Верховна Рада України

Внести до Закону Української РСР "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст.170; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст.169) такі зміни і доповнення:

1. У статті 1:

У частині першій пункту 1 виключити слова: "у вигляді заробітної плати, утримання, додаткових допомог та виплати натурою".

Підпункт "г" пункту 3 викласти в такій редакції:

"г) які проходять службу в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу".

Підпункт "д" виключити.

У пункті "е" виключити слова "середніх спеціальних".

Підпункт "є" виключити.

2. У статті 2:

У частині першій замість слів "трудового доходу" записати "або інших передбачених чинним законодавством доходів" і далі за текстом.

Доповнити статтю після частини другої частиною третьою такого змісту:

"Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату);

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру;

в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу. При цьому вони втрачають право на надання статусу безробітного строком на три місяці з подальшою перереєстрацією;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України".

Частину третю вважати частиною четвертою і викласти в такій редакції:

"Порядок реєстрації громадян як безробітних визначається Кабінетом Міністрів України".

3. У статті 5:

Частину першу статті викласти в такій редакції:

"Держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, в тому числі жінкам, які мають дітей віком до шести років, одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади і не отримала направлення на роботу, а також іншим особам молодше двадцяти одного року; особам передпенсійного віку (чоловікам по досягненні 58 років, жінкам - 53 років); громадянам, які з поважних причин більше одного року не мають роботи, і особам, звільненим після відбуття покарання з установ, що його виконують, або таким, які за рішенням суду перебували у лікувально-трудових профілакторіях, а також особам, яким виповнилось п'ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу шляхом створення додаткових робочих місць і спеціалізованих підприємств, організації спеціальних програм навчання тощо".

4. У статті 7:

Частину першу пункту 1 викласти в такій редакції:

"1. Для громадян, які втратили роботу і заробіток (трудовий доход), підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий квартал".

Частину третю пункту 1 викласти в такій редакції:

"Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви більше одного року, - робота, що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання - інша оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру)".

5. Частину першу статті 10 викласти в такій редакції:

"Громадяни мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо вона не суперечить чинному законодавству України і країни перебування".

6. У статті 12 слова "у вищестоящий в порядку підлеглості орган" замінити словами "до відповідного за підпорядкуванням органу цієї служби".

7. Пункт 6 статті 18 викласти в такій редакції:

"6. Для надання послуг, пов'язаних з профорієнтацією, підвищенням професійного рівня, та підготовки громадян до роботи за новою професією, а також для сприяння працевлаштуванню громадян у період тимчасового перебування за кордоном на підставі ліцензій, що видаються у встановленому порядку, можуть створюватись комерційні бюро, агентства та інші організації за наявності в них сертифіката, виданого державною службою зайнятості".

8. У статті 20:

Пункт 2 викласти в такій редакції:

"2. Підприємствам, установам і організаціям, що активно сприяють розв'язанню проблем зайнятості населення в регіоні (шляхом створення додаткових робочих місць для працевлаштування чи організації оплачуваних громадських робіт або використання понад встановлену квоту праці осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці) відповідно до законодавства України надаються пільги щодо податків та інших платежів до бюджету, які частково або повністю компенсують витрати, пов'язані з прийняттям на роботу додаткової кількості працівників".

У пункті 3 слово "триденний" замінити словом "десятиденний" і виключити слова "і звільнених".

У пункті 4:

частину першу викласти в такій редакції:

"При вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форм власності повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державній службі зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці";

частину другу після слів "у разі неподання" доповнити словами "або порушення строків подання".

9. Пункт 2 статті 22 викласти у такій редакції:

"2. Державний фонд сприяння зайнятості населення є самостійною фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому рівнях за рахунок:

асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;

обов'язкових внесків підприємств, установ, організацій всіх форм власності, які займаються виробничо-господарською або комерційною діяльністю, добровільних внесків об'єднань громадян, громадян, зарубіжних фірм, інших надходжень;

коштів служби зайнятості, отриманих за надання платних послуг підприємствам та організаціям, і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості".