Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Технічний регламент щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки та план заходів з його застосування, що додаються.

2. Визначити Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідальним за застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту та здійснення державного метрологічного контролю і нагляду за дотриманням його вимог.

1. Цей Технічний регламент визначає суттєві вимоги до засобів вимірювальної техніки та проведення оцінки відповідності зазначених засобів та їх складових частин.

Цей Технічний регламент розроблений відповідно до Директиви 2004/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу на вимірювальні прилади від 31 березня 2004 р. і додатків 1, B, F, G і МІ-001 - МІ-010 до неї.

2. Вимоги, встановлені цим Технічним регламентом, обов'язкові для виконання:

підприємствами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять господарську діяльність з розроблення, виробництва, ремонту, продажу і прокату засобів вимірювальної техніки;

уповноваженими закордонними виробниками, особами - резидентами або уповноваженими особами, які відповідають за введення засобів вимірювальної техніки в обіг;

органами, що мають документальне підтвердження необхідного рівня компетентності (отримали уповноваження у державній метрологічній системі проводити державні випробування і повірку засобів вимірювальної техніки) та призначені відповідно до вимог законодавства;

державними інспекторами з метрологічного нагляду.

3. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:

лічильники води;

лічильники газу та пристрої перетворення об'єму;

лічильники активної електричної енергії;

теплолічильники;

вимірювальні системи для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідини, крім води;

автоматичні зважувальні прилади;

таксометри;

матеріальні міри;

координатні (лінійні) вимірювальні засоби;

аналізатори відпрацьованих газів транспортних засобів.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

автоматичний ваговий дозатор дискретної дії - зважувальний прилад, за допомогою якого ємність наповнюється попередньо заданою і фактично постійною масою матеріалу;

автоматичний зважувальний прилад - прилад, який згідно з попередньо заданою програмою визначає масу продукту без втручання оператора;

автоматичні ваги для зважування розділених вантажів - зважувальний прилад, який визначає масу попередньо розділених вантажів, наприклад фасованих продуктів, або одиничних вантажів із розсипного матеріалу;

автоматичні контрольні ваги - ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою яких вантажі різної маси поділяються на дві або більше підгрупи з урахуванням значення різниці між їх масою і заданою номінальною масою;

аналізатор відпрацьованих газів - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання об'ємної частки певних компонентів відпрацьованих газів двигунів транспортних засобів з іскровим запалюванням, при цьому вміст вологи, за якого визначається об'ємна частка таких компонентів, дорівнює вмісту вологи в аналізованій пробі;

багатокоординатний засіб вимірювання - засіб вимірювальної техніки, призначений для проведення координатних вимірювань для визначення довжини, висоти, ширини найменшого прямокутного паралелепіпеда, розміщеного навколо об'єкта;

ваги безперервної дії для сумарного обліку - автоматичний зважувальний прилад, який безперервно визначає масу матеріалу, що пересувається на стрічці конвеєра, без урахування систематичного розподілу зазначеного матеріалу і припинення руху стрічки;

ваги дискретної дії для сумарного обліку (бункерні ваги для сумарного обліку) - автоматичний зважувальний прилад, за допомогою якого зважується розсипний матеріал з розподіленням його на дискретні вантажі, послідовним визначенням маси кожного такого вантажу, а також підраховуються результати зважування і дискретні вантажі подаються до ємності;

ваги з етикетуванням маси - автоматичні ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою пристроїв яких на кожний об'єкт зважування наклеюється етикетка із зазначенням його маси;

ваги з етикетуванням маси/ціни - автоматичні ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою пристроїв яких на кожний об'єкт зважування наклеюється етикетка із зазначенням його маси, ціни та вартості;

відтворюваність - ступінь близькості результатів послідовних вимірювань однієї і тієї ж вимірюваної величини, що виконані у різних місцях чи різними виконавцями за умови, що всі інші умови вимірювання залишаються незмінними;

залізничні платформні ваги - автоматичний зважувальний прилад, оснащений вантажоприймальною платформою з рейками для пересування залізничних транспортних засобів;

засіб вимірювання довжини - засіб вимірювальної техніки, що використовується для визначення довжини матеріалу протяжного типу під час його подачі з дотриманням технологічного процесу;

засіб вимірювання площі - засіб вимірювальної техніки, призначений для визначення площі матеріалу неправильної форми;

збіг - ступінь близькості результатів послідовних вимірювань однієї і тієї ж вимірюваної величини, що виконані в одних і тих же умовах вимірювання;

значення впливальної величини - значення, за якого отриманий результат вимірювання вважається неправильним;

кліматичні умови - умови, при яких може застосовуватися засіб вимірювальної техніки;

комунальні послуги - послуги з постачання електроенергії, газу, тепла і води;

координатний (лінійний) засіб вимірювальної техніки - засіб вимірювання довжини або вимірювання площі чи багатокоординатний засіб вимірювання;

лічильник активної електричної енергії - засіб вимірювальної техніки, за допомогою якого вимірюється кількість спожитої активної електричної енергії;

лічильник води - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення в умовах вимірювання об'єму води, що протікає через нього;

лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму газу, що проходить через нього;

матеріальна міра - засіб вимірювальної техніки, призначений для постійного відтворення та/або зберігання під час його використання одного чи більше значень фізичної величини;

матеріальна міра довжини - засіб вимірювальної техніки з позначками на шкалі, відстань між якими зазначена у чинних одиницях довжини;

нормовані робочі умови - значення вимірюваних величин та перешкод, у разі дотримання яких забезпечуються нормальні робочі умови застосування засобів вимірювальної техніки;

перешкода - впливальна величина із значенням, що виходить за межі нормованих робочих умов. Зазначена величина є перешкодою у разі невстановлення значення у нормованих робочих умовах;

таксометр - засіб вимірювальної техніки, що призначається для вимірювання тривалості поїздки, обчислення та відображення пройденої дистанції і вартості проїзду з урахуванням обчисленої пройденої дистанції та/або виміряної тривалості поїздки;

теплолічильник - засіб вимірювальної техніки, що призначається для вимірювання кількості теплоти, яка виділяється в теплообмінних контурах теплоносієм.

Інші терміни у цьому Технічному регламенті використовуються у значенні, наведеному у Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", "Про метрологію та метрологічну діяльність" та ДСТУ 2681 "Метрологія. Терміни та визначення".

5. Засоби вимірювальної техніки у разі їх застосування у сфері поширення державного метрологічного нагляду вводяться в обіг у разі проведення:

державних випробувань і затвердження типу засобів вимірювальної техніки, призначених для серійного виробництва в Україні або ввезення на територію України партіями, та повірки під час випуску з виробництва;

процедури визнання результатів випробувань і затвердження типу засобів вимірювальної техніки - для засобів вимірювальної техніки, виготовлених у державах - учасницях Угоди про взаємне визнання національних еталонів, сертифікатів про калібрування і вимірювання, які видаються національними метрологічними інститутами;

державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, що не призначені для серійного виробництва в Україні або ввезення на її територію партіями.

Періодична повірка, встановлення, обслуговування та ремонт, зокрема демонтаж, транспортування, монтаж, засобів вимірювальної техніки, вимоги до яких визначені у додатках 1-4 до цього Технічного регламенту, проводяться за рахунок коштів підприємств, організацій та установ, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

6. Допускається введення в обіг засобів вимірювальної техніки в законодавчо регульованій сфері, які відповідають вимогам нормативних документів, що були чинні до дати набуття чинності цим Технічним регламентом, до закінчення строку дії сертифіката про затвердження типу засобу вимірювальної техніки або виключення з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та у разі необмеження строку чинності цього Технічного регламенту протягом десяти років з дати набрання ним чинності.

7. У разі дотримання нормованих робочих умов та за відсутності перешкод похибка вимірювання не повинна перевищувати значення максимально допустимої похибки, що визначається у додатках 1-10 до цього Технічного регламенту.

Якщо інше не встановлено у зазначених додатках до цього Технічного регламенту, максимально допустима похибка виражається як двостороннє значення відхилення від умовно істинного значення вимірюваної величини та нормується як межі допустимої похибки.

8. У разі дотримання нормованих робочих умов та за наявності перешкод вимоги до метрологічних характеристик повинні відповідати вимогам до відповідного засобу вимірювальної техніки, що визначається згідно з додатками 1-10 до цього Технічного регламенту.

Якщо засіб вимірювальної техніки призначений для використання в умовах постійного впливу електромагнітного поля, значення його похибки не повинне перевищувати значення максимально допустимої похибки під час випробування на вплив випромінюваного амплітудно-модульованого електромагнітного поля.

9. Виробник визначає кліматичні, механічні та електромагнітні умови, для використання в яких призначається засіб вимірювальної техніки, вимоги до джерела живлення та інші, що впливають на точність такого засобу, з урахуванням вимог додатків 1-10 до цього Технічного регламенту.

10. Виробник з метою врахування змін кліматичних умов визначає згідно з пунктами 24 і 25 цього Технічного регламенту верхню та нижню межі температури відповідно до таблиці 1, якщо вони не визначені в додатках до цього Технічного регламенту, та умови, в яких можливо використовувати засіб вимірювальної техніки, зокрема рівень вологості, допустимість конденсації, відкритий чи закритий простір.

11. Засоби вимірювальної техніки за зовнішніми механічними умовами експлуатації, що обумовлені вібрацією та можливістю механічного удару, поділяються на три класи.

Засіб вимірювальної техніки, що використовується в умовах:

вібрації та незначних ударів, зокрема засіб вимірювальної техніки, змонтований з легкою опорною конструкцією, що зазнає впливу низького рівня вібрації та ударів, які виникають унаслідок поривів вітру або поштовхів, пов'язаних з вибухами, належить до класу М1;

значного рівня вібрації та ударів, зокрема поблизу автомобільної дороги, поруч з важкими механізмами, належить до класу М2;

високого або дуже високого рівня вібрації та ударів, наприклад засіб вимірювальної техніки встановлено безпосередньо на механізмі, належить до класу М3.

12. За зовнішніми електромагнітними умовами експлуатації засоби вимірювальної техніки поділяються на три класи: Е1, Е2, Е3, якщо інше не встановлено у додатках 1-10 до цього Технічного регламенту.

Засоби вимірювальної техніки, що використовуються у:

житлових, торгових або промислових будівлях, процес виробництва в яких не створює значних електромагнітних завад, належать до класу Е1;

промислових будівлях, процес виробництва у яких створює значні електромагнітні завади, належать до класу Е2.

Засоби вимірювальної техніки, які живляться від акумулятора транспортного засобу, належать до класу Е3.

Стосовно засобів вимірювальної техніки, які належать до класу Е3 та відповідають вимогам до засобів класу Е2, додатковими вимогами є:

зниження рівня напруги внаслідок підключення до ланцюгів стартера двигуна внутрішнього згорання;

перехідні процеси, що відбуваються внаслідок зменшення навантаження у разі розрядження батареї, відключеної під час роботи двигуна.

Із зовнішніх електромагнітних умов повинні враховуватися:

зникнення напруги живлення;

короткочасні перепади напруги живлення;

значні коливання напруги і струму в силових лініях та/або сигнальних ланцюгах;

перехідні процеси в силових лініях та/або сигнальних ланцюгах;

електростатичні розряди;

електромагнітні поля (у тому числі на силових лініях та/або на сигнальних ланцюгах);

будь-які інші величини, що можуть значно вплинути на точність засобу вимірювальної техніки.

13. У разі коли інше не визначене в додатках 1-10 до цього Технічного регламенту, для кожної впливальної величини застосовуються вимоги, зазначені у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, за умови, що кожна така впливальна величина діє, і її вплив оцінюється окремо, а всі інші впливальні величини залишаються незмінними на рівні їх номінального значення.

Метрологічні випробування проводяться під час або після дії впливальної величини.

Під час дії впливальної величини засіб вимірювальної техніки повинен бути встановлений у нормальному робочому положенні.

14. У разі коли засіб вимірювальної техніки призначається для використання в умовах вологого нагрівання (без конденсації) або циклічного вологого нагрівання (з конденсацією), можуть проводитися відповідні випробування.

15. Під час проведення перевірки відтворюваності та збігу результатів вимірювання розходження між окремими результатами вимірювання повинне бути меншим порівняно з максимально допустимою похибкою.

16. Засіб вимірювальної техніки повинен:

бути достатньо чутливим, а поріг чутливості - достатньо низьким для виконання поставленого завдання;

мати надійну конструкцію, яка запобігає впливу прихованих дефектів на результати вимірювання та забезпечує стабільність його метрологічних характеристик протягом установленого виробником строку за умови, що такий засіб правильно встановлений, обслуговується та використовується з урахуванням вимог супровідної документації;

мати характеристики, які не сприяють його використанню з незаконною метою;

бути придатним для використання за призначенням з урахуванням робочих умов і не повинен задовольняти невиправдані потреби споживача.

17. Засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання постійних у часі величин, враховує можливі незначні зміни значення вимірюваної величини або бути нечутливим до таких змін.

18. Засіб вимірювальної техніки виготовляється з матеріалів, що відповідають передбаченим умовам його використання, має конструкцію, що передбачає можливість проведення оцінки відповідності і дає змогу здійснювати контроль за вимірювальними можливостями після розміщення такого засобу на ринку та/або впровадження в експлуатацію. У разі потреби спеціальне обладнання або програмний продукт повинні бути частиною засобу вимірювальної техніки для здійснення такого контролю. Порядок проведення випробування зазначається в супровідній документації.

Якщо засіб вимірювальної техніки має супроводжувальне програмне забезпечення, за допомогою якого виконуються інші функції, крім вимірювальних, програмне забезпечення, яке в такому разі є критичним для метрологічних характеристик, ідентифікується і не зазнає впливу додаткового програмного забезпечення.

19. На метрологічні характеристики засобу вимірювальної техніки повинне не впливати приєднання до нього іншого приладу внаслідок наявності особливостей зазначеного приладу або будь-якого віддаленого приладу, який має зв'язок з таким засобом.

20. Складова частина засобу вимірювальної техніки, яка впливає на його метрологічні характеристики, повинна мати конструкцію, що забезпечує захист засобу вимірювальної техніки від несанкціонованого втручання. У разі потреби проводиться опломбування засобу вимірювальної техніки, що свідчить про несанкціоноване втручання у засіб вимірювальної техніки.

21. Результати вимірювання, програмне забезпечення, яке впливає на метрологічні характеристики, а також на важливі метрологічні параметри, що зберігаються чи передаються, повинні бути на належному рівні захищені від випадкового чи навмисного втручання.

Ідентифікація програмного забезпечення здійснюється за допомогою засобу вимірювальної техніки. Докази втручання в програмне забезпечення повинні бути доступними протягом установленого в технічній документації періоду.

22. Не допускається скидання під час експлуатації засобу вимірювальної техніки, результати вимірювання якого використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги, показань щодо повної поставленої кількості товару, або показань, з урахуванням яких визначається така кількість і посилання на які є підставою для здійснення оплати.

23. На засіб вимірювальної техніки обов'язково наноситься товарний знак, найменування виробника та відомості щодо точності засобу вимірювальної техніки.

У разі потреби зазначаються умови використання, вимірювальні можливості, діапазон вимірювання, ідентифікаційне маркування, знак затвердження типу та інформація про відповідність (невідповідність) додаткових пристроїв, що забезпечують одержання метрологічних результатів, вимогам цього Технічного регламенту.

24. У разі коли засіб вимірювальної техніки має невеликий розмір та/або виготовлений з крихкого матеріалу, необхідна інформація наноситься на упаковку та зазначається у супровідній документації.

25. До засобу вимірювальної техніки обов'язково додається інструкція, в якій зазначаються:

нормовані робочі умови;

клас зазначеного засобу за механічними та електромагнітними умовами;

умови належного використання та спеціальні умови використання;

правила монтажу, обслуговування, ремонту та допустимого регулювання;

умови сумісності з інтерфейсами, складовими частинами, вузлами або іншими засобами вимірювальної техніки;

можливі способи неправильного застосування засобу вимірювальної техніки.

У разі введення в обіг засобу вимірювальної техніки на вітчизняному ринку зазначена інструкція надається українською мовою.

До групи однакових засобів вимірювальної техніки, що використовуються в одному і тому ж місці або для вимірювання, результати якого використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги, може додаватися лише один примірник зазначеної інструкції.

27. Матеріальна міра маркується номінальним значенням або має шкалу з одиницею вимірювання, що використовується.

28. Застосовані одиниці вимірювання та їх позначення повинні відповідати вимогам законодавства щодо застосування одиниць вимірювання.

29. Маркування та написи, що наносяться на засіб вимірювальної техніки відповідно до вимог пунктів 23 і 24 цього Технічного регламенту, повинні бути чіткими, недвозначними, без виправлень.

30. При нормованих робочих умовах застосування засобу вимірювальної техніки результат вимірювання чітко відображається на показувальному пристрої і супроводжується маркуванням та відповідною інформацією.

Додаткові показання засобу вимірювальної техніки використовуються у разі неможливості їх прийняття за результат вимірювання.

31. Надрукована копія результату вимірювання повинна бути чіткою та не витиратися.

32. У разі коли результат вимірювання є підставою для визначення вартості торговельної операції та одна і більше сторін, що беруть участь у її виконанні, є споживачем або будь-якою іншою заінтересованою у результатах вимірювання стороною і всі учасники операції отримують результат вимірювання одночасно в одному і тому ж місці, використовується засіб вимірювальної техніки, що призначається для проведення прямих торговельних операцій.

33. Засіб вимірювальної техніки, що призначається для проведення прямих торговельних операцій, повинен мати таку конструкцію, щоб доступ до результату вимірювання одночасно мали обидві сторони за умови правильного встановлення зазначеного засобу. У разі здійснення прямого продажу необхідно, щоб чек, виданий користувачеві додатковим пристроєм, який не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, містив відповідну обмежувальну інформацію.

34. Засіб вимірювальної техніки з дистанційною системою зчитування чи без неї, результати вимірювання яким використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги та здійснення метрологічного контролю, оснащується системою індикації, доступною для користувача без спеціальних інструментів. Зчитувані з показувального пристрою дані є результатом вимірювання, з урахуванням якого визначається вартість надання послуги.

35. Засіб вимірювальної техніки, який не належить до засобів, що використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги, реєструє за допомогою реєструвального засобу вимірювання тривалої дії результат вимірювання разом з інформацією, яка дає змогу ідентифікувати конкретну торговельну угоду в разі, коли:

повторне вимірювання не проводиться;

засіб вимірювальної техніки не належить до засобів, що використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги за відсутності однієї з торговельних сторін.

36. Додатково зареєстрований результат вимірювання та інформація про ідентифікацію угоди повинні бути доступні за запитом у момент завершення вимірювання.

37. Оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту проводять підприємства та організації чи їх окремі підрозділи, які згідно із Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" мають документальне підтвердження необхідного рівня компетентності (отримали уповноваження у державній метрологічній системі на проведення державних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки) і призначені відповідно до вимог Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", з використанням процедур модулів оцінки відповідності, визначених Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 41, ст. 2175; 2007 р., N 1, ст. 31).

38. Для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту та додатків 1-10 до нього за вибором виробника або уповноваженого ним представника застосовується одна з таких комбінацій модулів: B і F, G і F або модуль G.

39. Комбінація модулів B і F застосовується шляхом проведення державних приймальних випробувань та затвердження типу засобу вимірювальної техніки, своєчасного проведення контрольних випробувань згідно з ДСТУ 3400 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів" (модуль В) і первинної повірки під час випуску з виробництва згідно з ДСТУ 2708 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення", а також у разі потреби відповідно до законодавства періодичної повірки (модуль F).

40. При застосуванні комбінації модулів B і F тип засобу вимірювальної техніки повинен бути включений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, мати сертифікат затвердження типу (в разі потреби сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу згідно з вимогами ДСТУ 3400), свідоцтво про повірку згідно з ДСТУ 2708 або відбиток повірочного тавра згідно з ДСТУ 3968 "Метрологія. Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання".

41. Модуль G застосовується шляхом проведення державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 3215 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

42. При застосуванні модуля G кожен засіб вимірювальної техніки за результатами державної метрологічної атестації одержує свідоцтво згідно з ДСТУ 3215.

43. Комбінація модулів G і F застосовується шляхом проведення державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 3215 (модуль G) та у разі потреби відповідно до законодавства періодичної повірки згідно з ДСТУ 2708 (модуль F).

44. При застосуванні комбінації модулів G і F кожен засіб вимірювальної техніки проходить державну метрологічну атестацію згідно з пунктами 40 і 41, за результатами якої видається свідоцтво про повірку згідно з ДСТУ 2708 або проставляється відбиток повірочного тавра відповідно до ДСТУ 3968 у разі продажу у строк, що перевищує половину міжповірочного інтервалу.

45. Модуль В застосовується у разі наявності міжурядових угод, укладених з іншими країнами, та після визнання результатів державних приймальних випробувань і затвердження типу засобу вимірювальної техніки, який вноситься до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки і одержаного виробником або його уповноваженим представником свідоцтва про визнання затвердження типу засобу вимірювальної техніки.

46. У разі одержання позитивних результатів проведення оцінки відповідності засобу вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту та додатків 1-10 до нього виробник або уповноважений ним представник складає декларацію про відповідність згідно з додатком 11, наносить на кожний засіб вимірювальної техніки та/або на його супровідні документи знак затвердження типу засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 3400 та національний знак відповідності.

Процедура нанесення національного знака відповідності застосовується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".

47. Оцінка відповідності складових частин засобів вимірювальної техніки, які постачаються або можуть бути придбані окремо, проводиться незалежно від самого засобу вимірювальної техніки.

48. Під час експлуатації засіб вимірювальної техніки повинен мати свідоцтво про повірку або відбиток повірочного тавра.

49. Виробник зберігає сертифікат затвердження типу та сертифікат відповідності типу засобу вимірювальної техніки протягом десяти років після дати виготовлення останнього зразка.

50. Протоколи та листування з питань проведення оцінки відповідності ведуться офіційною мовою країни, в якій знаходиться орган, що проводить зазначену оцінку, або мовою, прийнятою таким органом.

51. Для проведення оцінки відповідності засобу вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту виробник подає підприємствам та організаціям, визначеним у пункті 37 цього Технічного регламенту, технічну документацію на зазначений засіб або на його тип.

52. Технічна документація на засіб вимірювальної техніки містить:

інформацію про особливості конструкції, виробництва і функціонування засобу;

загальний опис такого засобу;

робочі креслення та креслення частин, комплектувальних виробів, принципову та електричну схеми;

вимоги до процесу виробництва;

список стандартів, включених до переліку національних стандартів, які відповідають європейським гармонізованим стандартам та добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, та/або список інших нормативних документів, вимоги яких застосовуються частково або повністю до зазначеного засобу вимірювальної техніки;

результати розрахунків конструкції засобу та проведення випробувань;

протоколи випробувань або інші документи до засобів вимірювальної техніки, що є складовими частинами до їх конструкції;

інформацію про строк експлуатації засобу вимірювальної техніки згідно з пунктом 1 цього Технічного регламенту;

результати випробування, необхідні для підтвердження відповідності типу та/або засобу вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту при нормальних робочих умовах та зазначених впливах навколишнього середовища.

У технічній документації передбачається місце для проставлення відбитка тавра і маркування, а також у разі потреби для опису електронних засобів вимірювальної техніки з кресленнями, діаграмами процесів з поясненням.

53. У разі потреби виробник визначає умови сумісності засобів вимірювальної техніки, методів взаємодії між елементами і складовими частинами окремого засобу.

1. Теплолічильник є приладом, який складається з перетворювача витрати, пари перетворювачів температури та обчислювача і призначається для використання в адміністративних або житлових будинках, комерційних організаціях або на підприємствах легкої промисловості (далі - теплолічильник). У разі коли такі компоненти з'єднані нероздільно при випуску з виробництва, теплолічильник називається єдиним. У разі коли зазначені компоненти з'єднуються на місці експлуатації, теплолічильник називається складеним.

2. Значення нормованих робочих умов установлюються виробником.

3. Для температури теплоносія встановлюються верхня і нижня межі температури, за яких теплолічильник функціонує з похибкою в межах її допустимого значення.

4. Різниця температур визначається як різниця значення температури теплоносія на вході в теплообмінний контур та значення температури теплоносія на виході з такого контуру за умови, що зазначена різниця становить не менш як 0 град.C.

Для різниці температур встановлюються верхня і нижня межі різниці температур, за яких теплолічильник функціонує з похибкою в межах допустимого значення, за умови, що:

відношення верхньої межі різниці температур до нижньої межі дорівнює або більш як 10;

значення нижньої межі різниці температур дорівнює 3 К або 5 К, або 10 К.

5. Для забезпечення тиску теплоносія встановлюється максимальний надлишковий внутрішній тиск, який теплолічильник може витримувати постійно за верхньої межі температури.

6. Для витрати теплоносія встановлюються найбільші значення витрати, які допускаються протягом тривалого і нетривалого часу, і найменше значення витрати, за якого лічильник працює відповідно до вимог технічної документації. При цьому відношення найбільшого значення витрати, яке допускається протягом тривалого часу, до найменшого значення витрати дорівнює або більш як 10 К.

7. Для теплового потоку встановлюється верхня межа теплового потоку, за якої лічильник нормально функціонує.

8. Для теплолічильників встановлені класи точності 1, 2 і 3.

10. Для теплолічильників встановлено такий допустимий вплив електромагнітних завад:

теплолічильник не повинен зазнавати впливу постійного магнітного та електромагнітного поля частоти електричної мережі;

вплив електромагнітної завади повинен бути таким, щоб зміна результату вимірювання становила не більше значення критичної зміни згідно з пунктом 11 цього додатка.

11. Значення критичної зміни для єдиного теплолічильника дорівнює абсолютному значенню меж допустимого значення похибки, застосовних до теплолічильника.

12. Після випробування на довговічність єдиний теплолічильник або компоненти складаного теплолічильника повинні відповідати таким критеріям:

для перетворювача витрати зміна результату вимірювань після проведення випробування на довговічність порівняно з початковим результатом вимірювання не повинна перевищувати значення критичної зміни;

для перетворювачів температури зміна результату вимірювання після випробування на довговічність порівняно з початковим результатом вимірювання не повинна перевищувати 0,1 град.C.

13. На теплолічильник наноситься інформація про клас точності, межі витрати, межі температури, межі різниці температур, місце встановлення перетворювача витрати (прямий чи зворотний потік), а також позначка напрямку потоку.

14. Вимоги цього Технічного регламенту застосовуються до компонентів, виготовлених одним і тим самим виробником або різними виробниками. У разі коли теплолічильник складається з комплектувальних виробів, суттєві вимоги до теплолічильника застосовуються також до зазначених виробів. Додатково застосовуються вимоги пунктів 15-25 цього додатка.

15. Відносні межі значення максимально допустимої похибки для перетворювача витрати класу точності:

16. Відносні межі значення максимально допустимої похибки пари перетворювачів температури, виражені у відсотках, розраховуються за формулою:

17. Відносні межі значення максимально допустимої похибки обчислювача, виражені у відсотках, розраховуються за формулою:

18. Значення критичної зміни для складової частини теплолічильника дорівнює відповідному абсолютному максимально допустимому значенню похибки, застосовному до зазначеної складової частини згідно з пунктами 15, 16 і 17 цього додатка.

19. На перетворювач витрати наноситься інформація про клас точності, межі витрати і температури, номінальний коефіцієнт лічильника (наприклад, літр на імпульс) або відповідний вихідний сигнал, а також позначка напрямку потоку.

20. На перетворювач температури наноситься інформація про номінальну статичну характеристику (наприклад, Pt100), межі температури, межі та різниці температури.

21. На обчислювач наноситься інформація про номінальну статичну характеристику перетворювачів температури, межі температури, межі різниці температури, номінальний коефіцієнт лічильника (наприклад, літр на імпульс) або відповідний вихідний сигнал, що надходить від перетворювача витрати, розміщення перетворювача витрати - прямий чи зворотний напрямок потоку.

22. Для вимірювання кількості теплоти, спожитої у громадських та житлових будинках, зокрема квартирах, застосовують теплолічильник, що належить до класу точності 3.

23. Для вимірювання кількості теплоти, спожитої у комерційних організаціях та на підприємствах легкої промисловості, застосовують теплолічильник, що належить до класу точності 2.

24. За бажанням організації або особи, за кошти якої встановлюється теплолічильник, застосовується теплолічильник, що належить до класу точності 1 або 2 при застосуванні згідно з пунктом 22 цього додатка і класу точності 1 при застосуванні згідно з пунктом 23 цього додатка.

25. Для проведення вимірювання кількості теплоти, спожитої на конкретному об'єкті з точністю, передбаченою пунктами 22-24 цього додатка, постачальник або особа, офіційно призначена для встановлення теплолічильника, підбирає теплолічильники з характеристиками згідно з пунктами 3-7 цього додатка, які відповідають умовам експлуатації на конкретному об'єкті.

1. Система для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідини, крім води (далі - система вимірювання), складається з:

лічильників;

вторинних перетворювачів;

засобів індикації результатів вимірювання;

додаткових засобів вимірювання;

допоміжних приладів фіксації параметрів впливальних величин.

2. У цьому додатку терміни вживаються в такому значенні:

додатковий засіб вимірювання - прилад, приєднаний до обчислювача для вимірювання величин, що характеризують властивості рідин, з метою введення поправки та/або перетворення;

лічильник - прилад, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення в умовах вимірювання кількості рідини, що протікає через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених каналах;

мінімальна виміряна кількість - найменша кількість рідини, для якої вимірювання є метрологічно придатним для системи вимірювання;

обчислювач - частина лічильника, яка приймає вихідний сигнал від вимірювального перетворювача та/або підключених засобів вимірювання і відтворює їх результати;

перервність/неперервність - система вимірювання вважається перервною/неперервною, якщо потік рідини може/не може бути швидко зупинений;

перетворювальний пристрій - частина обчислювача, яка складається з необхідних засобів вимірювання та автоматично перетворює результати вимірювання об'єму та/або маси рідини до об'єму та/або маси такої рідини за базових умов. При цьому враховуються властивості рідини;

пристрій самообслуговування - спеціальний пристрій, який є частиною системи самообслуговування і дає змогу системі вимірювання функціонувати у системі самообслуговування;

пряме показання - показання об'єму або маси, що відповідає вимірюванню, яке лічильник може виміряти;

розподільник палива - система вимірювання, що призначається для заправлення моторних засобів, малих суден та літаків;

система самообслуговування - надання послуг із забезпечення споживачеві використання ним систем вимірювання з метою отримання рідини для власних потреб;

стандартні умови - задані умови, до яких перетворюється виміряна в умовах вимірювання кількість рідини.

3. Виробник визначає для системи вимірювання(1) такі нормовані робочі умови:

діапазон витрати такої системи повинен бути у межах діапазонів витрати кожного з її елементів, зокрема лічильника, а співвідношення меж витрати лічильника та системи вимірювання повинні відповідати таблиці 1;

властивості рідини, які вимірюються з використанням зазначеної системи із зазначенням найменування або типу рідини чи її характеристик, зокрема діапазону температур, тиску, густини, в'язкості, номінального значення напруги джерела змінного струму та/або межі значень напруги джерела постійного струму, стандартних умов для величин, що перетворюються.

4. Системи вимірювання для використання на трубопроводах мають клас точності 0,3.

Розподільник рідкого пального (крім колонок для скрапленого газу), системи, які використовуються на автоцистернах для вимірювання кількості рідини низького рівня в'язкості, системи вимірювання кількості рідини, які використовуються під час розвантаження танкерів (суден), залізничних та автомобільних цистерн(2), системи вимірювання кількості молока, системи вимірювання кількості рідини, які використовуються під час завантаження суден, та системи вимірювання кількості рідини, які використовуються під час заправлення літаків, мають клас точності 0,5.

Системи вимірювання кількості скраплених газів під тиском при температурі, яка дорівнює або становить вище -10 град.C, мають клас точності 1.

До класу точності 1 належать також системи вимірювання кількості рідини звичайних класів точності 0,3 чи 0,5, що використовуються для рідин:

з температурою нижче -10 град.C чи вище +50 град.C;

динамічна в'язкість яких не перевищує 1000 мПа·с;

максимальна об'ємна швидкість потоку яких не перевищує 20 літрів на годину.

Системи вимірювання кількості скрапленого вуглекислого газу, скраплених газів під тиском при температурі нижче -10 град.C, крім кріогенних рідин, мають клас точності 1,5.

Системи вимірювання кількості кріогенних рідин з температурою нижче -153 град.C мають клас точності 2,5.

Для об'ємів рідини понад 2 літри значення максимально допустимої відносної похибки наводяться в таблиці 2.