1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки, що додається.

2. МНС за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок розробити у двомісячний строк проект Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки і подати його на розгляд Кабінету Міністрів України.

В Україні рівень ризику загибелі та травмування працівників на виробництві у розрахунку на 100 тис. працюючих порівняно з Великобританією вищий у 8,5, Японією - у 3, Німеччиною - у 2 рази.

Щороку на виробництві виявляються професійні захворювання в середньому у 6-6,5 тис. працівників, травмується близько 20-25 тис., з яких майже 1-1,5 тис. із смертельним наслідком.

Найвищий рівень ризику загибелі та травмування людей на виробництві у вугільній галузі, де майже 7,8 тис. працівників, за оперативними даними, у 2005 році травмовано, а 157 загинуло. У будівництві травмовано близько 1,2 тис. і загинуло 129 працівників. На транспорті ці показники відповідно становлять майже 1 тис. і 101 працівник, в агропромисловому комплексі - 2,9 тис. і 236, машинобудуванні - більш як 2,3 тис. і 67, соціальнокультурній сфері та торгівлі - більш як 1,7 тис. і 137 працівників. Майже 73 відсотки нещасних випадків і аварій на виробництві сталися з організаційних причин, 14 відсотків - з технічних, 13 відсотків - з психофізіологічних.

Рівень професійної захворюваності безпосередньо пов'язаний з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві. Майже 27 відсотків громадян працюють в умовах, що не відповідають санітарним і гігієнічним правилам та нормам за рівнем або концентрацією шкідливих виробничих факторів, негативний вплив яких призводить до виникнення професійних захворювань. За останні роки істотно зросло хімічне навантаження на організм працівника, важкість та напруженість праці.

За оперативними даними, у 2005 році зареєстровано майже 6 тис. випадків професійних захворювань, з яких 71,3 відсотка у працівників підприємств вугільної галузі, 3,5 відсотка - підприємств з будівництва об'єктів енергетики, добувної та обробної промисловості, близько 3 відсотків - підприємств з видобування залізної руди, а також бавовнопрядильних підприємств, 1,7 відсотка - лікувальних закладів, близько 1 відсотка - підприємств чорної металургії. За останні роки майже у 3 рази збільшилася кількість померлих від професійних захворювань.

Унаслідок високого рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності в умовах неприпустимого ризику заподіяння шкоди здоров'ю працівників на виробництві (далі - професійний ризик) працює більшість підприємств вугільної галузі, будівництва, транспорту, агропромислового комплексу.

Близько 1,8 млрд. гривень витрачається на відшкодування шкоди, медичну, професійну і соціальну реабілітацію осіб, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, та осіб, що страждають на професійні захворювання, за рахунок внесків суб'єктів господарювання на державне соціальне страхування та понад 1,3 млрд. гривень витрачається суб'єктами господарювання на оплату пільг і компенсацію працівникам за роботу у важких та шкідливих умовах. Це істотно позначається на собівартості та конкурентоспроможності продукції.

Результати аналізу стану охорони праці, причин нещасних випадків і професійних захворювань свідчать про те, що ослаблення механізму державного регулювання у сфері охорони праці унаслідок довготривалої структурної перебудови економіки та адміністративної реформи, передача функцій з охорони праці безпосередньо підприємствам призвели до зниження ефективності керівництва роботою із створення безпечних і нешкідливих умов праці, фінансування заходів щодо збереження життя і здоров'я працівників за залишковим принципом.

Виникнення проблем поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища обумовлено такими аспектами:

невідповідність нормативно-правової бази з охорони праці та промислової безпеки сучасним вимогам та законодавству ЄС;

недосконалість і недієвість системи управління охороною праці на виробництві;

невирішеність питань медицини праці та невідповідність умов праці санітарним і гігієнічним правилам та нормам;

незадовільний стан захисту працівників від дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища;

недостатній рівень науково-технічного забезпечення у сфері охорони праці та навчання з питань охорони праці;

низька ефективність соціально-економічних заходів у сфері охорони праці.

Зміна економічних відносин, розвиток недержавних форм власності, інтенсивність нарощування обсягів виробництва, незадовільний технічний стан машин, механізмів та обладнання спричиняють необхідність формування принципово нового підходу до вирішення питань охорони праці та промислової безпеки в країні.

Метою Програми є розроблення і забезпечення впровадження в практику новітніх безпечних технологій та досягнень науки і техніки у сфері охорони та гігієни праці, перегляд і адаптація законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки до законодавства ЄС для зниження рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності, збереження трудового потенціалу України і створення правових засад для вступу України до ЄС.

Знизити рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності можливо шляхом підвищення ефективності системи управління охороною праці, впровадження в практику наукових досягнень у сфері охорони та гігієни праці, промислової безпеки, розроблення нових методів, систем і засобів діагностування та оцінки стану охорони праці і безпеки виробничих об'єктів, оновлення технічної бази виробництва, підвищення рівня організації виробництва та ведення робіт, а також технологічної і трудової дисципліни.