Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР 20 травня 1974 року прийняли постанову "Про подальше удосконалення діяльності добровільних народних дружин по охороні громадського порядку", в якій відзначили, що добровільні народні дружини, створені з ініціативи трудящих, беруть активну участь у роботі по зміцненню громадського порядку, ведуть боротьбу з порушеннями правил соціалістичного співжиття та іншими антигромадськими проявами. Під керівництвом партійних і радянських органів народні дружини організаційно зміцніли, нагромадили значний досвід в боротьбі з правопорушеннями, заслужили авторитет і визнання у широких мас населення.

Разом з тим, ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР відмітили, що в ряді місць рівень і ефективність роботи народних дружин залишаються ще недостатніми. Слабо використовуються можливості дружин у забезпеченні порядку на вулицях та в інших громадських місцях, боротьбі проти хуліганства, пияцтва, розкрадань соціалістичної власності, у запобіганні правопорушенням неповнолітніх, у правовій пропаганді серед населення. При комплектуванні дружин нерідко порушується принцип добровільності. В числі дружинників є особи, які пасивно виконують свій громадський обов'язок і не є прикладом в роботі, навчанні та в побуті. Окремі партійні комітети і радянські органи ослабили увагу до народних дружин. Недостатньо займаються дружинами профспілково-комсомольські організації, господарські керівники, адміністративні органи.

ЦК Компартії України і Рада Міністрів УРСР вважають, що недоліки в діяльності народних дружин і керівництві ними, відмічені в постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, мають місце і в республіці.

Окремі обкоми, міськкоми, райкоми партії, виконкоми місцевих Рад депутатів трудящих глибоко не вникають в діяльність добровільних народних дружин, мало проявляють турботи про їх організаційне зміцнення та підвищення активності в охороні правопорядку, створення їм належних умов для роботи. Досвід роботи кращих дружин і дружинників недостатньо узагальнюється, слабо висвітлюється і пропагується засобами масової інформації. Адміністративні органи і, насамперед, міліція не вживають дійових заходів по забезпеченню повсякденної взаємодії з дружинами, організації правового виховання дружинників, навчанню їх формам і методам боротьби з правопорушеннями.

Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР

1. Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 20 травня 1974 року "Про дальше удосконалення діяльності добровільних народних дружин по охороні громадського порядку" прийняти до керівництва і неухильного виконання.

2. Заходи по дальшому поліпшенню діяльності добровільних народних дружин по охороні громадського порядку в республіці затвердити (додаток N 1).

3. Зобов'язати обкоми, міськкоми, райкоми Компартії України, виконкоми обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих:

- усунути наявні недоліки в керівництві добровільними народними дружинами, більше приділяти їм уваги і подавати постійну допомогу, підвищувати роль і відповідальність в цій справі партійних, радянських, профспілкових і комсомольських організацій, адміністративних органів, господарських керівників;

- зосередити основні зусилля народних дружин на підтриманні зразкового громадського порядку на вулицях, площах і в інших громадських місцях, рішучій боротьбі з хуліганством, пияцтвом, розкраданням соціалістичної власності, правопорушеннями неповнолітніх та іншими антигромадськими проявами. Ширше використовувати можливості дружин в індивідуально-виховній роботі з порушниками і в правовій пропаганді серед населення;

- підвищити організуючу роль в роботі з дружинами районних, міських штабів народних дружин. Зберегти існуючий нині порядок, коли районні, міські штаби очолюють, як правило, керівні працівники партійних або радянських органів.

4. Обкомам, міськкомам, райкомам Компартії України посилити партійний контроль за діяльністю дружин. Питання роботи дружин і участі в них комуністів сивтематично розглядати на засіданнях партійних комітетів, партбюро, зборах партійних організацій. Поліпшити роботу по вихованню у дружинників почуття відповідальності за доручену справу, високих ідейно-політичних і моральних якостей.

5. Виконкомам районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих повсякденно спрямовувати і контролювати діяльність добровільних народних дружин, забезпечити дотримання ними соціалістичної законності, вживати заходів до організаційного зміцнення дружин, вирішувати питання їх матеріально-технічного забезпечення.

Покласти обов'язки за органзацією цієї роботи на одного з заступників голови виконкому відповідної Ради депутатів трудящих. Для здійснення поточної роботи і контролю за виконанням рішень виконкому з питань діяльності добровільних народних дружин при необхідності ввести до складу апарату виконкому районної, міської Ради депутатів трудящих звільненого працівника за рахунок асигнувань місцевого бюджету на утримання органів державної влади і державного управління.

6. Укрпрофраді, ЦК ЛКСМУ активізувати участь профспілкових і комсомольських організацій в діяльності добровільних народних дружин, підвищити їх роль і відповідальність у боротьбі з правопорушеннями. Рекомендувати до складу дружин профспілкових, комсомольських активістів. Постійно контролювати виконання членами профспілок і комсомольцями своїх обов'язків у дружинах, систематично заслуховувати їх звіти на профспілкових і комсомольських зборах.

7. Міністерству внутрішніх справ УРСР забезпечити зміцнення зв'язків органів внутрішніх справ з добровільними народними дружинами, активне залучення дружинників до участі в проведенні спільних заходів по охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями.

8. Партійним, радянським, адміністративним органам, комсомольським, профспілковим організаціям, господарським керівникам всебічно підтримувати ініціативу дружинників. Не залишати без уваги сигнали дружин про правопорушення та їх пропозиції по зміцненню громадського порядку. Ширше використовувати заходи морального і матеріального заохочення дружинників, кращим з них надавати переважне право на одержання житла, пільгових путівок до санаторіїв і будинків відпочинку та інших пільг і переваг. Дружинників, які проявили мужність і героїзм при виконанні громадського обов'язку, представляти до нагородження орденами і медалями СРСР, Почесною Грамотою і Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.

9. З метою дальшого удосконалення правового регулювання діяльності добровільних народних дружин затвердити Положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в Українській РСР (додається).

10. Для відзначення членів добровільних народних дружин за активну участь в охороні громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями встановити нагрудний знак "Відмінний дружинник Української РСР". Положення про нагрудний знак та опис знака затвердити (додаток NN 2, 3).

11. Держплану УРСР, Міністерству фінансів УРСР, Міністерству внутрішніх справ УРСР і Головпостачу УРСР подати Раді Міністрів УРСР пропозиції про порядок виготовлення нагрудних знаків народного дружинника і "Відмінний дружинник Української РСР", посвідчень до них та забезпечення ними добровільних народних дружин.

12. Довести до відома обкомів, міськкомів, райкомів Компартії України, виконкомів обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих, Міністерства внутрішніх справ УРСР, Міністерства юстиції УРСР, Міністерства фінансів УРСР, Державного комітету Ради Міністрів УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, товариства "Знання" Української РСР, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР:

- запропонували Міністерству внутрішніх справ СРСР вирішити питання про виділення в органах внутрішніх справ спеціальних працівників, відповідальних за організацію повсякденної взаємодії міліції з добровільними народними дружинами;

- доручили Міністерству внутрішніх справ СРСР разом з Міністерством юстиції СРСР розробити єдині учбові програми і посібники, що забезпечують необхідну підготовку дружинників. Державному комітету Ради Міністрів СРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі доручено разом з Міністерством внутрішніх справ СРСР, Міністерством юстиції СРСР і Всесоюзним товариством "Знання" забезпечити випуск необхідної кількості учбово-тематичних планів, програм, посібників, юридичної та іншої спеціальної літератури для дружинників;

- надали Міністру внутрішніх справ СРСР право дозволяти підвідомчим органам виділяти у необхідних випадках штабам народних дружин у тимчасове користування мобільні радіозасоби, електромегафони та інші технічні засоби, що використовувалися для охорони громадського порядку;

- доручили Міністерству внутрішніх справ СРСР за погодженням з Міністерством фінансів СРСР і Радами Міністрів союзних республік розробити єдині зразки бланка посвідчення і нагрудного знака народного дружинника.

13. Визнати такими, що втратили силу:

постанову ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 8 квітня 1959 р. N 496 "Про постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про участь трудящих в охороні громадського порядку в країні";

постанову ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 8 червня 1961 р. N 837 "Положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в Українській РСР".

В умовах розвинутого соціалістичного суспільства, великих економічних і соціальних перетворень в нашій країні все більш важливого значення набуває завдання формування свідомості й почуття високої відповідальності кожного громадянина перед суспільством, забезпечення дисципліни й організованості, всемірного зміцнення соціалістичного правопорядку і законності.

У вирішенні цього завдання поряд з державними органами і громадськими організаціями важлива роль належить добровільним народним дружинам. Створені з ініціативи трудящих народні дружини беруть активну участь у роботі по зміцненню громадського порядку, ведуть боротьбу з порушеннями правил соціалістичного співжиття та іншими антигромадськими проявами. Своєю діяльністю вони заслужили авторитет і визнання у широких мас населення.

Робота добровільних народних дружин, які об'єднують в своїх рядах тисячі передових і свідомих громадян, служить яскравим прикладом демократизму радянського ладу, що грунтується на широкій і всезростаючій участі трудящих у державному і громадському житті країни.

1. Добровільні народні дружини утворюються колективами трудящих на підприємствах, в установах, організаціях, а також за місцем проживання громадян для посилення охорони громадського порядку і боротьби з правопорушеннями.

2. Вся діяльність добровільних народних дружин грунтується на суворому додержанні соціалістичної законності. В своїй роботі дружини керуються законами СРСР і Української РСР, постановами та розпоряженнями Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР, рішеннями та розпорядженнями місцевих органів державної влади і державного управління, а також цим Положенням.

3. Народні дружини утворюються за виробничо-територіальним принципом на підприємствах, будовах, транспорті, в колгоспах, радгоспах, установах, організаціях, учбових закладах, житлово-експлуатаційних конторах, будинкоуправліннях, гуртожитках і т. ін.

4. В добровільні народні дружини приймаються громадяни СРСР, які досягли 18 років, з числа передових робітників, колгоспників, службовців, студентів, учнів, пенсіонерів, здатних за своїми діловими та морально-політичними якостями успішно виконувати поставлені перед дружиною завдання.

5. Керівництво добровільними народними дружинами здійснюється Радами депутатів трудящих та їх виконавчими і розпорядчими органами.

6. Державні органи, громадські організації і службові особи всебічно сприяють і допомагають добровільним народним дружинам в їх діяльності по зміцненню громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями.

Державні органи, господарські і громадські організації не пізніше як у десятиденний строк розглядають матеріали і пропозиції, що надійшли від народних дружин та їх штабів, і вживають по них відповідних заходів.

7. Протидія законній діяльності народних дружинників, посягання на життя, здоров'я та гідність народних дружинників у зв'язку з їх діяльністю по охороні громадського порядку тягнуть за собою відповідальність згідно з законодавством Союзу РСР і Української РСР.

8. Основними завданнями добровільних народних дружин є охорона прав і законних інтересів громадян, активна участь в запобіганні та припиненні правопорушень, охорона громадського порядку, соціалістичної власності, участь в роботі по вихованню радянських людей в дусі поваги до законів і правил соціалістичного співжиття.

9. Добровільні народні дружини, виконуючи покладені на них в пункті 8 цього Положення завдання і керуючись діючим законодавством:

а) беруть участь в охороні громадського порядку на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, вокзалах, пристанях, в аеропортах та інших громадських місцях, а також в підтриманні порядку під час проведення різних масових заходів;

б) сприяють органам внутрішніх справ, прокуратури, юстиції та судам в їх діяльності по зміцненню громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями;

в) беруть участь в боротьбі з хуліганством, пияцтвом, самогоноварінням, розкраданням державного та громадського майна, а також особистого майна громадян, з порушеннями правил торгівлі, спекуляцією та іншими правопорушеннями;

г) беруть участь в проведенні виховної роботи в трудових колективах та серед населення по додержанню правил соціалістичного співжиття і запобіганню антигромадським вчинкам;

д) беруть участь в боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

є) беруть участь у забезпеченні безпеки руху транспорту і пішоходів та в запобіганні дорожньо-транспортним пригодам;

ж) вживають заходів до подання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень, а також тим, які знаходяться в громадських місцях у безпорадному стані; беруть участь в рятуванні людей, майна та в підтриманні громадського порядку під час стихійного лиха та за інших надзвичайних обставин;

з) подають допомогу прикордонним військам в охороні державного кордону СРСР;

і) беруть участь в проведенні заходів по охороні та захисту природних багатств, боротьбі з браконьєрством і порушеннями правил полювання та рибальства.

10. Добровільна народна дружина засновується на організаційних зборах осіб, які бажають вступити у дружину. Ці збори скликаються на підприємстві, в установі та організації ініціативною групою, яка складається з представників партійних, радянських, профспілкових, комсомольських та інших громадських організацій.

11. У виробничих об'єднаннях (комбінатах), на підприємствах, в установах, організаціях та учбових закладах з великою кількістю осіб, що працюють і навчаються, за рішенням районних, міських штабів добровільних народних дружин утворюються дружини виробництв (філіалів), цехів, відділів, дільниць, бригад, факультетів і т. ін., а також штаби для керівництва цими дружинами.

12. За поданням районного, міського, сільського, селищного штабу добровільні народні дружини реєструються у виконавчих комітетах районних, міських, сільських, селищних Рад депутатів трудящих. При реєстрації дружини перевіряється додержання встановленого порядку її утворення.

Ліквідація або реорганізація окремих добровільних народних дружин провадиться за рішенням районного, міського, сільського, селищного штабу дружин з повідомленням про прийняте рішення виконкому відповідної Ради депутатів трудящих.