З метою подальшого розвитку робіт у галузі стандартизації, метрології та сертифікації Кабінет Міністрів України

1. Схвалити розроблену Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації Концепцію державних систем стандартизації, метрології та сертифікації і затвердити програму основних робіт, пов'язаних з її реалізацією (додається).

3. Установити, що науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи із стандартизації, метрології та сертифікації, розробка державних стандартів, які встановлюють основоположні та загальнотехнічні вимоги, а також обов'язкові вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя і здоров'я людей, її сумісність і взаємозамінюваність, охорону навколишнього середовища, проведення робіт по прямому використанню міжнародних, регіональних та національних стандартів зарубіжних країн як державних стандартів, а також відповідна науково-методична і координаційна робота фінансуються з державного бюджету за розділом "Наука" окремим рядком "Стандартизація, метрологія та сертифікація".

Розробка інших державних стандартів на продукцію, сировину, матеріали тощо фінансується за рахунок спеціальних фондів позабюджетних коштів заінтересованих міністерств і відомств.

Становлення України як суверенної правової держави та послідовна інтеграція її у світове економічне співтовариство потребує проведення цілеспрямованої політики щодо створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації. Ці системи мають сприяти створенню правових основ, форм і методів роботи із стандартизації, метрології та сертифікації, спрямованих на забезпечення безпечності продукції для життя й здоров'я людей, її сумісності та взаємозамінюваності, охорону навколишнього середовища, безпеки народногосподарських об'єктів із урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій, підвищення обороноздатності і мобілізаційної готовності, економії трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів.

Державні системи стандартизації, метрології та сертифікації повинні відповідати основним принципам міждержавних, а також міжнародних, регіональних та національних систем зарубіжних країн, враховувати інтереси України як повноправного учасника міждержавних, європейських та світових інтеграційних процесів, сприяти економічним перетворенням, а також забезпечувати проведення єдиної технічної політики, що передбачає:

визначення пріоритетних напрямів досліджень і створення науково-технічних програм у рамках міждержавного й міжнародного співробітництва;

розробку проектів актів законодавства і стандартів;

створення оптимальної структури фонду стандартів;

створення оптимального складу засобів і методів забезпечення єдності вимірювань;

забезпечення єдності перспективного і поточного планування;

формування системи керівних і виконавчих органів, служб стандартизації, метрології та сертифікації;

установлення раціональної форми та змісту стандартів як носіїв технічної нормативної інформації;

широке впровадження методів і засобів сучасних інформаційних технологій.

Стандартизація і сертифікація, забезпечені засобами та методами вимірювань у взаємозв'язку, є невід'ємною складовою частиною суспільного виробництва і одночасно створюють ефективний механізм управління якістю та номенклатурою продукції. Основні принципи цього зв'язку полягають у тому, що:

стандартизація, узгоджена з методами та засобами випробувань і вимірювань, є нормативно-технічною основою виробництва продукції, її сертифікації та каталогізації і саме вона об'єднує їх можливості в комплексний механізм управління якістю та номенклатурою продукції;

сертифікація продукції за вимогами її безпечності для життя й здоров'я людей і охорони навколишнього середовища повинна проводитися відповідно до стандартів і з використанням стандартизованих методів і засобів випробувань і вимірювань.

Передбачувані в стандартах показники і методи контролю (як обов'язкові, так і рекомендаційні) дозволяють об'єктивно оцінювати якість продукції.

Інформаційна база даних про якість та номенклатуру продукції, тобто результати сертифікації і каталогізації, допомагають виявленню об'єктів стандартизації, удосконаленню фонду стандартів і вміщених у них вимог.

Система стандартизації повинна базуватися на таких принципах:

врахування рівня розвитку науки і техніки, економічної доцільності і ефективності виробництва для виготовлювача, користі та безпечності для споживача й суспільства в цілому;

створення комплексу нормативно-технічних документів, що мають загальногосподарський характер і стосуються життєвого середовища, продукції та послуг (робіт) у широкому розумінні цих понять;

відкритість інформації про діючі стандарти і програми робіт з стандартизації;

участь у розробках усіх заінтересованих сторін;

взаємозв'язок і узгодженість документів усіх рівнів.

У динамічних умовах перехідного періоду в розвиткові економіки та відносин в суспільстві система стандартизації повинна не тільки гармонійно адаптуватися, але й посилено впливати на формування та функціонування господарського механізму, якість і конкурентоспроможність продукції.

Елементами правової основи стандартизації повинні стати закони про стандартизацію, про державний нагляд за стандартами і захист прав споживача.

До системи актів законодавства також входитимуть нормативно-технічні документи з безпечності продукції, процесів і послуг для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, економії всіх видів ресурсів.

При розробці нормативних актів з питань стандартизації слід виходити з того, що вони стануть основою відповідності державних стандартів України основним принципам міждержавних, міжнародних, регіональних та національних стандартів зарубіжних країн і разом з ними створять нормативну базу для реалізації механізму захисту інтересів держави і прав споживачів й належні умови для усунення технічних перешкод у торгівлі, скорочення строків впровадження досягнень науки і техніки, забезпечення взаємного визнання продукції. При цьому міжнародні, регіональні стандарти зарубіжних країн можуть застосовуватися як державні стандарти України і стандарти підприємств, якщо це буде передбачено угодою про економічне та науково-технічне співробітництво.

Результатом діяльності системи стандартизації повинен стати оптимальний за структурою та складом фонд нормативно-технічної документації та ефективне використання цього фонду для сприяння управлінню народним господарством. Цей фонд має постійно удосконалюватися та поновлюватися. Самі документи повинні бути раціональними як за формою, так і за змістом, відповідати сучасному рівню досягнень науки і техніки.

Формування фонду здійснюватиметься виходячи із прийнятих пріоритетів. У найближчий період (3-5 років) пріоритетними напрямами у вітчизняній стандартизації вважатимуться безпека, екологія, надійність, сумісність і взаємозамінюваність продукції, інформаційні технології, ресурсозбереження.

Структура фонду нормативно-технічної документації з стандартизації складається із взаємопогоджених документів відповідних рівнів.

Документи першого рівня - це акти законодавства з питань стандартизації та конкретних об'єктів стандартизації.

Документи другого рівня - державні стандарти України.

У перехідний період на державному рівні можуть використовуватися й діючі державні стандарти (ГОСТ). При цьому фонд таких стандартів повинен пройти перевірку на можливість застосування їх у взаємовідносинах підприємств (організацій), розміщених на території України, а також цих підприємств (організацій) інших держав або в міждержавних відносинах. У результаті перевірки визначаться переліки стандартів (систем стандартів), які:

можуть бути прийняті як державні стандарти України;

мають перспективу міждержавного застосування;

можуть бути рекомендованими для відповідної сфери застосування (окремих галузей, об'єднань, підприємств);

визнано такими, що не відповідають інтересам України.

До об'єктів стандартизації на державному рівні належать:

основні положення державної системи стандартизації;

єдині технічні вимоги до використання при створенні, виробництві та застосуванні продукції (технічна документація, технічна термінологія, система класифікації та кодування продукції);

вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, кріплення тощо);

державні інфраструктурні комплекси, значні науково-технічні та соціально-економічні програми;

продукція та послуги для задоволення потреб населення і підприємств України (в тому числі встановлення підвищених вимог до тих видів продукції та технологій, які можуть бути конкурентоспроможними на європейському і світовому ринку).

Державні стандарти поряд з обов'язковими вимогами можуть мати рекомендаційні показники.

До обов'язкових вимог стандартів відносяться передусім вимоги, що спрямовані на забезпечення безпеки життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, сумісності та взаємозамінюваності продукції. У зв'язку з тим, що зараз (через недосконалість технічного законодавства) вимоги стандартів є майже єдиним ефективним засобом регулювання взаємовідносин виготовлювачів і споживачів продукції, до обов'язкових можна віднести й інші вимоги.

Рекомендаційні показники відтворюють досягнення науки і техніки, вимоги європейського та світового ринку, міжнародних, регіональних і національних стандартів зарубіжних країн. До рекомендаційних можна віднести побутові та інші характеристики продукції і послуг.

Необхідність застосування рекомендаційних показників виготовлювач і замовник (споживач) визначають при укладанні договорів. Після включення цих показників у договір вони стають обов'язковими для обох сторін.

Документами третього рівня є стандарти підприємств і технічні умови.

Вимоги стандартів підприємств і технічні умови не повинні суперечити обов'язковим вимогам стандартів другого рівня і можуть конкретизувати (перевищувати) рекомендаційні показники, встановлені в них.

Вимоги технічних умов і стандартів підприємств щодо їхньої продукції обов'язкові для виготовлювачів, постачальників, споживачів.

Об'єктами військової стандартизації повинна стати продукція, що постачається армії.

У діючому фонді галузевих стандартів нагромаджується значний науковий та технічний потенціал, тому питання про галузеві стандарти має вирішуватися виходячи із добровільності проведення робіт з стандартизації та їх користі. Галузеві стандарти, як і стандарти підприємств, об'єднаних в будь-яку організаційну структуру на базі спільної продукції, послуг, процесів, можуть існувати доти, поки вони потрібні. При цьому повинна виконуватися умова підпорядкованості цих стандартів обов'язковим вимогам міждержавних стандартів і державних стандартів України.

Зі зміною державного механізму галузеві стандарти переводитимуться в стандарти другого рівня, стандарти підприємства (концерну, об'єднання, асоціації та іншого добровільного формування підприємств, у тому числі тих, що формуються в інтересах стандартизації) - в інші види документів типу каталогів, довідників тощо.

Реалізація цих положень дозволить оптимізувати в найближчі два - три роки фонд науково-технічних даних за структурою, складом і змістом вимог до усіх об'єктів стандартизації, в тому числі оборонної продукції.

Структура органів і служб стандартизації повинна забезпечити умови для активної участі в роботах, пов'язаних зі стандартизацією, усіх ланок господарювання (в тому числі замовників, громадських організацій споживачів, інженерно-технічних товариств) та координувати свою діяльність з роботою міждержавних і міжнародних органів і організацій з стандартизації.

До державних органів, що займаються розробкою і впровадженням документів першого та другого рівнів, належать Держстандарт України, його територіальні органи з науково-дослідною базою, а також головні й базові організації з проблем стандартизації та технічні комітети в галузях промисловості. Документи третього рівня розробляє і впроваджує служба стандартизації підприємств.

Форми й методи державного нагляду за дотриманням стандартів і засоби впливу на порушників визначаються чинним законодавством.

Державний нагляд за дотриманням обов'язкових вимог стандартів та інших нормативно-технічних документів здійснюється органами державного нагляду в межах їх компетенції з метою захисту інтересів держави і прав споживачів з питань якості продукції (послуг, робіт), передусім тих, що належать до гарантій безпечності продукції (послуг, робіт) для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища.

Об'єктами державного нагляду є продукція (послуги, роботи), що виготовляється (виконуються) на підприємствах ( в організаціях) усіх форм власності, в тому числі експортна та імпортна продукція, потенціально небезпечні технології, об'єкти, речовини, продукти харчування, сертифікована продукція тощо.

Державний нагляд здійснюється на усіх стадіях життєвого циклу продукції (послуг, робіт) - під час її розробки, виробництва, зберігання, транспортування, використання (експлуатації), ремонту й утилізації.

Державний нагляд за дотриманням вимог стандарту може проводитися територіальними органами Держстандарту України разом з іншими державними або громадськими організаціями (МОЗ, Мінприроди, товариства споживачів). На спільних і малих підприємствах, у кооперативах, сфері індивідуальної трудової діяльності нагляд ведеться у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади.

Метою державної системи сертифікації продукції є здійснення необхідних організаційних, технічних і економічних заходів щодо забезпечення гарантій, пов'язаних із придбанням і використанням споживачем продукції (включаючи імпортну) для своїх потреб.

Основними принципами побудови системи сертифікації повинні бути:

створення національної нормативно-методичної бази на основі міжнародних норм і правил із сертифікації;

використання діючих в Україні державних стандартів та іншої нормативно-технічної документації, прийнятої в системах сертифікації конкретних видів продукції;

проведення незалежної оцінки характеристик і властивостей продукції (послуг, робіт), процесів і систем якості третьою стороною (національний орган з сертифікації, органи з сертифікації певних видів продукції, акредитовані випробувальні лабораторії), що не входять до організаційної структури виробника і споживача;

установлення правил сертифікації конкретних видів продукції з урахуванням їх характеристик, особливостей виробництва і поставок, вимог міжнародних систем та угод про сертифікацію;

застосування систем сертифікації, встановлених Комітетом Ради Міжнародної організації по стандартизації (ІСО);

відкритість державної системи сертифікації продукції для приєднання систем сертифікації інших держав і міжнародних систем сертифікації продукції.

Створювана державна система сертифікації покликана забезпечити проведення єдиної технічної політики і методології у здійсненні сертифікації продукції та систем якості і має передбачати: