Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок відшкодування витрат при короткотермінових відрядженнях за кордон (крім країн - учасниць СНД), що додається.

2. Установити з 1 червня 1994 р. норми відшкодування витрат в іноземній валюті працівникам, які перебувають у короткотерміновому відрядженні за кордоном, а також надбавки до норм добових в іноземній валюті для окремих категорій працівників згідно з додатками N 1 і 2.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 28 травня 1962 р. N 590 (СДЗ т.7, стор.766).

1. Короткотермінове відрядження працівника за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства, установи та організації (далі - керівника) після затвердження завдання, в якому визначається мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом) і кошторис витрат. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів.

2. За відрядженим за кордон працівником зберігається протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середня заробітна плата згідно з чинним законодавством.

3. За час перебування у відрядженні працівникові виплачуються добові, відшкодовуються витрати на проїзд, попереднє замовлення квитків, перевезення багажу, найняття житлового приміщення та бронювання місць у готелях (але не більше 70 відсотків вартості місця за добу) в межах установлених норм, на оформлення закордонного паспорта і віз, на комісійні у разі обміну валюти, страхування медичне та цивільної відповідальності, а також інші передбачені законодавством іноземної держави витрати, пов'язані з перебуванням у відрядженні. Перелічені в цьому пункті витрати відшкодовуються на підставі підтверджуючих документів, поданих в оригіналі.

4. Підприємства, установи та організації, що відряджають працівників у короткотермінові відрядження за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами в іноземній валюті у вигляді авансу на поточні витрати згідно з нормами у розмірах, обумовлених реальними потребами в країні перебування, а також ознайомити працівників з довідкою-розрахунком на виданий їм аванс в іноземній валюті та чинними положеннями про звітування за отриманий аванс.

5. Добові *) за час перебування у відрядженні виплачуються:

а) за період проїзду по території України - у порядку, передбаченому законодавством України про службові відрядження на території України;

б) після перетинання державного кордону України на території іноземної держави (крім країн - учасниць СНД) в іноземній валюті країни, до якої відряджається працівник, за нормами згідно з додатком N 1 до цієї постанови, а на території країн - учасниць СНД - за нормами, встановленими для працівників, які виїжджають у службові відрядження до цих країн;

в) за день виїзду у відрядження - в розмірі 100 відсотків установлених норм в іноземній валюті, передбачених для країни призначення, а за день повернення із відрядження в Україну - у валюті України в розмірах, передбачених чинним законодавством України про службові відрядження на території України;

г) у разі виїзду у відрядження і повернення в Україну в один і той же день - в іноземній валюті у розмірі 50 відсотків норми, встановленої для країни, до якої відряджається працівник;

д) у разі перебування працівника в короткотерміновому відрядженні за кордоном більш як 30 днів виплата добових починаючи з 31 дня провадиться в розмірах, установлених для працівників закордонних установ України для відряджень у межах держави, в якій розміщенні ці установи;

е) за час затримки в дорозі у період проїзду по території іноземної держави, через захворювання або з інших не залежних від працівника причин тривалістю більше доби, але не більш як два місяці - в іноземній валюті за нормами, встановленими для країни, де мала місце затримка. Необхідність затримки має бути підтверджена довідкою дипломатичної або консульської установи України за кордоном;

є) у тих випадках, коли відряджені працівники забезпечуються в країні перебування безкоштовним харчуванням, - у розмірі 30 відсотків установлених норм добових;

ж) у разі направлення за кордон делегацій учнів (шкіл, училищ) або студентів вищих навчальних закладів за умови, що вони забезпечуються харчуванням за рахунок направляючої або приймаючої сторони і не отримують від приймаючої сторони іноземну валюту на особисті витрати, - у розмірі 15 відсотків установлених норм добових.

6. Дати виїзду працівників у відрядження та повернення їх в Україну визначаються за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ у закордонному паспорті.

7. За час перебування у відрядженні за кордоном працівникові відшкодовуються на підставі поданих підтверджуючих документів (рахунки, квитанції, проїзні квитки в оригіналі) такі витрати:

а) на попереднє замовлення квитків, а також на проїзд повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування за тарифом 2-го класу (на літаках - економічного, на суднах - 2-го або туристського).

При користуванні зазначеними видами транспорту відшкодовуються витрати на оплату аеропортних, страхових і комісійних зборів.

Примітки: 1. З дозволу керівника підприємства, установи та організації витрати на проїзд можуть бути відшкодовані за тарифом 1-го класу.

2. Якщо класифікація кают на пасажирських суднах установлена в категоріях, то каюти першої, другої і третьої категорії вважаються каютами 1-го класу, а каюти інших категорій - 2-го (туристського) класу.

3. Вартість проїзду залізницями в країнах Азії та Африки відшкодовується за тарифами 1-го класу.

4. Якщо працівник виїжджає у відрядження службовим автомобілем, відшкодовуються витрати на пально-мастильні матеріали відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту, а також вартість проживання у мотелі (готелі) на підставі підтверджуючих документів у межах норм, установлених для оплати проживання в країні зупинення;

б) на проїзд (крім витрат на проїзд на внутріміському транспорті) до вокзалу, аеропорту або пристані, а також з вокзалу, аеропорту або пристані в місцях відправлення, призначення та пересадки витрати відшкодовуються в тих випадках, коли зазначені пункти розташовані за межами міста (за умови, що працівникові не надаються безкоштовно засоби пересування), за тарифом найбільш дешевого виду транспорту (рейсові автобуси).

З дозволу керівника підприємства, установи та організації може бути відшкодовано витрати на користування таксі або на оренду автотранспорту;

в) на збори за проїзд грунтовими, шосейними дорогами, водними переправами тощо;

г) на перевезення не більш як 30 кілограмів багажу на одного працівника, понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник. Зазначені витрати відшкодовуються з дозволу керівника;

д) на отримання закордонного паспорта та візи;

е) на найняття житлового приміщення під час відрядження, а також у разі вимушеної затримки в дорозі за нормами згідно з додатком N 1 до цієї постанови;

є) на оплату податку на добавлену вартість за придбані проїзні документи та найняття житлового приміщення.

Примітки: 1. З дозволу керівника може бути оплачено фактичні витрати на найняття житлового приміщення та користування телефоном.

2. Витрати на харчування та інші послуги, включені окремо до рахунків за найняття житлового приміщення або до проїзних документів, оплачуються за рахунок добових і відшкодуванню не підлягають.

8. Якщо працівник отримав аванс на відрядження за кордон і не виїхав, він повинен протягом трьох робочих днів повернути до каси підприємства, установи та організації кошти в тих грошових одиницях, у яких було видано аванс.

9. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати авансовий звіт про витрачені у відрядженні кошти.

Разом з авансовим звітом подаються підтверджуючі документи (рахунки, квитанції, проїзні квитки тощо в оригіналах) про проведені у відрядженні витрати.

Керівник підприємства, установи та організації (або його заступник) зобов'язаний не пізніше п'яти робочих днів з дати повернення працівника із відрядження прийняти рішення щодо затвердження авансового звіту.

10. Залишок коштів в іноземній валюті понад суму, використану за авансовим звітом, підлягає поверненню працівником (не пізніше п'яти робочих днів після повернення з відрядження) до каси підприємства, установи та організації у грошових одиницях, у яких було видано аванс.

11. У разі неповернення працівником залишку коштів відповідна сума стягується бухгалтерією у встановленому чинним законодавством порядку.

12. У випадках, коли працівникові для остаточного розрахунку за відрядження слід виплатити іноземну валюту, виплата провадиться у грошових одиницях, у яких було видано аванс.

13. Витрати, що відшкодовуються госпрозрахунковими підприємствами та організаціями відрядженим працівникам понад норми, встановлені цим Порядком, не відносяться на собівартість продукції, робіт та послуг, включаючи витрати, що здійснюються з дозволу керівника.

14. Цей Порядок не застосовується щодо направлення у відрядження, розмірів відшкодування витрат і термінів відрядження, якщо чинним законодавством установлено інше, а також щодо службових відряджень до країн - учасниць СНД.