Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах

З А К О Н У К Р А Ї Н И

( Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 4495-VI від 13.03.2012, ВВР, 2012, N 44-45, N 46-47, N 48, ст.552 )

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 32, ст.255 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 328/95-ВР від 15.09.95, ВВР, 1995, N 32, ст.256 ) ( Норми Закону у частині сплати податку на додану вартість поширюються тільки на виконання зобов'язань по векселях, виданих платниками податку до набрання чинності Законом N 168/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 21, ст.156 ) ( Додатково див. пункт 3 статті 7 Закону N 468/97-ВР від 17.07.97, ВВР, 1997, N 44, ст.281 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 958-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.344 N 2555-III від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 41, ст.203 ) ( В редакції Закону N 2761-III від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 6, ст.40 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1959-IV від 01.07.2004, ВВР, 2004, N 52, ст.565 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2642-IV від 03.06.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.363 N 2771-IV від 07.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.441 N 441-V від 13.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.73 N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 29, ст.272 N 4099-VI від 09.12.2011, ВВР, 2012, N 27, ст.291 N 4100-VI від 09.12.2011, ВВР, 2012, N 28, ст.306 ) ( Встановити, що норми Закону не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД, згідно із Законом N 1782-VI від 22.12.2009, ВВР, 2010, N 9, ст.85 ) ( У тексті Закону слова "(крім митних зборів)" виключено згідно із Законом N 2856-VI від 23.12.2010 ) ( У тексті Закону слова "Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" у відповідному відмінку згідно із Законом N 4099-VI від 09.12.2011 )

Стаття 1. Визначення понять

У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:

виконавець - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною;

готова продукція - продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем. Готова продукція може бути повернена у країну замовника або реалізована замовником (чи за його дорученням виконавцем) у країні виконавця або в іншій країні. У разі потреби Кабінет Міністрів України визначає види продукції (товару), які не можуть класифікуватися як готова продукція;

давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику;

замовник - суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для вироблення готової продукції;

( Абзац шостий статті 1 виключено на підставі Закону N 4099-VI від 09.12.2011 )

операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду згідно з УКТ ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця. З урахуванням технологічних особливостей переробки Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики може відносити до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах окремі види операцій, якщо не відбувається зміна коду згідно з УКТ ЗЕД;

( Абзац сьомий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4099-VI від 09.12.2011 )

форс-мажорні обставини - непередбачені та непереборні події, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, пожежа, аварія, паводок, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо, заборона експорту (імпорту), валютні обмеження або інші обмеження прав власності на сировину чи готову продукцію, у тому числі на їх переміщення, прийняті державою або відповідним державним органом тощо) і призводять до порушення умов укладених контрактів, цього Закону та інших законодавчих актів.

Стаття 2. Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції

1. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом, а також іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до закону.

( Частина перша статті 2 в редакції Закону N 2856-VIвід 23.12.2010 )

2. Сплата ввізного мита, податків та зборів провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця:

простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

( Абзац другий частини другої статті 2 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )

У разі непогашення векселедавцем у визначений строк такого векселя векселедержатель може опротестувати його в неплатежі згідно із законодавством і протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату. Банк зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму.

( Абзац третій частини другої статті 2 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )

Сума, зазначена у простому авальованому векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операції з давальницькою сировиною.

( Абзац четвертий частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005; в редакції Закону N 2642-IV від 03.06.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2771-IV від 07.07.2005 )

Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо сплати ввізного мита, податків та зборів підприємствами по окремих товарних позиціях шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

( Частину другу статті 2 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 2771-IV від 07.07.2005 )( Частина друга статті 2 в редакції Закону N 1959-IVвід 01.07.2004 )

3. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною.

4. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу за векселем.

5. Облік векселів ведеться органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця.

6. Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції у період, зазначений у частинах другій та третій цієї статті.

7. У разі вивезення готової продукції в обумовленому письмовим зобов'язанням обсязі у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, письмове зобов'язання погашається.

8. Органи державної податкової служби мають право відповідно до закону надавати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику.

( Частина восьма статті 2 в редакції Закону N 2856-VIвід 23.12.2010 )

9. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є подання українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов'язання), авізованого (взятого на облік) органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця, та копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини.

10. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України, і вивозиться з її території, є подання українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов'язання) та копії ввізної вантажної митної декларації, а у разі потреби - і висновку Торгово-промислової палати України або регіональних торгово-промислових палат про те, що готова продукція вироблена внаслідок переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

11. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України.

12. Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселів (письмових зобов'язань) встановлюється Державною податковою адміністрацією України за погодженням з Міністерством фінансів України.

13. Під час оформлення вантажної митної декларації на ній робиться відмітка "Давальницька сировина" і проставляється код відповідно до класифікатора угод.

14. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог цього Закону, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами, що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

15. Вивезення тих видів готової продукції, щодо яких міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено добровільне обмеження експорту, здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

16. За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як плата за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при ввезенні товарів (робіт, послуг).

17. У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, вексель (письмове зобов'язання) погашається і ввізне мито, податки та збори не справляються. У разі потреби рівень зіпсуття давальницької сировини або готової продукції та можливість її використання визначаються Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття давальницької сировини або готової продукції чи після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства.

Сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару в Україну).

18. За письмовою заявою іноземного замовника давальницька сировина, ввезена ним і не перероблена на митній території України, або відходи чи брухт, що залишилися після повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин чи після переробки давальницької сировини, можуть бути вивезені у порядку, встановленому Державною митною службою України.

19. Ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України або здійснення операцій, пов'язаних з її переробкою на території України, може тимчасово обмежуватися або заборонятися Кабінетом Міністрів України, якщо такі дії можуть завдати шкоди економіці країни.

Стаття 3. Порядок реалізації на митній території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником

1. Готова продукція, що вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених статтею 2 цього Закону, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України. Нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.

2. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання), виданого в порядку, передбаченому статтею 2 цього Закону, є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копії контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції, акта приймання-передачі готової продукції постійним представництвом іноземного замовника, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, виданої органом державної митної служби за місцезнаходженням постійного представництва іноземного замовника.

Постійне представництво іноземного замовника зобов'язане передати зазначені документи українському виконавцеві протягом десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції.

3. У разі виникнення форс-мажорних обставин застосовуються положення, передбачені частинами сімнадцятою і вісімнадцятою статті 2 цього Закону.

4. Розрахунки між українським покупцем готової продукції та постійним представництвом іноземного замовника провадяться у національній валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків України в порядку, що встановлюється Національним банком України.

5. Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або забороняти реалізацію на митній території України окремих видів готової продукції, виробленої з давальницької сировини іноземного замовника, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

6. Реалізація готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, яка відноситься до 1-24 груп згідно з УКТ ЗЕД , у тому числі продукції, отриманої як розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, на митній території України забороняється.

( Статтю 3 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )

Стаття 4. Порядок закупівлі на митній території України іноземним замовником давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції

1. Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб'єкта підприємницької діяльності України лише за іноземну валюту.

2. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, є подання українським виконавцем митному органу копії контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні та довідки установи банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини.

3. Іноземний замовник має право реалізувати на митній території України готову продукцію, що вироблена з давальницької сировини, закупленої на митній території України, лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке сплачує податки і збори, передбачені законом при продажу товарів на митній території України. Розрахунки між українським покупцем готової продукції та постійним представництвом іноземного замовника провадяться у національній валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків України в порядку, що встановлюється Національним банком України.

За порушення зазначеного порядку розрахунків до переробника, що відвантажив готову продукцію безпосередньо покупцю-нерезиденту на митній території України без проходження розрахунків через постійне представництво іноземного замовника, застосовуються санкції відповідно до закону.

( Абзац другий частини третьої статті 4 в редакції Закону N 2856-VI від 23.12.2010 )

4. Порядок звільнення від сплати акцизного податку при вивезенні підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини, за межі митної території України визначається Податковим кодексом України.

( Частина четверта статті 4 в редакції Закону N 2856-VI від 23.12.2010 )

5. Готова продукція, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України, і належить йому, у разі вивезення за межі митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами, що справляються відповідно до Податкового кодексу України, а також не підлягає ліцензуванню і квотуванню, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

( Частина п'ята статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2856-VI від 23.12.2010 )

6. У разі виникнення форс-мажорних обставин застосовуються положення, передбачені частинами сімнадцятою і вісімнадцятою статті 2 цього Закону.

7. Кабінет Міністрів України має право тимчасово обмежувати або забороняти закупівлю іноземними замовниками окремих видів давальницької сировини чи реалізацію на митній території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

Стаття 5. Порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції

1. Давальницька сировина, що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником митному органові письмового зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України, крім тієї готової продукції, що виготовлена з давальницької сировини та має заборону на експорт), не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.

................

Перейти до повного тексту