- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 15 березня 2024 р. № 296
Київ
Про затвердження Порядку проведення відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, заходів з адаптації, підтримки (супроводу) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення
Відповідно до частини третьої
статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок проведення відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, заходів з адаптації, підтримки (супроводу) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, що додається.
2. Міністерству охорони здоров’я, Міністерству соціальної політики, Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки (за згодою), Управлінню державної охорони (за згодою), Службі зовнішньої розвідки (за згодою) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для виконання цієї постанови, протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.
Прем'єр-міністр України | Д. ШМИГАЛЬ |
Інд. 73 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 березня 2024 р. № 296
ПОРЯДОК
проведення відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, заходів з адаптації, підтримки (супроводу) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення
1. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
дебрифінг (постізоляційний) - спеціально організоване обговорення умов та обставин пережитої ізоляції з метою узагальнення досвіду та з’ясування причин, які викликають стрес, усвідомлення дій, необхідних для усунення цих причин та зниження ризику розвитку посттравматичного стресового розладу;
декомпресія (постізоляційна) - первинна форма психологічної реабілітації звільнених осіб, спрямована на нормалізацію фізичних та емоційних реакцій на досвід ізоляції; надання можливості прогнозувати та контролювати своє оточення; багаторазову розповідь власної історії у позитивному ключі; індивідуальне безпечне згадування про перебування в ізоляції; розроблення плану дій щодо роботи з медіа, інтеграції в родину, повернення до військової служби тощо; надання доступу до соціальної, правової, психологічної, релігійної підтримки на прохання звільненої особи, а також надання пропозицій щодо подальшого догляду за такою особою після завершення реінтеграційних заходів;
звільнені цивільні особи - звільнені з місць несвободи особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України на підставі пункту 2 частини першої
статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей", а також цивільні особи, які звільнені відповідно до Порядку;
звільнені оборонці України - звільнені з місць несвободи особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України на підставі пункту 1 частини першої
статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей", а також оборонці України, які звільнені відповідно до Порядку;
ізоляція - специфічні екстремальні умови, перебуваючи в яких людина позбавлена контакту з бажаним для неї середовищем та змушена знаходити способи виживання самостійно. Перебування людини в ізоляції може бути вимушеним або примусовим. Примусовою ізоляцією є стан повної або часткової відсутності контактів особи з бажаним для неї середовищем, що встановлюється шляхом позбавлення особи особистої свободи із застосуванням заходів фізичного, психологічного та/або іншого впливу. Вимушена ізоляція відрізняється від примусової тим, що особа, перебуваючи у стані повної або часткової відсутності контактів з бажаним для неї середовищем, змушена самостійно або у складі групи виживати та/або уникати примусової ізоляції, в тому числі полону, в умовах неможливості отримання необхідної допомоги;
постізоляційний супровід - комплекс заходів, який проводиться з метою закріплення результатів реінтеграційних або постізоляційних заходів, забезпечення повноцінної постізоляційної адаптації, відновлення фізичного та психічного здоров’я звільнених осіб, а також надання необхідної допомоги членам їх сімей;
постізоляційні заходи - заходи, спрямовані на відновлення та постізоляційну адаптацію звільнених цивільних осіб, які проводяться безпосередньо після звільнення (повернення) з ізоляції, а також проведення оперативно-розшукових заходів;
реінтеграційні заходи - комплекс заходів, спрямований на відновлення та повернення до повноцінної діяльності звільнених оборонців України після їх перебування в ізоляції, що передбачає надання медичної та психологічної допомоги звільненим особам, їх опитування для отримання інформації, важливої для діяльності сил безпеки і оборони, а також вивчення досвіду перебування в ізоляції. Реінтеграційні заходи, зокрема, включають медичні заходи, декомпресію (постізоляційну) та дебрифінг (постізоляційний).
Заходи з відновлення звільнених осіб (далі - заходи з відновлення) здійснюються з метою сприяння ефективній постізоляційній адаптації звільнених осіб, відновленню їх фізичного і психічного здоров’я, повернення військовослужбовців до виконання їх службових обов’язків.
Заходи з постізоляційного відновлення спрямовані на надання допомоги звільненим особам у прийнятті власного досвіду перебування в ізоляції, визначення їх внутрішнього ресурсу для відновлення контролю над власним життям, відновлення соціальних і родинних зв’язків; забезпечення надання психосоціальної підтримки під час проходження служби звільненими оборонцями України.
У рамках заходів з відновлення медична, реабілітаційна та психологічна допомога повинна бути узгоджена та синхронізована з реінтеграційними, постізоляційними заходами та постізоляційним супроводом. У разі проходження звільненою особою реінтеграційних або постізоляційних заходів психологічна допомога є складовою частиною таких заходів.
У разі непроходження звільненою особою реінтеграційних або постізоляційних заходів психологічна допомога як складова частина заходів з відновлення надається звільненій особі згідно з цим Порядком.
Цілі реінтеграційних або постізоляційних заходів для кожної звільненої особи визначаються фахівцями, які проводять такі заходи. Цілі лікувальних та реабілітаційних заходів для кожної звільненої особи визначаються за результатами медичного та психологічного обстеження, проведеного після звільнення особи з ізоляції.
2. Реінтеграційні заходи та постізоляційний супровід здійснюються:
Міноборони, МВС, СБУ (за згодою), Управлінням державної охорони (за згодою) та Службою зовнішньої розвідки (за згодою) щодо звільнених оборонців України в обов’язковому порядку;
МОЗ, Мінсоцполітики, МВС, СБУ (за згодою) щодо звільнених цивільних осіб за їх згодою.
3. З метою здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу:
Міноборони, МВС, СБУ (за згодою), Управлінням державної охорони (за згодою), Службою зовнішньої розвідки (за згодою) визначаються центри для надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги та проведення реінтеграційних заходів та заходів з відновлення звільнених оборонців України (далі - центри реінтеграції);
МОЗ визначаються заклади охорони здоров’я для надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги звільненим цивільним особам;
Мінсоцполітики визначаються надавачі соціальних послуг для задоволення потреб звільнених осіб у соціальних послугах;
Міноборони затверджуються єдині типові протоколи реінтеграційних заходів, декомпресії (постізоляційної).
4. Міноборони, МВС, СБУ (за згодою), Управління державної охорони (за згодою), Служба зовнішньої розвідки (за згодою) визначають структурні підрозділи (установи, організації), відповідальні за координацію або організацію здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу. Загальна координація реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу здійснюється через уповноважені підрозділи з питань повернення та відновлення Міноборони, МВС.
Зазначені структурні підрозділи (установи, організації) забезпечують здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу персонально щодо кожної звільненої особи.
5. Міноборони, МВС, СБУ (за згодою), Управління державної охорони (за згодою), Служба зовнішньої розвідки (за згодою) затверджують нормативно-правові акти, які визначають особливості здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу щодо звільнених оборонців України і регулюють діяльність структурних підрозділів (установ, організацій), відповідальних за координацію або організацію здійснення даних заходів.
Звільнені оборонці України після перебування в ізоляції направляються до центрів реінтеграції для проходження реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу.
Питання подальшого проходження служби особовим складом, який належить до складу сил безпеки і оборони, вирішуються з урахуванням рекомендацій, визначених структурними підрозділами (установами, організаціями), відповідальними за координацію або організацію здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу.
Особовому складу, який належить до складу сил безпеки і оборони, після проходження реінтеграційних заходів надається відпустка відповідно до вимог законодавства.
6.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, утворений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 257 "Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1339) (далі - Координаційний штаб), забезпечує збір та узагальнення інформації щодо кількості звільнених осіб, стосовно яких здійснювалися заходи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, а також стану відповідності центрів реінтеграції вимогам, встановленим пунктами 32-36 цього Порядку, щодо здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу.
Координаційний штаб негайно інформує структурні підрозділи (установи, організації), відповідальні за координацію або організацію здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу, про потребу в кількості місць в процесі підготовки до звільнення осіб з ізоляції та уточнює актуальність потреб за фактом їх звільнення.
Координаційний штаб отримує від Міноборони, МВС, СБУ (за згодою), структурних підрозділів (установ, організацій), відповідальних за координацію або організацію здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу, інформацію щодо результатів проходження звільненими особами заходів з відновлення з метою її аналізу та узагальнення в інтересах захисту прав громадян України та національної безпеки.
7. Надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги звільненим особам здійснюється згідно з пунктами 10-31 цього Порядку.
8. Надання соціальних послуг звільненим особам здійснюється згідно з пунктами 37-55 цього Порядку.
9. Першочергові заходи із забезпечення соціального захисту осіб, які звільнені відповідно до Порядку, здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 р.
№ 1210 "Деякі питання здійснення першочергових заходів із забезпечення соціального захисту звільнених осіб" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 87, ст. 5389).
10. Медична, реабілітаційна та психологічна допомога звільненим особам надається невідкладно після їх доставлення уповноваженими на їх супроводження органами (особами) до центрів реінтеграції або закладів охорони здоров’я, зазначених у пункті 3 цього Порядку.
Медична, реабілітаційна та психологічна допомога особам, звільненим до набрання чинності цим Порядком, надається в плановому порядку після їх звернення до центрів реінтеграції або закладів охорони здоров’я, зазначених у пункті 3 цього Порядку.
11. Під час визначення центрів реінтеграції або закладів охорони здоров’я, зазначених у пункті 3 цього Порядку, враховується можливість надання комплексної медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги в одному центрі або закладі, територіальна доступність, наявність приміщень для здійснення всіх необхідних реінтеграційних заходів (у тому числі для проведення дебрифінгів (постізоляційних), кадрова спроможність центрів або закладів, наявність спеціально підготовленого до роботи із звільненими особами персоналу, можливість забезпечення комфортного перебування звільнених осіб з урахуванням їх життєвого досвіду та психічного стану.
12. Прийом звільнених цивільних осіб для надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги здійснюється в закладах охорони здоров’я, визначених МОЗ.
13. Військовослужбовці, поліцейські, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту можуть бути доставлені для надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги до державних та комунальних закладів охорони здоров’я, визначених МОЗ разом з Міноборони, МВС, СБУ (за згодою).
14. Звільнені особи після їх доставлення до центрів реінтеграції або закладів охорони здоров’я підлягають медичному обстеженню з метою фіксації всіх наявних тілесних ушкоджень у порядку, визначеному спільним наказом МВС, МОЗ від 6 липня 2016 р.
№ 612/679 "Про порядок обліку фактів звернення та доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформування про такі випадки органів і підрозділів поліції".
Центри реінтеграції або заклади охорони здоров’я відповідно до законодавства надають правоохоронним органам необхідну інформацію та документи для документування та встановлення фактів катування, інших форм жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання, а також сприяють в отриманні від звільнених осіб необхідної інформації щодо полонених, незаконно позбавлених волі осіб, які продовжують перебувати в полоні, місцях несвободи, Об’єднаним центром з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ.
15. Після фіксації тілесних ушкоджень у звільненої особи проводиться комплексне медичне та реабілітаційне обстеження, а також психологічна діагностика звільненої особи з метою оцінювання об’єктивного стану її фізичного та психічного здоров’я і надання необхідної медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги.
16. Медична, реабілітаційна та психологічна допомога надається на умовах гарантування конфіденційності, особистісної та соціальної безпеки звільненій особі і збереження в таємниці всіх відомостей, отриманих під час надання такої допомоги. Розголошення інформації про місце перебування звільнених осіб, обсяг та умови надання їм медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги, а також іншої інформації, яка стала відомою медичним працівникам під час надання такої допомоги, не допускається, крім випадків, визначених законом.
17. Медичне обстеження звільненої особи передбачає здійснення таких заходів:
первинний загальний огляд лікарем-терапевтом (лікарем загальної практики - сімейним лікарем) та лікарем-психіатром з обов’язковим збором анамнезу та проведенням фізікальних методів обстеження (за умови надання звільненою особою або її законним представником усвідомленої згоди на огляд лікарем-психіатром);
проведення лабораторних досліджень (загальний клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, експрес-тести на інфекційні захворювання, аналіз на наявність сифілісу, ВІЛ, гепатитів В і С методом полімеразної ланцюгової реакції);
проведення інструментальних досліджень (рентгенологічних, ультразвукових, ендоскопічних) за медичними показаннями та направленням лікаря (лікарів), який здійснював загальний огляд звільненої особи;
консультації лікарів-спеціалістів за медичними показаннями та направленням лікаря (лікарів), який здійснював загальний огляд звільненої особи.
З метою всебічного та комплексного обстеження звільненої особи для визначення подальшого плану лікування проводиться фінальний комплексний медичний огляд комісією лікарів.
18. Надання медичної допомоги звільненим особам здійснюється згідно з галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.
19. Виписка звільненої особи здійснюється за медичними показаннями. Лікуючий лікар під час виписки надає рекомендації щодо необхідності забезпечення подальшого амбулаторного лікування звільненої особи, надання їй реабілітаційної та психологічної допомоги, соціальних послуг, у тому числі влаштування до соціальних закладів (установ), послуг із соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням та надання інших послуг, передбачених законодавством для звільнених осіб.
20. Після виписки звільнена особа перебуває під медичним наглядом сімейного лікаря або наглядом у медичній, психологічній службі військової частини (установи, організації). Загальну координацію постізоляційного супроводу звільнених оборонців України здійснюють уповноважені підрозділи з питань повернення та відновлення Міноборони, МВС.
21. Організація та надання психологічної допомоги ґрунтується на таких принципах, що передбачають:
1) доступність - забезпечення інклюзивного підходу до роботи із звільненою особою;
2) безпечність - надання психологічної допомоги у спосіб, що мінімізує ризики завдання шкоди звільненій особі, у тому числі тієї, що можна запобігти, а також зменшує можливість фахових помилок;
3) результативність - досягнення найкращих результатів шляхом надання допомоги на основі наукових знань та принципів доказової медицини;
4) своєчасність;
5) економічна ефективність - надання психологічної допомоги з максимальним використанням ресурсів та уникненням їх неефективних витрат;
6) недискримінація - надання психологічної допомоги, якість якої не відрізняється залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання (перебування), мовних або інших ознак;
7) повага до прав звільненої особи, до її честі та гідності;
8) орієнтованість на людину - надання психологічної допомоги з урахуванням індивідуальних потреб звільнених осіб, зокрема права на вільний вибір фахівця;
9) компетентність, наукова обґрунтованість застосування методів психологічної та психотерапевтичної допомоги;
10) добровільність - неможливість надання психосоціальної підтримки без добровільної згоди звільненої особи.
22. Психологічна допомога може надаватися під час надання реабілітаційної допомоги в порядку, визначеному
Законом України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я".
Психологічна допомога звільненій особі повинна включати заходи, спрямовані на запобігання суїциду, і, зокрема, щонайменше послуги, спрямовані на збереження психічного здоров’я особи, недопущення загострення психологічних та соціальних проблем, розладів психічного здоров’я, перетворення їх у хронічні форми, відновлення та підтримку функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сфері та її залучення до суспільного життя; запобігання та полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань особи під час надання паліативної допомоги; сприяння особі у психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмисленні її досвіду, самоусвідомленні та розширенні можливостей самореалізації, а також допомогу з метою розв’язання психологічних та соціальних проблем, зумовлених складними життєвими обставинами, кризовим станом, надзвичайною ситуацією та/або катастрофою, воєнними діями та перебуванням у полоні, місцях несвободи.
Психологічна допомога звільненим оборонцям України надається фахівцями із складу складових сил безпеки і оборони, які зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку та пройшли підготовку з питань здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу, за типовими протоколами, затвердженими Міноборони.
Психологічна допомога звільненим оборонцям України передбачає проведення первинного психодіагностичного обстеження; формування індивідуального плану психологічного супроводу, що базується на принципах постізоляційного відновлення; проведення декомпресії (постізоляційної); роботу з членами сімей звільнених оборонців України, зокрема встановлення контакту із сім’ями та близькими, інформування про їх роль і допомогу в процесі реінтеграції, отримання від них додаткової інформації щодо психологічних особливостей звільнених оборонців України; осмислення звільненими оборонцями України досвіду перебування в ізоляції, зокрема травматичного або потенційно травматичного досвіду; у разі наявності психологічного розладу проведення терапевтичних втручань з використанням специфічних для конкретних проблем/розладів міжнародних стандартизованих інструментів обстеження та оцінки (шкали/тести/опитувальники) та/або визначення прогнозу за результатами психодіагностичного обстеження для переведення звільнених оборонців України до суб’єкта надання послуг, який надає психологічну допомогу іншого рівня; підготовку звільнених оборонців України до повернення у сім’ї; підготовку звільнених оборонців України до спілкування з представниками медіа; проведення підсумкової діагностики та визначення за її результатами наявності психологічного або психічного розладу, що потребує спеціалізованого супроводу, а також рівня психосоціальної дезадаптації, можливості чи необхідності отримання психологічних послуг амбулаторно та/або дистанційно; визначення разом з лікарем-психіатром потреби у фармакотерапії та призначенні медикаментозного лікування психічних розладів; у разі потреби перенаправлення до фахівців з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, які спеціалізуються на постізоляційному відновленні або травматерапії (відповідно до потреби) за місцем проживання (перебування) звільнених оборонців України або дистанційно.
................Перейти до повного тексту