На виконання постанови Верховної Ради України від 14 жовтня 1994 р. N 205 "Про введення в дію Закону України "Про внесення змін до Закону Української РСР "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 45, ст. 407) Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, що додається.

2. Урядові Автономної Республіки Крим, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, Міністерству праці, Міністерству соціального захисту населення разом з громадськими організаціями інвалідів визначати потребу у робочих місцях для працевлаштування інвалідів і створювати з цією метою необхідну кількість базових підприємств (у тому числі малих).

3. Міністерству економіки, Міністерству праці щорічно надавати Фонду соціального захисту інвалідів дані про орієнтовну вартість робочих місць в галузях економіки України.

4. Міністерству соціального захисту населення, Міністерству економіки, Міністерству праці, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції разом з Українським товариством сліпих подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності продукції (послуг), яка виробляється підприємствами цього товариства.

5. Міністерству статистики, Міністерству праці, Міністерству соціального захисту населення доповнити державну статистичну звітність про працевлаштування і зайнятість населення показниками з питань працевлаштування інвалідів.

6. Міністерству статистики надавати Фонду соціального захисту інвалідів статистичні дані, необхідні для виконання Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

7. Міністерству охорони здоров'я забезпечити збір, узагальнення та передачу Міністерству соціального захисту населення інформації про осіб, які потребують трудової реабілітації.

1. Робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації (далі - підприємство) незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

2. Робочим місцем інваліда може бути:

звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування;

спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома.

3. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

4. Місцеві органи соціального захисту населення разом із громадськими організаціями інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, побажань інвалідів, їхніх професійних навичок і знань готують пропозиції щодо створення нових робочих місць, у тому числі для роботи з гнучкими формами зайнятості, і передають їх відділенням Фонду соціального захисту інвалідів і центрам зайнятості.

5. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.