1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 15, ст.131 )
Верховна Рада України
постановляє:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, що додаються.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України під час підготовки програм діяльності Кабінету Міністрів України, а також розробки проектів державних програм економічного і соціального розвитку України та проектів законів про Державний бюджет України на 2007 рік та наступні роки, інших проектів законів України, прийнятті нормативно-правових актів, які стосуються питань розвитку інформаційного суспільства, враховувати рекомендації, зауваження та пропозиції, висловлені учасниками парламентських слухань.
3. Кабінету Міністрів України до 15 вересня 2006 року поінформувати Верховну Раду України щодо виконання Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.
4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети Верховної Ради України з питань науки і освіти та з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 1 грудня 2005 року
N 3175-IV
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 1 грудня 2005 року
N 3175-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні
Учасники парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, які відбулися 21 вересня 2005 року, відмічають, що ці слухання викликали велику заінтересованість громадськості, наукових і освітянських установ, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також відповідних міжнародних організацій, предметом діяльності яких є розбудова інформаційного суспільства.
Учасники парламентських слухань вважають, що в Україні є необхідний історичний та сучасний досвід для розвитку інформаційного суспільства, зокрема:
ще на початку 50-х років XX століття в Україні було створено третій у світі комп'ютер (після США та Великобританії), сформовано всесвітньо відому школу кібернетики та обчислювальної техніки під керівництвом академіків Лебедєва С.А. і Глушкова В.М., започатковано наукові напрями - штучний інтелект, багатопроцесорні електронні обчислювальні машини, теорія самоорганізації, системний аналіз та інші, завдяки яким світова кібернетика піднялася на новий якісний рівень;
сформовано правові засади побудови інформаційного суспільства; прийнято закони України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" та "Про Національну програму інформатизації", інші нормативно-правові акти, які регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації тощо;
Україна має висококваліфікований кадровий потенціал в інформаційній сфері, постійно зростаючий та поновлюваний парк комп'ютерної техніки, сучасні системи та засоби телекомунікацій, зв'язку, високу ступінь інформатизації банківської сфери.
Ці та інші передумови дозволяють вважати, що вітчизняний ринок інформаційно-комунікаційних технологій перебуває в стані активного становлення та за певних умов може стати фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Разом з тим учасники парламентських слухань зазначають, що стан розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та можливостям України, оскільки:
відсутні національна стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні та план дій щодо її реалізації;
немає координації зусиль державного і приватного секторів для ефективного використання наявних ресурсів;
ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на виконання Національної програми інформатизації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічну сферу, зокрема в сільське господарство, є низькою;
є відставання у впровадженні технологій електронного бізнесу, електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв, використанні безготівкових розрахунків за товари та послуги тощо;
рівень інформатизації окремих галузей економіки, деяких регіонів країни є низьким;
розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери є недостатнім;
створення національної інформаційної інфраструктури для надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним і фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету відбувається повільно;
рівень комп'ютерної грамотності населення є недостатнім, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій - повільним;
рівень інформаційної представленості України в Інтернет-просторі є низьким, а присутність в Інтернеті україномовних інформаційних ресурсів - недостатньою;
рівень державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобів та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій не забезпечує всіх потреб економіки і суспільного життя;
спостерігаються нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних та телекомунікаційних засобів, поглиблення "інформаційної нерівності" між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення;
не вирішуються у повному обсязі питання захисту авторських прав на програмну продукцію, відсутні системні державні рішення, спрямовані на створення національних структур (центрів, технополісів і технопарків) з розробки конкурентоздатного програмного забезпечення.
Враховуючи світовий і вітчизняний досвід з розбудови інформаційного суспільства і визнаючи необхідність його подальшого розвитку в Україні з метою підвищення конкурентоспроможності країни, якості життя населення, результативності науки, якості освіти і охорони здоров'я, а також забезпечення створення нових робочих місць та надання можливостей для реалізації здібностей кожною людиною, учасники парламентських слухань п р о п о н у ю т ь:
Визнати розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування одним із пріоритетних напрямів державної політики.
Основними стратегічними цілями розвитку в Україні інформаційного суспільства вважати:
прискорення впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, економіку України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
забезпечення комп'ютерної грамотності населення, насамперед шляхом створення освітньої системи, орієнтованої на використання нових інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості;
створення національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та інтеграцію її із світовою інфраструктурою;
державну підтримку економічного зростання нових "електронних" секторів економіки (торгівлі, надання комунальних і банківських послуг тощо), вирішення нормативно-правових питань щодо електронної взаємодії;
створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля;
збереження культурної спадщини України шляхом електронного її документування;
державну підтримку використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій засобами масової інформації;
широке використання інформаційно-комунікаційних технологій для удосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм спілкування між державними органами і фізичними та юридичними особами;
досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації і підтримки регіональних і місцевих ініціатив;
захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримку демократичних інститутів, удосконалення правового урегулювання питань інтелектуальної власності та мінімізації ризику інформаційної нерівності;
удосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин;
удосконалення засобів інформаційної безпеки в умовах широкого використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.
З метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні визначити стратегічними такі напрями і р е к о м е н д у в а т и:
1. Розробка та реалізація національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні
1) Президенту України розглянути можливість:
визнання розвитку в Україні інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах суспільного життя, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування одним із пріоритетів державної політики;
утворення при Президентові України консультативно-дорадчого органу - Національної ради з питань розвитку інформаційного суспільства;
включення основних питань з розбудови інформаційного суспільства в Україні до щорічних послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
спрямування діяльності певного центрального органу виконавчої влади на проведення державної політики з розвитку інформаційного суспільства в Україні;
2) Верховній Раді України:
забезпечити першочерговий розгляд відповідних законодавчих ініціатив з метою створення цілісної законодавчої системи з питань розвитку інформаційного суспільства;
ініціювати заходи із створення єдиного парламентського інформаційного простору для забезпечення ефективного міжпарламентського співробітництва;
3) Кабінету Міністрів України:
розробити із залученням представників наукових установ і громадських організацій, провідних фахівців та підприємців сфери інформаційно-комунікаційних технологій національну стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні та план дій з її реалізації, забезпечити включення основних питань з розбудови інформаційного суспільства в Україні до програм діяльності Кабінету Міністрів України, проектів державних програм економічного і соціального розвитку України;
провести роботу щодо удосконалення інформаційного законодавства України, зокрема стосовно приведення його у відповідність із правилами у цій сфері, визначеними міжнародно-правовими актами;
розробити концепцію інформаційного законодавства України, яка регулюватиме послідовність підготовки відповідних нормативно-правових актів, їх склад та змістовні вимоги до цих документів, пропозиції щодо внесення змін до цивільного, адміністративного і кримінального законодавства, пов'язаних з урахуванням особливостей розвитку інформаційного суспільства в Україні;
розробити проект інформаційного кодексу, проекти законів: про інформацію (нова редакція); про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу ринку цінних паперів в Україні (нова редакція); про внесення змін до Національної програми інформатизації стосовно визначення стратегічних напрямів розвитку інформаційного суспільства і вдосконалення механізмів реалізації державної політики у цій сфері, про програму впровадження електронного документообігу, здійснення експортно-імпортних операцій, сертифікаційних процедур з використанням електронного цифрового підпису; про електронну торгівлю, про охорону баз даних, про дистанційне навчання, про надання медичних послуг із застосуванням інформаційно-комп'ютерних технологій, про електронні послуги (щодо надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету), про встановлення відповідальності за незаконне розповсюдження рекламних електронних повідомлень;
забезпечити безумовне виконання норми статті 9 Закону України "Про Національну програму інформатизації" стосовно щорічного подання на розгляд Верховної Ради України разом з проектом Закону України про Державний бюджет України на наступний рік доповіді про стан інформатизації в Україні, завдань Національної програми інформатизації на наступні три роки, програми завдань (робіт) з інформатизації на наступний бюджетний рік із визначенням джерел фінансування;
розглянути можливість включення завдань з розвитку інформаційного суспільства до міжнародно-правових договорів щодо науково-технічного співробітництва та міжнародної технічної допомоги;
забезпечити уточнення змісту та завдань державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки з метою актуалізації виконання заходів з розвитку інформаційного суспільства в Україні, сприяння підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних інформаційно-комунікаційних технологій;
доручити Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики розробити та впровадити нові національні стандарти та інші нормативні документи, технічні регламенти з питань інформаційно-комунікаційних технологій, гармонізувавши їх з відповідними міжнародними документами, зокрема електронного документа, електронного видання, у тому числі електронних підручників, навчальних посібників та засобів навчання;
доручити Національній академії наук України, Міністерству освіти і науки України, галузевим академіям наук внести пропозиції щодо забезпечення розширення участі українських вчених у міжнародних міждисциплінарних дослідженнях з питань інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій;
доручити Державному комітету статистики України забезпечити організацію і проведення державних статистичних спостережень за процесами розвитку інформаційного суспільства в Україні, узгодивши їх з міжнародними стандартами і методологією та підготувати пропозиції щодо внесення відповідних змін до Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року N 910.

................
Перейти до повного тексту