Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити такі, що додаються:

Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю);

Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

1-1. Установити, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності через місяць з дня її опублікування.

1. Ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі - критерії).

2. Критерії розробляються органом державного нагляду (контролю) у віднесеній до його відання сфері відповідно до вимог законодавства з урахуванням цієї Методики, даних про настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності суб’єктів господарювання, пропозицій громадських об’єднань та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі коли органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах, є місцеві держадміністрації та/або органи місцевого самоврядування, критерії розробляються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

3. Критерії підлягають перегляду не рідше ніж один раз на три роки.

4. Під час розроблення критеріїв проводиться аналіз:

1) кількості суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері;

2) кількості порушень суб’єктами господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, виявлених органом державного нагляду (контролю), за період не менш як п’ять років (окремо щодо кожного року, виду правопорушення, планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю), суб’єктів господарювання високого, середнього, незначного ступеня ризику);

3) випадків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності за період не менш як п’ять років, їх масштабу, причин (умов) та кількості (загальної, а також окремо щодо кожного року, масштабу наслідків, суб’єктів господарювання високого, середнього, незначного ступеня ризику);

4) кількісних та якісних показників (характеристик) господарської діяльності суб’єктів господарювання у відповідній сфері, що вказують на можливість настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (масштабу, виду та сфери господарської діяльності, виробничого потенціалу та виробничих ресурсів, кількості працівників, технічного оснащення, технології та організації виробництва, обсягу випуску продукції, виконання робіт, надання послуг, характеристик об’єктів, на яких провадиться господарська діяльність, кількості об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устаткування та робіт підвищеної небезпеки, інших факторів, що можуть призвести до настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та можливого розміру втрат у разі їх настання).

Критерії визначаються на основі виявлених зв’язків між негативними наслідками (з урахуванням їх масштабу, причин (умов) та кількості) та відповідними кількісними і якісними показниками (характеристиками) господарської діяльності суб’єктів господарювання.

5. Під час визначення критеріїв враховується стан дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у відповідній сфері.

6. Під час розроблення критеріїв визначаються:

1) сфера державного нагляду (контролю), у якій застосовуються критерії, відповідні цілі державного нагляду (контролю) та оцінка ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності;

2) найменування органу державного нагляду (контролю), уповноваженого здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у відповідній сфері;

3) вичерпний перелік критеріїв;

4) чіткі, зрозумілі та вимірювані показники критеріїв, за якими визначається ступінь ризику;

5) кількість балів, що нараховується за кожним показником критеріїв;

6) шкала балів із зазначенням діапазонів балів, які відповідають високому (від 41 до 100 балів), середньому (від 21 до 40 балів) та незначному (від 0 до 20 балів) ступеню ризику;

7) положення щодо періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

7. Для визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності застосовується форма згідно з додатком 1.

8. Кількість балів, що нараховується за кожним показником критеріїв, повинна відображати ступінь відповідного ризику.

9. Для визначення вичерпного переліку критеріїв, їх показників, кількості балів за кожним показником, шкали балів та періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) застосовується форма згідно з додатком 2.

10. Віднесення суб’єкта господарювання до одного з трьох ступенів ризику (високий, середній, незначний) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері відповідно до шкали балів.

11. З метою забезпечення прозорості інформація про віднесення суб’єктів господарювання до ступенів ризику узагальнюється шляхом складення та ведення переліку суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності, з розташуванням їх у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб’єкту.

Щороку не пізніше 15 жовтня поточного року, що передує плановому, перелік оновлюється шляхом:

здійснення перерахунку сум балів, нарахованих суб’єктам господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері, за результатами державного нагляду (контролю) за попередній рік;

включення до нього суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у наступному плановому періоді;

розташування всіх включених до нього суб’єктів господарювання у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб’єкту.

12. Залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності встановлюється періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .

Періодичність проведення наступного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідного суб’єкта господарювання відраховується від дати закінчення планового періоду, в якому здійснювався захід державного нагляду (контролю).

13. Періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) може змінюватися у разі відсутності суттєвих порушень суб’єктом господарювання вимог законодавства шляхом встановлення відповідного коефіцієнта. Це положення не застосовується до суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

14. Відомості про перелік суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності із зазначенням ступеня ризику від провадження ними господарської діяльності, та форми, зазначені у пунктах 7 і 9 цієї Методики, оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).