Про Службу зовнішньої розвідки України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 8, ст.94) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 , ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 267-VIII від 19.03.2015 , ВВР, 2015, № 22, ст.151 № 2163-VIII від 05.10.2017 , ВВР, 2017, № 45, ст.403 ) ( В редакції Закону № 809-IX від 17.07.2020 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1357-IX від 30.03.2021 )

Цей Закон визначає правовий статус, загальну структуру, засади керівництва та загальну чисельність Служби зовнішньої розвідки України.

1. Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України "Про розвідку".

2. Служба зовнішньої розвідки України як розвідувальний орган України входить до складу сил безпеки, а як військове формування - до складу сил оборони сектору безпеки і оборони України.

1. Керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює Голова Служби зовнішньої розвідки України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

2. Голова Служби зовнішньої розвідки України має першого заступника Голови та заступників Голови Служби зовнішньої розвідки України. Визначення їх кількості, призначення на посаду та звільнення з посади здійснюються Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України.