Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

2. У Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 52, ст. 2365; 2002 р., N 12, ст. 601, N 38, ст. 1786, N 52, ст. 2372; 2003 р., N 9, ст. 397, N 37, ст. 1981, N 51, ст. 2691; 2004 р., N 16, ст. 1110):

1) пункт 10 викласти у такій редакції:

"10. Одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків (усиновителю, опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі коли непрацююча особа, яка отримує одноразову допомогу при народженні дитини в органі праці та соціального захисту населення, виявила бажання працювати, виплата цієї допомоги продовжується зазначеним органом до закінчення строку її призначення";

2) у пункті 11:

абзац перший після слів "органу праці та соціального захисту населення" доповнити словами "за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу";

підпункт 6 доповнити словами "легалізовані в установленому порядку";

3) пункт 13 викласти у такій редакції:

"13. Одноразова допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 березня 2005 р., надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини.

Виплата частини суми допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у дев'ятикратному розмірі зазначеного прожиткового мінімуму в грошовій формі.

Решта суми допомоги, кратної 13,6 розміру зазначеного прожиткового мінімуму, виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини протягом 12 місяців після місяця народження дитини в грошовій формі. Допомога виплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем народження дитини, у розмірі, що дорівнює зазначеному прожитковому мінімуму, із збільшенням суми, що виплачена у попередньому місяці, на 2,2 відсотка. При цьому частка щомісячної суми у розмірі більш як 50 копійок округляється до 1 гривні. Остаточний розрахунок проводиться в останньому місяці виходячи із суми, кратної 13,6 розміру зазначеного прожиткового мінімуму.

Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

настання інших обставин, передбачених законодавством.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

У випадках, передбачених абзацами шостим і сьомим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами п'ятим-восьмим цього пункту, у разі, коли особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун) і не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, звернулася протягом шести місяців з дня припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою. Опікуни та усиновителі подають документи, передбачені пунктом 27 цього Порядку.

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата допомоги здійснюється (поновлюється) органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінпраці, МОЗ, МОН і Мінфіном.