Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

1. Затвердити Положення про громадських вихователів неповнолітніх.

1. Інститут громадських вихователів засновано з метою підвищення ролі громадськості у вихованні неповнолітніх, які вчинили правопорушення.

Основним завданням громадських вихователів є подання допомоги батькам або особам, що їх замінюють, у перевихованні неповнолітніх правопорушників у дусі поваги і додержання законів і правил соціалістичного співжиття.

2. Громадськими вихователями можуть бути найбільш активні робітники, службовці, колгоспники, представники творчої інтелігенції, військовослужбовці, студенти, пенсіонери та інші громадяни, які за своїми діловими і моральними якостями здатні виконувати покладені на них обов'язки мають необхідну загальньоосвітню підготовку, життєвий досвід або досвід роботи з дітьми, при умові їх згоди взяти на себе обов'язки громадського вихователя.

Особи, що рекомендуються як громадські вихователі, висуваються загальними зборами трудового колективу або громадської організації, у яких вони перебувають, чи зборами мешканців будинку за місцем проживання. Списки рекомендованих передаються до районної (міської), районної в місті комісії в справах неповнолітніх. Ці особи входять до складу активу комісії.

3. Громадський вихователь призначається, коли це буде визнано за необхідне, для запобігання бездоглядності, правопорушенням, виправлення і перевиховання неповнолітнього, який:

а) звільнений з місця позбавлення волі;

б) засуджений умовно, або до міри покарання, не зв'язаної з позбавленням волі, або відносно якого виконання вироку до позбавлення волі відстрочено;

в) вчинив злочин, але звільнений від кримінального покарання внаслідок акта амністії або в зв'язку з недоцільністю застосування кримінального покарання;

г) вчинив діяння, що містить ознаки злочину, до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, або звільнений від кримінальної відповідальності в зв'язку із застосуванням заходу громадського впливу;

д) повернувся з спеціальної навчально-виховної або лікувально-виховної установи;

е) вчинив правопорушення, що тягне за собою застосування заходу громадського впливу або адміністративного стягнення;

є) вживає спиртні напої, наркотичні, лікарські та інші засоби, що викликають одурманювання;

ж) систематично самовільно залишає сім'ю у віці до 16 років;

з) злісно ухиляється від навчання або роботи;

и) систематично займається азартними іграми, а також веде антигромадський спосіб життя.

При призначенні громадського вихователя батьки або особи, що їх замінюють, не звільняються від обов'язків по вихованню неповнолітнього і відповідальності за його поведінку.

4. Передача неповнолітнього під нагляд громадського вихователя провадиться районною, (міською), районною в місті комісією у справах неповнолітніх на підставі ухвали, вироку або постанови суду, який вважає за необхідне призначити громадського вихователя, або з власної ініціативи чи ініціативи державних органів, громадських організацій і громадян.

Комісія у справах неповнолітніх у 5-денний строк після прийняття рішення про призначення громадського вихователя повідомляє суд, державні органи, громадські організації і громадян, з ініціативи яких розглядалася справа, прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи і проживання громадського вихователя.

5. При призначенні громадського вихователя комісією у кожному окремому випадку враховується характер правопорушення, вік неповнолітнього, його схильності, інші обставини, а також можливість і згода самого громадського вихователя виконувати покладені на нього обов'язки відносно цього неповнолітнього.

6. Громадському вихователю районна, (міська), районна в місті комісія в справах неповнолітніх вручає посвідчення і пам'ятку, в якій викладаються обов'язки і права громадського вихователя.