1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


Договір
між Україною і Грузією про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання
( Договір ратифіковано Законом N 670/97-ВР від 21.11.97 )
Дата підписання: 14.02.1997
Дата ратифікації: 21.11.1997
Дата набуття чинності: 10.05.1998
Україна і Грузія, далі іменовані Договірними Сторонами,
- виходячи з принципів державного суверенітету, рівноправ'я та взаємної поваги,
- базуючись на нормах міжнародного права і бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в сфері кримінального права,
- враховуючи, що відбування засудженими покарання в державі, громадянами якої вони є, сприяє більш ефективному досягненню мети виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального життя в суспільстві,
- керуючись принципами гуманізму та поважання прав людини,
домовились про таке:
Стаття 1
1. Для досягнення цілей цього Договору нижчезазначені терміни означають:
а) "Держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої винесено вирок про засудження особи до покарання у вигляді позбавлення волі;
b) "Держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для відбування покарання особа, яку засуджено до позбавлення волі і є її громадянином;
с) "Засуджений" - особа, яку засуджено судом однієї з Договірних Сторін за скоєння злочину до покарання у вигляді позбавлення волі;
d) "Близькі родичі" - особи, що є родичами
для України: мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновлювачі, усиновлені;
для Грузії: мати, батько, батьки подружжя, чоловік, дружина, діти, брати і сестри, онуки, дідусь, бабуся, дядько, тітка;
е) "Компетентні органи" - органи Договірних Сторін, що виконують рішення про передачу засуджених;
f) "Центральні органи" - Міністерства юстиції Договірних Сторін.
2. З питань виконання цього Договору компетентні органи Договірних Сторін взаємодіють через центральні органи.
Стаття 2
Договірні Сторони зобов'язуються згідно з умовами цього Договору передавати за запитом один одному засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі за скоєння злочинів на території держави винесення вироку та мають громадянство іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.
Стаття 3
1. Засуджену особу може бути передано відповідно до цього Договору лише за умов:
а) що ця особа є громадянином держави виконання вироку;
b) що вирок набув законної сили;
с) що на час отримання запиту про передачу засуджений повинен ще відбувати покарання протягом не менше шістьох місяців;
d) що на передачу згодна засуджена особа, або коли, враховуючи її вік або фізичний чи психічний стан, одна з двох Договірних Сторін, або близькі родичі, або законний представник засудженої особи вважають це за необхідне;
е) що дія або бездіяльність, за які було винесено вирок, є злочинами згідно із законодавством держави виконання вироку;
f) що відшкодовано матеріальні збитки, які нанесено злочином;
g) що держава винесення вироку та держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.
2. Про можливість передачі та її юридичні наслідки засудженому або його законному представнику має бути роз'яснено посадовими особами центральних або територіальних органів управління кримінально-виконавчої системи держави винесення вироку.
3. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися на передачу засудженої особи навіть якщо йому залишається відбувати строк покарання менше шести місяців, або якщо матеріальні збитки, яких заподіяно злочином, відшкодовано не в повному обсязі.
Стаття 4
Передача засудженого не виконується, якщо:
а) вирок не може бути виконаний Договірною Стороною, громадянином якої є засуджений внаслідок закінчення строку давності кримінального переслідування згідно з законодавством цієї Договірної Сторони;
b) Стороною, що запитує, належним чином не виконано вимог статті 7 цього Договору.
Стаття 5
Договірні Сторони беруть на себе зобов'язання:
а) через центральні органи у письмовій формі інформувати один одного про засудження до позбавлення волі громадян іншої Договірної Сторони, а також про їхнє місцеперебування;
b) роз'яснювати та реально забезпечувати засудженим, їхнім законним представникам або близьким родичам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої з Договірних Сторін із заявами про передачу в державу, громадянами якої вони є.
Стаття 6
1. Передача засудженого для відбування покарання здійснюється за пропозицією Договірної Сторони, судом якої винесено вирок, якщо Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, згодна прийняти його для виконання вироку з дотриманням умов цього Договору.
2. Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, може звернутися до Договірної Сторони, судом якої винесено вирок, з проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.
Стаття 7
1. Запит про передачу засудженого складається у письмовій формі та до нього компетентним органом держави винесення вироку додаються:
а) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження);
b) документ, що підтверджує громадянство засудженого;
с) текст статей кримінального закону, на підставі якого засуджено особу;
d) письмова заява засудженого або у випадках, які передбачено підпунктом d пункту 1 статті 3 цього Договору, його близькими родичами, або його законного представника про згоду на передачу;
е) копії вироку та рішень вищих судових органів щодо справи, документів про набуття вироком чинності;
f) документ про частину покарання, яку вже відбуто, та тієї частини покарання, що підлягає подальшому відбуванню;
g) документ про виконання додаткового покарання, якщо його було призначено;
h) медичний висновок про стан здоров'я та відомості про особливості поведінки засудженого;
і) відомості про наявність матеріальних збитків та порядок їхнього відшкодування;
j) копії інших документів можуть бути додані тільки за взаємною згодою компетентних органів.
2. Всі перелічені документи мають бути підписані та завірені гербовою печаткою.

................
Перейти до повного тексту