1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми безпеки польотів на період до 2015 року, що додається.

Визначити Мінтрансзв'язку державним замовником Програми.

2. Мінтрансзв'язку разом з Міноборони та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми безпеки польотів на період до 2015 року.

Забезпечення безпеки польотів є пріоритетом діяльності авіаційного транспорту і невід'ємною складовою національної безпеки. Цивільна авіація активно просуває свою продукцію на ринок міжнародних перевезень пасажирів, вантажів та інших авіаційних послуг. Відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію Україна як член Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) повинна дотримуватись установлених цією організацією стандартів, згідно з якими кожна держава - член ІКАО зобов'язана розробити і виконати національну програму безпеки польотів, а суб'єкти авіаційної діяльності - впровадити систему управління безпекою польотів.

Система управління безпекою польотів - це сукупність заходів із застосування єдиного підходу до управління безпекою польотів, що передбачає оптимізацію організаційної структури, розподіл відповідальності між органами державної влади та суб'єктами авіаційної діяльності, визначення політики та експлуатаційних процедур щодо забезпечення безпеки польотів. В основі управління безпекою польотів лежить системний підхід до виявлення і усунення джерел небезпеки та здійснення контролю за ризиками для забезпечення безпеки польотів з метою мінімізації людських втрат, матеріальних, фінансових, екологічних та соціальних збитків.

Унаслідок авіаційних подій гинуть і травмуються люди, авіакомпанії зазнають значних фінансових збитків, що негативно впливає на економічні показники їх діяльності.

З 1998 по 2007 роки у галузі цивільної авіації сталося 16 катастроф, 31 аварія та 76 серйозних інцидентів. Унаслідок катастрофи літака Як-42 в аеропорту Салоніки (Греція) загинуло 74 особи, Як-42 в аеропорту Трабзон (Туреччина) - 75 осіб, Ан-140 в аеропорту Ісфахан (Іран) - 48 осіб. Сталися три катастрофи транспортних літаків Іл-76 та Іл-78.

Результати проведеного аналізу статистичних даних про авіаційні події, що сталися за останні шість років, свідчать про значне погіршення стану безпеки польотів під час проведення авіаційних робіт як за абсолютними, так і за відносними показниками аварійності.

За даними ІКАО, відносні показники рівня безпеки польотів у вітчизняній галузі цивільної авіації значно гірші від середніх загальносвітових показників.

За останні десять років страхові компанії відшкодували збитків від авіаційних подій на суму понад 160 млн. гривень.

Для підвищення рівня забезпечення безпеки польотів органи державної влади та суб'єкти авіаційної діяльності повинні вжити ефективних заходів для впровадження системи управління безпекою польотів згідно з вимогами ІКАО, Європейського агентства з безпеки польотів та Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль).

В умовах вступу України до СОТ і підготовки до укладення Угоди між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір розв'язання проблем, пов'язаних із забезпеченням безпеки польотів, дасть змогу підвищити привабливість українського повітряного простору та конкурентоспроможність вітчизняних експлуатантів повітряних суден.

Розроблення і виконання Державної цільової програми безпеки польотів на період до 2015 року (далі - Програма) дасть змогу забезпечити на належному рівні безпеку польотів кожним суб'єктом авіаційної діяльності (експлуатанти повітряних суден та аеродромів, організації з технічного обслуговування повітряних суден, провайдери з аеронавігаційного обслуговування, навчальні заклади цивільної авіації, розробники і виробники повітряних суден).

Після переходу до ринкових відносин в Україні утворено близько 100 авіакомпаній різних форм власності.

Істотні зміни відбулись у системі державного регулювання діяльності цивільної авіації, а також у структурі управління як галузі цивільної авіації в цілому, так і окремих суб'єктів авіаційної діяльності, що призвело до зниження ефективності здійснення нагляду з боку держави за їх діяльністю.

Статус і структура Державіаадміністрації не відповідають вимогам ІКАО через відсутність розмежування функцій технічного та економічного регулювання діяльності цивільної авіації, відсутність структурних підрозділів з управління безпекою польотів, а також недосконалість системи нагляду і контролю за забезпеченням безпеки польотів.

Прагнення авіаперевізників отримувати додаткові прибутки призводить до порушення правил безпеки польотів, норм робочого часу та умов відпочинку екіпажів.

На даний час згідно з вимогами ІКАО та ЄС впроваджується сучасний підхід до управління безпекою польотів як найбільш ефективна форма державного регулювання діяльності цивільної авіації шляхом проведення постійної роботи з виявлення та усунення ризиків для забезпечення безпеки польотів під час експлуатації повітряних суден, аеродромів, сертифікації персоналу, обслуговування повітряного руху, забезпечення льотної придатності.

Впровадження сучасного підходу до управління безпекою польотів потребує розроблення нових нормативно-правових актів, удосконалення державної політики щодо регулювання діяльності цивільної авіації.

Згідно з вимогами ІКАО та ЄС розслідування авіаційних подій повинне проводитися органом, який підзвітний і підконтрольний безпосередньо Кабінетові Міністрів України. Зазначений орган забезпечує об'єктивність при проведенні розслідувань авіаційних подій та інцидентів і є незалежним від органів, які здійснюють державне регулювання діяльності цивільної авіації, розробників і виробників авіаційної техніки та інших заінтересованих сторін. Рішення цього органу є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями.

Результати аналізу причин виникнення авіаційних подій та інцидентів за останні десять років свідчать, що приблизно 80 відсотків таких подій та інцидентів сталися через помилкові дії та порушення екіпажами повітряних суден правил експлуатації (людський фактор). Проблеми, пов'язані з підготовкою на належному рівні пілотів цивільної авіації, несуть загрозу безпеці польотів та можуть стати основним чинником, який стримує розвиток авіакомпаній. За прогнозами авіакомпаній, щороку необхідно проводити підготовку не менш як 100 пілотів цивільної авіації. В Україні відсутня програма підготовки пілотів цивільної авіації, яка відповідає європейським вимогам. Через відсутність фінансування високовартісної льотної підготовки екіпажів навчальні заклади не здатні забезпечити повний цикл підготовки пілотів. Система підготовки та підвищення кваліфікації пілотів цивільної авіації є недосконалою і не відповідає вимогам ІКАО та ЄС.

Збільшилася кількість інцидентів, що сталися через відмову авіаційної техніки під час польоту. На даний час більшість авіакомпаній експлуатує парк морально, технічно та фізично застарілих повітряних суден (строк експлуатації від 20 до 40 і більше років). У зв'язку з цим щороку зменшується кількість сертифікованих повітряних суден. Відсутність достатньої кількості запасних частин та їх висока собівартість призводять до розукомплектування повітряних суден та заміни агрегатів, систем, двигунів і обладнання деталями, узятими з інших повітряних суден, а також до використання контрафактних деталей, що є порушенням правил.

Придбання або експлуатація авіакомпаніями дешевої авіаційної техніки іноземного виробництва, яка вичерпала значний запас ресурсів або морально, технічно і фізично застаріла, має низький рівень надійності, призводить до зниження рівня безпеки польотів.

Розв'язанню проблеми оновлення парку повітряних суден сприятиме частково безвідсоткове кредитування з державного бюджету на строк до трьох років експлуатантів повітряних суден для закупівлі нової авіаційної техніки.

Необхідно удосконалити систему підтримання льотної придатності повітряних суден з метою забезпечення безперервного взаємозв'язку між розробником, виробником і експлуатантом повітряних суден у процесі модернізації авіаційної техніки, дотримання правил її експлуатації та впровадження тренажерів для льотного складу.

Зростає кількість повітряних суден, що перебувають у власності приватних осіб (авіація загального призначення). Питання щодо сертифікації легких та надлегких типів повітряних суден авіації загального призначення, підготовки пілотів-аматорів та встановлення правил польотів практично не врегульоване. Останнім часом сталося ряд катастроф повітряних суден зазначеної категорії.