З метою підвищення ефективності закордонних відряджень, удосконалення і спрощення порядку направлення за кордон делегацій і спеціалістів, розширення прав та посилення відповідальності організацій, які відряджають, Рада Міністрів СРСР постановою від 16 серпня 1989 р. N 661:

1) Встановила, що право приймати рішення про виїзд делегацій і спеціалістів у короткотермінові й тривалі службові відрядження до зарубіжних країн надається:

міністерствам, відомствам центральним установам СРСР і союзних республік;

Радам Міністрів союзних республік;

виконкомам обласних, міських (столиць союзних республік) Рад народних депутатів;

центральним органам всесоюзних і республіканських (союзних республік) громадських організацій;

об'єднанням, які є великими організаційними структурами (консорціуми, концерни, асоціації та інші), згідно з переліком, затверджуваним постійними органами Ради Міністрів СРСР;

підприємствам союзного і республіканського підпорядкування, що здійснюють широкі зарубіжні господарські зв'язки, за переліками, затверджуваними за територіальним принципом виконкомами обласних, міських (столиць союзних республік) Рад народних депутатів.

Рішення про виїзд делегацій і спеціалістів у службових справах до соціалістичних країн, незалежно від строків відрядження, приймаються відносно своїх працівників будь-якими державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, об'єднаннями й організаціями.

Остаточні рішення про виїзд у службові відрядження до соціалістичних, капіталістичних країн і країн, що розвиваються, осіб, які володіють відомостями особливої важливості, пов'язаними з виробництвом, науково-дослідними та дослідно-конструкторськими розробками по оборонній тематиці, приймаються Державною комісією Ради Міністрів СРСР з військово-промислових питань, а осіб, обізнаних з іншими відомостями особливої важливості, - відповідними постійними органами Ради Міністрів СРСР або Управлінням Справами Ради Міністрів СРСР.

Мотивовані подання про відрядження працівників підприємств і організацій разом із відповідями підрозділів Комітету державної безпеки СРСР вносяться до вказаних органів керівниками міністерств, відомств, центральних установ СРСР, великих організаційних структур, створених рішеннями Ради Міністрів СРСР, центральних органів всесоюзних громадських організацій, Радами Міністрів союзних республік.

Військовослужбовці та спеціалісти Радянської Армії та Військово-Морського Флоту СРСР, органів і військ Комітету державної безпеки СРСР, а також працівники Міністерства закордонних справ СРСР, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків СРСР і Головного управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР, обізнані з відомостями особливої важливості, відряджаються за кордон за рішеннями відповідно Міністерства оборони СРСР та зазначених міністерств і відомств СРСР.

Допуск до закордонного плавання і закордонних польотів, а також виїзд за кордон працівників, які обслуговують міжнародні залізничні й автомобільні сполучення, здійснюються на підставі рішень пароплавств, управлінь цивільної авіації, управлінь залізниць, виробничих об'єднань та інших організацій, переліки яких затверджуються відповідними міністерствами і відомствами СРСР і союзних республік.

2) Встановила, що рішення про виїзд делегацій і спеціалістів до капіталістичних країн і країн, що розвиваються (а відносно працівників, обізнаних з відомостями особливої важливості, і до соціалістичних країн), у службових справах приймаються з урахуванням необхідності забезпечення державної безпеки і запобігання розголошенню важливої інформації. З цією метою організації, яким надане право приймати такі рішення, заздалегідь звертаються до відповідних органів державної безпеки за підтвердженням обізнаності в державній таємниці працівників, які відряджаються.