Верховна Рада Української РСР відзначає, що прийнята 30 липня 1990 року постанова Верховної Ради УРСР виконується Урядом республіки незадовільно. Це, насамперед, зумовлено тим, що порядок призову та проходження служби згідно з Конституцією УРСР регулюється загальносоюзним законодавством, яким проходження строкової служби громадянами, як правило, на території своєї республіки не передбачено. На стані справ негативно позначилось те, що Рада Міністрів УРСР не вжила заходів до своєчасного створення відповідних урядових структур, проведення необхідних консультацій з Радою Міністрів СРСР, не забезпечила повернення всіх військовослужбовців з числа громадян УРСР та працівників правоохоронних органів республіки, які використовуються для вирішення міжнаціональних конфліктів.

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

1. Раді Міністрів УРСР, виконавчим комітетам обласних, міських і районних Рад народних депутатів:

починаючи з осіннього призову 1990 року забезпечити направлення призовників для проходження строкової військової служби у військові частини, розташовані на території республіки, крім випадків, передбачених цією статтею;

призов громадян УРСР для проходження строкової військової служби за межами республіки здійснювати:

- восени 1990 та навесні 1991 років у межах встановлених Радою Міністрів УРСР квот, необхідних для комплектування видів і родів військ Радянської Армії і Військово-Морського Флоту, що забезпечують стратегічну оборону в інтересах республіки;

- для набуття військових спеціальностей з гарантією повернення в республіку;

- в усіх інших випадках на добровільних засадах;

виключити випадки направлення громадян УРСР, які проходять строкову військову службу, для вирішення міжнаціональних та інших конфліктів за її межами без згоди Верховної Ради Української РСР.

2. Раді Міністрів УРСР:

утворити до 1 січня 1991 р. на республіканському, обласному, міському і районному рівнях при органах виконавчої влади структури з покладенням на них обов'язків по організації призову;