1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


Договір
між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки
Дата підписання: 10.06.1993
Дата набуття чинності: 05.11.1993
Україна та Федеративна Республіка Німеччина, що надалі іменовані "Договірні Сторони",
керуючись принципами і положеннями Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, Паризької хартії для нової Європи від 21 листопада 1990 року, а також іншими документами НБСЄ, з твердими намірами, після оголошення державної незалежної України 24 серпня 1991 року і створення єдиної Німеччини 3 жовтня 1990 року, будувати взаємовідносини на обов'язковій міжнародно-правовій основі і відповідно до Спільної декларації про основи відносин між Україною та Федеративною Республікою Німеччина від 1 червня 1993 року і широко розвивати їх,
будучи впевненими в тому, що широкомасштабне співробітництво в сфері економіки, промисловості, науки і техніки між Україною та Федеративною Республікою Німеччина сприятиме підвищенню добробуту населення обох держав і внесе суттєвий вклад в справу налагодження відносин на основі довіри між двома державами,
беручи до уваги рішучість України здійснювати перехід до демократії та ринкової економіки, сповнені бажання сприяти економічному співробітництву в Європі, домовились про таке:
Стаття 1
Договірні Сторони, керуючись принципами рівності, недискримінації і взаємної вигоди, докладатимуть зусиль по неухильній інтенсифікації і диверсифікації двосторонніх відносин у сфері економіки, промисловості, науки і техніки.
Стаття 2
Договірні Сторони сприятимуть торгівлі та співробітництву між підприємствами і організаціями обох держав шляхом вжиття належних заходів на основі відповідного національного законодавства і відповідно до міжнародних зобов'язань.
Враховуючи, в зв'язку з цим, значення питань фінансування і надання середньострокових і довгострокових кредитів, вони у вказаних цілях надаватимуть гарантії для експортних кредитів на можливо сприятливих умовах, дотримуючись відповідного національного і міжнародного права. При цьому Договірні Сторони враховуватимуть взаємозв'язок між експортними гарантіями і економічним та фінансовим потенціалом відповідної іншої Договірної Сторони.
Договірні Сторони підтверджують свою згоду на співробітництво в рамках міжнародних фінансових організацій, включаючи Європейський банк реконструкції та розвитку.
Договірні Сторони створюватимуть правові і матеріальні передумови для забезпечення безперешкодних контактів між підприємствами і організаціями обох держав.
Важливу роль для здійснення цієї мети Сторони надають Бюро представника німецької економіки в Україні і відповідній українській організації в Німеччині, якщо Україна вирішить відкрити таку організацію.
Сторони заявляють про свою готовність всебічно сприяти їх діяльності.
Стаття 3
Договірні Сторони усвідомлюють значення точної і актуальної економічної і ділової інформації. Тому вони взаємодіятимуть в забезпеченні надання підприємствам та іншим організаціям-учасницям двостороннього економічного співробітництва необхідної для розширення економічних відносин між обома державами інформації згідно з законодавством кожної з Договірних Сторін. Зважаючи на значення, яке мають достовірні й порівняльні статистичні дані для поглиблення економічних відносин між обома державами, Договірні Сторони виступають за тісне співробітництво між Міністерством статистики України та Федеральним статистичним відомством Федеративної Республіки Німеччина.
Стаття 4
Договірні Сторони заявляють про свою готовність ліквідувати або поступово усувати перешкоди для ділових відносин між підприємствами і організаціями обох держав. Для запобігання виникненню таких перешкод через різницю в нормах вони виступають за те, щоб компетентні органи тісно співробітничали в цій галузі. Деталі такого співробітництва будуть урегульовані окремими домовленостями.
Стаття 5
Договірні Сторони заявляють про свою готовність давати підприємствам і організаціям відповідної іншої Договірної Сторони, в рамках своїх міжнародних зобов'язань, максимально широкі права доступу до ринку. На цій основі Федеративна Республіка Німеччина виступатиме за те, щоб Європейське Співтовариство дало Україні ті ж пільги, які вона дає іншим державам з тотожним міжнародним статусом.
Стаття 6
Договірні Сторони заявляють про свою готовність сприяти, згідно з діючим в кожній з держав законодавством, створенню філіалів фірм і організацій. При цьому вони керуються принципом вільного вибору місця знаходження філіалів. Фірмам і організаціям обох держав в рамках діючих міжнародних зобов'язань повинен бути наданий не менш сприятливий режим, ніж фірмам і організаціям третіх держав. Це положення однаковою мірою діє у відношенні прийому на роботу і трудової діяльності спеціалістів і керівників в рамках діючого законодавства відповідної держави.
Договірні Сторони, в рамках національного законодавства і у відповідності з міжнародною торговельною практикою, дозволяють філіалам фірм і організацій за місцем знаходження на території відповідної іншої Договірної Сторони імпорт устаткування і матеріалів, необхідних для поточної роботи філіалу.
Договірні Сторони забезпечуватимуть максимально можливі полегшення громадянам відповідної другої держави, які тимчасово знаходяться відповідно в іншій державі з комерційними цілями, і є керівними співробітниками або спеціалістами з особливими знаннями про їх фірму, або спеціалістами з вищою освітою чи висококваліфікованими спеціалістами з порівнянною освітою, а також їх найближчим родичам у питаннях вільного пересування по відповідній території, а також у питаннях видачі дозволу на перебування і роботу, і виконання інших формальностей, що необхідні для здійснення ділової або пов'язаної з нею діяльності у відповідності з діючим в кожній із держав законодавством.
Договірні Сторони співробітничатимуть однаковою мірою на основі положень діючого законодавства з питань забезпечення по можливості сприятливіших умов перебування і діяльності їх громадян, які приїжджають на територію відповідної іншої Договірної Сторони з метою заробітку.
Стаття 7
Вільний вибір форм економічного співробітництва, яке включає спільне виробництво, спеціалізацію, субпідряди, ліцензійні угоди, спільні і самостійні підприємства й інші форми капіталовкладень, які здійснюються у відповідності з діючим в кожній із держав законодавством, не підлягає ніяким обмеженням на території відповідної іншої Договірної Сторони.
Стаття 8
Договірні Сторони в межах своїх можливостей вживатимуть відповідних заходів щодо сприяння торгівлі з метою диверсифікації і якісного удосконалення взаємного товарообігу. Сюди відносяться сприяння участі в ярмарках і виставках, проведення семінарів, а також інші контакти, що сприяють взаємній торгівлі.
Стаття 9
Договірні Сторони погодились приділяти особливу увагу співробітництву у виробництві, зберіганні, переробці й розподілі сільськогосподарської продукції. З цією метою вони в межах своїх можливостей підтримуватимуть і заохочуватимуть відповідну діяльність підприємств і організацій обох держав, зокрема, в галузі виготовлення машин і устаткування для виробництва, зберігання, переробки і транспортування сільськогосподарської продукції.
Стаття 10
Договірні Сторони досягли єдиної думки про те, щоб в межах своїх можливостей підтримувати і заохочувати співробітництво підприємств та організацій обох держав в таких галузях:
- хімія і фармацевтика;
- машинобудування;
- інфраструктура, транспорт і телекомунікація;
- металургія;
- регіональне планування, житлове і міське будівництво.
Цей перелік не є вичерпаним. Співробітництво здійснюватиметься в усіх галузях економіки, які становлять взаємний інтерес, за участю, передусім, середніх і малих підприємств.
Стаття 11
Договірні Сторони згодні з тим, що велике значення для успіху зусиль по реорганізації української економіки має переведення військового виробництва на цивільну продукцію (конверсія). Тому вони домовились про тісне співробітництво в цій галузі і в межах своїх можливостей підтримуватимуть відповідні проекти.
Стаття 12

................
Перейти до повного тексту