З метою прискорення економічних реформ та виведення економіки України з кризи:

1. Схвалити розглянуті Вищою економічною Радою Президента України, Радою регіонів при Президентові України та Кабінетом Міністрів України Невідкладні заходи щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи (додаються).

2. Кабінету Міністрів України взяти за основу положення Невідкладних заходів щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи при опрацюванні проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

1. Вихідним принципом невідкладних заходів є прихильність курсу ринкових перетворень, визначеному в жовтні 1994 року. Заходи грунтуються на положеннях і висновках економічної стратегії Президента України "Шляхом радикальних економічних реформ", схваленої Верховною Радою України.

Неупереджений аналіз пройденого шляху свідчить, що основні завдання етапів лібералізації економіки та здійснення політики грошової стабілізації значною мірою себе вичерпали. Нині створено об'єктивні передумови переходу до етапу економічного зростання. Саме на вирішенні завдань цього етапу має бути зосереджено увагу органів державного управління, законодавчої та виконавчої влади.

Запропонована політика економічного зростання має класичну, визнану світовою практикою основу. Передбачається передусім іти шляхом, з одного боку, поглиблення грошової та макроекономічної стабілізації, з іншого - суттєвого зниження податкового тиску на товаровиробника, його ефективного захисту, прискорення амортизаційного процесу.

Зниження податкового тиску на виробника та прискорення амортизації зможуть дати належний ефект лише за умови дальшої лібералізації економічної діяльності.

Здійснення всього комплексу передбачених політикою економічного зростання заходів має водночас на меті створення необхідних передумов для фінансової стабілізації. Вперше за останні роки ставиться питання про фінансову стабілізацію економіки на якісно новій основі - пріоритетності стабілізації фінансів низової ланки: підприємств та інших організацій, суб'єктів підприємницької діяльності.

Особливо гострою залишається ситуація з реальним збалансуванням Державного бюджету України. Нині дефіцит бюджету встановлено на максимально можливій позначці. Її потрібно знижувати. Для цього необхідні радикальні заходи щодо розширення бази оподаткування шляхом виведення значної частки економіки з "тіні". Водночас слід шукати шляхи більш економного та раціонального використання бюджетних асигнувань. Головне полягає в тому, щоб звести витрати до такого рівня, який здатна витримати держава.

Не має і не може бути альтернативи дальшому зниженню інфляції. Якщо хочемо досягти реального економічного зростання і стабілізувати життєвий рівень, маємо ставити перед собою завдання за будь-яких умов забезпечити дальше зниження темпів інфляції:

в 1997 році не вище 17 відсотків, у 1998 році - 10-12 відсотків.

У зв'язку з цим чи не найскладнішим завданням нового періоду економічного розвитку є органічне поєднання фінансової та грошової стабілізації. Йдеться про утвердження фінансової стабілізації в широкому розумінні, що передбачає, насамперед, зміцнення фінансів підприємств та організацій, домашніх господарств з одночасним зниженням інфляції, зменшенням дефіциту бюджету, подоланням платіжної кризи, дефіциту платіжного балансу, поліпшенням розрахунків за внутрішнім та зовнішнім боргами.

Здійснення наміченої політики неможливе в умовах неефективної системи управління. Потрібна зважена адміністративна реформа, яка охоплюватиме як центральні, так і місцеві органи влади.

Ключове питання - органічне поєднання політики економічного зростання та фінансової стабілізації з активною соціальною політикою. Ситуація в соціальній сфері не дозволяє відкладати її реформування на пізніші строки. Слід враховувати й те, що низький платоспроможний попит населення став нині основним стримуючим фактором виходу економіки з кризи. З огляду на це політика економічного зростання та фінансової стабілізації не може здійснюватися за рахунок скорочення соціальних видатків і дальшого падіння реальних доходів населення. Вона передбачає стабілізацію життєвого рівня з його наступним зростанням.

Реалізація невідкладних заходів щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи розрахована на дворічний термін. Вона передбачає узгодженість дій законодавчої та виконавчої влади. Цей документ носить узагальнюючий рамковий характер. Він не підмінює Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Остання має базуватися на його основі.

1. Ключовим питанням фінансової стабілізації є завершення протягом 1997 - 1998 років першого етапу податкової реформи. Її мета - зменшення кількості податків та спрощення податкового законодавства, забезпечення його стабільності, запровадження податкового заохочення інвестиційної діяльності, поетапне послаблення податкового навантаження на фонд заробітної плати (у 1998 році - не вище 40 відсотків, у 1999 році - 35 відсотків).

Кабінет Міністрів України має опрацювати і внести у невідкладному порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект про зміни та доповнення до Закону України "Про податок на додану вартість", збереження "нульової" ставки ПДВ на електроенергію для промислових підприємств та відновлення раніше діючого порядку щодо оподаткування операцій, товарів та послуг, що здійснюються за рахунок іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України, а також оподаткування поставок матеріалів та обладнання, що вноситься іноземним інвестором як внесок до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями.

Завдання полягає в тому, щоб підготувати все необхідне для прийняття Верховною Радою України в 1999 році Податкового кодексу України.

2. У проекті Державного бюджету України на 1998 рік має бути реалізовано завдання щодо дальшого поглиблення бюджетної реформи. Кабінет Міністрів України повинен опрацювати й затвердити протягом двох місяців своєю постановою концепцію бюджетної реформи.

Починаючи з 1998 року необхідно забезпечити перехід до середньострокового бюджетного та фінансового планування, виділення асигнувань окремо на витрати бюджету розвитку.

Слід раціоналізувати структуру видатків на розвиток соціальної сфери, оборони, національної безпеки, забезпечення правопорядку, удосконалити механізм фінансового забезпечення місцевого самоврядування. Кабінет Міністрів України має розробити та подати у встановленому порядку проект Закону України "Про місцеві податки та збори" з визначенням основних доходів та видатків місцевих бюджетів. У Державному бюджеті України на 1998 рік слід передбачити скорочення необгрунтованих пільг посадовим особам. Впродовж другого півріччя 1997 року і у 1998 році мають скоротитися на 25 відсотків адміністративні видатки. Соціальні пільги пенсіонерам та малозахищеним верствам населення повинні зберегтися.

3. Потрібно удосконалити механізм реалізації державного бюджету, забезпечити раціоналізацію структури покриття дефіциту бюджету, зменшення розмірів внутрішніх кредитних ресурсів, за рахунок яких здійснюється покриття дефіциту бюджету, скорочення рівня дохідності державних цінних паперів, а також рівня процентних ставок за кредитами шляхом поліпшення управління державним боргом. Починаючи з 1998 року слід дотримуватися розміру дефіциту державного бюджету, який би не перевищував обсяги фінансування капітальних вкладень.

Кабінет Міністрів України має посилити контроль за цільовим і ефективним витрачанням державних коштів, запровадити починаючи з 1998 року режим повного розподілення бюджетних коштів через Державне казначейство, забезпечувати прозорість реалізації бюджету. Необхідно впровадити порядок, за яким розміщення державних замовлень здійснюватиметься виключно на конкурсній основі.

Кабінет Міністрів України має внести в 1997 році на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про систему бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

4. Кабінет Міністрів України разом з Державною податковою адміністрацією України мають здійснити протягом другого півріччя 1997 року комплекс заходів щодо удосконалення системи справляння податків. Має бути реформовано структуру податкової служби, завершено роботу по запровадженню ідентифікаційних номерів фізичних осіб та створенню загальнодержавної інформаційної бази платників податків шляхом запровадження єдиних реєстрів платників податків - фізичних та юридичних осіб.

Необхідно розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо декларування доходів та майна громадян, про встановлення матеріальної і кримінальної відповідальності за нецільове і надмірне витрачання бюджетних коштів, про введення відповідальності особистим майном власників, засновників та керівників суб'єктів підприємницької діяльності за несплату податків.

Кабінет Міністрів України має розробити та подати до 1 жовтня 1997 року на розгляд Президентові України проект Указу про впорядкування взаємозаліків по платежах до бюджету та фінансуванню з нього.

5. Кабінет Міністрів України має:

забезпечити виконання встановленого правила, за яким витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, має здійснюватися на підставі затверджених кошторисів їх доходів та видатків;

розглянути не пізніше 1 жовтня 1997 року на своєму засіданні хід виконання Указу Президента України від 28 лютого 1997 року N 187 "Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни";

розробити до 1 вересня 1997 року програму мобілізації додаткових грошових надходжень для проплати невідкладних потреб державного фінансування, що не забезпечуються бюджетними асигнуваннями.

1. Кабінету Міністрів України необхідно:

опрацювати концепцію інноваційної політики в Україні, в якій мають бути визначені науково-технологічні пріоритети загальнодержавного рівня, механізми їх реалізації, позначені ключові "точки росту" економіки. Подати до 1 листопада на розгляд Президентові України проект відповідного Указу;

розробити галузеві програми реконструкції підприємств на 1997-2000 роки;

опрацювати протягом 1997 року науково-технічні програми розвитку енергетики та енергозбереження, визначити комплекс необхідних заходів, що мають забезпечити протягом трьох років зменшення внутрішніх витрат газу не менш як на 20 млрд. кубічних метрів. Опрацювати програму стимулювання нафтогазової промисловості України та структурної перебудови вугільної промисловості. Розробити програми збільшення транзитних перевезень зарубіжних вантажів через територію України всіма видами транспорту, а також програми комплексного забезпечення сільськогосподарського виробництва вітчизняною технікою, розвитку зернового господарства, льонарства, вирощування та переробки олійних культур та цукрових буряків.

2. Кабінет Міністрів України має здійснити заходи щодо стимулювання розвитку науки та науково-технічного прогресу, розробити і подати до 1 жовтня 1997 року проект Указу Президента України "Про заходи щодо посилення державної підтримки науки і науково-технологічної діяльності в Україні".

Починаючи з 1998 року в Державному бюджеті України витрати на наукові дослідження та розробки мають бути доведені до обсягу не менше 1,0 відсотка ВВП з їх поступовим зростанням до 1,7 відсотка ВВП у 2000 році.

Іноземні кредити, які надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, мають спрямовуватися насамперед на придбання новітніх технологій та "ноу-хау".

З метою стимулювання експорту високотехнологічної продукції слід запровадити, починаючи з 1998 року, механізм звільнення експортерів високотехнологічної продукції від сплати податку з прибутку на приріст обсягів експортної продукції до попереднього року.

3. З метою створення сприятливого інвестиційного клімату, активізації інвестиційної діяльності, стимулювання структурних перетворень у економіці потрібно здійснити такі заходи:

а) Кабінет Міністрів України має:

- запровадити, починаючи з другого півріччя 1997 року, нову систему прискореної амортизації;

- утворити при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчу координаційну комісію по супроводженню інвестиційних проектів. Сформувати в Кабінеті Міністрів України інституціональний блок, відповідальний за сприяння розвитку інвестиційної діяльності;

- забезпечити посилення регулюючої ролі бюджету щодо активізації інвестиційної діяльності в державі, щорічне (починаючи з 1998 року) виділення централізованих капіталовкладень у розмірі не менше 0,5 відсотка ВВП, спрямування бюджетних коштів на фінансування державних цільових програм по структурній перебудові економіки, розвитку її пріоритетних галузей, сприяння пожвавленню виробничої діяльності;

- виділяти асигнування окремо на витрати бюджету розвитку, що формуються за рахунок коштів, які спрямовуються на фінансування централізованих капітальних вкладень, від приватизації майна державних підприємств, розміщення спеціального випуску державних цінних паперів та залучення іноземних кредитів; розміщення коштів бюджету розвитку серед виконавців робіт має здійснюватися на конкурсній основі переважно у формі довгострокового кредитування через уповноважені банки;

- передбачити створення у 1998 році лізингового фонду технічного розвитку сільського господарства, залучивши до цього фонду бюджетні асигнування в обсягах, визначених для закупок товарного зерна державними замовниками. Це можливо буде реалізувати, якщо відмовимося, починаючи з наступного року, від розміщення держзамовлення на зерно.

Використання фонду має здійснюватися: а) лише на придбання техніки; б) на засадах платності (до 50 відсотків кредитної ставки НБУ); в) зворотності (не пізніше 5 років); г) через уповноважені банки. Кошти Фонду мають бути звільнені від оподаткування.

Кабінет Міністрів України має:

- прийняти до 1 жовтня 1997 року відповідну постанову;

- здійснити додаткові заходи щодо пожвавлення діяльності промислово-фінансових груп, нагромадження та інвестування їх капіталу в економіку України. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до відповідного закону України;

- опрацювати спільно із Світовим банком проекти іпотечного кредитування житлового будівництва, а також проекти позики на розвиток фінансового лізингу та спорудження високодохідних об'єктів міської інфраструктури;

- запровадити механізм визначення та постійного моніторингу інвестиційного рейтингу України та визначити відповідний центральний орган виконавчої влади, який здійснюватиме цю діяльність;

- вжити заходів до активізації діяльності, пов'язаної з приєднанням України до міжнародних конвенцій страхування інвестицій, захисту інвесторів тощо;

б) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні:

- розробити короткострокові регіональні програми інноваційно-інвестиційної діяльності. Перейти на систему формування річних завдань щодо залучення інвестицій. Встановити найважливіші для територій напрями інвестування, розробити систему місцевих пільг для інвесторів, які здійснюють пріоритетні проекти;

- передбачати, починаючи з 1998 року, під час підготовки проектів відповідних бюджетів збільшення видатків на фінансування капітальних вкладень;

в) Національний банк України має:

- оперативно розглянути пропозиції щодо відкриття в Україні відділень першокласних іноземних банків та створення комерційних банків за участю іноземного капіталу;

- розробити методичне та програмне забезпечення оцінки кредитних ризиків, пов'язаних з кредитуванням інвестиційних проектів на базі використання бухгалтерських документів за європейськими стандартами;

- запровадити механізм страхування інвестиційних ризиків комерційних банків та заохочення цих банків до надання довгострокових кредитів під інвестиційні проекти;

г) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку повинна:

- розробити та затвердити порядок випуску та обігу цінних паперів, емітентами яких є місцеві органи виконавчої влади;

- прискорити створення системи Національного депозитарію, інших елементів інфраструктури фондового ринку;

- забезпечити випереджаючий розвиток ринку корпоративних цінних паперів, концентрацію торгівлі цінними паперами на організованих ринках (фондових біржах та позабіржових торгових мережах), активізацію та розширення інструментарію власної політики держави на фондовому ринку, освоєння емісії середньо- і довгострокових цінних паперів з цільовим інвестиційним призначенням, дальший розвиток інфраструктури ринку (систем реєстрації власників, незалежних реєстраторів, розрахунково-клірингового механізму);

д) Кабінет Міністрів України разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку протягом поточного року мають підготувати пропозиції щодо участі в інвестиційному процесі інституціональних інвесторів (інвестиційних фондів, недержавних пенсійних фондів, страхових та інвестиційних компаній) з метою здійснення пілотних проектів за їх участю;

е) Національному агентству України з реконструкції та розвитку разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку вжити заходів щодо залучення коштів міжнародної технічної допомоги для створення інфраструктури фондового ринку.

1. Головне завдання - здійснення протягом 1997-1998 років конкретних заходів, які мають забезпечити прозорість приватизаційного процесу, перехід від сертифікатної до грошової приватизації, максимальне залучення до цього іноземних інвестицій, формування реального власника.

Для успішної реалізації цього завдання Кабінет Міністрів України разом з Фондом державного майна України мають забезпечити:

- подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо врегулювання питань приватизації земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти приватизації, а також під нові інвестиції;

- спрощення процедури та скорочення термінів приватизації стратегічно важливих промислових підприємств під інвестиційні зобов'язання;

- реформування власності та форм господарювання таких критично важливих галузей вітчизняної економіки, як енергетика, вугільна промисловість, машинобудування, житлово-комунальне господарство;

- прискорення приватизації об'єктів АПК, зокрема харчової та переробної промисловості, елеваторів;

- створення організаційно-правових умов приватизації об'єктів соціальної сфери;

- розроблення проекту Закону України "Про правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій (союзів) колишнього Союзу РСР в Україні";

здійснення післяприватизаційної підтримки підприємств пріоритетних галузей за рахунок перерахування частки коштів, отриманих від продажу державного майна;

- розширення біржового продажу пакетів акцій підприємств, що приватизуються;

- здійснення продажу державних пакетів акцій інвестиційно привабливих підприємств на Українській фондовій біржі відповідно до вимог Указу Президента України від 27 лютого 1995 року N 146 "Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах";

- визначення переліку підприємств для аукціонного продажу їх пакетів акцій, що належать державі, на Українській фондовій біржі у кількості, необхідній для формування українського індексу цінних паперів;

- прийняття нормативних документів, які б нормативно врегулювали порядок розміщення акцій підприємств на іноземних фондових ринках;

- створення умов щодо залучення в ході приватизації підприємств пріоритетних галузей іноземних інвестицій, зокрема таких, як продаж іноземним особам контрольного пакету акцій, заснування з ними спільних підприємств, забезпечення державних гарантій страхування іноземних інвестицій, проведення процедур санації підприємств і реструктуризації боргів, запрошення на підприємства, що приватизуються за участю іноземних інвесторів, міжнародних менеджерів та фінансистів.

2. Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України мають здійснити ефективні заходи щодо поліпшення керованості державних підприємств. Для реалізації цього слід опрацювати й подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про управління державним майном та корпоративними правами держави.

Кабінетом Міністрів України має бути визначено у другому півріччі 1997 року перелік та правовий статус державних скарбничих підприємств.

Решта державних підприємств повинна бути перетворена у відкриті акціонерні товариства і переведена на режим корпоративного управління та господарювання. Має бути забезпечена можливість здійснення ними вторинної емісії акцій з продажем на фондовому ринку.

Потребує вдосконалення механізм управління акціями, що перебувають у державній власності. Цей механізм має передбачати можливість передачі на конкурсних засадах пакетів акцій підприємств, які не підлягають приватизації, в трастове управління приватним юридичним особам та комерційним банкам.

Обласні державні адміністрації мають отримати можливість брати участь у прийнятті рішень, які стосуються управління державною власністю і торкаються інтересів регіонального розвитку.

Слід здійснити додаткові заходи щодо підвищення відповідальності керівників державних підприємств за ефективне використання державного майна. При цьому особливу увагу необхідно приділити відповідальності керівників за несвоєчасну виплату заробітної плати, порушення фінансової дисципліни, невиконання договірних зобов'язань, використання державного майна не за призначенням.

В контексті цього завдання потрібно опрацювати й внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції стосовно змін та доповнень до статті 32 Закону України "Про підприємства в Україні" в частині законодавчого врегулювання прав міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення фінансового контролю за діяльністю державних підприємств і організацій, які належать до сфери їх управління.

3. Кабінет Міністрів України має здійснити ефективні заходи, спрямовані на прискорення земельної реформи. А саме:

- розробити та внести до 1 жовтня 1997 року на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до Земельного кодексу України в частині приведення його у відповідність з Конституцією України, зокрема в питаннях утвердження ефективного механізму функціонування приватної власності на землю;

- забезпечити завершення до кінця 1997 року паювання земель в усіх колективних сільськогосподарських підприємствах;

- здійснити протягом 1997 року заходи щодо перетворення в колективні сільськогосподарські підприємства інших державних сільськогосподарських підприємств та провести паювання їх земель;

- провести протягом 1997 - першого півріччя 1998 року реформування державних, колективних та інших недержавних підприємств у господарські товариства, селянські (фермерські) господарства, приватні підприємства та інші суб'єкти господарювання на засадах поєднання переваг приватної власності на землю і майно та колективних форм організації праці та виробництва;

- завершити протягом 1997 року передачу присадибних ділянок у приватну власність громадян;

- сприяти виділенню у приватну власність земельних ділянок для житлового будівництва;

- створити систему реєстрації і обліку приватних земельних ділянок і земельних паїв у сільськогосподарських товариствах та забезпечити отримання селянами земельної ренти з них;

- спростити механізми виходу селян з колективних сільськогосподарських підприємств із своїм земельним і майновим паєм, забезпечити при виході з відповідних підприємств двох і більше власників земельних паїв виділення їм земельних ділянок єдиним масивом;

- забезпечити розширення інформування населення з питань змісту та ходу реформування АПК.

1. З метою стимулювання малого підприємництва Кабінет Міністрів України має здійснити такі заходи:

- внести у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого запровадження, починаючи з 1998 року, податкового стимулювання діяльності малого підприємництва, насамперед у пріоритетних сферах матеріального виробництва, звільнення від оподаткування частини їх прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування;

- вирішити питання щодо усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних бар'єрів, які обмежують можливості утворення малих підприємств, їх діяльності та розвитку;

- забезпечити використання іноземних кредитних ліній та грантів для фінансування цільових програм розвитку малого підприємництва;

- забезпечити створення мережі інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва, організацію підготовки та перепідготовки кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків, впровадження лізингових операцій в різних галузях народного господарства;

- здійснити комплекс профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення надійного захисту підприємництва від злочинних посягань та зловживань з боку посадових осіб;

- розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України "Про державну підтримку малого підприємництва", "Про правовий захист приватної власності", "Про лізинг"; проект Концепції державної політики щодо розвитку в Україні малого підприємництва.

2. Кабінет Міністрів України разом з Національним банком України мають розробити механізми спеціального кредитування малого підприємництва комерційними банками:

- надання державних гарантій комерційним банкам, що видають кредити під цільові програми підтримки малого підприємництва, у вигляді високоліквідних державних боргових зобов'язань;

- створення страхового фонду кредитування малих підприємств з віднесенням на собівартість витрат комерційних банків, пов'язаних з формуванням цього фонду;

- пільгового оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств.

3. Державному комітету України з питань розвитку підприємництва разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечити опрацювання в кожному регіоні комплексних програм розвитку малого підприємництва на період до 2000 року.