Відповідно до Закону України "Про освіту" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, що додається.

2. Створити міжгалузеву республіканську акредитаційну комісію на чолі з заступником Міністра освіти України і у складі представників міністерств і відомств, що мають вузи, а також провідних учених, спеціалістів народного господарства.

Установити, що чисельний та персональний склад Комісії затверджується Міністром освіти України.

3. Витрати на проведення акредитації проводяться за рахунок вищого навчального закладу. За видачу сертифіката про акредитацію справляється збір у розмірі 2 тис. крб., який надходить до державного бюджету.

4. Державні вищі навчальні заклади можуть здійснювати підготовку спеціалістів без акредитації за тими рівнями, за якими вона проводилася протягом 5 років.

Підвищення рівня підготовки в указаний період здійснюється виключно через акредитацію.

1. Акредитація вищих навчальних закладів - це офіційне визнання їх права здійснювати свою діяльність на рівні державних вимог і стандартів освіти.

Мета акредитації полягає у визначенні можливостей конкретного державного вищого навчального закладу здійснювати підготовку кадрів певного рівня кваліфікації та наданні йому відповідного статусу й досягається шляхом розвитку самоорганізації (автономії) вищого навчального закладу, ефективного використання бюджетних коштів і матеріальних ресурсів, що виділяються на потреби вищої освіти.

Акредитація недержавного вищого навчального закладу визначає його спроможність здійснювати підготовку кадрів на рівні вимог, що встановлюються для державних вищих навчальних закладів, і дає право на видачу диплому про вищу освіту встановленого зразка.

2. Акредитація вищих навчальних закладів повинна:

забезпечити досягнення і підтримання вузом високого рівня вищої освіти, стимулювати його діяльність у напрямі докорінного поліпшення якості підготовки спеціалістів;

зорієнтувати вузи на систематичне проведення самооцінки результатів роботи;

забезпечити розвиток наукових досліджень, високий науково-професійний рівень педагогічних кадрів;

сприяти визнанню еквівалентності дипломів про вищу освіту державному та міжнародному рівню;

стимулювати розвиток матеріально-технічної бази та соціальної інфраструктури навчального закладу;

інформувати громадськість про фактичний рівень підготовки випускників.

3. Основними принципами акредитації вищих навчальних закладів є:

орієнтація на передові стандарти якості вищої освіти, що регулярно поновлюються;

періодичність і гласність;

достовірність і об'єктивність експертизи діяльності вузу, авторитетність і незалежність експертів.

4. Акредитація проводиться з ініціативи і за рахунок вищого навчального закладу.

5. Акредитованими можуть бути вищий навчальний заклад у цілому або окремі спеціальності, за якими ведеться підготовка кадрів. Вищий навчальний заклад вважається акредитованим, якщо акредитовані структури вузу та не менше 70 процентів його спеціальностей.

6. Міжгалузева республіканська акредитаційна комісія разом з міністерствами і відомствами, що мають вищі навчальні заклади, розробляє програму і вимоги до їх акредитації, готує проекти рішень і розглядає спірні питання за підсумками акредитації, інформує громадськість про акредитацію вузів та їх рейтинг.

7. Акредитація проводиться експертними групами відповідно до напрямів підготовки спеціалістів. Ці групи формуються із числа провідних учених, спеціалістів народного господарства, представників професійних об'єднань, товариств і діють на принципах госпрозрахунку. Члени експертних груп беруть участь у розробці програм і вимог щодо акредитації вузів.

8. Акредитації передує самоаналіз діяльності вузу, матеріали якого розглядаються його вченою радою і надсилаються до Міжгалузевої республіканської акредитаційної комісії. Після визнання комісією поданих матеріалів достатніми до вузу направляється група експертів.

9. З урахуванням відповідних показників, визначених Міжгалузевою республіканською акредитаційною комісією та органом функціонального управління вузами, експертні групи проводять:

експертизу рівня вищої освіти з кожної спеціальності та вузу в цілому;