1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про взаємний захист таємної інформації
( Угоду затверджено Постановою КМ N 1433 від 14.09.98 ) ( Угоду ратифіковано Законом N 2937-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 23, ст.157 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Федеративної Республіки Німеччина,
маючи намір забезпечити взаємний захист всієї таємної інформації, засекреченої в державі однієї Сторони та переданої в державу іншої Сторони,
керуючись прагненням встановити правила взаємного захисту таємної інформації, які повинні поширюватися на всі угоди про співробітництво, що укладаються між Сторонами та організаціями, і контракти, які передбачають обмін таємною інформацією,
уклали цю Угоду про таке:
Стаття 1
Визначення та співставлення термінів
1. Таємною інформацією у розумінні цієї Угоди є факти, об'єкти або відомості незалежно від форми їх представлення, які в державних інтересах підлягають збереженню в таємниці. Зокрема, це інформація у будь-якій формі, а також будь-які документи, вироби, речовини або фізичні поля, на/в яких інформація міститься або може бути записана, і які в інтересах національної безпеки Сторін, згідно з їх чинним законодавством, підлягають захисту від несанкціонованого доступу і засекречені відповідним чином. Таємній інформації державним органом або за його розпорядженням надається ступінь секретності, що відповідає необхідному рівню захисту. Сюди також включається таємна інформація, створена організаціями Сторін у рамках співробітництва та засекречена на основі чинного законодавства Сторін та відповідно до критеріїв цієї Угоди.
2. Крім того, наступні терміни вживаються у такому значенні:
- Сторона-джерело - Сторона, яка засекретила та передала таємну інформацію;
- Сторона-одержувач - Сторона, якій передається таємна інформація;
- організація - міністерство, інший державний орган, юридична або фізична особа, що бере участь у міждержавному співробітництві або виконанні контрактів в рамках цієї Угоди;
- компетентні органи - державні органи, відповідальні за виконання цієї Угоди та визначені як такі згідно зі статтею 11;
- таємний контракт у розумінні цієї Угоди - контракт, в рамках якого повинна передаватися або створюватися таємна інформація;
- замовник - організація, яка дає замовлення в рамках таємного контракту;
- підрядник - організація, яка отримує замовлення в рамках таємного контракту.
Стаття 2
Співставлення
1. Сторони погодились, що ступені секретності співставлятимуться таким чином:
а) Таємна інформація з Федеративної Республіки Німеччина в Україні підлягає поводженню відповідно до такого:
Федеративна Республіка Україна
Німеччина
GEHEIM "Цілком таємно"
VS-VERTRAULICH "Таємно"
VS-NUR FUR DEN DIENSTGEBRAUCH підлягає поводженню згідно
з додатком до цієї Угоди
б) Таємна інформація з України у Федеративній Республіці Німеччина підлягає поводженню відповідно до такого:
Україна Федеративна Республіка
Німеччина
"Цілком таємно" GEHEIM
"Таємно" VS-VERTRAULICH
2. До таємної інформації зі ступенем секретності VS-NUR FUR DEN DIENSTGEBRAUCH не застосовуються: пункт 3 статті 3, статті 4, 5 і 7, речення 2 пункту 1 статті 8 і стаття 9.
Стаття 3
Заходи захисту
1. Сторони в рамках свого національного законодавства вживають всіх необхідних заходів щодо захисту таємної інформації, яка передається або створюється згідно з цією Угодою. Вони забезпечують стосовно такої таємної інформації щонайменше такий самий захист, який передбачається при поводженні з власною таємною інформацією з відповідним ступенем секретності.
2. Сторони не надаватимуть доступ до зазначеної таємної інформації третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони, за розпорядженням якої її засекречено. Це положення чинне, зокрема, щодо порядку архівування та оприлюднення, встановленого Сторонами. Таємна інформація повинна використовуватися виключно для обумовлених цілей. Зокрема, доступ до таємної інформації дозволяється надавати тільки особам, для яких він необхідний у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
3. Доступ до таємної інформації повинен надаватися тільки уповноваженим на те особам. Надання повноважень передбачає проведення перевірки, яка щонайменше відповідає тій, яка необхідна для одержання доступу до прирівняної таємної інформації власної держави.
4. Сторони забезпечують на території власної держави проведення необхідних інспекційних перевірок та дотримання правил захисту таємної інформації.
Стаття 4
Підготовка таємних контрактів
Якщо одна Сторона має намір укласти таємний контракт з підрядником на території держави іншої Сторони або доручає це зробити організації на території власної держави, вона попередньо робить запит компетентному органу іншої Сторони щодо підтвердження того, що передбачуваний підрядник пройшов перевірку для отримання дозволу на роботу з таємною інформацією необхідного ступеня секретності та має відповідні можливості для забезпечення належного захисту таємної інформації. Це підтвердження повинно містити зобов'язання забезпечити те, що заходи захисту, які вживає підрядник, що пройшов перевірку, відповідають національним правилам захисту таємниць, і компетентні органи здійснюють за ними нагляд.
Стаття 5
Виконання таємних контрактів
1. Компетентний орган Сторони-джерела несе відповідальність за те, що всій таємній інформації, яка передається або створюється в рамках контракту, надано грифи секретності. За запитом компетентного органу Сторони-одержувача він повинен повідомити йому надані грифи секретності переданої таємної інформації у вигляді списку (список грифів секретності). У цьому разі він одночасно сповіщає компетентному органу Сторони-одержувача, що підрядник дав зобов'язання замовнику поводитися з довіреною йому таємною інформацією так само, як і з таємною інформацією власної держави та, при необхідності, надати компетентному органу Сторони-одержувача відповідну декларацію (зобов'язання щодо захисту таємної інформації).
2. У випадку, коли компетентний орган Сторони-одержувача запросив і одержав список грифів секретності, він письмово підтверджує його одержання та надсилає список далі підряднику.
3. Компетентний орган Сторони-одержувача повинен забезпечити, щоб підрядник поводився з таємною інформацією іншої Сторони як з таємною інформацією відповідного ступеня секретності власної держави.
4. Якщо укладення таємних контрактів з субпідрядниками дозволено компетентним органом, відповідно є чинними пункти 1-3.
5. Сторони повинні забезпечити, щоб таємний контракт укладався або роботи на частинах, на які розповсюджуються вимоги щодо захисту таємної інформації, починалися тільки після того, як підрядник вжив необхідних заходів щодо захисту таємної інформації, або ж таких заходів може бути своєчасно вжито.
Стаття 6
Позначення грифами секретності
1. Сторона-одержувач надає таємній інформації Сторони-джерела відповідні грифи секретності згідно зі статтею 2.
2. Копіям та перекладам таємної інформації Сторони-джерела надаються такі самі грифи секретності, як і оригіналам, і з ними необхідно поводитись так само, як і з оригіналами.
3. Таємній інформації, яка створюється в державі Сторони-одержувача на основі таємної інформації, переданої Стороною-джерелом, надається відповідний гриф секретності, але не нижче грифа секретності переданої таємної інформації.
4. Сторона-одержувач змінює або скасовує ступені секретності переданої таємної інформації за вимогою Сторони-джерела. Сторона-джерело сповіщає Сторону-одержувача про свій намір змінити або скасувати ступінь секретності попередньо за шість тижнів.
Стаття 7
Передача таємної інформації
1. Таємна інформація передається з однієї держави в іншу, як правило, за допомогою дипломатичних або військових кур'єрів. Компетентний орган підтверджує одержання таємної інформації та надсилає її далі одержувачу згідно з національними правилами захисту таємної інформації.

................
Перейти до повного тексту