містобудування має важливе значення в реалізації соціально-економічної політики, розробленої XXVII з'їздом партії. Архітектура справляє постійний вплив на громадську свідомість, є дійовим засобом морального й естетичного виховання народу, формування комуністичного світогляду. Твори архітектури являють собою результат спільної творчої праці архітекторів, учених та будівельників, втілюють єдність мистецтва, науки і техніки, матеріальної та духовної культури суспільства.

За роки Радянської влади в країні створено немало яскравих архітектурних творів, що розвивають національні традиції, кращі з яких увійшли до скарбниці вітчизняного і світового мистецтва. Проведено роботи по відновленню та реставрації найбільш видатних пам'яток архітектури.

Разом з тим в останні десятиріччя в галузі архітектури і містобудування стали проявлятися негативні тенденції внаслідок того, що будівельне виробництво почало диктувати умови проектування та діяльності зодчих.

Надмірна централізація типового проектування, некомплексне будівництво й орієнтація в основному на великопанельне домобудівництво призвели до того, що забудова багатьох міст, селищ і сіл стала невиразною й одноманітною. Часто архітектурний вигляд і планування житлових будинків та громадських будівель не враховують демографії, національно-побутових особливостей та природно-кліматичних умов районів будівництва. Ландшафтна архітектура, монументально-декоративне мистецтво зовсім недостатньо використовуються при плануванні та забудові населених пунктів. Неприпустимо низьким є рівень архітектури більшості промислових будівель і споруд, що не сприяє підвищенню культури праці і негативно позначається на результатах виробництва.

Незадовільно використовується багата архітектурна спадщина народів Радянського Союзу. В неблагополучному стані перебувають історичні центри, квартали, площі та вулиці багатьох міст. Не завжди забезпечується схоронність пам'яток архітектури - цього дорогоцінного надбання народу.

Недооцінка громадського значення архітектури призвела до втрати своєрідності у вигляді міст і сіл, відсутності яскравих архітектурних образів, що відображають соціальні особливості нашого ладу. Падіння престижу праці архітекторів вступає у протиріччя зі зростаючим соціальним значенням зодчества в соціалістичному суспільстві.

Серйозні недоліки в справі розвитку вітчизняної архітектури і містобудування стали наслідком відсутності широкого обговорення громадськістю архітектурних рішень забудови міст, унікальних і великих комплексів та будівель, слабкого розвитку архітектурної критики, недостатнього висвітлення цієї проблеми в пресі, засобами кіно і телебачення, а також відсутності гласності негативних сторін у галузі архітектури й містобудування.

Великі прорахунки є в організації архітектурної науки, внаслідок чого вона слабо впливає на практику проектування і будівництва. Фундаментальні дослідження ведуться в недостатньому обсязі, галузева наука не має міцних зв'язків з інститутами Академії наук СРСР та республіканських академій. Експериментальні та дослідно-конструкторські роботи в галузі архітектури практично припинилися.

Підготовка архітектурних кадрів не відповідає потребам народного господарства. Випускники архітектурних вузів за рівнем одержаних знань слабо підготовлені до розв'язання практичних завдань проектування й будівництва.

Виконкоми місцевих Рад народних депутатів не приділяють необхідної уваги справі архітектури й містобудування. Спілка архітекторів СРСР не займає активної позиції по підвищенню рівня творчої діяльності радянських архітекторів.

Питання розвитку радянської архітектури і містобудування набувають особливої гостроти у зв'язку з різким збільшенням обсягів будівництва житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення для розв'язання висунутої XXVII з'їздом КПРС житлової програми і завдання якнайшвидшого задоволення потреб радянських людей в усіх видах громадського обслуговування. На це необхідно спрямувати узгоджені зусилля партійних, радянських і господарських органів, трудових колективів проектних та будівельних організацій, всіх учасників інвестиційного процесу, Спілки архітекторів СРСР та інших творчих спілок.

З метою підвищення ролі архітектури і містобудування у створенні якнайсприятливіших умов для праці, побуту й відпочинку радянських людей, на виконання постанови Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР від 19 вересня 1987 р. N 1058 Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР п о с т а н о в л я ю т ь:

1. Обласним, міським і районним комітетам Компартії України, виконкомам місцевих Рад народних депутатів, Держбуду УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, Спілці архітекторів України, місцевим архітектурно-містобудівельним органам, а також проектним та будівельним організаціям, архітекторам забезпечити:

докорінне поліпшення містобудування, створення міст, селищ і сіл з раціональним плануванням виробничих зон та житлових районів, розвинутими системами громадського обслуговування, транспорту й інженерного обладнання, що повністю задовольняють соціальні потреби населення;

будівництво житлових будинків з різними типами квартир, які за розмірами, плануванням і комфортністю відповідали б потребам неоднакових за складом сімей, одиноких і літніх громадян, молодожонів та інших категорій населення;

створення в житлових районах умов для організації дозвілля населення, проведення за місцем проживання культурно-масових, оздоровчих та спортивних заходів;

всебічне збереження архітектурного вигляду стародавніх міст, дбайливе використання пам'яток вітчизняного зодчества, розвиток архітектури на основі творчого використання історичної спадщини і традицій;

підвищення ідейно-художнього рівня радянської архітектури як дійового засобу активізації людського фактора, гармонійне поєднання архітектурних споруд і природи, створення повноцінного середовища для всебічного розвитку особи;

вирішення питань розвитку архітектура і містобудування на основі принципів демократизації, гласності, широкого залучення трудящих та громадських організацій до обговорення розроблюваних проектів, дбайливого ставлення до творчості зодчих;

зміцнення творчих зв'язків архітекторів, художників-монументалістів і скульпторів при проектуванні і здійсненні будівництва містобудівних ансамблів, добиваючись у них синтезу архітектури з образотворчим мистецтвом.

2. Довести до відома, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановою від 19 вересня 1987 р. N 1058 з метою посилення керівництва дальшим розвитком архітектури і містобудування перетворили Державний комітет по цивільному будівництву і архітектурі при Держбуді СРСР у Державний комітет по архітектурі і містобудуванню при Держбуді СРСР (Держкомархітектури) і передбачили створення на чолі з цим Комітетом єдиної системи союзно-республіканських органів управління.

Установлено, що Держбуд СРСР, Держкомархітектури здійснюють державне керівництво і контроль у галузі архітектури й містобудування, несуть відповідальність за розвиток і якісний рівень архітектури й містобудування в країні, а також за забезпечення науково-технічного прогресу в цій галузі.

Для визначення головних напрямів розвитку радянської архітектури і вирішення містобудівних проблем, що мають важливе народногосподарське значення, при Держкомархітектури створено Державну архітектурну раду. На цю раду покладено також розгляд і оцінку архітектурних рішень великих будівель, споруд та їх комплексів за участю заінтересованих міністерств і відомств СРСР, Рад Міністрів союзних республік, Академії мистецтв СРСР, Спілки архітекторів СРСР та Спілки художників СРСР.

Рішення Держкомархітектури, що приймаються в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами і відомствами, виконкомами місцевих Рад народних депутатів, а також об'єднаннями, підприємствами, організаціями й установами, незалежно від їх відомчого підпорядкування.

Покласти на міністерства і відомства УРСР, виконкоми місцевих Рад народних депутатів відповідальність за якісний рівень архітектури будівель, споруд та їх комплексів, розвиток містобудування на підвідомчих територіях, а також за діяльність у цій галузі проектних та будівельних організацій.

3. Держбуду УРСР, Спілці архітекторів України, міністерствам і відомствам УРСР, виконкомам місцевих Рад народних депутатів, архітектурно-містобудівельним органам, проектним та будівельним організаціям:

добиватися створення виразних архітектурних ансамблів громадських центрів, площ, вулиць, пішохідних зон, комплексів житлових, культурно-побутових і торговельних будівель, не допускати одноманітності масової забудови при проектуванні та будівництві міст, селищ і сіл та необгрунтованого знесення придатних для експлуатації будівель і споруд;

забезпечувати органічне поєднання архітектурних рішень будівель і споруд з існуючою забудовою, пам'ятками архітектури та природою, використання національних традицій і прийомів забудови, ландшафтної архітектури та малих архітектурних форм, синтез архітектури й монументального мистецтва;

уміло поєднувати в забудові різні типи житлових будинків та громадських будівель, активно використовуючи для цього можливості індустріального домобудування, в тому числі монолітного, а також традиційні та місцеві будівельні матеріали;

підвищувати якісний рівень архітектурних рішень промислових і агропромислових будівель та споруд, забезпечувати комплексне формування промислових вузлів, благоустрій та озеленення їх територій, створювати сприятливі умови для продуктивної праці і соціально-побутового обслуговування працівників підприємств.

4. Будівельним міністерствам УРСР, Держбуду УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам:

забезпечити значний розвиток монолітного домобудування для будівництва виразних за архітектурою житлових будинків та громадських будівель з різноманітними об'ємно-планувальними рішеннями, особливо у сейсмічних районах та районах з теплим кліматом;

розширити застосування легких металевих і дерев'яних клеєних конструкцій для зведення оригінальних за архітектурою великопрольотних громадських будівель;

забезпечити за рахунок реконструкції та технічного переозброєння підприємств будівельної індустрії і використання гнучких технологічних схем виробництва випуск широкої та легко змінюваної номенклатури збірних виробів і конструкцій, які дають змогу зводити житлові, громадські та промислові будівлі, різні за своїми архітектурно-будівельними рішеннями, поверховістю, конфігурацією та видами опорядження. Встановити, що довгострокові плани випуску продукції підприємств будівельної індустрії за номенклатурою виробів затверджуються за погодженням з головними архітекторами відповідних міст і районів;

ширше застосовувати облицювальні матеріали та вироби з природного каменю для оздоблення фасадів, цоколів, влаштування підлог, елементів інтер'єру будинків та споруд, використовуючи сучасні методи видобутку та обробки природного каменю, які забезпечують економічність виробництва й застосування таких матеріалів та виробів.

Держбуду СРСР доручено скасувати встановлені раніше обмеження на застосування матеріалів з природного каменю.

Держплану УРСР разом з Держбудом УРСР розробити за участю заінтересованих міністерств, відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів та подати на затвердження Раді Міністрів УРСР в першому півріччі 1988 р. погоджені з Держбудом СРСР конкретні заходи по освоєнню підприємствами будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів, лісової, целюлозно-паперової, деревообробної та хімічної промисловості виробництва виробів, конструкцій та оздоблювальних матеріалів для підвищення якісного рівня архітектури будівель, споруд та їх комплексів, які будуються на території республіки.

5. Довести до відома, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановою від 19 вересня 1987 р. N 1058:

1) Установили, що проекти на будівництво нових та реконструкцію діючих промислових і агропромислових будівель та споруд у частині архітектурно-будівельних рішень підлягають погодженню з відповідними архітектурно-містобудівельними органами.

2) Доручити Держкомархітектури за участю заінтересованих міністерств і відомств СРСР установити в 1988 році порядок затвердження дослідних зразків для серійного виробництва санітарних приладів, електротехнічного обладнання, освітлювальної арматури, залізних виробів, шпалер, лінолеуму та інших виробів і матеріалів, що випускаються для потреб будівництва, з урахуванням необхідності підвищення їхніх художніх якостей.

6. Держбуду УРСР, Держплану УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам забезпечувати:

розробку регіональних містобудівних програм виходячи зі схеми розвитку і розміщення продуктивних сил УРСР, регіональної схеми розселення на території УРСР, цільових комплексних народногосподарських програм, а також соціальних, економічних, науково-технічних та інших прогнозів на довгостроковий період;

взаємопов'язаний розвиток виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури областей, міст, селищ і сіл з урахуванням розміщення продуктивних сил, раціонального використання земельних ресурсів і природного оточення з додержанням вимог екології.

7. Держплану УРСР, Держбуду УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам передбачати випереджаюче проведення необхідних проектно-розвідувальних робіт, створення баз будівельної індустрії, необхідних житлово-побутових умов для працівників будівельних організацій, об'єктів комунальної та інженерної інфраструктури і під'їзних шляхів при будівництві нових міст і селищ, промислових, енергетичних та інших народногосподарських комплексів.

8. Держбуду УРСР, виконкомам місцевих Рад народних депутатів забезпечувати:

своєчасну розробку й затвердження в установленому порядку схем і проектів районного планування, генеральних планів міст та інших населених пунктів, проектів детального планування виробничих зон і житлових районів, прейскурантів на об'єкти масового будівництва для відповідних регіонів, іншої проектної документації;

здійснення систематичного контролю за реалізацією генеральних планів міст та інших населених пунктів;

комплексну забудову житлових районів і мікрорайонів, включаючи житлові будинки, об'єкти соціально-культурного й комунального призначення, інженерне обладнання, озеленення та благоустрій їх території.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР дозволили виконкомам обласних і міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджувати титульні списки на комплексну забудову мікрорайонів незалежно від загальної кошторисної вартості їх будівництва.

Пропозиції по розміщенню будівництва нових та розширенню діючих промислових підприємств і трас лінійних споруд незалежно від їх відомчого підпорядкування погоджуються виконкомами відповідних Рад народних депутатів у суворій відповідності з затвердженими схемами і проектами районного планування, генеральними планами міст та інших населених пунктів.

9. Держбуду УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, виконкомам місцевих Рад народних депутатів забезпечити:

всемірне збереження і як найповніше використання багатющого духовного й матеріального потенціалу історичної архітектурної спадщини;

розробку проектів планування і забудови, проектів будівель та споруд для міст і районів, що мають історичну цінність, на основі комплексної оцінки стану історико-культурних фондів;

будівництво будівель в історичних районах, як правило, за індивідуальними проектами, зі збереженням архітектурного вигляду забудови;

широке застосування позитивного досвіду Києва, Ленінграда, Володимира, Ярославля, Бухари, Тбілісі, Баку, Талліна та інших міст щодо дбайливого ставлення до пам'яток архітектури і містобудування, створення заповідних та охоронних зон, пішохідних вулиць, розміщення в таких районах нових об'єктів культури, торгівлі і громадського обслуговування населення з використанням існуючих будівель та пам'яток архітектури;

комплексну реконструкцію районів історичної забудови, виконуючи, як правило, одночасно роботи по новому будівництву, реставрації споруд, що мають архітектурну і культурну цінність, реконструкції, модернізації і капітальному ремонту існуючих будівель, розвитку систем інженерного обладнання, благоустрою території та використанню підземного простору.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР установили, що титульні списки на реконструкцію районів історичної забудови повинні затверджуватись в цілому на весь період реконструкції, незалежно від загальної кошторисної вартості робіт, з об'єднанням у цих випадках коштів, виділюваних на будівництво, капітальний ремонт і реставрацію.

Міністерствам і відомствам УРСР, які здійснюють будівництво, за погодженням з облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами та Держбудом УРСР забезпечити створення спеціалізованих будівельних організацій для здійснення робіт по комплексній реконструкції районів історичної забудови і реставрації будівель у містах.

Держбуду СРСР доручено затвердити комплекс заходів по оснащенню вказаних організацій відповідною матеріальною і технічною базою та укомплектуванню їх кваліфікованими спеціалістами.

10. Держбуду УРСР, Міністерству культури УРСР за участю Держплану УРСР, заінтересованих міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів розробити і подати до Ради Міністрів УРСР в першому півріччі 1988 р. пропозиції про поліпшення справи охорони, реставрації і використання пам'яток історії та культури, передбачивши, зокрема:

розширення мережі, розвиток виробничих потужностей і зміцнення кваліфікованими кадрами реставраційних організацій;

розвиток у 1988-1995 роках матеріально-технічної бази реставраційних робіт, збільшення обсягів виробництва спеціальних будівельних, оздоблювальних матеріалів і обладнання, засобів механізації та інструментів;

відрахування частини прибутку організацій по туризму та екскурсіям, включаючи іноземний туризм, на ремонт і реставрацію пам'яток;

підвищення економічної заінтересованості підприємств, організацій та установ у використанні і збереженні пам'яток;

11. Держбуду УРСР, Міністерству юстиції УРСР, Спілці архітекторів України підготувати за участю заінтересованих міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів і внести в 1988 році до Ради Міністрів УРСР пропозиції по вдосконаленню чинного законодавства у галузі містобудування.

12. Довести до відома, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановою від 19 вересня 1987 р. N 1058 визнали за необхідне ввести як першу стадію проектування забудови житлових районів, архітектурних ансамблів, будинків, споруд та їх комплексів розробку ескізного проекту, що визначає основи архітектурного і містобудівельного задуму.

Зобов'язали Держбуд СРСР, Держкомархітектури, Держплан СРСР і Державний комітет СРСР по праці і соціальних питаннях:

установити склад, зміст і порядок розробки (переважно на конкурсній основі) ескізних проектів, передбачивши широке обговорення їх громадськістю і затвердження виконкомом місцевої Ради народних депутатів або спільним рішенням міністерства, відомства, підприємства, організації - замовника і відповідного архітектурно-містобудівельного органу, а також установити порядок визначення вартості розробки ескізних проектів;

визначити порядок і джерела виплати авторам архітектурного і містобудівельного задуму авторської винагороди після затвердження ескізного проекту.

Відкриті конкурси на розробку ескізних проектів забудови житлових районів, архітектурних ансамблів, будівель, споруд та їх комплексів проводяться Держкомархітектури, міністерствами і відомствами СРСР, Радами Міністрів союзних республік, виконкомами місцевих Рад народних депутатів за участю Спілки архітекторів СРСР та її творчих організацій за планами, затверджуваними щорічно Держкомархітектури.

13. З метою забезпечення більшої різноманітності архітектурних рішень у проектах житлових будинків і масових громадських будівель, врахування містобудівних вимог різних регіонів республіки Держбуду УРСР розширити індивідуальне проектування і завершити в 1988 році перебудову існуючої системи організації типового проектування в галузі житлово-цивільного будівництва у напрямі її децентралізації, маючи на увазі розробляти типові проекти житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення для відповідних регіонів республіки, областей і міст силами проектних організацій республіканського і місцевого підпорядкування, зональних інститутів та проектних організацій міністерств і відомств.

Підприємства й організації - замовники при будівництві об'єктів за типовими проектами зобов'язані забезпечувати відшкодування витрат, пов'язаних з розробкою і розповсюдженням типових проектів за рахунок коштів, виділюваних на будівництво.

Держбуду СРСР і Держплану СРСР доручено розробити й за погодженням із заінтересованими міністерствами і відомствами СРСР затвердити в 1987 році положення про порядок визначення розмірів компенсації затрат, пов'язаних з розробкою типових проектів, про умови їх відшкодування проектним організаціям.