Відповідно до частини шостої статті 34 і частини п'ятої статті 35 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування.

1. Цей Порядок визначає механізм підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями (далі - підтвердження кваліфікації).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

1) анкета самооцінювання - перелік питань (тестових завдань) для самостійної оцінки особою наявних у неї професійних знань, умінь та навичок за робітничою професією;

2) засоби вимірювання результатів неформального професійного навчання (далі - засоби вимірювання) - екзаменаційні білети, контрольні та тестові завдання, кваліфікаційні пробні роботи, інструменти, обладнання, матеріали та інші засоби відповідно до рівня кваліфікації та технологічних вимог;

3) критерії оцінювання результатів неформального професійного навчання (далі - критерії оцінювання) - вимоги до відповідного рівня кваліфікації або компетенції, яким повинна відповідати особа;

4) неформальне професійне навчання - набуття особою професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання.

3. Підтвердження кваліфікації здійснюється підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, які відповідають вимогам, установленим Мінекономіки та МОН (далі - суб’єкти підтвердження).

Перелік суб’єктів підтвердження затверджується Мінекономіки за пропозиціями Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні або Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (далі - спільні представницькі органи).

Підтвердження кваліфікації здійснюється за робітничими професіями, які наведені в Національному класифікаторі України ДК 003 "Класифікатор професій".

4. Підтвердити кваліфікацію можуть громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну.

5. Організація роботи з підтвердження кваліфікації здійснюється Державною службою зайнятості та її територіальними органами.

6. Відповідний територіальний орган Державної служби зайнятості (далі - територіальний орган) видає особі, яка виявила бажання підтвердити кваліфікацію, анкету самооцінювання за обраною нею робітничою професією, та інформує її про:

1) вимоги до кваліфікаційного рівня такої робітничої професії (вимоги кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи);

2) критерії оцінювання;

3) процедуру підтвердження кваліфікації;

4) суб’єкти підтвердження, що здійснюють підтвердження кваліфікації за такою робітничою професією, графік та орієнтовну вартість підтвердження кваліфікації.

7. За результатами заповнення анкети самооцінювання особа подає територіальному органові заяву про підтвердження кваліфікації, у якій зазначаються прізвище, ім’я та по батькові особи, місце роботи і посада (за наявності), назва професії та кваліфікаційний рівень, на який вона претендує, стаж роботи за професією відповідного кваліфікаційного рівня (за наявності вимог кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи), найменування суб’єкта підтвердження, який обрала особа. До заяви додаються:

1) паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне проживання (для іммігранта, іноземця або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні); посвідчення біженця (для біженця); посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або особи, якій надано тимчасовий захист в Україні (для таких осіб);