- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 25 жовтня 1991 р. N 289
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 330 від 16.06.92 )
Про затвердження Положення про Державний комітет України по вугільній промисловості
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про Державний комітет України по вугільній промисловості, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, пункти 1, 3, 4 постанови Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1990 р.
N 275 "Питання Державного комітету УРСР по вугільній промисловості" (ЗП УРСР, 1990 р., N 10, ст. 58).
Прем'єр-міністр України В.ФОКІН
Державний секретар
Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Інд. 21
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 жовтня 1991 р. N 289
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний комітет України по вугільній промисловості
1. Державний комітет України по вугільній промисловості (Держвуглепром України) є центральним органом державного управління, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Держвуглепром України здійснює керівництво у сфері вугільної промисловості республіки з метою задоволення потреб народного господарства і населення у вугіллі, захисту прав і законних інтересів працівників, підприємств, установ, організацій.
2. Держвуглепром України у своїй діяльності керується
Конституцією України, законами та іншими рішеннями Верховної Ради України та її Президії, указами Президента України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує виконання законодавчих актів, рішень Уряду України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
3. Головними завданнями Держвуглепрому України є:
задоволення потреб народного господарства і населення у вугіллі, реалізація соціальних та економічних інтересів трудових колективів галузі та інтересів держави;
вивчення наявних і перспективних потреб у вугіллі за марками та сортами на внутрішньому і світовому ринках;
визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку видобутку вугілля (зокрема коксівного), в тому числі на шахтах з крутоспадними пластами, а також вуглепереробки й вуглехімії;
організація на договірній основі з підприємствами галузі видобутку та поставки вугілля для державних потреб;
розробка і фінансування комплексних програм поліпшення екологічної обстановки у вугільних регіонах республіки, забезпечення раціонального використання надр, утилізації відходів, впровадження безвідхідних технологій;
вирішення питань, пов'язаних з переходом вугільної промисловості на ринкові відносини, зокрема забезпечення соціального захисту працівників галузі, організація на першому етапі становлення ринкових відносин постачання підприємствам матеріально-технічних ресурсів (кріпильного лісу, металокріплення, труб, канатів, емульсії, цементу, металопрокату тощо), забезпечення підприємств галузі фондами на них;
поліпшення житлових і культурно-побутових умов робітників і службовців підприємств, організацій, установ галузі, а також створення безпечних умов праці на виробництві.
4. Держвуглепром України при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими органами державного управління України та Кримської АРСР, органами місцевого самоврядування.
5. Держвуглепром України, підвідомчі йому підприємства, об'єднання, організації та установи становлять систему Комітету.
6. Держвуглепром України відповідно до покладених на нього завдань:
а) визначає напрями науково-технічного розвитку вугільної промисловості відповідно до республіканських та регіональних програм;
б) розробляє та реалізує заходи щодо комплексного розвитку вугільної промисловості;
в) координує міжреспубліканське та централізоване державне обслуговування вугільних підприємств всіма видами допоміжних та обслуговуючих виробництв;
створює у взаємодії з державними органами управління необхідні умови для сталого забезпечення підприємств галузі гірничо-шахтним та іншим технологічним устаткуванням, приладами, запасними частинами, іншими матеріально-технічними ресурсами;
організує роботу по економії матеріальних ресурсів, підвищенню заінтересованості трудових колективів у бережливому та раціональному їх використанні, широкому залученню додаткових ресурсів у господарський оборот;
г) забезпечує централізований розподіл матеріально-технічних ресурсів для виконання державного замовлення на постачання продукції;
д) проводить ефективну інвестиційну політику щодо технічного розвитку галузі;
є) визначає напрями розвитку вугільного машинобудування і здійснює заходи щодо його демонополізації, координує поставки продукції заводів вугільного машинобудування, визначає наявні й перспективні потреби в гірничо-шахтному устаткуванні та запасних частинах до нього;
здійснює заходи для спеціалізації машинобудівних і ремонтних виробництв;
ж) сприяє розвиткові прямих зв'язків підприємств по видобутку та збагачуванню вугілля, шахт, розрізів, збагачувальних фабрик із споживачами вугільної продукції;
з) розглядає розроблені підприємствами плани і показники перспективного розвитку виробництва, аналізує їх збалансованість та ефективність;
будує свої відносини з підприємствами, використовуючи економічні методи;
разом з об'єднаннями бере участь в розробці прогнозних показників економічного і соціального розвитку галузі в умовах здійснення антимонопольної політики;
подає допомогу в налагодженні внутрі- та міжгалузевої кооперації, забезпеченні матеріально-технічними ресурсами;
разом з підприємствами забезпечує розробку та реалізацію галузевих програм, спрямованих на зміцнення фінансів, раціональне використання та економію бюджетних асигнувань;
і) розробляє пропозиції щодо джерел фінансування витрат на розвиток і здійснення виробничої діяльності та соціальних програм галузі;
залучає на добровільних та взаємовигідних умовах кошти підвідомчих та інших підприємств, заінтересованих партнерів для реалізації галузевих, територіально-галузевих і міжгалузевих науково-технічних, інвестиційних, виробничих та інших програм і проектів. З цією метою організує випуск акцій, облігацій та інших цінних паперів;
................Перейти до повного тексту