Україна та Федеративна Республіка Німеччина,

сповнені твердої волі забезпечувати права людини та основні свободи, зокрема закріплені у Загальній Декларації прав людини, Міжнародному Пакті про громадянські та політичні права від 19 грудня 1966 року, Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 7 березня 1966 року та в інших основоположних документах ООН з прав людини,

враховуючи свої зобов'язання, що випливають із засад і зобов'язань Наради з безпеки та співробітництва в Європі,

спираючись на Спільну декларацію про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина від 1 червня 1993 року, яка відкриває можливості для різнобічної співпраці двох Сторін,

відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччина про культурне співробітництво від 15 лютого 1993 року,

розуміючи, що реабілітація осіб німецького походження, які стали жертвами політичних переслідувань, і повернення на територію України депортованих та їхніх нащадків є актом історичної справедливості,

зважаючи на те, що задовільне вирішення питання повернення депортованих осіб німецького походження в Україну і забезпечення прав, німецької меньшини в Україні є важливою засадою плідної та багатогранної співпраці між народами України та Німеччини

домовилися про таке:

До осіб німецького походження, які проживають в Україні для цілей цієї Угоди відносяться:

1) громадяни України, які постійно проживають на території України і відносять себе за етнічними, культурними, мовними і релігійними особливостями до німецької національної меншини;

2) особи німецького походження, які у 1992-1995 роках переселилися на постійне місце проживання в Україну;

3) особи німецького походження та їхні нащадки, які були примусово переселені з території України і повертатимуться в Україну в період дії цієї Угоди.

Україна та Федеративна Республіка Німеччина будуть тісно співпрацювати у справі розвитку та збереження національної та культурної самобутності осіб, зазначених в статті 1 цієї Угоди.

Україна та Федеративна Республіка Німеччина підтверджують обов'язковість викладених у документі Копенгагенської зустрічі з людського виміру Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі від 29 червня 1990 року, а також у інших документах ОБСЄ положень щодо стандартів захисту національних меншин.

Особи, зазначені в статті 1 цієї Угоди, мають право поодинці або спільно з іншими членами своєї меншини вільно проявляти свою етнічну, мовну, культурну та релігійну самобутність, зберігати її та розвивати.

Україна визнає за особами, зазначеними в статті 1 цієї Угоди, право вільно користуватися рідною мовою у приватному та суспільному житті, обмінюватися на ній інформацією, розповсюджувати її та мати доступ до неї.

Особи, зазначені в статті 1 цієї Угоди, користуються правами людини і основними свободами, відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів у сфері прав людини та чинного законодавства України.

Україна сприятиме особам, зазначеним в пунктах 2) і 3) статті 1 цієї Угоди у поверненні, поселенні в Україні та інтегруванні в усі сфери суспільного життя.

Федеративна Республіка Німеччина зобов'язується підтримувати в межах своїх можливостей облаштування та інтеграцію в Україні осіб, зазначених у статті 1.

Ці заходи стосуватимуться, зокрема, таких галузей:

- участі у розробці програм, економічної та фінансової підтримки їх виконання;

- культурних заходів, зокрема для зміцнення чи відродження знань рідної мови шляхом обладнання дитячих садків, шкіл та недільних шкіл, підвищення кваліфікації вихователів дитячих садків та учителів, а також відрядження вчителів та фахівців з педагогіки, кадрової та матеріальної підтримки німецькомовних засобів масової інформації, молодіжного обміну, підтримки загальних культурних програм;

- участі у заходах з розвитку інфраструктури та підготовки фахівців.

1) Україна і Федеративна Республіка Німеччина підтримуватимуть у відповідній мірі партнерство на всіх рівнях і залучатимуть до співпраці господарські підприємства та об'єднання, державні, недержавні, релігійні та приватні організації своїх країн, а також окремих громадян.

2) Україна і Федеративна Республіка Німеччина сприятимуть встановленню безпосередніх відносин між областями України та землями Федеративної Республіки Німеччина в інтересах виконання цієї Угоди.

Україна в межах свого законодавства підтримує здійснення Федеративною Республікою Німеччина програм підримки осіб, зазначених у статті 1 цієї Угоди, в Україні, а також діяльність установ та організацій, яким доручено Федеративною Республікою Німеччина виконання цієї Угоди та які акредитовані в Україні.

На відряджених фахівців та осіб, що входять до складу їхніх сімей, розповсюджується чинне на території України законодавство. Привілеї та імунітети надаються їм лише в тому обсязі, який є необхідним для виконання положень цієї Угоди.

Ці привілеї та імунітети передбачають, зокрема, таке: