- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Закону
N 2453-VI від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42,
N 43, N 44-45, ст.529 )
Про судоустрій України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 27-28, ст.180 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 1618-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42,
ст.492
Законом
N 1625-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 25, ст.354
Кодексом
N 2747-IV від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, N 37,
ст.446
Законами
N 3262-IV від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.128
N 3552-IV від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.299
N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 697-V від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.220 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 1-рп/2007 від 16.05.2007 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 953-V від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 27, ст.369 )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 4-рп/2007 від 18.06.2007 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 32-рп/2009 від 17.12.2009 )
( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 34-рп/2009 від 22.12.2009 )
Цей Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою.
Розділ I
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Судова влада
1. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених
Конституцією України та законами.
2. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
3. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Стаття 2. Завдання суду
Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих
Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Стаття 3. Судова система України
1. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому
Конституцією України та законами.
4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Стаття 4. Законодавство про судоустрій України
Глава 2
ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
Стаття 5. Здійснення правосуддя виключно судами
1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
2. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність.
3. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.
Стаття 6. Право на судовий захист
1. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
2. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
3. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.
4. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.
5. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.
Стаття 7. Рівність перед законом і судом
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Стаття 8. Правова допомога при вирішенні справ у судах
1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді.
2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.
Стаття 9. Гласність судового процесу
1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.
2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.
3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.
Стаття 10. Мова судочинства
1. Судочинство в Україні провадиться державною мовою.
2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.
3. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача у судовому процесі. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.
Стаття 11. Обов'язковість судових рішень
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
3. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
4. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Стаття 12. Право на оскарження судового рішення
Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 13. Колегіальний та одноособовий розгляд справ
1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесуальним законом, - також судом присяжних.
2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
3. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Перегляд справ у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється Верховним Судом України у складі, встановленому процесуальним законом.
( Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 1618-IV від 18.03.2004 )
Стаття 14. Самостійність судів і незалежність суддів
1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.
2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються
Конституцією України, цим та іншими законами.
3. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї.
4. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом.
5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.
6. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що грунтується на вимогах закону.
7. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються:
особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів;
незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;
порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення;
забороною втручання у здійснення правосуддя;
відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом;
особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленим законом;
належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;
функціонуванням органів суддівського самоврядування;
визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
8. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Стаття 15. Недоторканність суддів
1. Недоторканність суддів гарантується
Конституцією України, законом про статус суддів та іншими законами.
2. На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя, поширюються гарантії недоторканності суддів.
Стаття 16. Незмінюваність суддів
1. Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
2. Судді, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шістдесяти п'яти років. До закінчення цього строку вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у пунктах 3-9 частини п'ятої статті
126 Конституції України.
Стаття 17. Суддівське самоврядування
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування відповідно до цього Закону.
Розділ II
СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Глава 3
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Стаття 18. Види судів загальної юрисдикції
1. Система судів загальної юрисдикції відповідно до
Конституції України будується за принципами територіальності і спеціалізації.
2. Систему судів загальної юрисдикції складають:
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;
( Пункт 3 частини другої статті 18 втратив чинність, як такий, що визнаний неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
3) Касаційний суд України;
4) вищі спеціалізовані суди;
5) Верховний Суд України.
3. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:
єдиними засадами організації та діяльності судів;
єдиним статусом суддів;
обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;
забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції;
обов'язковістю виконання на території України судових рішень;
єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.
Стаття 19. Спеціалізація судів загальної юрисдикції
1. Відповідно до
Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
2. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
3. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.
Стаття 20. Порядок утворення судів
1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до цього Закону за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
2. Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності (адміністративно-територіального устрою) та спеціалізації.
3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної цим Законом системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.
4. Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.
( Положення частини п'ятої статті 20, відповідно до якого голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України, втратило чинність, як таке, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 1-рп/2007 від 16.05.2007 )
5. Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів - голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах, а також призначення (обрання) на адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Суддя може бути звільнений з адміністративної посади (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) в порядку, визначеному цією статтею, також за ініціативою Вищої ради юстиції.
Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог цієї статті не допускається.
6. Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.
7. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.
Глава 4
МІСЦЕВІ СУДИ
Стаття 21. Види і склад місцевих судів
1. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
2. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.
3. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
Стаття 22. Повноваження місцевого суду
1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
2. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.
( Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 2747-IV від 06.07.2005 )
3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
4. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління (справи адміністративної юрисдикції).
( Частина четверта статті 22 із змінами, внесеними згідно з
Кодексом
N 2747-IV від 06.07.2005 )
5. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.
Стаття 23. Суддя місцевого суду
Суддя місцевого суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням;
4) інші передбачені законом повноваження.
Стаття 24. Голова місцевого суду та його заступник (заступники)
1. Голова місцевого суду:
1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
2) визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду;
3) на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;
5) здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів;
6) організовує ведення судової статистики;
7) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;
8) представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;
9) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.
2. Голова місцевого суду має заступника (заступників). Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.
3. Голова місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.
4. Голова і заступники голови місцевого суду можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
Глава 5
АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ
Стаття 25. Види і склад апеляційних судів
1. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.
2. Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.
3. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.
4. До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його заступники.
5. В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
6. Апеляційний суд України діє у складі:
( Пункт 1 частини шостої статті 25 виключено на підставі Кодексу
N 1618-IV від 18.03.2004 )
2) судової палати у кримінальних справах;
3) військової судової палати.
7. Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.
8. В апеляційних судах для вирішення організаційних питань діє президія апеляційного суду відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 26. Повноваження апеляційних судів
1. Апеляційні суди:
1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;
2) розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів);
3) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику;
4) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам;
5) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
2. Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону.
Стаття 27. Суддя апеляційного суду
Суддя апеляційного суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участі судових рішень;
4) інші передбачені законом повноваження.
Стаття 28. Голова апеляційного суду
1. Голова апеляційного суду:
1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
3) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ; утворює судові палати та вносить на затвердження президії суду їх персональний склад;
4) організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на засіданнях президії;
5) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили;
6) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;
7) організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду;
8) подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності;
9) представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;
10) вносить пропозиції Голові Верховного Суду України чи голові відповідного вищого спеціалізованого суду щодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників;
11) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.
2. Голова апеляційного суду має першого заступника та заступників голови суду - голів судових палат.
3. Голова апеляційного суду призначається на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Голова апеляційного суду може бути призначений на цю посаду повторно.
4. У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності - старший за віком заступник голови апеляційного суду - голова судової палати.
Стаття 29. Заступники голови апеляційного суду
1. Перший заступник голови апеляційного суду відповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботою структурних підрозділів суду та виконує інші обов'язки, визначені головою суду.
2. Заступник голови апеляційного суду - голова судової палати:
1) організовує роботу відповідної судової палати;
2) формує колегії суддів для розгляду справ, головує в судових засіданнях або призначає для цього суддів;
3) організовує ведення судової статистики, аналіз та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати; має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили;
4) інформує президію суду про діяльність судової палати;
5) здійснює інші передбачені законом повноваження.
3. Перший заступник та заступники голови апеляційного суду призначаються на посаду з числа суддів та звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
4. У разі необхідності голова апеляційного суду за погодженням з президією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати.
5. Заступник голови судової палати апеляційного суду виконує доручення голови судової палати щодо організації її діяльності та здійснює обов'язки голови судової палати у разі його відсутності. За відсутності заступника голови судової палати обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.
Стаття 30. Президія апеляційного суду
1. До президії апеляційного суду входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. Судді обираються до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.
2. Президія апеляційного суду:
1) розглядає питання організації діяльності суду, судових палат та апарату суду;
2) за поданням голови апеляційного суду затверджує персональний склад судових палат, визначає кількість заступників голів судових палат;
3) заслуховує інформацію голів судових палат щодо діяльності судових палат;
4) розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, приймає відповідні рекомендації;
5) розглядає питання організаційного забезпечення діяльності суду та виробляє пропозиції щодо його поліпшення;
6) розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апарату суду та підвищення їх кваліфікації;
7) заслуховує інформацію голів місцевих судів щодо організації діяльності цих судів;
8) надає методичну допомогу місцевим судам з метою забезпечення правильного застосування ними законодавства;
9) забезпечує виконання рішень зборів суддів відповідного суду;
10) здійснює інші передбачені законом повноваження.
3. Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше одного разу на місяць. Засідання президії є повноважним, якщо на засіданні присутні не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підписуються головою суду чи його заступником, який головував на засіданні.
Стаття 31. Суд присяжних
1. Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) діють суди присяжних.
2. Порядок формування складу присяжних встановлюється цим Законом, а порядок участі їх у здійсненні правосуддя - процесуальним законом.
Глава 6
КАСАЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
( Стаття 32 втратила чинність, як така, що визнана неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
Стаття 32. Склад Касаційного суду України
1. Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.
2. У складі Касаційного суду України діють:
1) судова палата у цивільних справах;
2) судова палата у кримінальних справах;
3) військова судова палата.
3. Склад судових палат формується за поданням голови суду в порядку, встановленому пунктом 2 частини другої статті 30 цього Закону.
4. У Касаційному суді України для вирішення організаційних питань діє президія відповідно до вимог цього Закону.
( Стаття 33 втратила чинність, як така, що визнана неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
Стаття 33. Повноваження Касаційного суду України
1. Касаційний суд України:
1) розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;
2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
3) надає методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня;
4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.
( Стаття 34 втратила чинність, як така, що визнана неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
Стаття 34. Суддя Касаційного суду України
Суддя Касаційного суду України здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участі судових рішень;
4) інші передбачені законом повноваження.
( Стаття 35 втратила чинність, як така, що визнана неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
Стаття 35. Голова Касаційного суду України
1. Голова Касаційного суду України здійснює повноваження, передбачені статтею 28 цього Закону.
2. Голова Касаційного суду України призначається на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Голова Касаційного суду України може бути призначений на цю посаду повторно.
3. Голова Касаційного суду України має першого заступника та заступників голови суду - голів судових палат.
4. У разі відсутності голови Касаційного суду України його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності - старший за віком заступник голови суду - голова судової палати.
( Стаття 36 втратила чинність, як така, що визнана неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
Стаття 36. Заступники голови Касаційного суду України
1. Перший заступник голови Касаційного суду України відповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботою структурних підрозділів суду та інші повноваження, визначені головою суду.
2. Заступник голови Касаційного суду України - голова судової палати здійснює повноваження, передбачені статтею 29 цього Закону.
3. Перший заступник та заступники голови Касаційного суду України призначаються на посаду з числа суддів цього суду та звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
4. Голова Касаційного суду України за погодженням з президією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати.
5. Заступник голови судової палати Касаційного суду України виконує доручення голови судової палати щодо організації її діяльності та за його відсутності здійснює обов'язки голови судової палати. За відсутності заступника голови судової палати обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.
( Стаття 37 втратила чинність, як така, що визнана неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 від 11.12.2003 )
Стаття 37. Президія Касаційного суду України
1. До президії Касаційного суду України входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний та персональний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду.
2. Президія Касаційного суду України здійснює повноваження, передбачені статтею 30 цього Закону.
3. Засідання президії Касаційного суду України проводяться не рідше одного разу на місяць. Засідання президії є повноважним, якщо на засіданні присутні не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підписуються головою суду чи його заступником, який головував на засіданні.
Глава 7
ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ
Стаття 38. Вищі судові органи спеціалізованих судів
1. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому цим Законом.
2. Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.
3. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
4. Склад судових палат вищого спеціалізованого суду формується за поданням голови суду в порядку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 43 цього Закону.
5. У вищому спеціалізованому суді для вирішення організаційних питань діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також суддів даного суду, обраних до складу президії відповідно до цього Закону.
6. Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.
7. Вищі спеціалізовані суди можуть мати друковані органи.
8. При вищих спеціалізованих судах можуть утворюватися науково-консультативні структури.
9. Вищі спеціалізовані суди знаходяться у місті Києві.
Стаття 39. Повноваження вищого спеціалізованого суду
1. Вищий спеціалізований суд:
1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;
2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;
4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально.
Стаття 40. Суддя вищого спеціалізованого суду
1. Суддя вищого спеціалізованого суду:
1) здійснює правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом;
2) провадить процесуальні дії та здійснює організаційні заходи, необхідні для забезпечення своєчасного та якісного розгляду справ;
3) здійснює відповідно до закону контроль за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участю судових рішень;
4) здійснює інші передбачені законом повноваження.
2. Суддя вищого спеціалізованого суду має помічника. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту.
Стаття 41. Голова вищого спеціалізованого суду
1. Голова вищого спеціалізованого суду:
1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
3) на підставі акта про обрання суддею вищого спеціалізованого суду або припинення повноважень судді цього суду видає відповідний наказ; утворює судові палати та вносить на затвердження президії суду пропозиції щодо їх персонального складу;
4) організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання та головує на її засіданнях; скликає Пленум вищого спеціалізованого суду, вносить на його розгляд питання та головує на його засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій суддів вищого спеціалізованого суду при розгляді будь-якої справи, що належить до юрисдикції даного суду;
5) керує організацією роботи судових палат, здійснює керівництво роботою апарату відповідного вищого спеціалізованого суду;
6) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили;
7) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця в порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;
8) погоджує подання щодо утворення та ліквідації відповідних місцевих та апеляційних спеціалізованих судів;
9) вносить подання про призначення та обрання безстроково суддів відповідних місцевих і апеляційних спеціалізованих судів, вищого спеціалізованого суду, а також про звільнення їх з посад;
10) вносить подання про призначення суддів на адміністративні посади в порядку, встановленому цим Законом;
11) затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання відповідного вищого спеціалізованого суду;
12) організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату вищого спеціалізованого суду;
13) подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності;
14) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність вищого спеціалізованого суду;
15) представляє вищий спеціалізований суд та відповідну систему спеціалізованих судів у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами і організаціями, органами влади та організаціями інших держав;
16) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження.
2. Голова вищого спеціалізованого суду призначається на посаду з числа суддів даного суду і звільняється з посади за поданням Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.
3. Голова вищого спеціалізованого суду може бути призначений на цю посаду повторно.
4. Голова вищого спеціалізованого суду має першого заступника та заступників голови суду.
5. У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності - один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов'язків.
Стаття 42. Заступники голови вищого спеціалізованого суду
1. Перший заступник і заступник голови вищого спеціалізованого суду здійснюють керівництво роботою структурних підрозділів суду відповідно до встановленого розподілу обов'язків та виконують інші обов'язки, визначені головою суду; можуть головувати у судових засіданнях колегій суддів відповідного вищого спеціалізованого суду.
2. Заступник голови вищого спеціалізованого суду - голова судової палати:
1) організовує роботу відповідної судової палати;
2) формує колегії суддів для розгляду судових справ, головує в судових засіданнях або призначає для цього суддів;
3) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції судової палати; має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення щодо яких набрали законної сили;
4) інформує президію вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати;
5) надає методичну допомогу спеціалізованим судам з метою правильного застосування законодавства;
6) здійснює інші передбачені законом повноваження.
3. Перший заступник і заступники голови вищого спеціалізованого суду призначаються на посаду з числа суддів даного суду та звільняються з посади за пропозицією голови вищого спеціалізованого суду в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
4. Голова вищого спеціалізованого суду за погодженням з президією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати.
5. Заступник голови судової палати вищого спеціалізованого суду виконує доручення голови судової палати щодо організації її діяльності та за його відсутності здійснює обов'язки голови судової палати. За відсутності заступника голови судової палати обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.
Стаття 43. Президія вищого спеціалізованого суду
1. До президії вищого спеціалізованого суду входять голова вищого спеціалізованого суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається Пленумом вищого спеціалізованого суду. Судді обираються до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.
2. Президія вищого спеціалізованого суду:
1) розглядає питання організації діяльності суду, судових палат та апарату суду;
2) за поданням голови вищого спеціалізованого суду затверджує склад кожної з судових палат;
3) заслуховує інформацію голів судових палат про діяльність судових палат;
4) розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, приймає відповідні рекомендації;
5) розглядає питання організаційного забезпечення діяльності суду і виробляє пропозиції щодо його поліпшення;
6) розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апарату вищого спеціалізованого суду та підвищення їх кваліфікації;
7) заслуховує інформацію голів апеляційних та місцевих спеціалізованих судів щодо організації роботи цих судів;
8) опрацьовує пропозиції щодо кількості суддів у відповідних спеціалізованих місцевих та апеляційних судах;
9) надає методичну допомогу апеляційним та місцевим судам для забезпечення правильного застосування ними законодавства;
10) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
3. Засідання президії вищого спеціалізованого суду проводяться не рідше одного разу на два місяці. Засідання президії є повноважним за присутності не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів членів президії, присутніх на засіданні, і підписуються головою суду чи його заступником, який головував на засіданні.
Стаття 44. Пленум вищого спеціалізованого суду
1. Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних спеціалізованих судів.
2. Пленум вищого спеціалізованого суду:
1) дає роз'яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції;
2) затверджує склад Науково-консультативної ради при вищому спеціалізованому суді та положення про неї; затверджує склад редакційної колегії друкованого органу вищого спеціалізованого суду;
3) визначає кількісний склад суддів - членів президії вищого спеціалізованого суду;
4) заслуховує інформацію голови вищого спеціалізованого суду про діяльність відповідних спеціалізованих судів, а також повідомлення заступників голови вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практику вирішення судових справ;
5) вносить в установленому порядку пропозиції щодо необхідності змін чинного законодавства;
6) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення
Конституції України;
7) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.
3. Пленум вищого спеціалізованого суду скликається не рідше двох разів на рік. Про дату його скликання члени Пленуму повідомляються за десять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які вносяться на розгляд Пленуму.
4. Засідання Пленуму вищого спеціалізованого суду є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин складу Пленуму. При розгляді Пленумом питань щодо роз'яснень про застосування законодавства у роботі Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України.
5. Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму і підписуються головуючим на його засіданні.
Стаття 45. Науково-консультативна рада вищого спеціалізованого суду
1. Науково-консультативна рада створюється при вищому спеціалізованому суді для опрацювання питань, пов'язаних з роз'ясненням законодавства, а також для надання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів та з інших питань, пов'язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду.
2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Пленумом вищого спеціалізованого суду.
Стаття 46. Друкований орган вищого спеціалізованого суду
Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики, рішення з організаційних питань діяльності вищого спеціалізованого суду та відповідних спеціалізованих судів, інші матеріали.
Глава 8
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Стаття 47. Верховний Суд України - найвищий судовий орган
1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
2. Верховний Суд України:
1) переглядає справи у зв'язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом; переглядає справи у касаційному порядку у випадках, встановлених законом; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами;
( Пункт 1 частини другої статті 47 із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 1618-IV від 18.03.2004 )
2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду, зазначені в пункті 1 частини другої статті 44 цього Закону;
3) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
4) звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення
Конституції України та законів;
5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;
6) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав;
7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Стаття 48. Склад Верховного Суду України
1. Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду України входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду безстроково, кількість яких встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років, або відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п'яти років.
2. У складі Верховного Суду України діють:
1) Судова палата у цивільних справах;
2) Судова палата у кримінальних справах;
3) Судова палата у господарських справах;
4) Судова палата в адміністративних справах.
У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія.
3. Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності Верховного Суду України діє Президія Верховного Суду України у складі та порядку, визначених цим Законом.
4. У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених
Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються відповідно до цього Закону.
5. При Верховному Суді України утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається відповідно до цього Закону.
6. Верховний Суд України має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.
7. Верховний Суд України знаходиться у місті Києві.
Стаття 49. Суддя Верховного Суду України
1. Суддя Верховного Суду України:
1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) здійснює необхідні процесуальні та організаційні заходи з метою забезпечення своєчасного та якісного розгляду справ;
3) бере участь у розгляді питань, що вносяться на засідання відповідної Судової палати та Пленуму Верховного Суду України;
4) вивчає у судах нижчого рівня стан організації здійснення судочинства і надає їм методичну допомогу;
5) аналізує судову практику, вносить в установленому порядку пропозиції щодо її поліпшення та удосконалення законодавства;
6) здійснює інші передбачені законом повноваження.
2. Суддя Верховного Суду України має помічника. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше трьох років.
Стаття 50. Голова Верховного Суду України
1. Голова Верховного Суду України:
1) організовує діяльність Верховного Суду України;
2) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду України;
3) організовує роботу Президії та скликає Пленум Верховного Суду України, вносить питання на їх розгляд і головує на їх засіданнях;
4) може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;
5) погоджує відповідно до цього Закону подання щодо утворення та ліквідації судів загальної юрисдикції;
6) вносить подання про призначення та обрання, а також звільнення з посади суддів відповідно до цього Закону; вносить подання про призначення суддів на адміністративні посади у випадках і порядку, передбачених цим Законом; вносить подання до відповідної кваліфікаційної комісії про надання висновку щодо можливості обрання або призначення суддів на посади;
7) на підставі актів про обрання суддею Верховного Суду України або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
8) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозиції щодо кількості суддів у складі Президії Верховного Суду України та у складі судових палат Верховного Суду України; вносить пропозиції Президії Верховного Суду України щодо персонального складу судових палат;
9) вносить подання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про проведення кваліфікаційної атестації суддів відповідних судів;
10) вносить Президенту України подання про затвердження переліку штатних посад військових суддів та відповідних цим посадам військових звань, а також про присвоєння відповідно до закону військових звань військовим суддям;
11) організовує фінансування та здійснює керівництво організаційним забезпеченням діяльності Верховного Суду України, затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання Верховного Суду України;
12) затверджує положення про структурні підрозділи Верховного Суду України;
13) керує організацією роботи судових палат; здійснює керівництво роботою апарату Верховного Суду України, приймає на роботу та звільняє працівників апарату, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства;
14) інформує Пленум та Президію Верховного Суду України про діяльність Верховного Суду України;
15) представляє Верховний Суд України та систему судів загальної юрисдикції у зносинах з іншими органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, а також з судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
16) здійснює інші передбачені законом повноваження.
2. Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження.
3. Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої ради юстиції.
4. Голова Верховного Суду України має Першого заступника та заступників Голови Верховного Суду України. У разі відсутності Голови Верховного Суду України його повноваження здійснює Перший заступник Голови, а за відсутності Першого заступника - заступник Голови Верховного Суду України згідно з розподілом обов'язків.
Стаття 51. Порядок обрання Голови Верховного Суду України
1. Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду України вважається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму.
2. Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України, затвердженим Пленумом. Не допускається зміна регламентної процедури пізніше шести місяців до закінчення строку повноважень Голови Верховного Суду України.
3. Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.
Стаття 52. Заступники Голови Верховного Суду України
1. Перший заступник Голови Верховного Суду України та заступники Голови Верховного Суду України здійснюють керівництво роботою структурних підрозділів Суду відповідно до встановленого розподілу обов'язків, можуть головувати у судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України, організовують роботу відповідних судових палат, виконують інші обов'язки, визначені розпорядженням Голови Верховного Суду України.
Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України з питань, що належать до їх повноважень, видають накази та розпорядження.
2. Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України призначаються на посаду з числа суддів Верховного Суду України строком на п'ять років та звільняються з посади Пленумом Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. Рішення Пленуму про призначення на посаду Першого заступника та заступника Голови Верховного Суду України приймається шляхом таємного голосування у строк не пізніше трьох місяців з дня утворення відповідної вакантної посади. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
3. Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України можуть бути достроково звільнені з посади також за ініціативою Ради суддів України в порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду України.
Стаття 53. Судові палати Верховного Суду України
1. Судові палати Верховного Суду України:
1) здійснюють судочинство у справах, віднесених до їх відання, в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику;
3) готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України;
4) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
2. Судова палата Верховного Суду України утворюється за рішенням Пленуму Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України. Судову палату Верховного Суду України очолює голова Судової палати.
3. Голова Судової палати:
1) організовує роботу відповідної Судової палати;
2) формує колегії суддів для розгляду судових справ, головує в судових засіданнях або призначає для цього суддів;
3) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики у справах юрисдикції Судової палати; має право витребувати з відповідних судів справи, судові рішення в яких набрали законної сили;
4) інформує Президію Верховного Суду України про діяльність Судової палати;
5) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозиції щодо необхідності роз'яснення судам окремих питань застосування законодавства у судовій практиці;
6) забезпечує надання методичної допомоги відповідним судам нижчого рівня з метою правильного застосування законодавства;
7) здійснює інші передбачені законом повноваження.
4. Голова Судової палати Верховного Суду України призначається на посаду за рекомендацією Президії Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду України строком на п'ять років та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування.
5. Голова Судової палати має заступника, який забезпечує організацію розгляду справ у судових засіданнях, виконує інші доручення голови палати щодо організації діяльності Судової палати, а також виконує обов'язки голови Судової палати за його відсутності. Заступник голови Судової палати призначається на посаду з числа суддів Верховного Суду України та звільняється з посади в порядку, передбаченому для призначення голови Судової палати.
6. Пропозиція про звільнення судді з посади голови Судової палати чи його заступника може бути внесена Головою Верховного Суду України або не менш як половиною складу суддів відповідної палати за їх підписами.
7. Голова Судової палати та його заступник можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.
8. Військову судову колегію очолює голова колегії, який за посадою прирівнюється до заступника голови Судової палати.
9. При Судовій палаті діє група наукових консультантів Верховного Суду України.
Стаття 54. Президія Верховного Суду України
1. Президія Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду України, його заступників, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суддів Верховного Суду України, кількісний склад яких визначається Пленумом Верховного Суду України.
2. Судді Верховного Суду України обираються до складу Президії Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Верховного Суду України Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Обраним вважається суддя, за якого подано більшість голосів суддів, присутніх на засіданні Пленуму. У такому ж порядку судді звільняються достроково від обов'язків члена Президії.
3. Президія Верховного Суду України:
1) розглядає питання організації діяльності Верховного Суду України, судових палат та апарату Верховного Суду України;
2) затверджує персональний склад судових палат; заслуховує інформацію голів судових палат і Військової судової колегії про їх діяльність;
3) розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, приймає відповідні рекомендації;
4) розглядає питання фінансування та організаційного забезпечення діяльності Верховного Суду України і виробляє пропозиції щодо їх поліпшення; схвалює пропозиції до проекту Державного бюджету України щодо фінансування діяльності Верховного Суду України;
5) розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апарату Верховного Суду України та підвищення їх кваліфікації;
6) затверджує положення про преміювання суддів і працівників апарату Верховного Суду України, про надання матеріальної допомоги; встановлює надбавки до посадових окладів суддів, які займають адміністративні посади;
7) заслуховує інформацію голів апеляційних загальних судів, Касаційного суду України та вищих спеціалізованих судів щодо організації роботи цих судів;
8) виробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах на основі нормативів навантаження суддів у судах усіх рівнів;
9) вирішує питання щодо заснування друкованих видань Верховного Суду України та заслуховує звіти про роботу редакційних колегій цих органів; затверджує за поданням Голови Верховного Суду України положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України та її персональний склад;
10) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України питання відповідно до його Регламенту;
11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
4. Засідання Президії Верховного Суду України проводяться не менш як один раз на два місяці. Засідання Президії є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин її складу. Постанови Президії приймаються відкритим чи таємним голосуванням більшістю голосів членів Президії, присутніх на засіданні, і підписуються Головою Верховного Суду України або його заступником, який головував на засіданні. У засіданнях Президії, на яких розглядаються питання діяльності спеціалізованих судів, беруть участь голови вищих спеціалізованих судів.
5. Для підготовки проектів постанов Пленуму Верховного Суду України, вивчення окремих питань, пов'язаних із вдосконаленням здійснення правосуддя, Президія Верховного Суду України може створювати робочі групи з числа суддів та фахівців у відповідних галузях права.
Стаття 55. Пленум Верховного Суду України
1. Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, повноваження якого визначаються Конституцією України та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду України.
2. Пленум Верховного Суду України:
1) відповідно до Конституції України обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Голову Верховного Суду України, а також здійснює призначення та звільнення суддів з інших адміністративних посад у Верховному Суді України в порядку, встановленому цим Законом;
2) утворює судові палати Верховного Суду України, визначає їх кількісний склад, призначає голів судових палат та їх заступників;
3) визначає кількісний склад суддів Президії Верховного Суду України та обирає їх в порядку, передбаченому цим Законом;
4) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України;
5) заслуховує інформації Голови Верховного Суду України, голів судових палат Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та апеляційних судів щодо організації роботи судових палат та діяльності відповідних судів;
6) дає роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства, у разі необхідності визнає нечинними відповідні роз'яснення вищих спеціалізованих судів;
7) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;
8) відповідно до
Конституції України схвалює висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину, а також ухвалює подання до Верховної Ради України про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
9) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України;
10) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
3. Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин складу Пленуму. У роботі Пленуму Верховного Суду України беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України.
4. Пленум Верховного Суду України скликається за необхідністю, але не менш як один раз на три місяці. Про час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання.
5. Проекти постанов Пленуму Верховного Суду України щодо надання роз'яснення з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ повинні бути надіслані Генеральному прокурору України та Міністру юстиції України не пізніш як за десять днів до засідання.
6. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а у разі його відсутності - Перший заступник або інший заступник Голови Верховного Суду України відповідно до Регламенту.
7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється цим Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.
8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду України.
9. Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України.
Стаття 56. Апарат Верховного Суду України
1. Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України здійснює апарат Верховного Суду України. Загальну чисельність і структуру апарату затверджує Президія Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України, а положення про апарат - Голова Верховного Суду України за погодженням з Президією Верховного Суду України.
2. Для забезпечення Верховного Суду України нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою, матеріалами судової практики діє бібліотека Верховного Суду України, положення про яку затверджується Головою Верховного Суду України.
3. Матеріали, пов'язані з діяльністю Верховного Суду України, зберігаються в архіві Верховного Суду України.
Стаття 57. Науково-консультативна рада та офіційне друковане видання Верховного Суду України
1. При Верховному Суді України діє Науково-консультативна рада, яка утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України щодо роз'яснення законодавства, надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.
2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради Верховного Суду України визначається положенням, що затверджується Президією Верховного Суду України.
3. Верховний Суд України має офіційний друкований орган, у якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали.
Розділ III
ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ, НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ ТА ПРИСЯЖНІ
Глава 9
УЧАСТЬ ПРОФЕСІЙНИХ СУДДІВ У ЗДІЙСНЕННІ ПРАВОСУДДЯ
Стаття 58. Здійснення правосуддя професійними суддями, народними засідателями та присяжними
1. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.
2. Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді.
Стаття 59. Професійні судді
1. Професійними суддями є громадяни, які відповідно до
Конституції України призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених цим Законом.
2. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.
3. Суддями спеціалізованих судів крім осіб, зазначених у частині другій цієї статті, можуть бути також особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.
4. Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;
3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.
5. Порядок добору кандидатів у судді, їх призначення чи обрання суддею, а також додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня визначаються законом.
( Частина п'ята статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1625-IV від 18.03.2004 )
6. Вимоги до професійного судді, порядок захисту професійних інтересів суддів, умови і порядок забезпечення їх соціального захисту визначаються цим Законом та законом про статус суддів.
Стаття 60. Добір кандидатів у професійні судді
1. Добір кандидатів у професійні судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, встановленим частинами другою і третьою статті 59 цього Закону, за результатами проходження кваліфікаційної атестації відповідно до вимог цього Закону. Кандидат на посаду судді військового суду крім того повинен перебувати на військовій службі і мати військове звання офіцерського складу.
2. При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин.
3. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата в судді, має право звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його для призначення чи обрання професійним суддею.
4. Суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.
Стаття 61. Порядок призначення (обрання) судді на посаду
1. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судді обираються безстроково Верховною Радою України на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Голови Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду).
2. Порядок внесення подання про призначення судді на посаду встановлюється законом про Вищу раду юстиції.
3. Особа, призначена на посаду судді чи обрана суддею безстроково згідно з вимогами цього Закону, набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного загального або військового суду, судді Апеляційного суду України, судді Касаційного суду України, судді місцевого, апеляційного або вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду України.
4. Посада судді та інші умови його праці згідно з законодавством про працю визначаються в наказі голови відповідного суду. Суддя може бути переведений до іншого суду в порядку, встановленому цим Законом.
5. Судді, призначеному на посаду, видається посвідчення встановленого зразка відповідно до цього Закону.
6. Підстави та порядок звільнення судді з посади, умови його відповідальності та інші питання статусу суддів визначаються відповідно до
Конституції України законом про статус суддів.
( Статтю 61 доповнено частиною сьомою згідно із Законом
N 1625-IV від 18.03.2004 )
Стаття 62. Порядок переведення судді до іншого суду
1. Суддя може бути переведений до іншого суду за його письмовою заявою.
2. Переведення судді за його заявою з одного суду до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України або голови відповідного вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами закону.
3. Усі інші переведення судді з одного суду до іншого суду здійснюються у порядку призначення чи обрання судді, встановленому законом.
( Частина третя статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1625-IV від 18.03.2004 )
Стаття 63. Особливості статусу військових суддів
1. Судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України.
2. Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встановлено законом. Строки та порядок присвоєння військових звань, порядок звільнення з військової служби суддів визначаються законом.
3. Військовий суддя крім здійснення правосуддя не може залучатися до виконання інших обов'язків військової служби.
Стаття 64. Здійснення судочинства професійними суддями
Професійний суддя розглядає справи по першій інстанції одноособово або в складі колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.
Глава 10
УЧАСТЬ НАРОДНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ ТА ПРИСЯЖНИХ У ЗДІЙСНЕННІ ПРАВОСУДДЯ
Стаття 65. Народні засідателі
1. Народними засідателями є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечуючи згідно з
Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
2. Народні засідателі під час здійснення правосуддя користуються усіма правами судді.
3. Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, та відповідають вимогам статті 66 цього Закону і дали згоду бути народними засідателями.
4. Список народних засідателів місцевого військового суду за поданням голови цього суду затверджується начальником відповідного гарнізону. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, військовослужбовці гарнізону, які відповідають вимогам, зазначеним у статті 66 цього Закону.
5. Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше, ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
Стаття 66. Вимоги до народних засідателів
1. Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 25-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
2. Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;
3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;
4) депутати усіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси.
3. Особа, включена до списку народних засідателів, зобов'язана повідомити суд про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя.
Стаття 67. Підстави та порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя
1. Підлягають звільненню від виконання обов'язків народного засідателя за розпорядженням голови суду на їх прохання:
1) громадяни, старші 65 років;
2) жінки, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або похилого віку членів сім'ї;
3) керівники та заступники керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
4) особи, які не володіють державною мовою;
5) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
6) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.
2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, повинні подати заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі до залучення їх для виконання цих обов'язків.
Стаття 68. Присяжні
1. Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з
Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
2. Суд присяжних утворюється для розгляду по першій інстанції судових справ, визначених процесуальним законом.
3. Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії повинні входити уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території відповідної області тощо і відповідають вимогам статті 69 цього Закону. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради.
4. Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів формуються з числа військовослужбовців, рекомендованих зборами військових частин та військових установ військових гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного військового суду. Від кожного гарнізону до списку присяжних включаються від п'ятнадцяти до двадцяти військовослужбовців, які відповідають вимогам статті 69 цього Закону. Список присяжних апеляційного військового суду затверджується рішенням відповідної ради, на території якої розташований гарнізон.
5. Списки присяжних затверджуються не пізніше одного місяця з дня одержання подання голови суду і в той же строк надсилаються до суду, а також публікуються в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
6. Списки присяжних затверджуються строком на чотири роки і переглядаються кожних два роки.
Стаття 69. Вимоги до присяжних
1. Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку.
2. Не можуть бути присяжними особи, зазначені в частині другій статті 66 цього Закону.
3. Одна й та сама особа не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.
4. Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити голову апеляційного суду про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя.
Стаття 70. Підстави і порядок звільнення від виконання обов'язків присяжного
1. Підлягають звільненню від виконання обов'язків присяжного за розпорядженням голови суду на їх прохання особи, зазначені в частині першій статті 67 цього Закону.
2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, повинні подати заяву про звільнення від виконання обов'язків присяжного у конкретній справі до залучення їх для виконання цих обов'язків.
Стаття 71. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді
1. Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі. Народні засідателі у здійсненні правосуддя спеціалізованими судами участі не беруть.
2. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано судом народному засідателю або присяжному не пізніше ніж за два тижні до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов'язки відповідно народного засідателя та присяжного, перелік вимог щодо народних засідателів та присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання вказаних обов'язків.
3. Суд, який запрошує народного засідателя чи присяжного, повинен письмово повідомити про це керівництво підприємства, установи, організації за місцем його роботи не пізніш як у двотижневий строк до початку судового засідання.
4. Керівник підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, зобов'язаний звільнити народного засідателя або присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків у суді. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду і тягне передбачену законом відповідальність винних посадових осіб.
5. Народний засідатель або присяжний зобов'язані вчасно з'явитися за запрошенням суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.
6. Порядок відбору присяжних для розгляду справи, порядок принесення ними присяги та її зміст визначаються процесуальним законом.
Стаття 72. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
1. При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом справи і постановленням судового рішення, народні засідателі мають такі самі права, як і професійний суддя.
2. Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засідателів і присяжних на час виконання ними обов'язків по здійсненню правосуддя.
( Дію частини третьої статті 72 зупинено на 2007 рік щодо виплати народним засідателям і присяжним розміру винагороди, не меншого ніж посадовий оклад судді відповідного суду згідно із Законом
N 489-V від 19.12.2006 )
3. Народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не меншого, ніж прожитковий мінімум для працездатної особи. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються
добові. Зазначені виплати здійснюються судом за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.
( Частина третя статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 953-V від 19.04.2007 )
................Перейти до повного тексту