1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Указ


Указ
Президента України
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента № 901/2014 від 01.12.2014 )
Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї
З метою реалізації конституційного права громадян України на участь в управлінні державними справами, забезпечення представницького характеру формування Конституційної Асамблеї, зокрема на засадах професіоналізму і науковості, а також започаткування її діяльності на демократичних принципах колегіальності, прозорості, відкритості та гласності
постановляю:
1. Схвалити підготовлену на основі напрацювань Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї та рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) Концепцію формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї (додається).
2. Підтримуючи напрацювання Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї щодо порядку формування персонального складу Конституційної Асамблеї, запропонувати зазначеній групі, депутатським фракціям і депутатським групам у Верховній Раді України, а також іншим суб'єктам внесення кандидатур до персонального складу Конституційної Асамблеї подати до 16 квітня 2012 року свої пропозиції з урахуванням передбаченого схваленою Концепцією порядку.
3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ
25 січня 2012 року
№ 31/2012
СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від 25 січня 2012 року № 31/2012
КОНЦЕПЦІЯ
формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї
Концепція формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї (далі - Концепція) розроблена відповідно до Указу Президента України від 21 лютого 2011 року № 224 "Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної Асамблеї" і визначає мету створення, статус, порядок формування Конституційної Асамблеї, завдання, принципи, форми та порядок організації її діяльності.
1. Загальні положення
1.1. Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України закріпила політико-правові засади конституційного ладу суверенної України і позитивно вплинула на розвиток української державності.
Однак із часом виникла потреба в удосконаленні Основного Закону України, зумовлена, зокрема, розвитком суспільних відносин у державі. Рекомендації з питань вдосконалення Конституції України неодноразово висловлювались Парламентською Асамблеєю Ради Європи та Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанська Комісія).
Нині необхідність оновлення Конституції України здебільшого сприймається політичними силами та суспільством в Україні. Водночас убачається важливим, щоб таке оновлення було системним і враховувало практичний досвід реалізації положень Основного Закону України та досягнення і тенденції сучасного європейського конституціоналізму.
Отже, наразі є актуальними розроблення науково-обґрунтованої Концепції внесення змін до Конституції України та підготовка на її основі законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України.
Як свідчить світовий досвід, конституційна асамблея як політично незаангажована і професійна, представницька інституція є однією з ефективних демократичних організаційних форм забезпечення суспільної підтримки та сприйняття пропозицій щодо конституційних змін, досягнення політичної злагоди у суспільстві і державі з цих питань.
Виходячи з цього, Президентом України було підтримано ініціативу щодо створення Конституційної Асамблеї для підготовки змін до Конституції України, а Науково-експертною групою з підготовки Конституційної Асамблеї (далі - Науково-експертна група) запропоновано засади її формування та організації діяльності.
Напрацювання Науково-експертної групи покладені в основу Концепції.
1.2. Концепція грунтується на тому, що зміни до Конституції України мають вноситися відповідно до розділу ХІІІ Конституції України.
1.3. Концепція є основою для формування Конституційної Асамблеї, затвердження Положення про Конституційну Асамблею, прийняття інших актів, пов'язаних з її діяльністю.
2. Мета створення, статус, принципи організації діяльності Конституційної Асамблеї
2.1. Конституційна Асамблея створюється Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України.
Конституційна Асамблея є спеціальним допоміжним органом, головною метою створення та діяльності якого є підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України.
2.2. У своїй діяльності Конституційна Асамблея керується Конституцією і законами України, іншими нормативно-правовими актами України, чинними міжнародними договорами України, а також Положенням про Конституційну Асамблею, Регламентом Конституційної Асамблеї, іншими актами, пов’язаними з її діяльністю.
Конституційна Асамблея у своїй діяльності керується також загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
2.3. Діяльність Конституційної Асамблеї грунтується на принципах верховенства права, колегіальності, самоврядності, прозорості, відкритості та гласності, незалежності у прийнятті рішень, а також на засадах професіоналізму і науковості, що є основою для ефективного, вільного та конструктивного обміну думками (діалогу), створення атмосфери довіри.
2.4. Конституційна Асамблея взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, допоміжними органами і службами, створеними Президентом України, об'єднаннями громадян, іншими інститутами громадянського суспільства, науковими установами, вищими навчальними закладами, іншими установами та організаціями, у тому числі міжнародними.
3. Завдання Конституційної Асамблеї
3.1. Основними завданнями Конституційної Асамблеї є:
узагальнення практики реалізації Конституції України, а також пропозицій і рекомендацій щодо її вдосконалення з урахуванням досягнень і тенденцій сучасного конституціоналізму;
підготовка та схвалення Концепції внесення змін до Конституції України та подання її Президентові України;
підготовка на основі Концепції внесення змін до Конституції України законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України та його попереднє схвалення;
організація громадського, а також фахового, в тому числі за участю міжнародних експертів, зокрема, Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія), обговорення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України;
доопрацювання законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України за результатами їх фахового і громадського обговорення;
схвалення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України та подання Президентові України.
4. Порядок формування Конституційної Асамблеї та її робочих органів
4.1. З метою забезпечення представницького і професійного формування Конституційної Асамблеї Науково-експертною групою запропоновано такий порядок формування персонального складу Конституційної Асамблеї:
1) Конституційна Асамблея створюється у складі 100 осіб із числа громадян України, які мають відповідну фахову підготовку та досвід роботи у сфері державотворення і правотворення, мають авторитет у суспільстві та, як правило, не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і включаються до складу Конституційної Асамблеї за згодою.
Члени Конституційної Асамблеї працюють на громадських засадах.
Ураховуючи мету створення і завдання Конституційної Асамблеї, доцільно, щоб не менше половини від її складу становили вчені-конституціоналісти та інші фахівці в галузі права;
2) пропозиції щодо третини кандидатур персонального складу Конституційної Асамблеї (34 особи), схвалені більшістю голосів від загального складу Науково-експертної групи, вносяться Президентові України;
3) пропозиції щодо двох третин від персонального складу Конституційної Асамблеї (66 осіб) вносяться Президентові України названими нижче суб'єктами в такій кількості кандидатур:
а) Національна академія наук України, національні галузеві академії та академічні наукові установи:
Національна академія наук України: 14
у тому числі:
Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України 2
Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України 1
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування" Національної академії наук України 1
Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України 1
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса Національної академії наук України 2
Інститут соціології Національної академії наук України 1
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України 1
Національна академія правових наук України 5
Національна академія педагогічних наук України 1
б) наукові установи та вищі навчальні заклади:
Національний інститут стратегічних досліджень 2
Національна академія державного управління при Президентові України 1
Інститут законодавства Верховної Ради України 1
Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2
Львівський національний університет імені Івана Франка 1
Національна академія внутрішніх справ 1
Національна академія прокуратури України 1
Національний університет "Києво-Могилянська академія" 1
Національний університет "Одеська юридична академія" 2
Національний університет "Острозька академія" 1
Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" 2
Ужгородський національний університет 1
в) депутатські фракції, депутатські групи у Верховній Раді України; політичні партії, що брали участь в останніх виборах Президента України, місцевих виборах, - у разі якщо кандидати від цих партій (кандидати, включені до виборчих списків усіх місцевих організацій цих партій) отримали підтримку понад 100 тис. голосів виборців:
Фракція Партії регіонів у Верховній Раді України 1
Фракція "Блок Юлії Тимошенко - "Батьківщина" 1
Фракція Блоку "НАША УКРАЇНА - НАРОДНА САМООБОРОНА": Народний Союз "Наша Україна", Політична партія "Вперед, Україно!", Народний Рух України, Українська Народна Партія, Українська республіканська партія "Собор", Партія Християнсько-Демократичний Союз, Європейська партія України, Громадянська партія "ПОРА", Партія захисників Вітчизни 1
Фракція Комуністичної партії України 1
Фракція Народної Партії у Верховній Раді України 1
Група "Реформи заради майбутнього" у Верховній Раді України 1
Політична партія "Фронт Змін" 1
Політична партія "Сильна Україна" 1
Всеукраїнське об’єднання "Свобода" 1
Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" 1
Соціалістична партія України 1
Єдиний Центр 1
г) профільні громадські організації та незалежні експертно-аналітичні центри:
Асоціація народних депутатів України 2
Всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування ("Асоціація міст України", Асоціація сільських та селищних рад, "Українська асоціація районних та обласних рад") 2
Всеукраїнська громадська організація "Асоціація суддів України" 1
Громадська організація "Асоціація суддів Конституційного Суду України" 1
Громадська організація "Спілка адвокатів України" 1
Союз юристів України 1
Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Український молодіжний правничий союз" 1
Громадська організація Центр політико-правових реформ 1
Федерація роботодавців України 1
Федерація професійних спілок України 1
Конфедерація вільних професійних спілок України 1
Громадський консорціум виборчих ініціатив (Лабораторія законодавчих ініціатив, Український незалежний центр політичних досліджень, Всеукраїнська громадська організація "Громадянська мережа "ОПОРА", Всеукраїнська громадська організація "Комітет виборців України") 1
Партнерство "Новий Громадянин" 1
Всеукраїнська асоціація громадських організацій "Українська Гельсінська спілка з прав людини" 1
Громадська організація Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова 1
Всеукраїнське громадське соціально-політичне об’єднання "Національна Асамблея інвалідів України" 1;

................
Перейти до повного тексту