Кабінет Міністрів України відзначає, що протягом 2005 року виконано ряд масштабних соціально-економічних програм, спрямованих на підвищення рівня життя населення з урахуванням економічного потенціалу держави.

Виконання таких програм на початку року здійснювалося в умовах розбалансованості Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України при високому рівні інфляції та тінізації економіки, великому обсязі наданих окремим підприємствам пільг із сплати податків, структурних диспропорціях тощо.

З метою виконання соціальних програм внесено зміни до Державного бюджету України на 2005 рік. Новий бюджет став соціально орієнтованим - 85 відсотків становили видатки на соціальні програми та соціальний захист громадян. Було значно підвищено рівень державних соціальних стандартів: мінімальну пенсію збільшено до рівня прожиткового мінімуму, допомога при народженні дитини зросла майже в 12 разів, одиноким матерям - у 4,1, дітям-інвалідам - 4,5, дітям-сиротам - у 5,2 раза.

Внесено істотні зміни до законодавства стосовно врегулювання проблемних питань з оподаткування, удосконалено механізм адміністрування податків, розширено базу оподаткування шляхом скасування податкових пільг для підприємств, що створило рівні умови конкуренції для всіх платників податків.

Важливим елементом бюджетної політики стала заміна прямого бюджетного кредитування на здешевлення відсотків за отриманими банківськими кредитами, які спрямовуються на розвиток конкурентоспроможних секторів економіки. Вжито заходів до детінізації економіки.

Досягнуто значних результатів у піднесенні добробуту громадян. Уперше питомі споживчі витрати домашніх господарств у розрахунку на одну особу перевищили прожитковий мінімум у грудні на 22,6 відсотка. У цілому порівняно з 2004 роком такі витрати збільшилися на 14,6 відсотка.

Реальний наявний дохід домашніх господарств підвищився на 20,1 відсотка (у 2004 році на 19,6 відсотка), у тому числі дохід від державних грошових соціальних трансфертів - у 1,5 раза, що свідчить про істотне поліпшення матеріального становища малозахищених верств населення - пенсіонерів, інвалідів, сімей з дітьми. Реальна заробітна плата працівників збільшилася на 20,3 відсотка.

Проведено диференціацію розмірів пенсій та ліквідовано зрівняльний принцип у пенсійному забезпеченні. Пенсійним фондом України 23 рази перераховувалися розміри пенсій, зокрема, 12,4 млн. пенсіонерів у зв'язку з установленням мінімального розміру пенсій за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та 1,4 млн. - у зв'язку із зростанням величини середньої заробітної плати. Середній розмір пенсійної виплати на кінець року становив 384,6 гривні, що на 21,6 відсотка більше, ніж на початок року.

Середньомісячна заробітна плата перевищила прожитковий мінімум в 1,8 раза і становила 806,2 гривні, що на 36,7 відсотка більше, ніж за 2004 рік.

Випереджаючими темпами зростала заробітна плата у тих видах економічної діяльності, що пов'язані з відтворенням людського капіталу, зокрема у сфері охорони здоров'я та соціальної допомоги, освіти і культури на 47,2-63,9 відсотка.

Забезпечено позитивну динаміку валового внутрішнього продукту (102,6 відсотка) шляхом збільшення валової доданої вартості у галузі транспорту і зв'язку (на 8,1 відсотка), добувній та обробній промисловості (відповідно на 4,4 та 3 відсотки), а також у сфері освіти (на 4,5), охорони здоров'я та соціальної допомоги (на 3,9 відсотка).

Найважливішою складовою зростання стала промисловість, яка формує третину валового внутрішнього продукту, де приріст виробництва досяг 3,1 відсотка.

Важливу роль у мобілізації фінансових ресурсів на соціальні потреби відіграло також динамічне зростання обсягів виробництва у галузях промисловості, що беруть участь у формуванні внутрішнього споживчого ринку. Збільшився випуск продукції у виробництві деревини та виготовленні виробів з неї (на 19,5 відсотка), будівельних матеріалів (на 14,3), у харчовій промисловості та переробці сільськогосподарської продукції (на 13,7), целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості і видавничій справі (на 12,7), хімічній та нафтохімічній промисловості (на 9,8 відсотка).

Підвищення особистих доходів, зростання обсягів виробництва споживчих товарів та їх споживання (оборот роздрібної торгівлі зріс проти 2004 року на 22,4 відсотка) супроводжувалися істотною активізацією участі домашніх господарств у формуванні національних заощаджень. Це сприяло ремонетизації та капіталізації економіки. Протягом року депозити фізичних осіб у банках збільшилися в 1,8 раза, а їх частка в обсязі банківських кредитних вкладень в економіку - від 47 до 51 відсотка.

У 2,8 раза збільшилися витрати домашніх господарств на придбання цінних паперів, що свідчить про значне розширення їх участі у процесах формування національного капіталу.

Створювалися умови для забезпечення повної зайнятості населення та підвищення ефективності використання робочого часу. Рівень зайнятості населення збільшився порівняно з попереднім роком від 56,8 до 57,9 відсотка, а рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, зменшився з 8,6 до 7 відсотків.

Чисельність осіб, що працювали неповний робочий час, скоротилася на 15,5 відсотка, а тих, що перебували у вимушених відпустках з ініціативи адміністрації підприємств, установ, організацій, - на 9,4 відсотка.

Підвищенню рівня зайнятості сприяли заходи, спрямовані на розвиток малого підприємництва, створення нових робочих місць. Протягом дев'яти місяців кількість малих підприємств збільшилася на 3,1 відсотка, хоча чисельність зайнятих скоротилася на 1,6 відсотка, у першу чергу в результаті підвищення попиту на кваліфікованих працівників на великих та середніх підприємствах. Розширено сферу застосування праці шляхом створення 1,1 млн. нових робочих місць, або 113,9 відсотка завдання на 2005 рік, з яких 70 відсотків становить заповнення вакансій на ринку праці, 30 - розширення легальної самостійної зайнятості населення.

Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком вжито заходів до поліпшення інвестиційного клімату, підвищення капіталізації банків та професійних учасників фондового ринку, розширення діяльності інших учасників фінансового ринку, зниження вартості кредитів, проведення виваженої антиінфляційної політики, спрямованої на збереження купівельної спроможності домашніх господарств.

Порівняно з 2004 роком знизилися темпи приросту цін на ринках основних продовольчих товарів: м'яса та м'ясопродуктів більш як у 3 рази (15,8 відсотка проти 48,6), пально-мастильних матеріалів - у 2,5 раза (24,5 відсотка проти 61,6). Річний приріст споживчих цін (10,3 відсотка) на 2 відсоткових пункти нижчий, ніж у 2004 році.

Вдалося припинити інерційну інфляцію у промисловості. Приріст цін виробників промислової продукції (9,5 відсотка) став нижчий у 2,5 раза, ніж у 2004 році, та на 1,6 відсоткового пункту, ніж у 2003 році. Ослаб інфляційний тиск на економіку та знизилась інфляційна конкуренція з боку таких базових галузей, як виробництво коксу та продукції нафтопереробки, металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість. Якщо у 2004 році ціни на кокс та коксопродукти підвищилися більш як у 2 рази, то у 2005 році вони знизилися майже на чверть. Темпи приросту цін у металургії знизилися у 5,8 раза (з 39,2 до 6,8 відсотка), у переробці нафти - в 3,3 раза (з 66,9 до 20 відсотків).

Позитивні зміни відбулися у політиці формування бюджетних доходів. Детінізація комерційних оборотів особливо позначилася на підвищенні фіскальної ефективності податку на додану вартість. Протягом 2004-2005 років надходження коштів від такого податку збільшилося від 8,3 до 11,3 відсотка валового внутрішнього продукту, а чисті надходження, за винятком погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість експортерам, - від 4,8 до 8,1 відсотка. Істотно удосконалено адміністрування цього податку.

Особливо високими темпами зростали обсяги надходження коштів від податків з імпорту, зокрема від податку на додану вартість - в 1,9, ввізного мита - у 1,5 раза.

Більш як на 45 відсотків зросли надходження до державного бюджету від податку на прибуток підприємств. Важливу роль відіграло скорочення штучної збитковості у результаті посилення податкового контролю та законодавчого обмеження можливостей перенесення збитків на наступні періоди. На відміну від попередніх років, коли збитки підприємств від звичайної діяльності невпинно збільшувалися, у 2005 році їх сума скоротилася удвічі, а у співвідношенні до валового внутрішнього продукту - в 2,4 раза (з 8,4 до 3,5 відсотка).

Значно збільшилися платежі до бюджету з доходів підприємств державної форми власності, зокрема коштів з податку на прибуток від них надійшло в 1,6 раза, дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що належать державі, - в 5 разів більше, ніж у 2004 році.

Доходи зведеного бюджету збільшилися на 46,4 відсотка, державного бюджету - на 49,6 відсотка.

Державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 7,9 млрд. гривень (1,8 відсотка валового внутрішнього продукту), що нижче від затвердженого (2,65 відсотка). Зменшено співвідношення обсягу державного боргу до валового внутрішнього продукту з 19,6 до 18,7 відсотка. Припинено практику фінансування державного боргу за рахунок короткострокових запозичень.

Забезпечення макроекономічної стабільності, створення сприятливого інвестиційного клімату дало можливість залучити значний обсяг іноземних інвестицій - до 7,9 млрд. доларів США. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій збільшився порівняно з 2004 роком у 3,3 раза. Навіть без урахування коштів, отриманих від приватизації гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь", приріст інвестицій становив 2,4 млрд. доларів США, або майже на третину більше, ніж у 2004 році.

Позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, за попередніми даними, становило 2,2 млрд. доларів США. Обсяг міжнародних валютних резервів Національного банку становив на кінець 2005 року 19,4 млрд. доларів США, або у 2 рази більше, ніж на його початок.

Протягом року переглянуто 9340 регуляторних актів, з них 5184 визнано такими, що не відповідають принципам державної регуляторної політики. Стосовно них прийнято рішення про скасування або визнання такими, що втратили чинність, чи внесення змін.

Удосконалено реєстраційну та дозвільну процедуру. З метою спрощення процедури започаткування підприємницької діяльності утворено 677 офісів, які здійснюють реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності за принципом "єдиного вікна", та 673 центри видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності.

Разом з тим на розвитку національної економіки негативно позначаються проблеми, зумовлені її надмірною матеріало- та енергоємністю, погіршенням кон'юнктури на світовому ринку, дезорієнтацією виробників унаслідок політичних заяв щодо реприватизації.

Темпи приросту валового внутрішнього продукту зменшилися порівняно з відповідним періодом 2004 року з 6,5 відсотка у січні до 2,6 відсотка у січні-грудні 2005 р., промислового виробництва - відповідно з 9 до 3,1 відсотка.

Основні втрати обсягів валового внутрішнього продукту спричинено зменшенням зовнішнього попиту на продукцію металургії (на 1,5 відсотка), перебуванням на ремонті нафтопереробних заводів та зниженням поставок нафти (на 14,4), завершенням реалізації великих проектів та скороченням обсягу бюджетного фінансування будівництва (на 6,6 відсотка). На 15 відсотків зменшився оптовий товарооборот унаслідок скасування тіньових посередницьких схем, спрямованих на уникнення оподаткування. Водночас надходження до бюджету податку на прибуток підприємств оптової торгівлі зросли більше ніж на третину.

Обсяг валової продукції сільського господарства залишився на рівні 2004 року, причому у галузі рослинництва відбулося його зниження на 2,5 відсотка. Нарощування обсягів виробництва м'яса у сільськогосподарських підприємствах відбувається за рахунок інтенсивного скорочення поголів'я великої рогатої худоби (протягом року на 200 тис. голів). Скорочується частка тваринницької продукції, виробленої у господарствах населення, насамперед за рахунок зменшення поголів'я худоби та птиці.

В умовах істотного підвищення доходів домашніх господарств національні виробники не змогли адекватно збільшити товарне пропонування. Протягом останніх трьох років питома вага товарів широкого вжитку у вартості продукції добувної та обробної промисловості не перевищує 18,2-18,7 відсотка, а товарів тривалого використання - 1,3 відсотка. Обсяг випуску продукції у легкій промисловості збільшився лише на 0,3 відсотка.

Як наслідок, у 2005 році істотно зріс обсяг імпорту взуття - у 6,9 раза, текстильного та трикотажного одягу - у 3,1 - 3,6, виробів із шкіри - у 2,1, готових харчових продуктів - у 1,4 раза, меблів - на третину. На відміну від попередніх років, припинилося нарощування частки продажу вітчизняних товарів на внутрішньому ринку.

Не відповідає потребам нарощування обсягу випуску споживчих товарів і сталого економічного розвитку в цілому стан малого підприємництва. Галузева структура малих підприємств в основному орієнтована на торгівлю та посередницькі послуги (38 відсотків загальної кількості підприємств і майже половина обсягу реалізації товарів та послуг), тоді як промислові підприємства за цими показниками становлять лише 16 відсотків. Низькою залишається протягом останніх п'яти років частка малих підприємств у створенні валового внутрішнього продукту (за 9 місяців 2005 року 7,3 відсотка загального обсягу випуску товарів та надання послуг).

Спостерігається зменшення активності експортної діяльності - скоротився обсяг випуску продукції такими експортоорієнтованими галузями, як металургія (на 1,5 відсотка), окремі види машинобудування (електричні машини і апаратура - на 14,9 відсотка, електричне та електронне устаткування - на 9,2, точні вимірювальні пристрої - на 8,5 відсотка).

Незважаючи на уповільнення динаміки цін виробників у ряді галузей промисловості, пов'язаних насамперед з виробництвом первинних сировинних та енергетичних ресурсів, вони залишаються надто високими, що не сприяє зменшенню матеріаломісткості суспільного виробництва в цілому. Так, у добувній промисловості в 2004 році ціни збільшилися на 26 відсотків, а в 2005 році - на 27,7, у виробництві і розподіленні електроенергії, газу та води - відповідно на 13 та 13,1 відсотка.

Перелічені проблеми пов'язані з деформацією у структурі виробництва, високою енергоємністю і значною залежністю від імпорту паливно-енергетичних ресурсів, невирішенням питань диверсифікації джерел постачання та загальносвітовим процесом подорожчання енергоресурсів. Тим часом динаміка світових цін є основним фактором конкурентоспроможності.

На цінові параметри енергетичних ресурсів вплинуло перехресне субсидування відповідних витрат домашніх господарств за рахунок виробничої сфери. У 2005 році підприємствами комунальної теплоенергетики безоплатно спожито 13,5 відсотка відпущеного природного газу. Заборгованість споживачів за природний газ з урахуванням боргів минулих років на 1 січня 2006 р. становила 4,3 млрд., за електричну енергію - 10,6 млрд. гривень.

У цілому на експорт товарів і послуг припадало, як і у попередні роки, більше половини валового внутрішнього продукту, що свідчить про надмірну залежність національної економіки від світового ринку. Цей фактор вкрай негативно вплинув на результати зовнішньої торгівлі через ціновий диспаритет між експортом та імпортом, насамперед між зростаючими цінами на імпортовані енергоносії та спадними цінами на чорні метали. Так, у III кварталі 2004 р. порівняно з відповідним періодом 2003 року темпи приросту цін на експортовані товари (48,1 відсотка) більш як удвічі перевищили темпи приросту цін на імпортовані товари (21,4 відсотка). У I кварталі 2005 р. ситуація докорінно змінилася - приріст цін на імпортовані товари (28,4 відсотка) випередив приріст цін на експортовані.

Унаслідок дії усіх перелічених факторів темпи приросту обсягу імпорту товарів (24,6 відсотка) порівняно з 2004 роком перевищили майже у 5 разів темпи приросту обсягу експорту товарів (5 відсотків), сальдо зовнішньої торгівлі товарами з позитивного (3,7 млрд. доларів США) змінилося на від'ємне (1,9 млрд. доларів США).