Відповідно до статті 5 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, що додається.

2. Міністерству аграрної політики та продовольства забезпечити впровадження затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

3. Установити, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, які відповідають вимогам Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1367 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 1, ст. 22), або Технічного регламенту щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1368 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 1, ст. 23), і були введені в обіг до 1 червня 2026 р., не може бути заборонене або обмежене з причин невідповідності затвердженому цією постановою Технічному регламенту.

4. Установити, що протягом 24 місяців з дати набрання чинності цією постановою виробники можуть застосовувати на свій вибір Технічний регламент, затверджений цією постановою, або Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1367, чи Технічний регламент щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1368.

5. Внести до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 50, ст. 1550), зміну, що додається.

6. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

7. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування, крім пунктів 3 та6 цієї постанови, які набирають чинності через 30 місяців з дня опублікування цієї постанови.

1. Цей Технічний регламент визначає технічні та адміністративні вимоги до затвердження типу нових сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, їх систем, складових частин та окремих технічних вузлів та особливостей ринкового нагляду за ними.

2. Технічний регламент розроблений на основі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 167/2013 від 5 лютого 2013 р. про затвердження сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів та ринкового нагляду щодо них.

3. Органи виконавчої влади вживають необхідних заходів для забезпечення введення в обіг, реєстрації або введення в експлуатацію лише тих нових транспортних засобів, складових частин та окремих технічних вузлів, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

4. Органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг, реєстрації або введенню в експлуатацію транспортних засобів, систем, складових частин чи окремих технічних вузлів на підставах, пов’язаних з аспектами їх конструкції та функціонування, передбачених цим Технічним регламентом, якщо вони відповідають його вимогам.

5. Посилання на технічні та адміністративні вимоги, процедури або заходи, встановлені у цьому Технічному регламенті, вважаються посиланнями на технічні та адміністративні вимоги, процедури або заходи, встановлені у цьому Технічному регламенті та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до цього Технічного регламенту.

6. Дія цього Технічного регламенту поширюється на спроектовані і виготовлені в один або декілька етапів сільськогосподарські та лісогосподарські транспортні засоби, категорії яких визначено в пункті 9 цього Технічного регламенту, системи, складові частини, окремі технічні вузли, а також частини та обладнання, виготовлені для установлення на таких транспортних засобах, зокрема на:

1) трактори (категорії T і C);

2) причепи (категорія R);

3) змінні причіпні машини (категорія S).

Для змінних причіпних машин (категорія S) затвердження типу відповідно до цього Технічного регламенту протягом п’яти років з дати набрання ним чинності здійснюється за бажанням виробника.

7. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на змінне обладнання, яке повністю піднімається над землею або яке не може переміщуватися на шарнірному з’єднанні навколо вертикальної осі, коли транспортний засіб, до якого воно прикріплене, використовується на дорозі.

8. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1) базовий транспортний засіб - транспортний засіб, який використовується на початковому етапі процедури поетапного затвердження типу;

2) введення в експлуатацію - використання транспортного засобу, системи, складової частини, окремого технічного вузла, частини або обладнання за призначенням споживачем (користувачем) в Україні вперше;

3) введення в обіг - надання транспортного засобу, системи, складової частини, окремого технічного вузла, частини або обладнання на ринок України вперше;

4) версія транспортного засобу - сукупність транспортних засобів одного варіанта, що складаються з комбінації елементів, наведених в інформаційному документі;

5) виробник - будь-яка фізична або юридична особа, яка відповідає перед органом затвердження за всі аспекти процесу затвердження типу або авторизації, за забезпечення відповідності виробництва, а також за питання ринкового нагляду щодо вироблених транспортних засобів, систем, компонентів та окремих технічних вузлів незалежно від того, чи така фізична або юридична особа безпосередньо залучена до всіх етапів розроблення та конструювання відповідного транспортного засобу, компонента або окремого технічного вузла, який підлягає процесу затвердження;

6) гібридний електричний транспортний засіб - транспортний засіб, який для приведення в рух отримує енергію з обох таких бортових джерел акумулювання електричної чи іншої енергії:

пальне;

батарея, конденсатор, маховик/генератор або інший пристрій накопичення електричної чи іншої енергії.

До гібридних електричних транспортних засобів відносяться також транспортні засоби, що використовують енергію із споживаного пального тільки з метою підзарядки пристрою електричної енергії чи іншої енергії;

7) гібридний транспортний засіб - транспортний засіб із силовою установкою, який для приведення в рух обладнаний принаймні двома різними бортовими перетворювачами енергії та двома різними бортовими системами акумулювання енергії;

8) електричний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух системою, що складається з одного або декількох електричних накопичувачів енергії, одного або більше електричних пристроїв стабілізації потужності та однієї або декількох електричних машин для перетворення накопиченої електроенергії в механічну енергію, яка передається на колеса для приведення в рух транспортного засобу;

9) завершений транспортний засіб - транспортний засіб, який не потребує додаткових етапів завершення для того, щоб відповідати заданим технічним вимогам цього Технічного регламенту;

10) запасні частини - вироби, призначені для встановлення в транспортному засобі або на ньому, щоб замінити оригінальні частини цього транспортного засобу, зокрема мастильні матеріали, необхідні для експлуатації транспортного засобу, крім пального;

11) затвердження типу - процедура, в результаті здійснення якої орган затвердження типу документально засвідчує, що певний тип транспортного засобу, системи або складової частини чи окремого технічного вузла відповідає технічним вимогам та адміністративним положенням цього Технічного регламенту;

12) затвердження типу окремого технічного вузла - процедура, згідно з якою орган затвердження типу документально засвідчує, що окремий технічний вузол відповідає технічним вимогам та адміністративним положенням цього Технічного регламенту щодо одного або декількох певних типів транспортних засобів;

13) затвердження типу системи - процедура, згідно з якою орган затвердження типу документально засвідчує, що система, вбудована в транспортний засіб певного типу, відповідає технічним вимогам та адміністративним положенням цього Технічного регламенту;

14) затвердження типу складової частини - процедура, згідно з якою орган затвердження типу документально засвідчує, що складова частина транспортного засобу відповідає адміністративним положенням та технічним вимогам цього Технічного регламенту;

15) затвердження типу транспортного засобу в цілому - процедура, згідно з якою орган затвердження типу документально засвідчує, що певний тип незавершеного, завершеного або поетапно завершеного транспортного засобу відповідає технічним вимогам та адміністративним положенням цього Технічного регламенту;

16) змінна причіпна машина - транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, який використовується для буксирування трактором і який змінює або доповнює його функції, включає змонтоване знаряддя або призначається для перероблення матеріалів. Причіпна машина може складатися з вантажної платформи, розробленої та виготовленої для розміщення робочих знарядь і пристроїв, необхідних для перероблення матеріалів і тимчасового зберігання вироблених або необхідних для роботи будь-яких матеріалів, а відношення його технічно допустимої максимальної маси з вантажем до спорядженої маси становить менше ніж 3;

17) імпортер - будь-яка фізична особа - підприємець чи юридична особа, резидент України, яка вводить в обіг транспортний засіб, систему, складову частину, окремий технічний вузол, частину або обладнання походженням з іншої країни;

18) інформація щодо ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу - сукупність даних, необхідних для діагностування, обслуговування, огляду, періодичного контролю, ремонту, перепрограмування або повторної ініціалізації транспортного засобу, які виробники надають своїм уповноваженим дилерам і фахівцям з ремонту та технічного обслуговування, включно з усіма змінами та доповненнями до такої інформації та необхідними відомостями для встановлення частин і обладнання на транспортних засобах;

19) метод віртуального випробування - комп’ютерне моделювання, зокрема розрахунки, виконані без використання натурного зразка транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла для оцінювання їх відповідності технічним вимогам цього Технічного регламенту;

20) надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання транспортного засобу, системи, складової частини, окремого технічного вузла, частини або обладнання для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі провадження господарської діяльності;

21) незавершений транспортний засіб - транспортний засіб, який потребує не менше одного етапу завершення, щоб відповідати заданим технічним вимогам цього Технічного регламенту;

22) незалежний оператор - підприємство, крім авторизованих розповсюджувачів та фахівців з ремонту, яке безпосередньо чи опосередковано залучене до ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, зокрема фахівців з ремонту, виробників чи розповсюджувачів ремонтного обладнання, інструментів або запасних частин, видавців технічної інформації, автомобільні клуби операторів екстреної допомоги на дорозі, операторів, що надають послуги з інспектування та випробування, операторів, що надають навчальні послуги для монтажників, виробників і фахівців з ремонту обладнання для транспортних засобів на альтернативному паливі;

23) новий транспортний засіб - транспортний засіб, який ніколи раніше не був зареєстрований або введений в експлуатацію;

24) обладнання - будь-які товари, крім складових частин, які може бути додано до транспортного засобу або встановлено на ньому;

25) окремий технічний вузол - складальна одиниця, призначена для встановлення на транспортному засобі, на яку поширюються вимоги цього Технічного регламенту і тип якої може бути затверджено окремо від транспортного засобу лише стосовно одного або декількох певних типів транспортних засобів у разі, коли цей Технічний регламент містить положення про таке затвердження типу окремих технічних вузлів;

26) орган затвердження - центральний орган виконавчої влади, який виконує функції технічного регулювання стосовно технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, або організація, утворена чи уповноважена таким центральним органом виконавчої влади;

27) орган затвердження типу - уповноважене підприємство (установа, організація), що здійснює затвердження типу та пов’язані з цим інші заходи, визначені законодавством;

28) оригінальні частини або обладнання - частини або обладнання, що виробляються відповідно до технічних специфікацій і стандартів, визначених виробником транспортного засобу для виготовлення частин або обладнання, які використовуються для складання певного типу транспортного засобу, на тих же виробничих або аналогічних лініях, що і компоненти для складання певного типу транспортного засобу. Вважається, що частини або обладнання є оригінальними, якщо не доведено протилежне, а виробник засвідчує, що вони відповідають якості компонентів, які використовують для складання певного типу транспортного засобу та були виготовлені відповідно до технічних специфікацій і стандартів виробника транспортного засобу на таку продукцію;

29) поетапне затвердження типу - сукупність послідовних процедур, у результаті здійснення яких орган затвердження типу документально засвідчує, що тип незавершеного або поетапно завершеного транспортного засобу відповідає вимогам цього Технічного регламенту, які можуть бути до нього застосовані залежно від ступеня його завершеності;

30) поетапно завершений транспортний засіб - транспортний засіб, який за результатами поетапного затвердження типу відповідає заданим технічним вимогам цього Технічного регламенту;

31) причіп - транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, який використовують переважно для буксирування трактором, призначений для перевезення вантажів або перероблення матеріалу; відношення його технічно допустимої максимальної маси з вантажем до спорядженої маси дорівнює або перевищує 3;

32) реєстрація - адміністративний дозвіл на введення в експлуатацію, зокрема для участі в дорожньому русі, транспортного засобу, включаючи його ідентифікацію та видачу на нього свідоцтва про реєстрацію і номерного знака відповідно до законодавства;

33) розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична особа - підприємець чи юридична особа в ланцюгу постачання транспортного засобу, системи, складової частини окремого технічного вузла, частини або обладнання, яка надає продукцію на ринку України;

34) самотестування - проведення випробувань випробувальною лабораторією виробника, уповноваженою як технічна служба для оцінювання відповідності певним вимогам, із використанням своїх власних виробничих потужностей, реєстрацією їх результатів і наданням звітів до органу затвердження;

35) сертифікат відповідності - виданий виробником документ, яким засвідчується, що виготовлений транспортний засіб відповідає затвердженому типу транспортного засобу;

36) сертифікат про допуск на ринок - документ встановленої форми, виданий органом затвердження, яким офіційно допускається введення в обіг та введення в експлуатацію частин і обладнання, визначених виробником транспортного засобу такими, що можуть становити серйозний ризик для правильного функціонування основних систем, забезпечення екологічності та безпечності транспортного засобу;

37) сертифікат про затвердження типу - виданий органом затвердження документ встановленої форми, яким засвідчується, що тип транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла затверджено відповідно до вимог цього Технічного регламенту;

38) система бортової діагностики колісних транспортних засобів (далі - система OBD) - бортова система діагностування, що забезпечує виявлення можливого місця виникнення технічних несправностей за допомогою кодів несправностей відповідно до програмного забезпечення такої системи;

39) система транспортного засобу - сукупність пристроїв, що входять до складу транспортного засобу, об’єднаних для виконання однієї або більше певних функцій у транспортному засобі, на яку поширюються вимоги цього Технічного регламенту;

40) складові частини - товари, які використовують для збирання транспортного засобу, а також запасні частини;

41) суб’єкт господарювання - виробник, уповноважений представник виробника, імпортер або розповсюджувач;

42) технічна служба - організація чи установа, уповноважена органом затвердження як випробувальна лабораторія для проведення випробувань або як орган з оцінки відповідності для проведення попередньої оцінки виробництва або інших перевірок чи інспектувань від імені органу затвердження, однак такі функції орган затвердження типу може здійснювати самостійно;

43) трактор - моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі, характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як шість кілометрів за годину, основною функцією якого є створення тягового зусилля, спеціально призначений, щоб тягти, штовхати, везти та приводити в рух окремі змінні причіпні машини, які використовують для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи чи обладнання. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських і лісогосподарських робіт та/або може обладнуватись одним або декількома сидіннями для пасажирів;

44) транспортний засіб - трактор, причіп або змінна причіпна машина;

45) транспортний засіб кінцевої серії - транспортний засіб, що є частиною наявного товарного запасу таких засобів, які більше не можуть надаватись на ринок, бути зареєстрованими чи введеними в експлуатацію через набрання чинності новими технічними вимогами, стосовно яких він не був затверджений;

46) уповноважений представник виробника - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення представляти його перед органом затвердження чи органом державного ринкового нагляду та діяти від імені виробника щодо питань, охоплених цим Технічним регламентом;

47) функціональна безпечність - забезпечення належного функціонування механічних, гідравлічних, пневматичних, електричних або електронних систем, складових частин або окремих технічних вузлів для запобігання небезпек, які можуть спричинити недопустимий ризик заподіяння фізичних травм або ушкодження здоров’я людей чи майна;

48) частини - вироби, призначені для складання транспортного засобу або для використання як запасні частини.

Терміни "державний ринковий нагляд" і "орган державного нагляду" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

9. Транспортні засоби класифікують за такими категоріями:

1) категорія Т - усі колісні трактори з доповненням у кінці латинської літери "a" або "b" залежно від конструкційної швидкості:

"a" - для колісних тракторів із максимальною конструкційною швидкістю, що дорівнює або менше ніж 40 кілометрів за годину;

"b" - для колісних тракторів із максимальною конструкційною швидкістю більше ніж 40 кілометрів за годину;

2) категорія T1 - трактори спорядженою масою без вантажу понад 600 кілограмів, дорожнім просвітом не більше ніж 1000 міліметрів та з мінімальною шириною колії, найближчої до водія осі коліс, не менше ніж 1150 міліметрів; для тракторів з реверсивним постом керування (поворотним сидінням та рульовим колесом) найближчою до водія віссю вважається вісь, обладнана шинами найбільшого діаметра;

3) категорія Т2 - трактори спорядженою масою без вантажу понад 600 кілограмів, дорожнім просвітом не більше ніж 600 міліметрів та з мінімальною шириною колії менше ніж 1150 міліметрів. Якщо співвідношення висоти центру ваги трактора, визначеної згідно з ДСТУ ISO 789-6:2005 "Сільськогосподарські трактори. Методики випробування. Частина 6. Центр ваги", та виміряної відносно поверхні землі до середнього значення мінімальної ширини колії всіх осей перевищує 0,9, максимальна конструкційна швидкість повинна становити не більше ніж 30 кілометрів за годину;

4) категорія T3 - трактори спорядженою масою без вантажу не більше ніж 600 кілограмів;

5) категорія Т4 - трактори спеціального призначення;

6) категорія T4.1 - трактори з високим дорожнім просвітом, призначені для роботи з такими високорослими культурами, як виноград. Шасі або частина шасі таких тракторів підняте, що дає змогу пересуватися паралельно рядкам рослин правими та лівими колесами по краях одного або кількох рядків. Такі трактори призначені для роботи з причіпними та навісними машинами, робочим знаряддям, які можуть прикріплюватися до них спереду, між осями, позаду або на платформі. У робочому положенні дорожній просвіт трактора, що є перпендикулярним до рядків рослин, становить більше ніж 1000 міліметрів.

Якщо співвідношення виміряної відносно поверхні землі висоти центру ваги трактора з шинами, тип яких відповідає вимогам експлуатаційної документації, та середнього значення мінімальної ширини колії всіх осей перевищує 0,9, максимальна конструкційна швидкість повинна становити не більше ніж 30 кілометрів за годину;

7) категорія T4.2 - надширокі трактори, призначені переважно для обробітку значної площі сільськогосподарських угідь;

8) категорія T4.3 - трактори з низьким дорожнім просвітом, чотирма приводними колесами, що оснащуються змінним обладнанням, призначеним для сільськогосподарського та лісогосподарського використання, і мають несучу раму з одним або більше валами відбору потужності, технічно допустима маса яких становить не більше ніж 10 тонн, а співвідношення такої маси та спорядженої маси становить менше ніж 2,5. Висота центру ваги таких тракторів з шинами, тип яких відповідає вимогам експлуатаційної документації, виміряна відносно поверхні землі, становить менше ніж 850 міліметрів;

9) категорія C - гусеничні трактори, що приводяться в рух за допомогою гусеничного ходу або поєднання коліс і гусениць.

Визначення категорій тракторів С1, С2, С3, С4 аналогічне визначенню відповідних категорій колісних тракторів Т1, Т2, Т3, Т4;

10) категорія R - усі причепи згідно з підпунктами 11-14 цього пункту з доповненням у кінці латинської літери "a " або "b " залежно від конструкційної швидкості:

"a" - для причепів із максимальною конструкційною швидкістю, що дорівнює або менше ніж 40 кілометрів за годину;

"b" - для причепів із максимальною конструкційною швидкістю більше ніж 40 кілометрів за годину;

11) категорія R1 - причепи, для яких сумарна технічно допустима маса на осі становить до 1500 кілограмів;

12) категорія R2 - причепи, для яких сумарна технічно допустима маса на осі становить від 1500 до 3500 кілограмів;

13) категорія R3 - причепи, для яких сумарна технічно допустима маса на осі становить від 3500 до 21000 кілограмів;

14) категорія R4 - причепи, для яких сумарна технічно допустима маса на осі становить 21000 кілограмів і більше;

15) категорія S - змінні причіпні машини.

Залежно від конструкційної швидкості змінної причіпної машини позначення кожної категорії доповнюється в кінці латинською літерою "a" або "b ":

"а" - для змінної причіпної машини з максимальною конструкційною швидкістю, що дорівнює або менше ніж 40 кілометрів на годину;

"b" - для змінної причіпної машини з максимальною конструкційною швидкістю більше ніж 40 кілометрів на годину;

16) категорія S1 - змінні причіпні машини, для яких сумарна технічно допустима маса на осі коліс не перевищує 3500 кілограмів;

17) категорія S2 - змінні причіпні машини, для яких сумарна технічно допустима маса на осі коліс перевищує 3500 кілограмів.

10. Тип транспортного засобу - сукупність транспортних засобів, включаючи варіанти та версії однієї і тієї ж категорії, що не відрізняються за такими істотними ознаками:

категорія;

виробник;

позначення типу, вказане виробником;

суттєві характеристики конструкції та дизайну;

шасі (очевидні та істотні відмінності, наприклад шасі з однобрусною рамою, шасі з бічними балками, шасі шарнірно зчленоване);

кількість осей/гусениць (для категорії Т - кількість осей, для категорії С - кількість осей/гусениць);

виробник і тип транспортного засобу на попередньому етапі завершення - у разі поетапного затвердження транспортного засобу.

11. Варіант транспортного засобу - сукупність транспортних засобів одного і того ж типу, що не відрізняються за такими істотними ознаками:

1) для тракторів:

конструкційне рішення чи форма корпусу;

ступінь завершеності;

двигун (внутрішнього згоряння, гібридний, електричний, гібридний електричний);

принцип дії двигуна;

кількість і розташування циліндрів двигуна;

різниця потужності двигунів не більше ніж 30 відсотків (найбільша потужність не повинна перевищувати найменшу більше ніж у 1,3 раза);

різниця робочого об’єму циліндрів двигунів не більше ніж 20 відсотків (найвищий показник не повинен перевищувати найнижчий більше ніж у 1,2 раза);

ведучі осі (кількість, розташування, з’єднання);

керовані осі (кількість і розташування);

різниця максимальної маси з вантажем не більше ніж 10 відсотків;

трансмісія (тип);

захисний пристрій у разі перекидання;

гальмівні осі (кількість);

2) для причепів або змінних причіпних машин:

керовані осі (кількість, розташування, з’єднання);

різниця максимальної маси з вантажем не більше ніж 10 відсотків;

гальмівні осі (кількість).

12. Центральний орган виконавчої влади, який виконує функції технічного регулювання щодо технічної політики у сфері машинобудування для агропромислового комплексу (зокрема продукції сільськогосподарського та лісогосподарського машинобудування), забезпечує виконання функцій органу затвердження або утворює чи уповноважує орган на провадження діяльності із затвердження типу та уповноваження технічних служб згідно з цим Технічним регламентом.

13. Орган затвердження типу здійснює затвердження типу з компетенцією стосовно всіх аспектів затвердження типу транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, стосовно процесу авторизації, видачі і за потреби скасування або відмови у видачі сертифіката про затвердження типу, здійснення контактів з органами затвердження інших держав і забезпечення впевненості в тому, що виробник виконує свої зобов’язання щодо відповідності виробництва.

Орган затвердження типу забезпечує:

уповноваження технічних служб, тимчасове припинення, поновлення дії або анулювання рішення про таке уповноваження;

ведення переліку технічних служб;

ведення Державного реєстру сертифікатів затвердження типу;

ведення переліку сертифікатів про допуск на ринок.

14. Орган затвердження типу забезпечує дотримання виробниками, які подають заявки на затвердження типу транспортних засобів, систем, складових частин або окремих технічних вузлів, своїх зобов’язань згідно з цим Технічним регламентом.

Орган затвердження типу приймає рішення щодо затвердження типу лише тих транспортних засобів, систем, складових частин або окремих технічних вузлів, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

15. Орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд за введеними в обіг та наданими на ринок транспортними засобами, системами, складовими частинами чи окремими технічними вузлами відповідно до законодавства з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

Стосовно транспортних засобів, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, на які видано сертифікат про затвердження типу, орган ринкового нагляду проводить відповідні документальні перевірки з урахуванням установлених принципів оцінки ризиків, скарг та іншої інформації.

Орган ринкового нагляду може вимагати від суб’єктів господарювання надання документів та інформації, необхідних для здійснення ринкового нагляду.

Орган ринкового нагляду повинен приймати до розгляду сертифікати відповідності від суб’єктів господарювання у разі їх надання.

16. Для частин та обладнання, не охоплених пунктом 15 цього Технічного регламенту, здійснюються заходи з ринкового нагляду згідно із законодавством про державний ринковий нагляд і контроль продукції.

17. Виробники забезпечують введення в обіг або в експлуатацію лише таких транспортних засобів, систем, складових частин або окремих технічних вузлів, які виробляються та затверджуються відповідно до вимог цього Технічного регламенту.

18. У разі поетапного затвердження типу кожен виробник несе відповідальність за затвердження типу та відповідність виробництва систем, складових частин або окремих технічних вузлів, доданих на конкретному етапі затвердження типу транспортного засобу.

Виробник, який вносить зміни до затверджених на попередніх етапах складових частин або систем, несе відповідальність за затвердження типу та відповідність виробництва таких модифікованих складових частин і систем.

19. Виробники, які вносять зміни в незавершений транспортний засіб у спосіб, через який транспортний засіб класифікується вже за іншою категорією, у результаті чого нормативні вимоги, підтвердження відповідності яким здійснювалось під час затвердження типу на попередньому етапі, змінюються, також несуть відповідальність за відповідність вимогам, установленим до тієї категорії транспортних засобів, до якої належить модифікований транспортний засіб.

20. Виробник - нерезидент України визначає одного уповноваженого представника в Україні для його офіційного представлення перед органом затвердження щодо питань затвердження типу транспортних засобів, систем, складових частин або окремих технічних вузлів відповідно до цього Технічного регламенту.

21. Виробник - нерезидент України також визначає свого уповноваженого представника стосовно питань ринкового нагляду в Україні, який може бути одночасно і уповноваженим представником виробника відповідно до пункту 20 цього Технічного регламенту або призначеним додатково.

22. Виробник несе відповідальність перед органом затвердження з усіх аспектів процесу затвердження або авторизації та забезпечення відповідності продукції незалежно від того, чи бере він безпосередню участь у всіх етапах виготовлення транспортного засобу, системи, складової частини чи окремого технічного вузла.

23. Виробники зобов’язані забезпечувати належні умови серійного виробництва, щоб їх виготовлені транспортні засоби, системи, складові частини або окремі технічні вузли відповідали затвердженому типу.

У разі зміни конструкції транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла або зміни характеристик чи вимог, відповідність яким була підтверджена під час затвердження типу для транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, здійснюються заходи згідно з пунктами 109-117 цього Технічного регламенту.

24. Крім нанесення відповідно до пунктів 132-134 цього Технічного регламенту обов’язкового маркування та знаків затвердження на транспортні засоби, складові частини або окремі технічні вузли, виробники зазначають своє найменування, зареєстроване торговельне найменування чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою можна зв’язатися з виробниками, на транспортних засобах, складових частинах або окремих технічних вузлах, або у разі, коли це неможливо, наносять інформацію на пакуванні чи в документі, що супроводжує такі вироби.

25. Виробники в разі перебування транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла під їх відповідальністю забезпечують відповідні умови їх зберігання або транспортування, щоб не спричинити невідповідності зазначеної продукції вимогам цього Технічного регламенту.

26. Виробник, який вважає або має підстави вважати, що транспортний засіб, система, складова частина або окремий технічний вузол, введений в обіг чи в експлуатацію, не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, зобов’язаний негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту, вилучити їх з обігу або відкликати (залежно від обставин).

Виробник повинен негайно повідомити про це органу затвердження типу та надати йому інформацію, зокрема про невідповідність таких транспортних засобів, систем, складових частин або окремих технічних вузлів вимогам цього Технічного регламенту, та вжитих коригувальних заходів.

27. Виробники зобов’язані зберігати інформаційний пакет, зазначений у пункті 86 цього Технічного регламенту, а для транспортного засобу також копії сертифікатів відповідності, оформлених згідно з пунктами 122-131 цього Технічного регламенту, для надання їх органу затвердження протягом десяти років після введення в обіг транспортного засобу та протягом п’яти років після введення в обіг системи, складової частини або окремого технічного вузла.

28. Виробники зобов’язані співпрацювати з органом ринкового нагляду стосовно будь-яких дій, що вживаються згідно із Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" для усунення ризиків, які становлять їх транспортні засоби, системи, складові частини або окремі технічні вузли, надані ними на ринку, зареєстровані або введені в експлуатацію.

29. Уповноважений представник виробника з питань ринкового нагляду здійснює повноваження, визначені в дорученні, одержаному від виробника. Ці повноваження дають змогу представнику:

1) мати доступ до інформаційної папки та сертифікатів відповідності, описаних відповідно у пунктах 74-76 і 123-131 цього Технічного регламенту, щоб надавати органу затвердження наведені в них відомості протягом десяти років після введення в обіг транспортного засобу і протягом п’яти років після введення в обіг системи, складової частини або окремого технічного вузла;

2) надавати органу затвердження на його обґрунтований запит всю інформацію та документацію, необхідну для доведення відповідності виробництва транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла затвердженому типу;

3) співпрацювати з органом затвердження або органом ринкового нагляду за їх вимогою щодо будь-яких заходів, які вживаються для усунення серйозного ризику, що становлять транспортні засоби, системи, складові частини, окремі технічні вузли, частини або обладнання.

30. Імпортери вводять в обіг лише такі транспортні засоби, системи, складові частини або окремі технічні вузли, на які видано сертифікат про затвердження типу, та частини чи обладнання, які відповідають вимогам законодавства України про державний ринковий нагляд і контроль продукції.

31. Перед введенням в обіг транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, на які видано сертифікат про затвердження типу, імпортери пересвідчуються в наявності інформаційного пакета відповідно до пункту 86 цього Технічного регламенту та знаків затвердження типу, нанесених на систему, складову частину або окремий технічний вузол, якщо нанесення такого знака передбачено положеннями пункту 133 цього Технічного регламенту. Імпортер зобов’язаний забезпечити супроводження кожного транспортного засобу сертифікатом відповідності, передбаченим цим Технічним регламентом.

32. Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що транспортний засіб, система, складова частина, окремий технічний вузол, частина чи обладнання не відповідають вимогам цього Технічного регламенту і, зокрема, затвердженому типу, він не вводить в обіг або в експлуатацію та не здійснює реєстрацію такого транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла до приведення їх у відповідність із заданими вимогами.

Крім того, якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що транспортний засіб, система, складова частина, окремий технічний вузол, частина або обладнання становлять серйозний ризик, він зобов’язаний негайно повідомити про це виробнику та органу ринкового нагляду. У разі наявності для транспортних засобів, систем, складових частин та окремих технічних вузлів сертифіката про затвердження типу імпортер також повідомляє про такий ризик небезпеки органу затвердження типу, який видав сертифікат.

33. Імпортери зобов’язані зазначати своє найменування, зареєстроване торговельне найменування чи зареєстровану торговельну марку та адресу, за якою до них можна звернутися, на транспортному засобі, системі, складовій частині, окремому технічному вузлі, частині або обладнанні, або у разі, коли це неможливо зробити, таку інформацію наносять на їх пакуванні чи в документі, який супроводжує систему, складову частину, окремий технічний вузол, частину або обладнання.

34. Імпортери забезпечують супроводження транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла інструкціями щодо експлуатації та зазначеною в пунктах 179-181 цього Технічного регламенту інформацією, складеними державною мовою, а в разі їх складення іншою мовою забезпечують переклад державною мовою.

35. Імпортери у разі перебування транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла під їх відповідальністю забезпечують відповідні умови для їх зберігання чи транспортування, щоб не спричинити невідповідності зазначеної продукції вимогам цього Технічного регламенту.

36. Якщо транспортний засіб, система, складова частина, окремий технічний вузол, частина або обладнання становлять серйозну загрозу здоров’ю та безпеці споживачів, імпортери з’ясовують всі обставини таких випадків, ведуть облік скарг і відкликань транспортних засобів, систем, складових частин, окремих технічних вузлів, частин або обладнання та інформують розповсюджувачів.

37. Імпортер, який вважає або має підстави вважати, що транспортний засіб, система, складова частина або окремий технічний вузол, які він ввів в обіг, не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, зобов’язаний негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такого транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла у відповідність із заданими вимогами або вилучити чи відкликати їх з ринку (залежно від обставин).

38. Якщо транспортний засіб, система, складова частина, окремий технічний вузол, частина або обладнання становлять серйозний ризик, імпортер негайно повідомляє про це виробнику, органу затвердження типу та органу ринкового нагляду. Імпортер інформує також зазначені органи про будь-які вжиті заходи і надає детальні відомості, зокрема про серйозний ризик та вжиті виробником коригувальні заходи.

39. Імпортери протягом десяти років після введення в обіг транспортного засобу і протягом п’яти років після введення в обіг системи, складової частини або окремого технічного вузла зберігають копію сертифіката затвердження типу для надання її органу ринкового нагляду, а також надають необхідні матеріали з інформаційного пакета, зазначеного в пункті 86 цього Технічного регламенту.

40. На обґрунтований запит органу ринкового нагляду або органу, який здійснює реєстрацію, імпортери надають інформацію та документацію, необхідні для підтвердження відповідності транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла заданим вимогам, складені державною мовою, а в разі їх складення іншою мовою забезпечують переклад державною мовою.

На вимогу зазначених органів імпортери зобов’язані співпрацювати з ними щодо будь-яких дій, що вживаються для усунення ризиків, які становлять надані ними на ринку транспортні засоби, системи, складові частини, окремі технічні вузли, частини або обладнання.

41. Розповсюджувачі під час надання на ринок транспортного засобу, системи, складової частини, окремого технічного вузла, частини або обладнання дотримуються вимог цього Технічного регламенту.

42. Перед наданням на ринок, реєстрацією або введенням в експлуатацію транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла розповсюджувачі перевіряють наявність обов’язкового маркування або номера чи знака затвердження типу та необхідних супроводжуючих документів, настанов щодо експлуатації, інформації щодо заходів безпеки, викладених державною мовою, а в разі їх викладення іншою мовою - переклад державною мовою, а також дотримання виробником та/або імпортером вимог, наведених у пунктах 31, 33, 132 і 133 цього Технічного регламенту.

43. Розповсюджувачі у разі перебування транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла під їх відповідальністю забезпечують відповідні умови для їх зберігання чи транспортування, щоб не спричинити невідповідності зазначеної продукції вимогам цього Технічного регламенту.

44. Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що транспортний засіб, система, складова частина або окремий технічний вузол не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, він не надає такий транспортний засіб, систему, складову частину або окремий технічний вузол на ринок, реєстрацію або не вводить в експлуатацію до приведення їх у відповідність із заданими вимогами.

45. Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що транспортний засіб, система, складова частина або окремий технічний вузол, які він надав на ринок чи зареєстрував або стосовно яких він несе відповідальність за введення в експлуатацію, не відповідають цьому Технічному регламенту, він негайно повідомляє про це виробнику або уповноваженому представнику для вжиття ними коригувальних заходів відповідно до пункту 26 або 37 цього Технічного регламенту, необхідних для приведення такого транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла у відповідність із заданими вимогами або за потреби відкликання їх з ринку.

46. Якщо транспортний засіб, система, складова частина, окремий технічний вузол, частина або обладнання становлять серйозний ризик, розповсюджувачі зобов’язані негайно повідомити про це виробнику, імпортеру, органу затвердження типу, відповідному органу ринкового нагляду. Розповсюджувач також надає інформацію про будь-які вжиті заходи і детальні відомості, зокрема про серйозну небезпеку та коригувальні заходи, вжиті виробником.

47. На обґрунтований запит органу ринкового нагляду розповсюджувачі забезпечують надання виробником такому органу необхідної інформації, зазначеної в пункті 28, або імпортером - інформації, зазначеної в пункті 39 цього Технічного регламенту.

Розповсюджувачі зобов’язані співпрацювати з органом ринкового нагляду стосовно будь-яких дій, що вживаються відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" для усунення ризиків, які становлять надані ними на ринку транспортні засоби, системи, складові частини, окремі технічні вузли, частини або обладнання.

48. Імпортер або розповсюджувач вважається виробником для цілей цього Технічного регламенту та виконує обов’язки виробника, встановлені в пунктах 17-28 цього Технічного регламенту, у разі, коли імпортер або розповсюджувач надає на ринку, реєструє або є відповідальним за введення в експлуатацію транспортного засобу, системи, складової частини чи окремого технічного вузла під своїм найменуванням чи торговельною маркою або модифікує транспортний засіб, систему, складову частину чи окремий технічний вузол у спосіб, який впливає на їх відповідність вимогам, що застосовуються до таких виробів.

49. Суб’єкти господарювання на обґрунтований запит органу затвердження або органу ринкового нагляду протягом п’яти років повинні ідентифікувати:

1) будь-якого суб’єкта господарювання, що постачав їм транспортний засіб, систему, складову частину, окремий технічний вузол, частину або обладнання;

2) будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони постачали транспортний засіб, систему, складову частину, окремий технічний вузол, частину або обладнання.

50. Виробники зобов’язані забезпечити конструювання, виготовлення та складання транспортного засобу у спосіб, що мінімізує ризик травмування осіб, які перебувають у транспортному засобі або поруч із транспортним засобом.

51. Виробники забезпечують відповідність транспортних засобів, систем, складових частин та окремих технічних вузлів вимогам цього Технічного регламенту, включаючи вимоги до:

1) цілісності конструкції транспортного засобу;

2) систем контролю, що допомагають водію здійснювати керування транспортним засобом, зокрема щодо рульового керування та гальмівних систем, у тому числі гальмівних систем, спроектованих на базі сучасних технічних досягнень, і електронних систем контролю стійкості;

3) систем забезпечення водія полем огляду та інформацією щодо стану транспортного засобу і зони навколо нього, включаючи скло, дзеркала та системи інформування водія;

4) систем освітлення та світлової сигналізації транспортного засобу;

5) захисту осіб, які перебувають у транспортному засобі, включаючи внутрішнє оснащення салону кабіни, підголівники, ремені безпеки, двері транспортного засобу;

6) зовнішніх частин та допоміжних пристроїв транспортного засобу;

7) електромагнітної сумісності;

8) пристроїв звукової (попереджувальної) сигналізації;

9) систем обігрівання;

10) пристроїв для запобігання несанкціонованому використанню;

11) систем ідентифікації транспортного засобу;

12) маси та розмірів;

13) електробезпеки, включаючи захист від статичної електрики;

14) задніх захисних пристроїв;

15) пристрою бокового захисту;

16) вантажних платформ;

17) буксирних пристроїв;

18) шин;

19) систем захисту від бризок;

20) передачі заднього ходу;

21) гусениць;

22) механічних зчіпних пристроїв, включаючи захист від помилок приєднання.

52. На складові частини транспортних засобів, які становлять електричну небезпеку і вимоги до яких встановлені цим Технічним регламентом, не поширюється дія Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3526).

53. Номенклатура систем, складових частин, окремих технічних вузлів та характеристик транспортних засобів, до яких згідно з пунктами 50 і 51 цього Технічного регламенту встановлюються вимоги до функціональної безпечності, та категорії транспортних засобів, на які поширюються ці вимоги, визначається додатком 1.

54. Вимоги до функціональної безпечності для затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів затверджуються центральним органом виконавчої влади, який виконує функції технічного регулювання щодо технічної політики у сфері машинобудування для агропромислового комплексу (зокрема продукції сільськогосподарського та лісогосподарського машинобудування), визначають методи випробувань, кількість зразків для випробувань та критерії приймання тощо.

Вимоги до системи гальмування для затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів затверджуються центральним органом виконавчої влади, який виконує функції технічного регулювання щодо технічної політики у сфері машинобудування для агропромислового комплексу (зокрема продукції сільськогосподарського та лісогосподарського машинобудування), визначають методи випробувань, кількість зразків для випробувань та критерії приймання тощо.

55. Виробники зобов’язані забезпечити конструювання, виготовлення та складання транспортного засобу у спосіб, що мінімізує ризик травмування осіб, які працюють на транспортному засобі або з транспортним засобом.

56. Виробники забезпечують відповідність транспортних засобів, систем, складових частин та окремих технічних вузлів вимогам цього Технічного регламенту, включаючи вимоги до:

1) захисних пристроїв у разі перекидання транспортного засобу (ROPS);

2) захисних пристроїв від предметів, які падають (FOPS);

3) пасажирських сидінь;

4) рівня шуму, який діє на водія;

5) сидіння для водія;

6) робочого простору, доступу до робочого місця водія, зокрема захисту від ковзання, спотикання або падіння;

7) валів відбору потужності;

8) захисту елементів приводу;

9) кріплення ременів безпеки;

10) ременів безпеки;

11) захисного пристрою для водія від проникнення предметів (OPS);

12) захисту водія від небезпечних речовин;

13) захисту від дії частин або матеріалів з екстремальною температурою;

14) настанов щодо експлуатації;

15) органів керування, зокрема безпеки і надійності систем керування, пристроїв аварійної та автоматичної зупинки;

16) захисту від механічних небезпек, крім зазначених у підпунктах 1, 2, 7 і 11 цього пункту, зокрема захисту від шорстких поверхонь, гострих країв і кутів, розриву гідропроводів із робочими рідинами та неконтрольованого руху транспортного засобу;

17) експлуатації та технічного обслуговування, зокрема безпечного очищення транспортного засобу;

18) огорож та захисних пристроїв;

19) інформаційних написів, попереджень та маркування;

20) матеріалів та виробів;

21) акумуляторів.

57. Номенклатура систем, складових частин, окремих технічних вузлів та характеристик транспортних засобів, до яких згідно з пунктами 55 і 56 цього Технічного регламенту встановлюються вимоги щодо технічної безпеки, та категорії транспортних засобів, на які поширюються вимоги, визначаються додатком 1.

58. Вимоги до технічної безпеки та загальні вимоги для затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів (далі - вимоги технічної безпеки та загальні вимоги) затверджуються центральним органом виконавчої влади, який виконує функції технічного регулювання щодо технічної політики у сфері машинобудування для агропромислового комплексу (зокрема продукції сільськогосподарського та лісогосподарського машинобудування), та визначають вимоги до технічної безпеки конструкції сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, методи випробувань, кількість зразків для випробувань, критерії приймання та загальні вимоги для затвердження типу сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів.

59. Виробники зобов’язані забезпечити конструювання, виготовлення та складання транспортного засобу у спосіб, що мінімізує шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

60. Виробники забезпечують відповідність транспортних засобів, систем, складових частин та окремих технічних вузлів вимогам цього Технічного регламенту, зокрема вимогам до:

1) обсягу викидів забруднювальних речовин;

2) рівня зовнішнього шуму.

61. Номенклатура систем, складових частин, окремих технічних вузлів та характеристик транспортних засобів, до яких згідно з пунктами 59 і 60 цього Технічного регламенту встановлюються вимоги до екологічної безпеки, та категорії транспортних засобів, на які поширюються вимоги, визначаються додатком 1.

62. Допустимі значення рівнів зовнішнього шуму для конкретних транспортних засобів не повинні перевищувати таких величин:

1) 85 децибел за шкалою (A) - для тракторів спорядженою масою без вантажу не більш як 1500 кілограмів під час руху;

2) 89 децибел за шкалою (A) - для тракторів спорядженою масою без вантажу більше 1500 кілограмів під час руху.

63. Для сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів застосовуються положення щодо категорії двигунів, перехідних та замінних двигунів, гранично допустимих обсягів викидів забруднювальних речовин, періодів стійкості характеристик викидів, вимог до системи випуску відпрацьованих газів, контролю викидів забруднювальних речовин двигунів в умовах експлуатації, методи вимірювань і випробувань, передбачені для позашляхових мобільних машин.

Вимоги до екологічної безпеки та експлуатаційних характеристик двигунів сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів (далі - вимоги екологічної безпеки) затверджуються центральним органом виконавчої влади, який виконує функції технічного регулювання щодо технічної політики у сфері машинобудування для агропромислового комплексу (зокрема продукції сільськогосподарського та лісогосподарського машинобудування), визначають вимоги до обсягу викидів забруднювальних речовин та експлуатаційних характеристик двигунів сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів; вимоги до установлення на транспортному засобі двигунів, які пройшли процедуру затвердження типу щодо обсягу викидів забруднювальних речовин; схеми застосування норм викидів забруднювальних речовин для різних категорій транспортних засобів; методи визначення рівня зовнішнього шуму та критерії приймання.

64. Під час подання заявки на затвердження типу транспортного засобу виробник може вибрати одну з таких процедур:

1) покрокове затвердження типу;

2) однокрокове затвердження типу;

3) змішане затвердження типу.

Також виробник може застосувати поетапне затвердження типу транспортного засобу.

65. Для затвердження типу систем, складових частин або окремих технічних вузлів застосовується лише процедура однокрокового затвердження типу.

66. У разі покрокового затвердження типу транспортного засобу необхідно мати в наявності сертифікати про затвердження типу для систем, складових частин та окремих технічних вузлів, які входять до складу транспортного засобу. На заключному етапі затверджується тип транспортного засобу в цілому.

67. У разі однокрокового затвердження типу здійснюється затвердження типу транспортного засобу в цілому єдиною операцією.

68. У разі змішаного затвердження типу застосовується процедура покрокового затвердження типу, за якої підтвердження відповідності для однієї або декількох систем здійснюється під час заключної стадії затвердження типу транспортного засобу в цілому без видачі сертифікатів про затвердження типу для цих систем.

69. У разі поетапного затвердження типу орган затвердження типу засвідчує, що залежно від ступеня завершеності, незавершений або поетапно завершений транспортний засіб відповідає технічним вимогам цього Технічного регламенту.

Якщо застосовується така процедура, орган затвердження типу видає сертифікат про затвердження типу на незавершений або поетапно завершений транспортний засіб у разі, коли такий транспортний засіб відповідає даним інформаційної папки та технічним вимогам цього Технічного регламенту з урахуванням ступеня завершеності транспортного засобу.

70. Затвердження типу на заключному етапі завершеності здійснюється лише після перевірки органом затвердження типу відповідності поетапно завершеного транспортного засобу технічним вимогам. Така перевірка включає також і перевірку всіх документів щодо дотримання вимог, які стосуються затвердження типу для незавершеного транспортного засобу, виданих протягом поетапної процедури затвердження типу, зокрема виданих для іншої категорії (підкатегорії) транспортного засобу в разі модифікації незавершеного транспортного засобу.

71. Вибір процедури затвердження не повинен впливати на застосовні вимоги, яким повинен відповідати затверджений тип транспортного засобу на час здійснення затвердження типу цілого транспортного засобу.

72. Виробник або його уповноважений представник подає заявку на затвердження типу транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла до органу затвердження типу.

73. На кожний тип транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, який потрібно затверджувати, подається окрема заявка.

74. Разом із заявкою заявник подає в орган затвердження типу інформаційну папку, яка повинна містити:

1) інформаційний документ;

2) усі необхідні відомості, малюнки, фотографії та іншу інформацію про об’єкт затвердження типу;

3) для транспортних засобів - відомості про обрану процедуру затвердження згідно з пунктом 64 цього Технічного регламенту.

На запит органу затвердження типу виробник або його уповноважений представник зобов’язаний подати до інформаційної папки будь-яку додаткову інформацію, необхідну для певної обраної процедури.

75. Інформаційна папка може подаватися в паперовій або електронній формі, яка є прийнятною для технічної служби та органу затвердження типу.

76. Форма інформаційного документа і порядок оформлення заявки та інформаційної папки визначаються адміністративними вимогами для затвердження типу та нагляду за ринком сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів (далі - адміністративні вимоги), затвердженими центральним органом виконавчої влади, який виконує функції технічного регулювання щодо технічної політики у сфері машинобудування для агропромислового комплексу (зокрема продукції сільськогосподарського та лісогосподарського машинобудування).

77. У разі покрокового затвердження типу транспортного засобу до заявки додається:

інформаційна папка;

усі сертифікати про затвердження типу для систем, складових частин, окремих технічних вузлів та характеристик транспортного засобу, підтвердження відповідності яких передбачено цим Технічним регламентом.

Орган затвердження типу повинен мати доступ до відповідних інформаційних папок для затверджених систем, складових частин або окремих технічних вузлів до моменту видачі сертифіката про затвердження типу транспортного засобу в цілому або відмови у видачі такого сертифіката.

78. У разі однокрокового затвердження типу до заявки додається інформаційна папка, яка повинна містити необхідну інформацію щодо систем, складових частин або окремих технічних вузлів та характеристик транспортного засобу відповідно до адміністративних вимог.

79. У разі змішаного затвердження типу до заявки додається:

інформаційна папка;

один або кілька наявних сертифікатів про затвердження типу для систем, складових частин, окремих технічних вузлів, підтвердження відповідності яких передбачено цим Технічним регламентом.

У разі відсутності сертифікатів про затвердження типу на певні системи, складові частини, окремі технічні вузли, підтвердження відповідності яких передбачено цим Технічним регламентом, інформаційна папка повинна містити необхідну інформацію щодо них відповідно до адміністративних вимог.

80. У разі поетапного затвердження типу, враховуючи положення пунктів 77-79 цього Технічного регламенту, до заявки додаються:

1) на початковому етапі - ті частини інформаційної папки та сертифікати про затвердження типу, що відповідають ступеню завершеності базового транспортного засобу;

2) на другому та наступних етапах - ті частини інформаційної папки та сертифікати про затвердження типу, що стосуються поточного ступеня завершеності транспортного засобу, разом із копією сертифіката про затвердження типу для незавершеного транспортного засобу, виданого на попередньому етапі затвердження, та детальна інформація про будь-які зміни або доповнення, внесені виробником до транспортного засобу.

Інформація, зазначена в підпунктах 1 і 2 цього пункту, може бути надана відповідно до пункту 79 цього Технічного регламенту.

81. На обґрунтований запит органу затвердження типу виробник або його уповноважений представник зобов’язаний надати будь-яку додаткову інформацію, потрібну для прийняття рішення таким органом щодо необхідних випробувань або спрощення проведення таких випробувань.

82. Орган затвердження типу здійснює затвердження типу після попереднього оцінювання виробництва згідно з пунктами 103 і 104 цього Технічного регламенту та у разі відповідності типу транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла вимогам цього Технічного регламенту.

83. Затвердження типу здійснюється відповідно до пунктів 82-108 цього Технічного регламенту.

84. Якщо орган затвердження типу вважає, що тип транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, незважаючи на відповідність обов’язковим положенням, становить серйозну небезпеку або може заподіяти серйозну шкоду здоров’ю людей або навколишньому природному середовищу, або становить серйозний ризик для технічної безпеки, він може відмовити у затвердженні типу. У такому разі орган затвердження типу повинен негайно надіслати виробнику детальну інформацію з поясненням підстав свого рішення та викладенням доказів щодо своїх висновків.

85. Сертифікати про затвердження типу нумеруються згідно з адміністративними вимогами.

86. Орган затвердження типу формує інформаційний пакет, який складається з інформаційної папки, доповненої протоколами випробувань та іншими документами, доданими технічною службою або органом затвердження до інформаційної папки під час виконання ними своїх функцій. Інформаційний пакет повинен містити перелік усіх документів, відповідним чином пронумерованих чи інакше позначених для чіткої ідентифікації всіх сторінок і формату кожного документа, із записами послідовних кроків управління процедурою затвердження типу, зокрема дати перегляду та оновлення. Орган затвердження типу зобов’язаний зберігати інформацію, що міститься в інформаційному пакеті, протягом дії сертифіката про затвердження типу та десяти років після втрати чинності таким сертифікатом.

87. До сертифіката про затвердження типу додаються:

1) інформаційний пакет;

2) аркуш результатів випробувань;

3) інформація про особу чи осіб, уповноважених підписувати сертифікати відповідності (посада, прізвище та ім’я, зразок підпису);

4) заповнений зразок сертифіката відповідності - у разі затвердження типу транспортного засобу в цілому.

88. Форма сертифіката про затвердження типу затверджується адміністративними вимогами.

89. Стосовно кожного типу транспортного засобу орган затвердження типу зобов’язаний:

1) заповнити всі відповідні частини та розділи сертифіката про затвердження типу, включаючи аркуш результатів випробувань, що є додатком до нього;

2) скласти перелік документів інформаційного пакета;

3) видати заявнику заповнений сертифікат про затвердження типу разом із додатками до нього протягом 10 робочих днів з дати подачі заявки.

90. У разі коли сертифікат про затвердження типу, виданий для транспортних засобів, виготовлених із використанням нових технологічних або технічних рішень, відповідно до пунктів 135-137 цього Технічного регламенту має обмеження стосовно строку його дії або були виключені окремі вимоги цього Технічного регламенту, у такому сертифікаті потрібно зазначити ці обмеження чи виключення.

91. У разі коли виробник обирає процедуру змішаного затвердження типу орган затвердження типу доповнює інформаційний пакет протоколами випробувань згідно з пунктом 97 цього Технічного регламенту для систем, складових частин, окремих технічних вузлів і характеристик транспортного засобу, підтвердження відповідності яких передбачено цим Технічним регламентом та щодо яких відсутні сертифікати про затвердження типу.

92. У разі коли виробник обирає процедуру однокрокового затвердження типу, орган затвердження типу додає до сертифіката про затвердження типу перелік нормативно-правових актів, вимогам яких відповідає певний тип транспортного засобу.

Форма зазначеного переліку установлюється адміністративними вимогами.

93. Затвердження типу здійснюється для систем, які відповідають даним, наведеним в інформаційній папці, та технічним вимогам цього Технічного регламенту.

94. Затвердження типу здійснюється для складових частин або окремих технічних вузлів, які відповідають даним, наведеним в інформаційній папці та технічним вимогам цього Технічного регламенту.

95. У разі коли складові частини або окремі технічні вузли незалежно від того, призначені вони чи не призначені для ремонту, технічного обслуговування чи підтримання в працездатному стані, входять до системи, стосовно якої затверджено тип транспортного засобу, додатково затверджувати тип складової частини або окремого технічного вузла не потрібно, якщо інше не встановлено цим Технічним регламентом.

96. Сфера дії затвердження типу складової частини або окремого технічного вузла обмежується в разі, коли складова частина або окремий технічний вузол, що підлягають затвердженню, виконують свою функцію або виявляють властивості лише у взаємодії з іншими частинами транспортного засобу, у зв’язку з чим відповідність одній або кільком вимогам можна перевірити лише за умови встановлення їх на транспортний засіб або об’єднання з його окремими частинами. У такому разі в сертифікаті про затвердження типу зазначаються відповідні обмеження на використання складової частини або окремого технічного вузла та особливі умови їх установлення на транспортний засіб.

У разі встановлення такої складової частини або такого окремого технічного вузла виробником транспортного засобу дотримання будь-яких зазначених обмежень щодо використання або умов установлення перевіряється під час затвердження типу транспортного засобу.

97. Дотримання технічних вимог, визначених цим Технічним регламентом, підтверджується результатами відповідних випробувань, проведених технічними службами, уповноваженими органом затвердження типу.

Методи проведення зазначених випробувань, обладнання та засоби для проведення таких випробувань повинні відповідати вимогам, установленим згідно з пунктами 54, 58 і 63 цього Технічного регламенту.

Протокол випробувань оформлюють згідно з адміністративними вимогами.

98. Кількість зразків, які виробник надає органу затвердження для проведення необхідних випробувань, встановлюється згідно з пунктами 54, 58 і 63 цього Технічного регламенту.

99. Необхідні випробування проводяться на транспортних засобах, складових частинах і окремих технічних вузлах, які є представницькими зразками для затверджуваного типу.

100. За погодженням з органом затвердження типу виробник може надати транспортний засіб, систему, складову частину або окремий технічний вузол, який не є представницьким зразком для затверджуваного типу, але поєднує в собі цілий ряд найнесприятливіших особливостей щодо досягнення необхідного рівня технічних характеристик. Для прийняття рішення в процесі відбору такого зразка можуть використовуватися методи віртуальних випробувань.

101. За зверненням виробника орган затвердження типу як альтернативу наведеним у пункті 97 цього Технічного регламенту методам випробувань може використати методи віртуальних випробувань згідно з пунктом 102 цього Технічного регламенту.

102. Методи віртуальних випробувань застосовуються за умов, викладених у вимогах технічної безпеки та загальних вимогах.

103. Орган затвердження типу, що здійснює затвердження типу, повинен провести необхідні дії для перевірки того, що виробником були вжиті належні заходи, щоб транспортні засоби, системи, складові частини або окремі технічні вузли, які виготовляються, відповідали затвердженому типу.

104. Заходи із забезпечення відповідності виробництва повинні відповідати вимогам технічної безпеки та загальним вимогам.

105. Орган затвердження типу у разі надання затвердження типу транспортного засобу в цілому вживає необхідних заходів для перевірки сертифікатів, виданих виробником, на відповідність вимогам пунктів 122-131 цього Технічного регламенту. Для цього проводиться перевірка достатньої кількості зразків таких сертифікатів, а також вжитих виробником організаційних заходів для забезпечення достовірних відомостей у сертифікатах відповідності.

106. Орган затвердження типу після затвердження типу вживає необхідних заходів згідно з пунктами 103-105 цього Технічного регламенту для перевірки того, що умови виробництва транспортних засобів, систем, складових частини або окремих технічних вузлів затвердженого типу залишаються відповідними, тобто такими, що виготовлені транспортні засоби, системи, складові частини або окремі технічні вузли продовжують відповідати затвердженому типу, описаному в сертифікаті про затвердження типу, а сертифікати відповідності і надалі відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

107. Орган затвердження типу може проводити будь-які необхідні перевірки або випробування зразків, взятих у виробника, зокрема з його виробничих об’єктів, для підтвердження того, що транспортний засіб, система, складова частина або окремий технічний вузол відповідають затвердженому типу.

108. У разі коли орган затвердження типу встановлює, що заходи, зазначені в пунктах 103-105 цього Технічного регламенту, не застосовуються, значно відхиляються від погоджених заходів і планів контролю, перестали застосовуватися або більше не вважаються відповідними, хоча виробництво триває, такий орган вживає всіх заходів, необхідних для дотримання процедури контролю відповідності продукції, або скасовує сертифікат про затвердження типу.

109. Виробник, який отримав затвердження типу зобов’язаний негайно повідомляти органу затвердження типу про будь-яку зміну відомостей, наведених в інформаційному пакеті.

Орган затвердження типу після отримання зазначеного повідомлення приймає рішення, яку з процедур, передбачених пунктами 112-115 цього Технічного регламенту, необхідно застосувати.

За необхідності орган затвердження типу після консультацій з виробником може прийняти рішення про здійснення нового затвердження типу.

110. Заявку про внесення змін у сертифікат про затвердження типу за формою, встановленою органом затвердження типу, виробник подає до органу затвердження типу, яким було видано такий сертифікат.

111. У разі коли орган затвердження типу визначить, що для внесення змін необхідно провести повторні перевірки або випробування, він зобов’язаний повідомити про це виробнику.

Якщо орган затвердження типу на основі результатів таких перевірок або випробувань пересвідчується, що вимоги до затвердження типу продовжують виконуватися, виробник вносить відповідні зміни в інформаційний пакет згідно з пунктами 113-115 цього Технічного регламенту.

112. Якщо повідомлена виробником зміна відомостей, наведених в інформаційному пакеті, не потребує проведення повторних перевірок або випробувань, така зміна вважається переглядом інформаційного пакета.

У такому разі орган затвердження типу вносить зміни, видає змінені сторінки інформаційного пакета, маркуючи кожну змінену сторінку та чітко вказуючи підставу зміни і дату перевидання. Може бути видана оновлена версія інформаційного пакета з докладним описом зазначених змін.

113. Зміна відомостей, наведених в інформаційному пакеті, вважається розширенням сфери дії сертифіката про затвердження типу, якщо у разі такої зміни:

1) необхідні подальші перевірки або випробування;

2) необхідні зміни будь-яких відомостей у сертифікаті про затвердження типу, крім його додатків;

3) до затвердженого типу транспортного засобу або затвердженої системи, складової частини або окремого технічного вузла застосовуються нові вимоги.

У разі поданих виробником змін, які стосуються розширення сфери дії сертифіката про затвердження типу, орган затвердження типу видає оновлену версію сертифіката про затвердження типу з позначенням номера розширення, збільшеним відповідно до кількості вже виданих послідовних розширень. У такому сертифікаті про затвердження типу вказується підстава розширення та дата перевидання.

114. Щоразу, коли видаються змінені сторінки або оновлена версія, в доданий до сертифіката про затвердження типу перелік інформаційного пакета необхідно вносити відповідні зміни із зазначенням дати останнього розширення або перегляду чи дати видання останньої оновленої версії.

115. Внесення змін до сертифіката про затвердження типу не потрібне у разі, коли нові вимоги, зазначені в підпункті 3 пункту 113 цього Технічного регламенту, не стосуються конструкції затвердженого типу транспортного засобу або стосуються інших категорій транспортних засобів, до яких такий транспортний засіб не відноситься.

116. У разі розширення сфери дії сертифіката про затвердження типу всі відповідні частини та розділи сертифіката, додатки до нього та перелік документів інформаційного пакета оновлюються. Такий оновлений сертифікат з додатками орган затвердження типу видає заявнику не пізніше п’яти днів з дати їх оформлення.

117. У разі перегляду інформаційного пакета всі змінені документи або оновлена версія, зокрема переглянутий перелік інформаційного пакета, видаються органом затвердження типу заявнику не пізніше п’яти днів з дати їх оформлення.

118. Сертифікат про затвердження типу видається безстроково.

119. Дія сертифіката про затвердження типу транспортного засобу припиняється, якщо:

1) нові вимоги, застосовні до затвердженого типу транспортного засобу, стають обов’язковими для надання на ринку, реєстрації або введення в експлуатацію таких транспортних засобів, а внесення змін у сертифікат про затвердження типу є неможливим;

2) виробництво транспортного засобу затвердженого типу припинене за рішенням виробника;

3) строк дії сертифіката про затвердження типу закінчився відповідно до обмежень, визначених пунктом 137 цього Технічного регламенту;

4) затвердження типу скасовано органом затвердження типу відповідно до пунктів 108, 159 і 173 цього Технічного регламенту.

120. У разі коли випадки, зазначені у пункті 119 цього Технічного регламенту, стосуються лише одного варіанта в межах типу або однієї версії в межах варіанта, сертифікат про затвердження типу відповідного транспортного засобу втрачає чинність лише стосовно такого варіанта або версії.

121. У разі остаточного припинення виробництва певного типу транспортного засобу виробник зобов’язаний повідомити про це органу затвердження типу.

122. Виробник як власник затвердження типу транспортного засобу зобов’язаний безоплатно та без спеціального запиту покупця забезпечити супроводження кожного завершеного, незавершеного або поетапно завершеного транспортного засобу, що виготовляється відповідно до затвердженого типу, сертифікатом відповідності у формі паперового документа.

123. Протягом десяти років після дати виготовлення транспортного засобу за запитом власника транспортного засобу виробник протягом п’яти робочих днів зобов’язаний видати йому дублікат сертифіката відповідності за оплату, що не перевищує вартості його видання. Слово "дублікат" повинне бути чітко видимим на лицьовій стороні дубліката такого сертифіката.

124. Форма сертифіката відповідності, який складає виробник, установлюється адміністративними вимогами. Сертифікат відповідності повинен мати один або більше елементів захисту від підроблення.

125. Сертифікат відповідності складається державною мовою, а в разі його складення іншою мовою перекладається державною мовою.

126. Особа чи особи, уповноважені виробником або його представником підписувати сертифікати відповідності, повинні бути працівниками такого виробника або такого представника та нести відповідальність від імені виробника за відповідність конструкції та виробництва транспортного засобу.

127. Сертифікат відповідності повинен включати всю необхідну інформацію за установленою згідно з пунктом 124 цього Технічного регламенту формою та не містити обмежень щодо використання транспортного засобу, крім тих, що передбачені цим Технічним регламентом або нормативно-правовими актами, затвердженими відповідно до нього.

128. У сертифікаті відповідності для незавершеного або поетапно завершеного транспортного засобу виробник заповнює лише ті пункти форми сертифіката, що були додані або змінені на поточному етапі затвердження типу, і за потреби додає до такого сертифіката всі сертифікати відповідності, видані на попередніх етапах.

129. У назві сертифіката відповідності для транспортних засобів, виготовлених із використанням нових технологічних або технічних рішень, повинна міститись інформація про те, що тип транспортного засобу затверджено згідно з пунктами 135-137 цього Технічного регламенту, та запис про тимчасове затвердження.

130. У назві сертифіката відповідності для транспортних засобів, тип яких затверджується згідно з пунктами 138-141 цього Технічного регламенту, повинна міститись інформація про те, що тип затверджено для транспортних засобів малих серій. Також зазначається рік виготовлення та порядковий номер у межах випуску зазначеного року від одного до значення кількості одиниць такого транспортного засобу, які допускаються для надання на ринку, реєстрації та введення в експлуатацію протягом одного року, наведеної в додатку 2.

131. Не обмежуючись вимогами пункту 122 цього Технічного регламенту, сертифікат відповідності може передаватись виробником до органу реєстрації в електронній формі.

132. Виробник транспортного засобу прикріплює до кожного транспортного засобу, виготовленого відповідно до затвердженого типу, обов’язкову табличку з відповідним маркуванням.

133. Виробник складової частини або окремого технічного вузла незалежно від того, чи є вони частиною системи, чи ні, наносить на кожну виготовлену відповідно до затвердженого типу складову частину або окремий технічний вузол знак затвердження типу згідно з вимогами, встановленими пунктами 54, 58 і 63 цього Технічного регламенту.

У разі коли такий знак затвердження типу не вимагається, виробник наносить принаймні найменування або торговельну марку виробника, позначення типу або ідентифікаційний номер.

134. Обов’язкова табличка виробника, нанесене на ній маркування та знаки затвердження типу повинні відповідати адміністративним вимогам.

135. Виробник може подати заявку на затвердження типу транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, конструкцію яких розроблено з використанням нових технологічних або технічних рішень, але які не відповідають щонайменше одній вимозі цього Технічного регламенту.

136. До заявки додається:

1) опис причин, через які нові технологічні або технічні рішення не відповідають вимогам цього Технічного регламенту;

2) опис впливу на безпеку та навколишнє природне середовище, пов’язаного із застосуванням нових технологічних або технічних рішень, а також відомості про вжиті заходи для захисту навколишнього природного середовища та запобігання зниженню рівня безпеки;

3) опис випробувань та їх результатів, які свідчать, що рівень безпеки та рівень захисту навколишнього природного середовища не нижчий, ніж рівень, який забезпечується в разі дотримання встановлених цим Технічним регламентом вимог, для яких потрібно зробити виняток.

137. Орган затвердження типу за результатами розгляду заявки та наданих відомостей видає сертифікат про затвердження типу, строк дії якого становить не менше ніж 36 місяців, про що зазначається в такому сертифікаті.

У разі внесення змін до цього Технічного регламенту, в результаті яких невідповідність типу транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, виготовлених із використанням нових технологічних або технічних рішень, заданим вимогам була усунута, орган затвердження типу вносить відповідні зміни до сертифіката про затвердження типу.

У разі коли до цього Технічного регламенту не вносилися зміни, строк дії сертифіката про затвердження типу, виданого відповідно до цього пункту, продовжується не менш як на 36 місяців.

138. Виробник може подати заявку на затвердження типу транспортних засобів, виготовлених малими серіями. Кількість таких транспортних засобів для надання на ринку, реєстрації або введення в експлуатацію обмежується щороку кількістю одиниць, установленою в додатку 2.

139. Для затвердження типу транспортних засобів малих серій орган затвердження типу може обґрунтовано не враховувати одну або декілька вимог цього Технічного регламенту за умови, що на заміну він визначає альтернативні вимоги та методи оцінювання їх відповідності.

Зазначені альтернативні вимоги та методи повинні забезпечувати рівень функціональної, технічної та екологічної безпеки, який відповідає рівню, встановленому цим Технічним регламентом.

140. Для затвердження типу транспортних засобів малих серій застосовуються сертифікати про затвердження типу систем, складових частин або окремих технічних вузлів таких транспортних засобів, видані відповідно до пунктів 93-96 цього Технічного регламенту.

141. Сертифікат про затвердження типу транспортних засобів малих серій складається за формою згідно з пунктом 88 цього Технічного регламенту, він повинен мати заголовок "Сертифікат про затвердження типу транспортного засобу, виготовленого малою серією". У сертифікаті необхідно зазначити невраховані застосовні вимоги, підстави виключення цих вимог та альтернативні вимоги відповідно до пункту 139 цього Технічного регламенту. Нумерація таких сертифікатів здійснюється відповідно до пункту 85 цього Технічного регламенту.

142. Транспортні засоби, на які поширюється дія цього Технічного регламенту та для яких виробник отримав затвердження типу, надаються на ринку, реєструються або вводяться в експлуатацію (з урахуванням пунктів 154-156 та 159 і 160 цього Технічного регламенту) лише у разі, коли вони супроводжуються сертифікатом відповідності, виданим виробником.

Дозволяється надання на ринку або введення в експлуатацію незавершених транспортних засобів, але органи, що здійснюють реєстрацію, можуть відмовити у реєстрації та застосуванні таких транспортних засобів на дорогах.

143. Вимоги пункту 142 цього Технічного регламенту не застосовуються до транспортних засобів, призначених для використання збройними силами, службами цивільної оборони, пожежною службою, силами, відповідальними за дотримання громадського порядку, та транспортних засобів, затверджених відповідно до пункту 138 цього Технічного регламенту.

144. Транспортні засоби кінцевої серії, сертифікат про затвердження типу яких втратив чинність відповідно до пунктів 119 і 120 цього Технічного регламенту, можуть бути розміщені на ринку, зареєстровані або введені в експлуатацію, враховуючи часові та кількісні обмеження, встановлені в пунктах 145 і 146 цього Технічного регламенту.

Це положення застосовується лише до тих транспортних засобів, які на момент їх виробництва були охоплені чинним сертифікатом про затвердження типу, але не були ні зареєстровані, ні введені в експлуатацію до моменту, коли сертифікат про затвердження типу втратив чинність.

145. Завершені транспортні засоби можуть бути надані на ринку, зареєстровані або введені в експлуатацію протягом 24 місяців з дати, після якої сертифікат про затвердження типу втратив чинність, а поетапно завершені транспортні засоби - протягом 30 місяців із зазначеної дати.

146. Кількість транспортних засобів кінцевої серії, яку можна зареєструвати, не повинна перевищувати 10 відсотків кількості транспортних засобів, зареєстрованих за два попередні роки, або не більш як 20 транспортних засобів залежно від того, яке число більше.

147. Для транспортних засобів, що надаються на ринку, реєструються та вводяться в експлуатацію відповідно до процедури, викладеної у пунктах 144 і 146 цього Технічного регламенту, в сертифікаті відповідності робиться спеціальний запис, який ідентифікує такий транспортний засіб як транспортний засіб кінцевої серії.

148. Орган, який здійснює реєстрацію, забезпечує умови для проведення контролю (моніторингу) кількості транспортних засобів кінцевої серії, що мають бути зареєстровані або введені в експлуатацію, відповідно до вимог пункту 146 цього Технічного регламенту.

149. Положення пунктів 144-148 цього Технічного регламенту застосовуються лише для тих транспортних засобів кінцевої серії, сертифікати про затвердження типу яких втратили чинність з підстав, зазначених у підпункті 1 пункту 119 цього Технічного регламенту.

150. Складові частини або окремі технічні вузли можуть бути надані на ринку або введені в експлуатацію лише в разі їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту та належного маркування відповідно до пунктів 133 і 134 цього Технічного регламенту.

151. Вимоги пункту 150 цього Технічного регламенту не застосовуються до складових частин або окремих технічних вузлів, які спеціально сконструйовані або виготовлені для нових транспортних засобів, на які не поширюється дія цього Технічного регламенту.

152. У разі коли для складових частин або окремих технічних вузлів, призначених для установлення на транспортних засобах, виготовлених із використанням нових технологічних та технічних рішень, або на транспортних засобах малих серій видані сертифікати про затвердження типу з виключенням однієї або декількох вимог згідно з пунктами 135 і 139 цього Технічного регламенту, надання на ринку або введення в експлуатацію таких складових частин або окремих технічних вузлів дозволяється без дотримання зазначених вимог.

153. Вимоги пункту 150 цього Технічного регламенту не застосовуються до складових частин або окремих технічних вузлів, призначених для встановлення на транспортних засобах, для яких під час надання на ринку або введення в експлуатацію яких не вимагалося затвердження типу згідно з цим Технічним регламентом.

154. У разі вжиття органом ринкового нагляду коригувальних (обмежувальних) заходів відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" або у разі наявності у такого органу достатніх підстав вважати, що транспортний засіб, система, складова частина або окремий технічний вузол, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, становлять серйозний ризик для здоров’я або безпеки людей, або для інших аспектів захисту суспільних інтересів, які охоплюються цим Технічним регламентом, орган затвердження типу проводить оцінювання характеристик такого транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла щодо відповідності вимогам цього Технічного регламенту. Відповідні суб’єкти господарювання для проведення такого оцінювання мають співпрацювати з органом затвердження типу та органом ринкового нагляду.

Якщо під час проведення такої перевірки органом затвердження типу встановлено, що транспортний засіб, система, складова частина або окремий технічний вузол не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, орган затвердження типу невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити заходів, необхідних для приведення такого транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла у відповідність з установленими вимогами, або вилучити транспортний засіб, систему, складову частину або окремий технічний вузол з обігу, або відкликати їх протягом обґрунтованого періоду часу, залежного від характеру ризику.

Заходи, зазначені в абзаці другому цього пункту, здійснюються відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

155. Суб’єкт господарювання забезпечує вжиття всіх необхідних коригувальних заходів для кожного невідповідного транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, які він ввів в обіг, надав на реєстрацію або за які відповідав за введення їх в експлуатацію.

156. У разі коли суб’єкт господарювання не вживає належних коригувальних дій протягом обґрунтованого періоду часу, орган ринкового нагляду, орган затвердження типу, орган, який здійснює реєстрацію, повинен вжити всіх заходів, необхідних для заборони або обмеження надання на ринку, реєстрації або введення в експлуатацію невідповідних транспортних засобів, систем, складових частин або окремих технічних вузлів, з метою їх вилучення з обігу або відкликання.

157. Якщо за результатами перевірки відповідно до пункту 154 цього Технічного регламенту орган затвердження типу виявляє, що транспортні засоби, системи, складові частини або окремі технічні вузли становлять серйозний ризик для безпеки чи здоров’я людей або захисту навколишнього природного середовища, незважаючи на їх відповідність вимогам та належне маркування, такий орган повинен вимагати від відповідного суб’єкта господарювання:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб транспортний засіб, система, складова частина або окремий технічний вузол, введені в обіг, зареєстровані або введені в експлуатацію, більше не створювали ризику; або

2) вилучити з обігу транспортний засіб, систему, складову частину, окремий технічний вузол; або

3) відкликати транспортний засіб, систему, складову частину, окремий технічний вузол протягом обґрунтованого періоду часу залежно від рівня ризику.

Орган, що здійснює реєстрацію, може відмовити в реєстрації таких транспортних засобів допоки виробником транспортного засобу не буде вжито всіх необхідних заходів з усунення ризику.

158. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити, щоб коригувальні заходи були вжиті до кожного зазначеного в пункті 157 цього Технічного регламенту транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла, введених в обіг, зареєстрованих або введених в експлуатацію.

159. У разі коли транспортні засоби, системи, складові частини або окремі технічні вузли супроводжуються сертифікатом відповідності та/або маркуються знаком затвердження типу, але не відповідають затвердженому типу, орган затвердження типу зобов’язаний вжити всіх заходів (включаючи скасування сертифіката про затвердження типу), необхідних для приведення у відповідність із затвердженим типом транспортних засобів, систем, складових частин або окремих технічних вузлів, які виготовляються.

160. Відхилення конструкції транспортного засобу, системи, складової частини або окремого технічного вузла від технічного опису, наведеного в сертифікаті про затвердження типу або інформаційному пакеті, також вважається невідповідністю затвердженому типу.

161. Частини або обладнання, що можуть становити серйозний ризик для правильного функціонування систем, які суттєво впливають на безпечність транспортного засобу або його екологічні показники, не вводяться в обіг або в експлуатацію, якщо для них не отримано сертифікат про доступ на ринок, виданий органом затвердження типу відповідно до пунктів 165-168 цього Технічного регламенту.

162. Для однозначного застосування пункту 161 цього Технічного регламенту виробник складає перелік таких частин або обладнання згідно з адміністративними вимогами. Такий перелік складається на основі наявних відомостей щодо:

1) ступеня ризику для безпеки або екологічних показників транспортних засобів, оснащених зазначеними частинами або обладнанням;

2) можливих наслідків для споживачів та постачальників запасних частин через запровадження зазначених вимог для отримання доступу на ринок для таких частин або обладнання.

163. Вимоги пункту 161 цього Технічного регламенту не застосовуються до оригінальних частин і обладнання, що використовуються під час виготовлення транспортного засобу, та частин і обладнання, що входять до складових частин, технічних вузлів, визначених додатком 1, тип яких затверджено відповідно до цього Технічного регламенту, крім випадків, коли затвердження типу стосується інших аспектів, відмінних від тих, які наведено в зазначеному пункті.

164. Вимоги, яким мають відповідати частини та обладнання, зазначені в пункті 168 цього Технічного регламенту, базуються на вимогах до систем, складових частин або окремих технічних вузлів, установлених пунктами 54, 58 і 63 цього Технічного регламенту. Відповідність таким вимогам може також визначатися шляхом порівняння характеристик показників безпеки чи екологічних показників транспортного засобу з установленими на них зазначеними частинами або обладнанням та оригінального транспортного засобу або будь-якої з його частин залежно від обставин.