Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки згідно з додатком.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:

1) провадження такої діяльності на:

потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки, а також на об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 555);

об’єктах, віднесених до відповідної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою (визначається відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою");

2) кількість осіб, які перебувають на об’єкті (визначається відповідно до ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва");

3) умовна висота будинку (визначається відповідно до ДБН В.1.1.7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва");

4) площа об’єкта;

5) категорія складності об’єкта будівництва (визначається відповідно до ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва");

6) наявність підземних та/або підвальних поверхів, приміщень, споруд (визначається відповідно до ДБН В.2.2-9:2009 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення");

7) належність об’єкта до пам’яток архітектури та історії;

8) надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) які провадять діяльність на території та/або у приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:

об’єктів підвищеної небезпеки та об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за вибухопожежною небезпекою належать до категорії "А" або "Б";

промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за пожежною небезпекою належать до категорії "В", площею:

- 500 кв. метрів та більше - для промислових будівель (споруд), зовнішніх установок;

- 1000 кв. метрів та більше - для складських будівель (споруд);

об’єктів, на яких передбачено перебування 50 або більше осіб, що мають хоча б одну з таких ознак:

- розташовані на підвальних та/або підземних поверхах;

- працюють у нічний час (з 23 по 7 годину);

об’єктів, на яких передбачено перебування 100 або більше осіб;

об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою понад 47 метрів;

об’єктів, які є пам’яткою архітектури та/або історії національного значення;

2) які провадять діяльність з будівництва об’єктів IV-V категорії складності;

3) які відповідно до одержаної ліцензії мають право надавати послуги і виконувати роботи протипожежного призначення на території та/або у приміщеннях, які належать суб’єктам господарювання з високим ступенем ризику;

4) які є державною, регіональною, комунальною, об’єктовою аварійно-рятувальною службою, а також аварійно-рятувальною службою громадської організації.