1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 15 листопада 1991 р. N 317
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1109 від 25.08.2004 )
Питання Державного комітету України по легкій промисловості
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про Державний комітет України по легкій промисловості, що додається.
2. Установити, що Державний комітет України по легкій промисловості є правонаступником колишнього Міністерства легкої промисловості УРСР.
Прем'єр-міністр України
Державний секретар
Кабінету Міністрів України
В.ФОКІН

В.ПЄХОТА
Інд. 23
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 листопада 1991 р. N 317
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний комітет України по легкій промисловості
1. Державний комітет по легкій промисловості (Держлегпром України) є центральним органом державного управління, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Комітет у межах своєї компетенції проводить науково обгрунтовану політику щодо розвитку галузі з метою задоволення потреб населення в товарах народного споживання.
Комітет, використовуючи економічні методи, будує свою діяльність на принципах розмежування функцій державного управління та безпосереднього господарювання, що здійснюється підприємствами, об'єднаннями, організаціями та установами (надалі - підприємствами).
2. Держлегпром України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами та іншими рішеннями Верховної Ради України та її Президії, указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує виконання законодавчих актів, рішень Уряду України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
Комітет узагальнює практику застосування законодавства з питань легкої промисловості, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Головними завданнями Держлегпрому України є:
розробка і реалізація концепції довгострокового розвитку легкої промисловості, спрямованої на вирішення питань насичення ринку товарами народного споживання;
визначення найважливіших напрямів науково-технічного прогресу та сприяння впровадженню нових технологій з метою ефективного розвитку галузі;
розміщення державних замовлень і забезпечення їх основними матеріальними ресурсами та сировиною;
будівництво об'єктів промислового і непромислового призначення та освоєння централізованих капітальних вкладень;
здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства;
підготовка пропозицій про регулювання міжреспубліканського й міжнародного обміну товарами легкої промисловості, сировиною та обладнанням;
удосконалення галузевої системи підготовки кадрів з урахуванням особливостей ринкової економіки, підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів легкої промисловості.
4. Держлегпром України при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими органами державного управління України та Кримської АРСР, органами місцевого самоврядування.
5. Держлегпром України, підвідомчі йому підприємства становлять систему Комітету.
6. Держлегпром України відповідно до покладених на нього завдань:
а) сприяє створенню неурядових господарських структур (асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів та інших об'єднань) з додержанням антимонопольних вимог;
сприяє роздержавленню та приватизації майна з додержанням положень законодавчих актів про демонополізацію народного господарства;
вживає заходів до активізації децентралізованого розподілу матеріальних і фінансових ресурсів, забезпечує правових захист товаровиробників і споживачів від державного і ринкового монополізму;
б) визначає пріоритети сфери виробництва товарів народного споживання та формує на цій основі наукові, технічні й соціально-економічні програми;
проводить організаційно-методичну роботу по реалізації у галузі державної політики з питань заробітної плати та забезпечує дотримання державних гарантій, створює нові робочі місця для підвищення рівня зайнятості населення;
проводить роботу по вивченню та формуванню попиту населення на товари народного споживання, розробляє довгострокові асортиментні концепції;
подає підприємствам допомогу в розширенні мережі фірмових магазинів;
вносить до компетентних органів пропозиції про ціноутворення на продукцію легкої промисловості;
в) організує розробку та впровадження у виробництво нових видів продукції, що відповідають сучасним досягненням науки і техніки, вимогам народного господарства;

................
Перейти до повного тексту