Кабінетом Міністрів України 14 квітня 2009 року видано розпорядження N 420-р "Про деякі заходи щодо поліпшення медичного обслуговування громадян".

Пунктом 1 цього розпорядження Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства охорони здоров'я України щодо надання державним та комунальним закладам охорони здоров'я права за власним бажанням громадян:

які проходять лікування, на забезпечення за відповідну плату виділення ліжко-місця підвищеної комфортності та персонального доглядальника, створення належних соціально-побутових умов;

на проведення на їх замовлення за відповідну плату за межами закладів охорони здоров'я консультування, діагностування, лікування, забору біологічного та іншого матеріалу для клініко-діагностичних та інших досліджень за умови, що вони спроможні за станом здоров'я самостійно відвідувати відповідні заклади (установи).

Зазначене не відповідає статті 49 Конституції України, за якою в державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. Це є складовою одного з основних конституційних прав громадян - права на охорону здоров'я, медичну допомогу, доступне для всіх медичне обслуговування, що гарантується державою.

Запроваджуючи надання медичної допомоги за відповідну плату, Кабінет Міністрів України фактично поставив одержання громадянами життєво необхідної медичної допомоги у залежність від їх фінансових можливостей, чим порушив і положення статті 24 Конституції України, за якою громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками, зокрема, майнового стану.

Уведення розпорядженням Кабінету Міністрів України, що розглядається, зазначених обмежень конституційних прав громадян не відповідає також приписам частини другої статті 21 Конституції України, відповідно до якої права людини є невідчужуваними та непорушними, і частини першої статті 64 Основного Закону держави, за якою конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Крім того, вирішуючи актом Уряду питання, яке безпосередньо стосується права громадян на охорону здоров'я і відповідно до Конституції України має визначатися виключно законами (пункти 1, 6 частини першої статті 92) , Кабінет Міністрів України вийшов за межі своїх повноважень, перебравши на себе повноваження Верховної Ради України, яка за статтею 75 Основного Закону держави є єдиним органом законодавчої влади в Україні, до повноважень якої згідно з пунктом 1 частини першої статті 85 Конституції України належить прийняття законів.