Кабінет Міністрів України 14 квітня 2009 року видав постанову N 369 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою вніс зміни, зокрема до переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року N 1138, та до переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 38.

При цьому для державних навчальних закладів, у тому числі вищих медичних навчальних закладів, передбачено можливість надавати платні послуги, зокрема, щодо: складання студентами іспитів та заліків при ліквідації академічної заборгованості, що виникла під час проведення основної сесії; складання студентами в разі їх переведення з одного вищого навчального закладу до іншого академічної заборгованості, що виникла внаслідок відмінностей у навчальних планах; забезпечення форменим одягом; видання та реалізації підручників, навчальних посібників, конспектів, лекцій, методичних матеріалів, монографій, інформаційно-аналітичних збірників, збірників наукових праць, тез доповідей, матеріалів конференцій, навчальної та навчально-методичної літератури, бланкової продукції; проведення конкурсів, фестивалів, концертно-видовищних заходів, творчих вечорів; відшкодування витрат на виготовлення студентських та учнівських квитків, залікових книжок; надання послуг з організації та проведення культурно-виховних заходів (вистав, концертів, фестивалів, вечорів відпочинку, балів, конкурсів, дискотек, демонстрацій відео- та кінофільмів тощо) (абзац третій пункту 1, абзаци третій, тринадцятий, сімнадцятий підпункту 1, абзац четвертий підпункту 5, абзаци восьмий та тринадцятий підпункту 8 пункту 2) .

Запровадження Кабінетом Міністрів України можливості надання державними навчальними закладами зазначених платних послуг, які безпосередньо пов'язані з організацією навчально-виховного процесу та передбачені навчальними планами, не відповідає вимогам статті 53 Конституції України, яка гарантує право кожного на освіту, покладаючи на державу обов'язок забезпечити доступність і безоплатність дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах ( частини перша та третя) .

Як визначив Конституційний Суд України у Рішенні від 4 березня 2004 року N 5-рп/2004 у справі про доступність і безоплатність освіти, безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України.