З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Закону
N 5076-VI від 05.07.2012, ВВР,
2013, N 27, ст.282 )
Про адвокатуру
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 9, ст.62 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2888-XII від 19.12.92, ВВР, 1993, N 9, ст.63 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 3047-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194
N 1130-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.66
N 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18
N 355-V від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.12
N 614-VI від 01.10.2008, ВВР, 2009, N 13, ст.161
N 2555-VI від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.41 )
( Зміни по Закону
N 3460-VI від 02.06.2011,
ВВР, 2011, N 51, ст.577 будуть внесені з 01.01.2013 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
N 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, N 23, ст.218 )
Стаття 1. Адвокатура України та її завданняАдвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Стаття 2. АдвокатАдвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
( Частина перша статті 2 в редакції Закону
N 355-V від 16.11.2006 )
Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 3. Правове регулювання діяльності адвокатуриДіяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об'єднань.
Стаття 4. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатуриАдвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.
Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань проводиться у порядку, визначеному законом. Адвокатські об'єднання набувають статусу юридичної особи з моменту їх державної реєстрації відповідно до закону. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
( Частина третя статті 4 в редакції Закону
N 2555-VIвід 23.09.2010 )
Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.
Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.
( Частина п'ята статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2921-III від 10.01.2002,
N 2555-VI від
23.09.2010 )
Стаття 5. Види адвокатської діяльностіАдвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінального процесуального законодавства у процесі досудового розслідування.
( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4652-VI від 13.04.2012 )
Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.
Стаття 6. Професійні права адвокатаПри здійсненні професійної діяльності адвокат має право:
представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;
збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення, а також у кримінальному провадженні, зокрема:
( Абзац третій статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4652-VI від 13.04.2012 )
запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;
ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;
отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян;
( Абзац шостий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1130-IV від 11.07.2003 )
застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;
доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;
бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;
виконувати інші дії, передбачені законодавством.
Стаття 6а. Мова юридичної допомогиМова юридичної допомоги визначається статтею 17 Закону України "Про засади державної мовної політики".
( Закон доповнено статтею 6а згідно із Законом
N 5029-VI від 03.07.2012 )
Стаття 7. Обов'язки адвокатаПри здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, а також в інших випадках, передбачених статтею 78 Кримінального процесуального кодексу України.
Стаття 8. Помічник адвокатаАдвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю.
Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.
Не можуть бути помічниками адвоката особи, вказані в частині другій статті 2 цього Закону.
Стаття 9. Адвокатська таємницяАдвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків.
Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.