1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми розвитку міського електротранспорту на період до 2017 року, що додається.

Визначити Міністерство інфраструктури державним замовником Програми.

2. Мінбуду разом з Мінфіном, Мінекономіки, Мінпромполітики, НКАУ і Мін'юстом розробити та подати до 20 серпня 2006 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної програми розвитку міського електротранспорту на 2006-2015 роки.

Міський електротранспорт функціонує в 54 містах, забезпечуючи більше половини внутрішньоміських пасажироперевезень. Починаючи з 1991 року практично припинився його розвиток, склалася стійка тенденція до зменшення обсягів пасажироперевезень, погіршення якості транспортного обслуговування населення та зниження рівня безпеки руху. Обсяги пасажироперевезень зменшилися в деяких містах майже у два рази, а рухомий склад - на третину. Як наслідок, в окремих містах скоротилася протяжність трамвайних колій і тролейбусних ліній.

У багатьох розвинутих країнах світу, де було скорочено або демонтовано мережі міського електротранспорту, через 20-30 років у зв'язку з істотним погіршенням показників транспортного сполучення і безпеки руху здійснювалися значні капіталовкладення для його відновлення.

У світовій практиці перевага надається першочерговому розвитку міського електротранспорту. За даними Міжнародного союзу громадського транспорту, більш як у 100 країнах світу проектуються, будуються або реконструюються трамвайні і тролейбусні лінії. При цьому значна увага приділяється використанню новітніх технологій, які дають змогу збільшувати швидкість і плавність руху, знижувати рівень шуму та інші негативні наслідки впливу на навколишнє природне середовище.

За результатами наукових досліджень з питань розвитку міського електротранспорту та проектування міст на даний час потреба у створенні мережі міського електротранспорту існує у 12 містах з кількістю жителів понад 100 тис. чоловік.

Достатній обсяг електроенергії, що виробляється в Україні, створює необхідні умови для подальшого розвитку інфраструктури міського електротранспорту як найбільш сучасного та екологічно чистого виду транспорту. Проте постійне скорочення парку трамвайних вагонів і тролейбусів спричиняє щорічне зменшення обсягів споживання електроенергії міським електротранспортом на 63-65 млн. кВт.г та одночасне збільшення обсягів споживання бензину і дизельного палива пасажирським автотранспортом на 70-75 млн. тонн на рік.

Ситуація, що склалася на міському електротранспорті, може негативно вплинути на розвиток національної економіки, стан навколишнього природного середовища, а також призвести до збільшення обсягів імпорту нафтопродуктів.

За останні 10 років майже в усіх містах створено приватні підприємства з перевезення пасажирів автотранспортними засобами, що дублюють маршрути міського електротранспорту. Пільгові категорії громадян такими підприємствами майже не обслуговуються, унаслідок чого збільшилася частка безоплатного перевезення пасажирів на трамвайних і тролейбусних маршрутах, а підприємства міського електротранспорту перетворилися в соціального перевізника. Надання безоплатних транспортних послуг пільговим категоріям громадян компенсується з державного та місцевих бюджетів не в повному обсязі, у зв'язку з чим не покриваються витрати на їх перевезення. Це негативно позначається на фінансовому стані підприємств міського електротранспорту.

Крім того, виручка від реалізації проїзних квитків та доходи від іншої діяльності підприємств міського електротранспорту не покривають експлуатаційних витрат. Збитковість зазначених підприємств призвела до унеможливлення оновлення основних фондів та рухомого складу, неконкурентоспроможності на ринку міських пасажироперевезень. Зокрема, через відсутність коштів у підприємств міського електротранспорту та обмеженість можливостей місцевих бюджетів парк трамвайних вагонів і тролейбусів щороку оновлюється лише на 8-10 відсотків мінімальної потреби. Близько 90 відсотків рухомого складу вичерпали свій нормативний експлуатаційний ресурс і підлягають списанню.

У той же час в Україні створено власний виробничий потенціал для виготовлення трамвайних вагонів і тролейбусів. Виробництво тролейбусів освоєно, зокрема, державним підприємством "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова", Київським державним авіаційним заводом "Авіант", ЗАТ "Львівський автомобільний завод", а трамвайних вагонів - холдинговою компанією "Луганськтепловоз" та спільним українсько-чеським підприємством "Татра-Юг".

Вітчизняні виробники здатні задовольнити потребу підприємств міського електротранспорту в рухомому складі, який за показниками енергоспоживання, надійності і комфортності не поступається європейським аналогам. Зокрема, державним підприємством "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" та ЗАТ "Львівський автомобільний завод" освоєно виробництво сучасних тролейбусів з поліпшеними динамічними характеристиками і низьким рівнем підлоги (для забезпечення безперешкодного доступу у салон інвалідів з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення), оснащених електричним обладнанням, що на 30-40 відсотків зменшує обсяги споживання електроенергії. Проте недостатні обсяги закупівлі трамвайних вагонів і тролейбусів можуть негативно вплинути на подальший розвиток вітчизняного виробництва рухомого складу міського електротранспорту.

У зв'язку з відсутністю фінансування залишаються невирішеними питання виробництва трамвайних вагонів з низьким рівнем підлоги, вагонів для вузької колії (мм. Вінниця, Євпаторія, Житомир, Львів), для ліній швидкісного трамвая (мм. Київ, Кривий Ріг), розроблення нових модифікацій трамвайних вагонів і тролейбусів спеціального призначення (вантажних, снігоприбиральних, рейкошліфувальних тощо), а також вітчизняного енергозберігаючого обладнання для модернізації парку трамвайних вагонів і тролейбусів. Через нестачу коштів зупинено будівництво тролейбусних ліній і ремонтно-експлуатаційних баз міського електротранспорту у мм. Кам'янці-Подільському, Красному Лучі, Мелітополі та Коломиї.