Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму профілактики СНІДу та наркоманії на 1999 - 2000 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству фінансів, Міністерству економіки, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час розроблення проекту Державного бюджету України на 2000 рік передбачити виділення коштів на реалізацію заходів Програми виходячи з можливостей бюджету.

3. Міністерству охорони здоров'я та іншим центральним органам виконавчої влади розробити і здійснити заходи, пов'язані із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій, а також коштів міжнародних фінансових організацій, благодійних фондів, для реалізації заходів Програми.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити у місячний термін відповідні програми з урахуванням заходів, передбачених цією Програмою, та забезпечити їх фінансування.

5. Міністерству інформації здійснювати систематичне інформування населення про хід реалізації Програми.

6. Міністерству охорони здоров'я, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям здійснювати контроль за реалізацією заходів Програми та щорічно до 1 грудня інформувати Кабінет Міністрів України про хід її виконання.

Протягом 1995 - 1998 років в Україні склалася якісно відмінна від попереднього періоду (1987 - 1994) ситуація, обумовлена значним збільшенням кількості випадків захворювань на СНІД та поширенням наркоманії.

У 1998 році кількість виявлених ВІЛ-інфікованих порівняно з 1994 роком зросла більш як у 250 разів і перевищила 40 тис. чоловік, майже 80 відсотків з яких становлять ін'єкційні наркомани. Спостерігається також збільшення кількості осіб, інфікованих статевим шляхом та дітей, що народилися від ВІЛ-інфікованих матерів.

Значне зростання кількості ВІЛ-інфікованих зумовило труднощі у наданні їм медичної допомоги, вирішенні соціальних та психологічних питань.

Водночас ще більшої актуальності набуло питання профілактики СНІДу серед молоді. Зростає небезпека поширення СНІДу в Україні статевим шляхом.

Наприкінці 1997 року експерти Програми ООН/СНІД спрогнозували епідемічну ситуацію з ВІЛ/СНІДу в Україні на період до 2001 року, використовуючи сучасні підходи та методологію розрахунків. За цим прогнозом у 2001 році в Україні налічуватиметься близько 900 тис. ВІЛ-інфікованих, 55 тис. з яких захворіє на СНІД, у тому числі 42 тис. - з летальним кінцем.

Донині профілактичні заходи спрямовувалися переважно на попередження передавання ВІЛ-інфекції через донорську кров, під час медичних маніпуляцій, а також на проведення моніторингу поширення ВІЛ-інфекції.

Вживання наркотичних засобів набуває в Україні дедалі загрозливішого характеру. Якщо у 1994 році кількість хворих на наркоманію на 10 тис. населення становила 7,3, то в 1997 році - вже 10,4. Кількість зареєстрованих хворих на наркоманію перевищила 65 тис. осіб, а з урахуванням латентності захворювання їх реальне число наближається до 700 тисяч. Найбільш ураженими є Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Миколаївська області, а також великі промислові міста - Київ, Львів, Харків.

Соціально-демографічний аналіз свідчить, що майже 90 відсотків наркоманів - це молоді люди віком до 30 років, з яких кожний четвертий - жінка. Майже 50 тис. хворих на наркоманію не працюють і не навчаються. Більшість хворих вживає наркотики ін'єкційним шляхом, що є значним фактором ризику передавання ВІЛ-інфекції та СНІДу.

Останнім часом зростає вживання таких наркотиків, як героїн, кокаїн, ЛСД. Небезпечною є тенденція збільшення кількості споживачів наркотиків серед підлітків та молоді, зростання рівня криміналізації наркоманії, низька ефективність медичної допомоги хворим на наркоманію, обмежене розроблення сучасних програм їх психосоціальної реабілітації та адаптації у суспільстві, відмежування від її первинної профілактики, спрямованої на зменшення попиту на наркотики.

Жорстка взаємозалежність СНІДу і наркоманії в Україні зумовлює необхідність формування та здійснення в цій сфері єдиних дій.

Основною метою Програми є попередження подальшого поширення наркоманії в Україні, зменшення зараження ВІЛ-інфекцією та захворювань на СНІД і їх негативного впливу на соціально-економічний розвиток держави.

Заходи, передбачені Програмою, здійснюватимуться впродовж 1999 - 2000 років.

1. Забезпечити проведення обов'язкового комплексного обстеження донорської крові, її компонентів, тканин, рідин та органів на ВІЛ-1, ВІЛ-2, гепатит В і С, сифіліс під час кожного їх давання.

2. Здійснювати централізоване забезпечення діагностичних лабораторій ВІЛ-інфекції та СНІДу станцій переливання крові тест-системами та комплектами лабораторного обладнання для обстеження донорської крові на ВІЛ-інфекцію.

3. Здійснити дооснащення та заміну технічно застарілого обладнання діагностичних лабораторій, які проводять підтверджувальні дослідження на ВІЛ-інфекцію, забезпечивши їх необхідною номенклатурою тест-систем.

4. Впроваджувати в практику діяльності служб крові застосування методик повторного контролю донорської крові (зберігання замороженої плазми упродовж 4 - 6 місяців) на наявність у крові антитіл до ВІЛ-інфекції. З цією метою обладнати станції та відділення переливання крові низькотемпературними холодильниками.

5. Запровадити перед- і післятестове консультування донорів крові та її компонентів, тканин, рідин та органів.

6. Забезпечити доступність, якість, ефективність медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції в осіб, які дали згоду на лабораторне обстеження, в тому числі анонімне.

7. Забезпечити надання консультативної допомоги з питань ВІЛ-інфекції та СНІДу в центрах їх профілактики, шкірно-венерологічних і наркологічних диспансерах, службах планування сім'ї.

8. Здійснювати тестування вагітних жінок за їх згодою на наявність у крові антитіл до ВІЛ під час взяття їх на облік або перед пологами.

9. Розробити рекомендації щодо консультування ВІЛ-інфікованих жінок репродуктивного віку з питань планування сім'ї.

10. Здійснити заходи щодо зниження ризику інфікування ВІЛ статевим та ін'єкційним шляхом в установах виконання покарань, зокрема забезпечити доступність придбання презервативів для ув'язнених і проводити серед них відповідну освітню та профілактичну роботу.

З метою забезпечення епідеміологічного нагляду за поширенням ВІЛ-інфекції та СНІДу в Україні:

11. Вжити заходів для створення на загальнодержавному та місцевих рівнях єдиної комп'ютеризованої інформаційно-аналітичної системи моніторингу поширення в Україні ВІЛ-інфекції та СНІДу. У взаємодії з Всесвітньою організацією охорони здоров'я забезпечити входження України до загальноєвропейської мережі моніторингу поширення ВІЛ-інфекції та СНІДу з використанням сучасної електронно-обчислювальної техніки і засобів зв'язку, на основі систематичного аналізу вивчати особливості епідемічного процесу ВІЛ-інфекції та СНІДу в Україні.

12. Запровадити "дозорний" епідеміологічний нагляд за поширенням ВІЛ-інфекції та СНІДу в регіонах, створивши для цього відповідну методичну базу.

13. Забезпечити лікувально-профілактичні заклади, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД, ефективними препаратами для лікування СНІДу та опортуністичних інфекцій, а також засобами екстреної хіміопрофілактики ВІЛ-інфекції.

14. З метою соціального захисту ВІЛ-інфікованих:

у міру необхідності забезпечити відкриття у дитячих будинках груп для ВІЛ-інфікованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

забезпечити у дитячих будинках та інтернатних закладах необхідні умови для перебування та навчання ВІЛ-інфікованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, передбачивши включення до штатних розписів цих закладів посад медичних психологів;

організувати медичну та соціальну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД дітям та забезпечити умови для здобуття ними повної загальної середньої освіти.

15. Організувати щорічне оздоровлення та санаторно-курортне лікування ВІЛ-інфікованих дітей, передусім на базі місцевих оздоровчих та санаторно-курортних закладів.

16. Вивчити умови поширення, особливості збудників ВІЛ-інфекції і клінічних проявів СНІДу в Україні та забезпечити удосконалення на цій основі вітчизняних засобів діагностики, лікування і профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу.

17. З метою створення препаратів для лікування СНІДу продовжувати наукові дослідження з визначення специфічної активності ряду антивірусних фармакологічних субстанцій вітчизняного синтезу стосовно ВІЛ.

18. Забезпечити розроблення, апробацію та виробництво вітчизняних діагностичних тест-систем до опортуністичних інфекцій хворих на СНІД.