За останній час серйозні недоліки в інвестиційному комплексі продовжують негативно впливати на економічний і соціальний розвиток країни. Зросли обсяги незавершеного будівництва, не виконуються плани введення в експлуатацію об'єктів і виробничих потужностей. Залишається низьким технологічний і технічний рівень будівельного комплексу, вкрай низький рівень соціальної забезпеченості робітників галузі, різко впала престижність будівельної професії.

Проведені заходи щодо стабілізації становища в інвестиційному комплексі не призвели до його докорінного поліпшення.

Перехід до регульованих ринкових відносин потребує здійснення в будівельному комплексі заходів для зміцнення матеріально-технічної бази будівельних організацій і підприємств, закріплення кадрів, удосконалення стимулювання й організації праці, якісного поліпшення її умов, забезпечення рівних економічних можливостей для діяльності підприємств з різними формами власності, поліпшення житлово-побутових умов працівників будівельних організацій і підприємств.

З цією метою Рада Міністрів Української РСР і Рада Федерації незалежних профспілок України

1. Погодитись з пропозицією державних будівельно-монтажних організацій, підприємств будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів про підвищення з 1 жовтня 1990 р. тарифних ставок і посадових окладів працівникам цих організацій та підприємств у межах коштів, зароблених трудовими колективами, використовуючи державні тарифні ставки, оклади як орієнтири і не порушуючи передбачених державною тарифною системою співвідношень в оплаті праці працівників різної кваліфікації.

2. Звільнити з 1 жовтня 1990 р. від оподаткування приріст коштів, спрямовуваних на оплату праці будівельно-монтажними організаціями, які здійснюють будівництво об'єктів за державним замовленням, об'єктів агропромислового комплексу та об'єктів, споруджуваних в районах Крайньої Півночі, а також підприємствами будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів.

3. Міністерству фінансів УРСР, Державному комітетові УРСР по економіці, виконкомам місцевих Рад народних депутатів передбачити в проектах республіканського та місцевих бюджетів на 1991 рік пільги по оподаткуванню в частині прибутку, що перераховується будівельними організаціями, підприємствами будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів до відповідних бюджетів.

Міністерству фінансів УРСР і Державному комітетові УРСР по економіці за участю заінтересованих організацій подати Міністерству фінансів СРСР і Держплану СРСР пропозиції про зменшення на 1991 рік ставки податку, що зараховується до союзного бюджету, на прибуток, одержуваний будівельними організаціями, підприємствами будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів республіки від виконання робіт або поставок продукції для об'єктів державного замовлення, а також підприємствами, що виготовляють технологічне устаткування і техніку для будівництва.

4. Поширити на робітників і лінійний персонал будівельно-монтажних організацій на період виконання робіт по реконструкції, технічному переозброєнню, модернізації та ремонту в діючих цехах і виробництвах підприємств хімічної, металургійної та інших галузей промисловості пільги, встановлені для працівників цих підприємств, крім пільг по пенсійному забезпеченню. Затрати на ці цілі передбачати в кошторисах на реконструкцію, технічне переозброєння, модернізацію і ремонт об'єктів.

5. Держбуду УРСР, Міністерству праці УРСР за участю ЦК галузевих профспілок та інших заінтересованих організацій і погодженням з Радою Міністрів УРСР до 1 січня 1991 року подати Державному комітетові СРСР по праці і соціальних питаннях пропозиції про перелік професій робітників будівельно-монтажних організацій, підприємств будівельної індустрії та промисловості будівельних матеріалів, які необхідно внести до списків виробництв, цехів, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Державному комітетові СРСР по праці і соціальних питаннях і ВЦРПС за участю Держбуду СРСР та інших заінтересованих організацій доручено:

при формуванні списків виробництв, цехів, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, розглянути додатково питання про пільгове пенсійне забезпечення робітників будівельно-монтажних організацій, підприємств будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів (мулярів, малярів, робітників ливарного виробництва);

розглянути при формуванні програми щодо поліпшення становища жінок у країні пропозиції про достроковий вихід на пенсію жінок-будівельників (маляри, штукатури, лицювальники-плиточники та інш.) незалежно від віку при наявності тривалого трудового стажу.

7. Установити, що при необхідності перекваліфікації працівників будівельно-монтажних організацій, підприємств будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів з відривом від виробництва у зв'язку зі зміною структури робіт за ними зберігається середня заробітна плата на весь період навчання.

8. Надати право керівникам будівельно-монтажних організацій, підприємств будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів при зниженні обсягів промислового будівництва та переорієнтації виробництва на зведення об'єктів соціальної сфери і агропромислового комплексу в межах коштів цих організацій та підприємств за погодженням з профспілковими комітетами:

провадити доплату до розміру раніше одержуваного середнього заробітку робітникам, направленим на зведення цих об'єктів, а також на виробництво товарів народного споживання, на строк до одного року;

переводити працівників за їх згодою тимчасово на іншу роботу на строк до 6 місяців із збереженням середньої заробітної плати;

приймати рішення про поновлення безперервного стажу роботи для виплати одноразової винагороди за вислугу років працівникам, звільненим, а потім знову прийнятим на роботу протягом до двох років до цих же організацій і підприємств.

9. Установити, що в 1991-1992 роках при визначенні нормованої величини витрат на оплату праці, що використовується при розрахунку неоподатковуваного розміру коштів, спрямовуваних на споживання організаціями і підприємствами, які здійснюють перехід з об'єктів промислового будівництва на об'єкти соціальної сфери і агропромислового комплексу, враховується зниження з цієї причини обсягів виробництва продукції (робіт, послуг).

Державному комітетові УРСР по економіці, Міністерству фінансів УРСР, Держбуду УРСР до кінця цього року встановити порядок перерахунку вказаних коштів.

10. Установити, що при розірванні трудового договору в 1990-1992 роках з ініціативи адміністрації будівельно-монтажних організацій, розташованих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в разі скорочення обсягів будівельно-монтажних робіт працівникам, які переїжджають в інші райони, виплачується одноразова допомога за попереднім місцем роботи в розмірі трьох місячних тарифних ставок (посадових окладів), з віднесенням затрат на собівартість виконуваних робіт. Вказаним працівникам надаються інші пільги та компенсації, встановлені постановами Ради Міністрів СРСР від 15 липня 1981 р. N 677 "Про гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість" та ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 22 грудня 1987 р. N 1457 "Про забезпечення ефективної зайнятості населення, удосконалення системи працевлаштування і посилання соціальних гарантій для працюючих".

11. Виплачувати працівникам будівельно-монтажних організацій, які тимчасово направлені в 1990-1992 роках за їх згодою в зв'язку з скороченням в районах їх дислокації обсягів будівництва в будівельні організації, розташовані в інших місцевостях, за час їх роботи в цих організаціях до двох років 50 процентів середнього місячного заробітку за місцем їх попередньої роботи, але не більше 200 карбованців на місяць, за умови виконання цими працівниками встановлених норм виробітку (нормативних завдань). У зв'язку з цим добові і квартирні їм не виплачуються. Вказані затрати провадяться організаціями, які приймають, з віднесенням їх на собівартість виконуваних робіт і передбачаються в кошторисах на будівництво об'єктів. Зберегти за працівниками вказаних організацій безперервний стаж, що дає право на пільги за місцем основної роботи.